<<
>>

§1. Криміналістична класифікація та характеристика екологічних злочинів

Злочини проти довкілля (екологічні злочини) ~ це передбачені кримінальним законом злочинні посягання на навколишнє природне середовищу що вчиняються службовими, спеціально уповноваженими особами, на яких покладено обов'язок дотримання встановлених екологічних правил, та іншими особами шляхом злочинної діяльності або бездіяльності, яка заподіяла шкоду довкіллю, спричинила загибель або захворювання людей, інші тяжкі наслідки або створила небезпеку для життя, здоров'я .людей чи довкілля (ст.

ст. 236-254 КК України).

З огляду на різноманітність екологічних злочинів та визначення особливостей розслідування доцільною є їх криміналістична класифікація. Підставою для класифікації є особливості механізму вчинення названих злочинів, що дозволяє виділити чотири їх групи: 1) злочини, що вчиняються шляхом незаконного корисливого вилучення природних об'єктів; 2) злочини, що вчиняються шляхом забруднення природних об'єктів; 3) злочини, що вчиняються шляхом знищення (пошкодження) природних об'єктів; 4) злочини, що вчиняються шляхом порушення встановлених правил екологічної безпеки.

1. Злочини, що вчиняються шляхом незаконного корисливого вилучення природних об 'єктів, включають: незаконну порубку лісу (ст. 246 КК); незаконне полювання (ст. 248 КК); незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249 КК), порушення правил охорони надр (ст. 240 КК). У криміналістичному аспекті вказані злочини спрямовані на відокремлення об'єктів рослинного, тваринного світу, корисних копалин від їх природного середовища, захоплення та знищення їх як самостійних природних об'єктів. Це обумовлює особливості їхньої криміналістичної характеристики.

so 554 οί

Предметом злочинного посягання досліджуваної групи екологічних злочинів є об'єкти рослинного та тваринного світу, корисні копалини, які вилучаються з корисливою метою. До об'єктів рослинного світу належать сироростучі (живі) дерева і чагарники, що ростуть у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду.

Об'єктами тваринного світу є: дикі звірі і птахи; водні живі ресурси (риби різних видів на всіх стадіях свого розвитку), ракоподібні і голкошкірі водні безхребетні тварини (раки, краби, морські їжаки, морські зірки, змієхвостки, голотурії), молюски (головоногі, черевоногі, двостулкові - мідії, кальмари, устриці тощо), промислові водні рослини і водорості, які використовуються для виготовлення продуктів харчування та медичних препаратів (наприклад, морська капуста), які охороняються законом і перебувають у стані природної волі або утримуються в напівві- льних умовах (на штучно створених ізольованих ділянках) у межах мисливських угідь і можуть бути об'єктами полювання.

Під корисними копалинами розуміють природні мінеральні речовини органічного та неорганічного походження, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки. За призначенням вони поділяються на корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення. Не є предметом посягання корисні копалини місцевого значення, які розглядаються як загально- поширені (наприклад, гравій, галька, камінь бутовий тощо). Найчастіше предметом незаконного видобування корисних копалин є вугілля, камінь «габро», граніт, мігматит, гнейс, пісок формувальний.

Обстановка вчинення злочинів визначається специфікою розтапіу- вання предмета злочинного посягання. Так, незаконне видобування корисних копалин вчиняється в регіонах, де є відповідні родовища корисних копалин. Вибір часу залежить від якостей предмета злочинного посягання, способу та місця вчинення злочину.

Більшість злочинів першої групи вчиняється в населених пунктах сільської місцевості або за їх межами, на окраїнах міста. Незаконне полювання, рибний промисел, як правило, вчиняється на значній території, що обумовлено використанням транспорт-

них засобів (човнів тощо). Місцем вчинення злочину є мисливські угіддя (ліс, поле, водойма, заповідники, заказники).

Способи незаконного корисливого вилучення природних об'єктів залежать, в першу чергу, від предмета злочинного посягання.

Типовими способами незаконної порубки лісу є:

- повне відокремлення дерева або чагарника від кореня шляхом спилювання;

- повне відокремлення дерева або чагарника від кореня шляхом зрубування;

- викорчовування деревостану з корінням;

- пошкодження дерева або чагарника до стану припинення росту шляхом відокремлення основних гілок від стовбура;

- пошкодження дерев шляхом нанесення глибоких насічок на стовбурі τοπίο.

Типовими способами незакошюго полювання е:

- незаконне полювання з використанням зброї;

- незаконне полювання з використанням самоловів;

- незаконне полювання з використанням хімічних препаратів;

- незаконне полювання з використанням транспортних засобів тощо.

Типовими способами незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом с:

- незаконне зайнятій рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом з використанням промислового знаряддя лову;

- незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом з використанням любительських знарядь лову;

- незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом з використанням заборонених знарядь лову та ін.

Типовими способами незаконного видобування корисних копалин е:

- незаконне видобування корисних копалин відкритим способом. Відкритий спосіб незаконного видобування корисних копалин полягає у вилученні їх із верхніх пластів залягання - кар'єри, копальні тощо;

- незаконне видобування корисних копалин підземним способом. Підземний спосіб незаконного видобування корисних копалин полягає у вилученні їх з родовищ шляхом викачування, побудови шахт, рудників тощо.

Типові сліди. При вчиненні даної групи екологічних злочинів найчастіше залишаються сліди людини: сліди рук, ніг, зубів, особистих речей {предметів одягу, взуття, спорядження) злочинців, сліди паління - недопалки, сірники тощо; сліди знарядь вчинення злочину (залежно від видів досліджуваних злочинів: сліди застосування зброї, вибухових механізмів, засобів добування звірів, птахів; рублячих, ріжучих інструментів тощо); сліди транспортних засобів; сліди на об'єктах тваринного та рослинного світу (трупи тварин, птиці, виловлені водні живі ресурси, зрубані, викорчувані дерева, їх частини).

На об'єктах тваринного світу виявляються сліди дії капканів, петель, інших ловчих механізмів, сліди застосування вогнепальної чи холодної зброї.

Особіі злочинця. Спід зазначити, що незаконне корисливе вилучення природних ресурсів, як правило, вчиняється чоловіками працездатного віку, кожен другий із них мас середню спеціальну освіту, але не має постійного заробітку. Кожен другий злочин досліджуваної групи вчиняється групою осіб. Екологічні злочини корисливої спрямованості, як правило, вчиняється особами, які не є спеціально уповноваженими по дотриманню природоохоронних правил. Водночас зростає кількість таких злочинів, що вчиняються особами, на яких покладено обов'язок щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів (єгерями, лісниками тощо).

2. Злочини, що Вчиняються шляхом забруднення природних об'єктів, включають: забруднення або псування земель (ст. 239 КК); забруднення атмосферного повітря (ст. 241 КК); порушення правил охорони вод (ст. 242 КК); забруднення моря (ст. 243 КК). Названі злочини включають дії та бездіяльність службових, спеціально уповноважених та інших осіб, внаслідок яких водні об'єкти, землі, атмосферне повітря насичуються шкідливими речовинами. Саме ця обставина обумовлює особливості їхньої криміналістичної характеристики.

Предметом злочинного забруднення є атмосферне повітря, водні об'єкти, землі. Слід зазначити, що дослідження означеного елемента криміналістичної характеристики вимагає обізнаності з екологічного права та чинного екологічного законодавства.

Обстановка злочинних забруднень визначається територією місцезнаходження джерела забруднення. Забруднення природних об'єктів вчиняється, як правило, у промислово розвинутих містах або селищах. На обстановку впливає рівень технічного обладнання, особливості технологічного процесу; певний вплив справляють і природно-кліматичні умови місця вчинення злочину. Час вчинення злочину залежить від технічних та технологічних характеристик джерела забруднення.

Час вчинення злочинної дії (бездіяльності) залежить від ряду факторів, зокрема як безпосередньо від самого процесу виробництва, так і від діяльності контролюючих органів. Як правило, скидання шкідливих речовин відбувається під час закінчення виробничого циклу. Водночас час скидання (викиду) шкідливих речовин у природні об'єкти може носити і відносно випадковий характер, як це бувас при аваріях, виході з ладу технологічного або очисного устаткування.

Способи вчинення злочинних забруднень. Забруднення атмосферного повітря відбувається шляхом викидання шкідливих речовин (надходження їх із джерела в атмосферу), забруднення водних об'єктів, моря, землі - шляхом скидання та поховання таких речовин. Поховання, на відміну від скидання, припускає занурення у воду (море) або закопування в землю (надра морського дна) шкідливих речовин і матеріалів, які попередньо поміщені в будь-яку ємність (контейнер, бочку тощо). Наслідками забруднення є негативні зміни якостей водних об'єктів, атмосферного повітря, земель у результаті проникнення в ці об'єкти шкідливих для довкілля, життя та здоров'я людини речовин.

Джерелами забруднення атмосфери, як правило, є підприємства чорної і кольорової металургії, теплоелектростанції, підприємства хімічної промисловості. Забруднення водних об'єктів може здійснюватися від стаціонарних та пересувних джерел (плавучих суден).

Типовими способами забруднення водних об'єктів стаціонарними джерелами забруднення в процесі основної виробничої діяльності є:

- систематичне скидання цілком неочищених і незнешко- джених стічних вод (шкідливих речовин в атмосферу);

- залпове скидання неочищених і незнешкоджених стічних вод у водні об'єкти або залпове викидання шкідливих речовин в атмосферне повітря;

- аварійне скидання неочищених і незнешкоджених стічних вод у водні об'єкти або викидання шкідливих речовин в атмосферне повітря в результаті поломки технологічного устаткування, систем очищення.

Причинами забруднень є відсутність на підприємствах очисних споруд або експлуатація недостатньо ефективних (несправних) систем очищення відходів виробництва, а також порушення правил складування, зберігання, поховання побутових і промислових відходів, хімічних добрив, отрутохімікатів тощо.

Типові сліди. Найчастіше сліди злочинного забруднення об'єктів природи виявляються: в документах; в технологічному процесі, на механізмах і устаткуванні (зміна конструкції, ремонт тощо); у вигляді речовин, матеріалів і предметів, зберігання (переробка, використання) яких спеціально регламентується екологічним законодавством (радіоактивні, вибухові, отруйні, сильнодіючі речовини); у вигляді радіоактивного випромінювання; на тіш людини, в організмі як наслідки негативного впливу екологічних злочинів; на об'єктах рослинного й тваринного світу, в атмосферному повітрі, водоймах, грунті, на об'єктах сільгоспвиробництва.

Особа злочинця. Злочини вчиняються, як правило, особами, на яких покладено обов'язок дотримувати природоохоронні правила. Ними є службові особи підприємств, установ, організацій (директор, заступник директора, начальник цеху) та головні спеціалісти або спеціалісти підприємства, установи, організації (головні інженери, інженери, начальники змін, майстри й інші особи, відповідальні за правильне ведення технологічного процесу та дотримання інших природоохоронних правил, встановлених нормативними актами). Суб'єктами злочинів можуть бути й рядові працівники підприємств, які працюють безпосередньо з потенційними забруднювачами на потенційних джерелах забруднення (працівники очисних споруд, агрегатів газоочищення і пиловловлення; водії транспортних засобів, що перевозять відходи виробництва, мінеральні добрива, отрутохімікати, нафтопродукти тощо).

ДІЇ винних осіб полягають у порушенні відповідних правил, положень, посадових інструкцій: а) службових осіб - у відданні незаконних розпоряджень, команд, дозволів, бездіяльності; б) працівників підприємств - у виконанні цих команд, розпоряджень, указівок, доручень, а також у самостійних діях, що зумо- вили за собою забруднення водних об'єктів, атмосферного повітря, земель.

3. Злочини, що вчиняються иіляхом знищення (пошкодження) природних об'єктів, включають: знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК); порушення правил охорони рибних запасів при проведенні вибухових робіт (ст. 250 КК); знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фоїщу (ст. 252 КК). ЦІ злочини полягають у діях чи бездіяльності певних осіб, внаслідок чого цінність окремих природних об'єктів зменшується або повністю втрачається, що обумовлює особливості їхньої криміналістичної характеристики.

Предметом злочинного знищення (пошкодження) об'єктів природи є: лісові масиви; зелені насадження навколо населених пунктів; зелені насадження вздовж залізниць або інші такі насадження; риби і дикі водні тварини, які перебувають у стані природної свободи; території, взяті під охорону держави; об'єкти природно- заповідного фонду.

Обстановка вчинення злочинів визначається специфікою розташування предмета злочинного посягання. Більшість злочинів досліджуваної групи вчиняється в населених пунктах сільської місцевості або за їх межами, на окраїнах міста. Криміналістичне значення має визначення часу вчинення екологічного злочину. Злочинне знищення (пошкодження) природних об'єктів спеціально уповноважені або інші особи вчиняють, як правило, під час виконання своїх обов'язків.

Способи вчинення. Типовими способами злочинного знищення (пошкодження) лісових масивів, територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду є:

- знищення .лісових масивів, зелених насаджень шляхом підпалу;

- пошкодження лісових масивів шляхом затоплення;

- знищення лісових масивів шляхом застосування отруйних речовин;

- знищення лісових масивів, зелених насаджень з використанням вибухових речовин;

- пошкодження територій, взятих під охорону держави шляхом незаконного ллаштування стоянок транспорту, будівництва, проведення геологорозвідувальних робіт тощо.

Типовими способами знищення рибних запасів є наступні:

- знищення рибних запасів і диких водних тварин при проведенні будівельних робіт;

- знищення рибних запасів і диких водних тварин при проведенні днопоглиблювальних і вибухових робіт;

- знищення рибних запасів і диких водних тварин при проведенні інших видів робіт на землях водного фонду.

Типові сліди. Сліди досліджуваної групи злочинів різноманітні, а саме: сліди людини; сліди засобів вчинення злочину; сліди транспортних засобів; сліди в документах (інтелектуальні та матеріальні); сліди на механізмах і устаткуванні; сліди у вигляді радіоактивного випромінювання; сліди на природних об'єктах, в атмосферному повітрі, водоймах, грунті, на об'єктах сільгосп- виробництва тощо.

Особа злочинця. Досліджувані злочини вчиняють службові, спеціально уповноважені та Інші особи. Серед службових осіб варто виділити керівників суб'єктів господарської діяльності, керівників заповідників, заказників (інших об'єктів природно- заповідного фонду). До спеціально уповноважених слід віднести осіб, які відповідають за проведення будівельних, днопоглиблювальних та вибухових робіт, видобування піску, гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду; осіб, на яких покладено обов'язок здійснювати заходи щодо забезпечення режиму охорони об'єктів природно- заповідного фонду тощо. Серед інших осіб варто виділити приватних підприємців, які порушують норми екологічного законодавства. Вчинення таких злочинів характерно для осіб чоловічої сталі середнього віку, які раніше не були судимі.

4. Злочини, що вчиняються шляхом порушення встановлених правил екологічної безпеки, включають; порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 КК); невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст. 237 КК); приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення (ст. 238 КК), порушення законодавства про континентальний шельф України (ст. 244 КК); порушення законодавства про захист рослин (ст. 247 КК); порушення ветеринарних правил (ст. 251 КК); проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253 КК); безгосподарське використання земель (ст. 254 КК).

Безпосереднім предметом екологічних злочинів даної категорії є певні правила, порушення яких спричинило загибель людей чи забруднення навколишнього середовища (атмосферного повітря, водних об'єктів, землі, об'єктів рослинного і тваринного світу, континентального шельфу України та його природних багатств) або перешкоджає своєчасній ліквідації таких наслідків.

Обстановка порушень правил екологічної безпеки визначається місцем та часом проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів тощо. Найчастіше вони вчиняються у сфері будівництва, промислового виробництва, рідше - сільського господарства, транспорту.

Способами зіочинних порушень правил екологічної безпеки е;

~ порушення порядку проведення екологічної експертизи під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів;

- порушенім встановлених правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів;

- порушення встановлених законом правил проведення від- іювлювальних робіт на території, що зазнала екологічного забруднення;

- порушення встановленого порядку надання відомостей про екологічний стан або захворюваність населення;

- порушення встановленого порядку використання, освоєння й охорони континентального шельфу України та його природних багатств;

- порушення встановлених правил захисту рослин;

- порушення встановлених ветеринарних правил;

- порушення встановлених правил використання земель.

Службові особи порушують встановлений порядок проведення екологічної експертизи шляхом:

- надання завідомо неправдивих відомостей про екологічні наслідки діяльності об'єкта екологічної експертизи;

- надання дозволів на спеціальне природокористування без позитивного висновку екологічної експертизи;

- надання дозволів на фінансування та реалізацію проектів і програм без позитивного висновку екологічної експертизи;

- ухилення від надання у відповідь на законну вимогу державних еколого-експертних органів необхідних відомостей і матеріалів;

- приховування або фальсифікації відомостей про наслідки екологічної експертизи;

- примушення експертів до надання хибного експертного висновку;

- ухилення вщ проведення державної екологічної експертизи у тих випадках, коли її проведення обов'язкове.

Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля можливе шляхом:

- розроблення і здачі проектів, іншої аналогічної документації замовнику службовою чи спеціально уповноваженою особою без обов'язкових інженерних систем захисту довкілля;

- введення (прийняття) в експлуатацію споруд без такого захисту.

Типовими способами порушення законодавства про континентальний шельф України є:

- порушення правил безпеки при будівництві споруд та інших установок;

- порушення встановлених правил експлуатації споруд та інших установок;

- порушення встановлених правил дослідження, розвідування та розробки природних багатств на континентальному шельфі;

- порушення встановлених правші при проведенні інших робіт на континентальному шельфі.

Типовими способами порушень ветеринарних правил с:

- виробництво заражених продуктів чи сировини тваринного походження;

- продаж заражених продуктів чи сировини твар іншого походження;

- продаж хворих тварин;

- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення органів державної ветеринарної медицини про виникнення захворюваності тварин;

- непред'явлення тварин для проведення ветеринарного огляду, досліджень або щеплень.

Типовими способами порушення законодавства про захист рослин є:

- ввезення в Україну засобів захисту рослин, що не пройшли державних випробувань і реєстрації;

- реалізація на території України засобів захисту рослин, що не пройшли державних випробувань і реєстрації;

- надмірне вживання пестицидів;

- використання заборонених хімічних речовин для знищення шкідників і збудників хвороб.

Способи безгосподарського використання земель;

- використання земель не за цільовим призначенням;

- недбале ставлення до збереження іригаційних систем;

- порушення агротехнічних правил, додержання яких було обов'язковим;

- непроведения протиерозійних, меліоративних заходів;

- незбереження захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд:

- невиконання заходів щодо ліквідації процесів засолення І заболочування грунтів, заростання кущами чи дрібноліссям сільськогосподарських угідь та запобігання їм;

- нездійснення зняття та зберігання родючого шару грунту підприємством при виконанні робіт, пов'язаних з порушенням грунтового покриття та непроведешія своєчасної та повноцінної рекультивації ділянок земель, відведених у тимчасове користування для видобування корисних копалин;

- непроведения терасування схилів;

- невиконання обов'язкових заходів щодо поліпшення грунтів та охорони грунтів від вітрової ерозії, водної ерозії та інших процесів, які погіршують стан грунтів;

- екологічно необгрунтоване використання у недопустимо великій кількості мінеральних добрив, пестицидів та інших хімічних препаратів;

- непроведения заходів щодо попередження селів, підтоплення, затоплення, висушення, ущільнення та іншого несприятливого впливу.

Типовими слідами порушення правил екологічної безпеки е сліди у:

- документах (проектній документації, звітах про екологічний стан місцевості, виробничій документації тощо);

- технологічному процесі, на механізмах і устаткуванні (зміна конструкції, ремонті тощо);

- негативних змінах у довкіллі (сліди негативних змін властивостей: вод, атмосферного повітря, земель, інших природних об'єктів (надр, корисних копалин, континентального шельфу України); сліди негативних змін на територіях, взятих під охорону держави, та на об'єктах природно-заповідного фонду; сліди уражешгя тварин та рослин);

- негативних змінах стану здоров'я людини (тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження; захворювання чи загибель людей);

- наявності шкідливих речовин та матеріалів для здоров'я людей і довкілля (вибухових, легкозаймистих та їдких речовин; радіоактивних і ядерних матеріалів; джерел іонізуючого випромінювання; відходів і вторинної сировини; мікробіологічних або іїлгіих біологічних агентів чи токсинів тощо).

Особа злочинця. Серед осіб, що вчиняють злочинні порушення правил екологічної безпеки, виділяються три групи осіб.

Перша група включає: а) службових осіб державних органів виконавчої влади (державних інспекторів з карантину рослин, службових осіб центральних органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів; службових осіб еколого- експертних підрозділів Міністерства екології та природних ресурсів України тощо); б) службових осіб підприємств, установ, організацій (керівників господарств, архітекторів, керівників проектних бюро, відділів, інститутів; членів приймальних або ліквідаційних комісій підприємств, установ, організацій тощо).

Друга група включає: а) осіб, які відповідають за експлуатацію технологічних установок або інших джерел небезпеки; 6} представників підприємств, установ, організацій, які уповноважені надати технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури; осіб, які виконують розроблення робочої документації для будівництва тощо.

Треля група включає; орендарів та власників земельних д ілянок.

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §1. Криміналістична класифікація та характеристика екологічних злочинів:

  1. ЗМІСТ
  2. §1. Криміналістична класифікація та характеристика екологічних злочинів
  3. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій у справах про злочини проти довкілля
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -