§5. Криміналістична характеристика заподіянн я умисних тілесних ушкоджень та особливості їх розслідування

Із вчиненням вбивств тісно пов'язані також інші насильницькі злочини, зокрема заподіяння умисних тілесних ушкоджень, відповідальність за які передбачена ст. ст. 121-128 КК України.

Криміналістична характеристика заподіяння умисних тілесних ушкоджень. Способи і знаряддя заподіяння тілесних ушкоджень та характерні сліди. Основу способу заподіяння тілесних ушкоджень становить фізичне насильство, котре вчиняється шляхом заподіяння побоїв, катувань. Заподіяння тілесних ушкоджень здійснюється побутовими інструментами (кухонні ножі, сокири, молотки), а також підручними засобами (палиця, камінь та ін.). Можливе використання і вогнепальної зброї.

Спосіб заподіяння тілесних ушкоджень детермінується рядом таких суб'єктивних та об'єктивних факторів, як вік, стать, освіта, фізичні дані злочинця, його вольові якості, емоційний

ш 414 єа

стан, особливості характеру та ін. Спосіб також визначає ступінь суспільної небезпечності СКОЄНОГО. У зв'язку з цим доцільно поєднати способи і знаряддя заподіяння тілесних ушкоджень, вказуючи на характерні сліди.

1. Заподіяння тілесних ушкоджень в результаті нанесення ударів (руками, ногами). Характерні сліди: забиті місця, синці, подряпини, ушкодження внутрішніх органів (легень, нирок, печінки) та ін.

2. Заподіяння тілесних ушкоджень тупими твердими предметами (палицею, пляшкою, цеглиною, металевим прутом та ін.). Характерні сліди: синці, подряпини, розриви шкіри та ін.

3. Заподіяння тілесних ушкоджень колюче-ріжучими предметами (ножем, шилом, голкою, склом). Характерні сліди: ушкодження шкіри, внутрішніх органів, порізи шкіри.

4. Заподіяння тілесних ушкоджень за допомогою вогнепальної зброї (мисливська, спортивна зброя, обрізи, самопали). Характерні сліди: поверхневі вогнепальні поранення та ушкодження внутрішніх органів.

Більшість злочинів даного виду належить до числа «побутових», оскільки вчиняються, як правило, на підставі побутових конфліктів і особистих неприязних стосунків, а потерпілий і злочинець здебільшого виявляються сусідами, рідними, подружжям або особами досить добре знайомими.

- відсутністю попередньої підготовки;

- вчиненням їх за ситуативним мотивом;

- використанням як знарядь заподіяння тілесних ушкоджень раптово виявлених під рукою предметів (переважно предметів господарчо-побутового призначення або мисливської зброї);

- відсутністю дій з приховування злочину та його слідів.

Нерідко після вчинення злочину винні особи заявляють про

явку з повинною.

Характеристика особи мочинця та потерпшого. У комплекс ознак особи, як елементу криміналістичної характеристики, включаються всі ознаки, котрі можуть служити визначенню ефективних напрямків встановлення, розшуку та викриття винного. У методиці розслідування злочинів даної категорії використовуються закономірні зв'язки між злочинцем і потерпілим за схемою «злочин — потерпілий - злочинець». Зв'язок потерпілого і злочинця впливає на мету, мотив, місце, час, способи заподіяння тілесних ушкоджень.

Особа злочинця, котрий заподіяв тілесні ушкодження, порівняно часто характеризується такими негативними рисами, як егоїзм, жорстокість, агресивність, зневажливість до громадського обов'язку, чужих інтересів і почуттів, жадність, марнославство, побутова розбещеність. Деяким злочинцям властива велика сила волі, цинізм, інші характеризуються неврівноваженістю психіки, агресивністю, схильністю до зловживання спиртних напоїв. Бувають випадки заподіяшія тілесних ушкоджень особами з високою підозрілістю та іншими психічними аномаліями.

Виходячи з наявності зв'язку між потерпілим і злочинцем вивчення особистості потерпілого е невід'ємною частиною діяльності слідчого. Вона включає в себе збирання даних, які характеризують особу, їх аналіз і фіксацію в процесуальних документах. У сукупності такі дані дозволяють визначити, індивідуальну вік- тимнісгь потерпілого {потенціальну здатність, обумовлену біофізичними, психолорічними та соціальними якостями, стати пост- раждалим від злочину у відповідній життєвій ситуації). Справа в тім, що значна кількість цих злочинів пов'язана з антисоціальним способом життя самих потерпілих.

Місце, час і обстановка вчинення злочину. Місце вчинення тілесних ушкоджень характеризується наявністю зв'язків зі способом вчинення, особою злочинця, місцем його проживання. Аналіз справ про заподіяння тілесних ушкоджень показує, що найчастіше вони вчиняються у вечірній та нічний час. Місцем вчинення цього злочину може бути вулиця, громадський транспорт, клуб, дискотека, кафе, двір, квартира та ін. Але найчастіше ці злочини вчиняються за місцем проживання у вихідні та передвихідні дні в процесі або після вживання спиртних напоїв.

Особливості порушення кримінальної справи і початкового етапу розслідування

Порушення кримінальної справи про заподіяння тілесних ушкоджень має специфічні особливості. Вони обумовлені передусім тим, що не у всіх видах заподіяння тілесних ушкоджень необхідно проведення досудового слідства. Відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства досудове слідство проводиться слідчими органів внутрішніх справ тільки при заподіянні тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 112 КПК України).

Підставами для порушення кримінальної справи про заподіяння тілесних ушкоджень, як правило, с;

- заява потерпілого або його рідних;

- повідомлення лікувальної установи, де потерпшому надали медичну допомогу;

- заяви очевидців;

- безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, про- курором та судом ознак злочину.

Якщо тілесне ушкодження є легким або потерпілому заподіяно побої, досудове розслідування не проводиться. Потерпілий звертається в суд з заявою, де повинно бути викладено його прохання про притягнення винного до кримінальної відповідальності (справи приватного обвинувачення).

У тих випадках, коли зі змісту первинних матеріалів, котрі надійшли в орган внутрішніх справ, випливає необхідність провадження такої попередньої перевірки, начальник органу внутрішніх справ повинен доручити провести її органу дізнання і тільки після цього виріпгувати питання про передачу заяви в слідче відділення для порушення кримінальної справи.

Нерідко з первинних матеріалів про заподіяння шкоди здоров'ю не є можливим зробити висновок про наявність або відсутність підстав для порушення кримінальної справи. У цих випадках може бути проведена попередня перевірка, яка полягає у;

- отриманні пояснень від потерпілого та очевидців для вирішення питання про наявність под ЇЇ злочину і його обставин;

- ознайомленні з первинними даними, котрі маються в медичному закладі, куди був доставлений потерпший або з'явився сам для отримання допомоги;

- витребуванні додаткових матеріалів з медичних закладів про характер заподіяної здоров'ю шкоди (виписки з амбулаторної карти або історії хвороби);

- направленні особи на судове-медичне освічування;

- огляді місця події з метою встановлення та фіксації обстановки місця події, виявлення слідів злочину та речових доказів.

При встановленні ознак злочину може виникнути необхідність у провадженні невідкладних слідчих дій, наприклад провадженні обшуку з метою вилучення знарядь злочину, у цьому випадку орган дізнання порушує кримінальну справу, негайно повідомляє про це прокурора і проводить слідчі дії в порядку, встановленому ст. 118 КПК України.

Методика розслідування заподіяння тілесних ушкоджень визначається обставинами, котрі підлягають доказуванню:

- чи був факт заподіяння тілесних ушкоджень;

- час та місце скоєння злочину;

- характер тілесних ушкоджень (чи були вони небезпечні для життя в момент заподіяння або їх небезпечність визначається наслідками);

- спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, вид та характер знаряддя, котрим заподіяні тілесні ушкодження;

- чи не заподіяні тілесні ушкодження у стані необхідної оборони або крайньої необхідності;

- чи не заподіяні тілесні ушкодження у стані сильного душевного хвилювання або перевищення меж необхідної оборони;

- чи не супроводжувалося заподіяння тілесних ушкоджень вчиненням інших злочинів (наприклад, хуліганства).

Спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, а також вид знаряддя вчинення злочину є важливими критеріями для визначення направленості умислу при вчиненщ злочину.

Питання і завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. у чому полягає сенс криміналістичної класифікації вбивств?

2. Назвіть ознаки вбивства, вчиненого в умовах очевидності.

3. Назвіть ознаки вбивства, вчиненого в умовах неочевгідності.

4. Які існують типові способи вбивств, їх особливості та зв'язок з іншими елементами криміналістичної характеристики вбивств?

5. Які особливості початкового етапу розслідування при виявленні трупа з ознаками насильницької смерті?

6. Які особливості розслідування при виявленні частин трупа?

7. Які особливості початкового етапу розслідування при зникненні людини за обставин, які вказують на можливість її вбивства?

8. Якими обставинами визначаються особливості розслідування вбивств на наступному етапі?

9. Визначте особливості огляду місця події у справах про вбивства.

10. Вкажіть види судово-медичних експертиз.

11. у чому полягають особливості обшуку у справах про вбивства?

12. Які особливості мас допит підозрюваних і обвинувачених у справах про вбивства?

13. Які особливості мас відтворення обстановки і обставин події у справах про вбивства?

14. У чому полягають особливості криміналістичної характеристики заподіяння тілесних ушкоджень?

15. Які особливості порушення кримінальної справи і початкового етапу розслідування заподіяння тілесних ушкоджень?