<<
>>

§1. Криміналістична характеристика зґвалтувань

Зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи (ст. 152 КК України), є найбільш тяжким злочином проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

Як свідчить аналіз практичного досвіду розслідування згвалтувань, ключовим елементом їх механізму, який обумовлює суттєві особливості розслідування злочинів даної категорії, е наявність соціального зв'язку між злочинцем і потерпілою особою. За цією ознакою згвалтування можуть бути розподілені на дві групи:

1) згвалтування, вчинені відносно знайомих злочинцям осіб; та

2) згвалтування, вчинені відносно раніше незнайомих злочинцям жертв.

Криміналістична характеристика зґвалтувань, вчинених відносно знайомих злочинцям осіб

Обстановка (місце, час, умови) вчинення. Найбільша кількість злочинів даної категорії вчиняється в квартирах чи будинках за місцем проживання винної чи потерпілої осіб, пов'язаних родинними, шлюбними, сусідськими, дружніми стосунками. Переважна більшість згвалтувань знайомих злочинцям жертв вчиняється у ранковий чи денний часи. Часто мають місце тривалі неприязні стосунки між потерпілою та ґвалтівником. Переважно такі згвалтування вчиняються у відсутності сторонніх осіб. Разом з тим для неб.лагополучних родин характерними є випадки вчинення згвалтувань у присутності родичів потерпілої особи.

Особливості потерпілої особи. Найчисленнішу групу потерпілих становлять жінки та діти, з якими ґвалтівник певний час був знайомий і мав певні стосунки. Здебільшого потерпілими є неповнолітні члени сім'ї злочинця, поведінка яких у кримінальній ситуації' є віктимною у зв'язку з віком, залежністю від злочинця, особливостями психології, фізичними даними тощо. Потерпшими нерідко стають також літні особи, душевнохворі і слабоумні, вікові і психічні особливості яких сприяють насильству, часто неодноразовому щодо однієї і тієї самої жертви.

Вказані обставини обумовлюють, з одного боку, особливий психічний стан жертв злочину, який спід обов'язково враховувати при проведенні слідчих дій за їх участю, а з іншого - можливість незаконного впливу на них у зв'язку вимушеним сумісним проживанням жертв і злочинців після вчинення злочину.

Особа злочинця. Більшість гвалтівників знайомих злочинцям жертв є повнолітніми чоловіками, які мають роботу (як правило, невисокої кваліфікації), мають на утриманні власних чи нерідних неповнолітніх дітей. Значна частина гвалтівників страждає на хронічний алкоголізм чи побутове пияцтво. Іноді згвалтування у складі групи вчиняють неповнолітні, як правило відносно душевнохворих дітей, «вигнанців» з певного кола та ін. В окремих випадках підбурювачами виступають неповнолітні дівчата з мотивів ревнощів, боротьби за увагу окремих хлопців, помсти тощо. При цьому вони є переважно ініціаторами і активними учасниками знущань над жертвою після зґвалтувань.

Способи підготовки, вчинення і приховування згвалтування. Як правило, гвалтівники заздалегідь підбирають або створюють сприятливі умови для вчинення злочину. Наприклад, доводять до стану сп'яніння батьків, родичів жертви чи інших осіб, на піклуванні яких вона перебуває, її друзів чи знайомих тощо. До таких же активних дій слід віднести і систематичне, протягом тривалого часу залякування жертви, прояви агресії щодо неї. Психологічне насильство застосовують, як правило, злочинці-члени сім'ї малолітніх І неповнолітніх жертв (вітчим, дядько, дідусь, батько тощо).

При згвалтуванні знайомих осіб злочинці (колега по роботі, товариш, сусід, колишній чоловік чи співмешканець), найчастіше використовують: 1) психічне насильство, що проявляється у висловлюванні різного роду погроз {заподіяти тілесні ушкодження чи вбити її чи близьких їй осіб) та образ, демонстрації власної сили чи (і) зброї або предметів, що можуть бути використані для заподіяння тілесних упгкоджень; 2) фізичне насильство (заподіяння тілесних ушкоджень, утримування рук або ніг жертви тощо); 3) використання безпорадного стану жертви (безпорадність може бути обумовлена зловживанням алкогольними напоями, віком, фізичними даними, хворобою та ін.).

Способами приховування згвалтувань знайомих злочинцям жертв с: а) умовляння не розголошувати подію та піднесення по- дарунків (зокрема, солодощів дітям) або залякування жертви;

б) погрози розповсюдження компрометуючої інформації; в) погрози вбивством потерпілої особи її чи близьких родичів (матері, сестер, братів); г) примушування потерпілої до прийняття ванни, прання білизни чи інших речей, на яких залишились сліди злочину тощо.

Сиди зґвалтування. Перш за все, джерелом доказів виступають показання потерпілої про обставини вчинення стосовно неї насильства з боку знайомої їй особи, а також свщків, які можуть підтвердити показання потерпілої особи. Матеріальними слідами є: а) тілесні ушкодження у потерпшої, а також на тілі гвалтівника (при вчиненні опору потерпілою); б) сліди біологічного походження на тілі та одязі потерпілої і злочинця (кров, сперма, волосся); в) взаємне накладення мікроволокон одягу потерпілої і злочинця.

Криміналістична характеристика зґвалтувань, вчинених відносно раніше незнайомих злочинцям осіб

Обстановка (місце, час, умови) вчинення. Більшість згвалтувань осіб, яких не пов'язують будь-які стосунки зі злочинцями вчинені на безлюдних, відкритих ділянках місцевості (ліс, пустир, поле, посадка, будівельні майданчики). Водночас мають місце випадки вчинення згвалтувань даної класифікаційної групи в місцях громадського користування (стадіон, кав'ярня, дискотека, під'їзд, підвал, горище тощо) або за місцем проживання злочинця (у його квартирі, будинку, куди він заманив потерпілу). Переважна більшість зґвалтувань раніше незнайомих злочинцям жертв вчиняється у вечірній або нічний час.

Особливості потерпілої особи. Більшість потерпілих становлять жінки, які на час вчинення злочину вчилися чи працювали і їхня поведінка в ситуаціях, що передували згвалтуванню, не сприяла реалізації злочинних умислів. Нерідко вони ставали жертвами злочинців з аномаліями у психіці. Під час досудового і судового слідства соціальна установка та поведінка таких потерпілих с активними і позитивними.

Але мають місце й окремі випадки провокуючої чи аморальної поведінки потерпших у кримінальній ситуації (жертва до вчинення злочину вживала алкогольні напої з ґвалтівником).

Особа злочинця. Найбільша кількість згвалтувань відносно раніше незнайомих злочинцям осіб вчиняється у стані алкогольного сп'яніння чоловіками віком 18-45 років, які не мають постійної чи кваліфікованої роботи. Приблизно половина таких згвалтувань вчиняється раніше судимими, у тому числі за скоєння аналогічного злочину. Характерним є вчинення згвалтувань у складі групи неповнолітніх чи молодими людьми 18-25 років після сумісного короткотривалого проведення часу з майбутньою жертвою, вживання алкоголю чи наркотиків. Такі згвалтування відріз- няютъся особливою жорстокістю, задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, знущанням над жертвою. Частина злочинців мають різного роду акцентуації характеру, маніакальні сексуальні і психічні відхилення тощо.

Способи підготовки, вчинення і приховування зґвалтування. Характерним для дій злочинця є очікування жертви у певному зручному для нападу місці (на шляхах руху від житла до місця роботи або навчання). Також використовується заманювання неповнолітніх осіб під різними приводами до безлюдних місць (прохання вказати дорогу до якогось об'єкта, пропозиція відвести до дому нібито на прохання батьків, обіцянка показати цікавих тварин, комп'ютерну техніку, ігри, фокуси тощо).

Переважна більшість таких згвалтувань вчиняється із застосуванням фізичного насильства, яке проявляється у нанесенні ударів, побоїв, укусів, заподіянні тілесних ушкоджень, здавлюванні дихальних шляхів, триманні рук або ніг, обмеженні або позбавленні особистої волі, уведенні в організм потерпілої особи проти її волі наркотичних засобів, психотропних, отруйних, сильнодіючих речовин. При вчиненні згвалтувань групами неповнолітніх (чи молодими людьми) характерним є знущання над жертвою, яке супроводжується насильницьким уведенням в отвори тіла потерпшої особи різних предметів (палиць, пляшок), заподіянням їй тяжких тілесних ушкоджень підручними засобами - гілками, камінням тощо.

Фізичне насильство може супроводжуватися і насильством психічним - висловлюванням погроз завдати тілесні ушкодження, зв'язати, вбити, а також демонстрацією власної сили чи зброї або предметів, що можуть бути використані для заподіяння тілесних ушкоджень, предметів, що імітують зброю, які потерпіла особа сприймає за справжню зброю тощо.

Способами приховування згвалтувань незнайомих злочинцям жертв є: а) маскування своєї зовнішності; б) здійснення раптового нападу із заподіянням жертві тілесних ушкоджень і введенням її у непритомний стан з метою уникнення можливого впізнання; в) знищення слідів свого перебування на місці зЛочину;

г) знищення слідів злочину на власному тілі чи одежі.

Сліди зґвалтування. Для зґвалтувань, вчинених відносно раніше незнайомих злочинцям осіб, окрім слідів фізичного насильства (тілесних ушкоджень), слідів біологічного походження (крові, сперми, волосся тощо) і мікрослідів, характерною с наявність: а) слідів взуття, автомобіля на місці події (місці очікування жертви); б) предметів, залишених злочинцем на місці події (кинуте знаряддя злочину; недопалки сигарет, обгортки від цукерок, залишки насіння, відірваний гудзик тощо); в) частинок грунту та рослинності з місця події на одязі і взутті злочинця (вказують на перебування злочинця на місці події). Важливим джерелом доказів є показання свідків, які випадково спостерігали злочинця перед вчиненням злочину або після нього, або про стан потерпілої, яка звернулася за медичною та іншою допомогою.

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §1. Криміналістична характеристика зґвалтувань:

  1. ЗМІСТ
  2. ПЕРЕДМОВА
  3. §1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -