§3. Особливості наступного етапу розслідування екологічних злочинів

Початковий етап розслідування екологічних злочинів завершується установленням особи, щодо якої є достатні підстави (докази) для притягнення як обвинуваченої у вчиненні злочину. Наступний етап розслідування характеризується вирішенням завдань, спрямованих на перевірку і розширення доказової бази щодо винності особи.

Ситуація 1. Обвинувачений визнає себе винним у вчиненні екологічного злочину у повному обсязі пред'явленого обвинувачення, у цій ситуації слідчий спрямовує зусилля на деталізацію обставин вчинення злочинних дій (при допиті обвинуваченого) та перевірку одержаних показань іншими джерелами доказів (документами, висновками експертиз тощо).

Ситуація 2. Обвинувачений визнає себе винним у вчиненні екологічного злочину частково. У цій ситуації слідчий на підставі аналізу показань обвинуваченого висуває версії з кожного пункту як визнання вини, так і її заперечення. З метою перевірки версій проводяться допити свідків, які раніше не були допитані, очні ставки, інші слідчі дії та оперативно-розшукові заходи.

Ситуація 3. Обвинувачений не визнає себе винним у вчиненні екологічного злочину. Як правило, обвинувачений, заперечуючи свою вину, посилається на алібі, або на те, що його дії були вчинені через виробничу необхідність тощо. У вказаній ситуації перевіряються версії щодо місця перебування обвинуваченого, правомірності дій обвинуваченого за конкретних обставин тощо. Проводяться додаткові обшуки, виїмки документів, судові експертизи, допити свідків, очні ставки та інші слідчі дії та оперативно- розшукові заходи.

Однією з умов ефективного розслідування екологічних злочинів є організація взаємодії слідчих з працівниками оперативно- рознгукових та природоохоронних органів. Аналіз практики розслідування таких злочинів свідчить, що нагальна необхідність у взаємодії слідчого з оперативними працівниками підрозділів МВС (підрозділами екологічної, ветеринарної міліції, ДСБЕЗ) найчастіше виникає під час: а) розшуку зчочинця і його затримання; б) встановлення можливих свідків; в) організації перевірки висунених версій.

При розслідуванні окремих екологічних злочинів слідчий залежно від виду екологічного злочину взаємодіє зі службовими особами спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів: органів державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України, органів державного комітету лісового господарства України, органів державного комітету України по водному господарству, органів державного департаменту рибного господарства, органів державної санітарно-епідеміологічної служби, органів Міністерства охорони здоров'я України, органів державного комітету України по земельних ресурсах, органів державного департаменту ветеринарної медицини тощо.

Найчастіше процесуальна форма взаємодії слідчого з державними органами охорони навколишнього природного середовища полягає у залученні фахівців до участі у проведенні огляду місця події, призначенні судових експертиз.

Непроцесуальна (організаційно-тактична) форма взаємодії полягає, насамперед, в одержанні слідчим консультацій від відповідних фахівців стосовно: 1) нормативних документів, що регламентують діяльність, яка підлягає перевірці; 2) технології виробництва, організації контролю та обліку виробничої діяльності; 3) характеру документів, що відображають діяльність підприємств, установ, організацій, порядку й особливостей документообігу; 4) спеціальної технічної, наукової, методичної літератури; 5) змісту питань для проведення експертного дослідження.

Одним із елементів наступного етапу розслідування екологічних злочинів є діяльність слідчого щодо встановлення та усунення причин і умов, що сприяли вчиненню екологічного злочину. Причини екологічних злочинів пов'язані з психологічними та соціальними особливостями злочинця.

- правовий нігілізм;

- низький рівень екологічної ку льтури;

- прагнення окремих осіб нехтувати екологічними нормативами заради досягнення зростання виробництва та отримання прибутку.

Враховуючи специфіку вчинення екологічних злочинів до суб'єктивних умов їх вчинення можна віднести такі фактори:

- низький рівень виховної роботи з особами, відповідальними за дотримання екологічних нормативів;

- негативне ставлення службових осіб і рядових працівників до дотримання природоохоронного законодавства та спеціальних нормативів;

- необізнаність службових осіб і рядових працівників зі своїми обов'язками у галузі природоохоронного законодавства;

- недоліки б діяльності контролюючих і правоохоронних органів, які своєчасно не виявляють або не реагують на екологічні правопорушення;

- корумпованість державних природоохоронних органів.

До об'єктивних умов, що сприяють вчиненню екологічних

злочинів, належать такі фактори:

- недосконалість чинного законодавства (велика кількість бланкетнйх норм, невідповідність між різними правовими актами та нормами, відсутність механізму їх реалізації тощо);

- розвиток ринкових відносин, коли окремі представники бізнесу зневажають екологічні вимоги (більшість підприємців занижують обсяги виробництва і як, наслідок, - обсяги викидів у навколишнє природне середовище);

- прорахунки у політиці соціального захисту (втративши легальні джерела існування у результаті економічних реформ, певна частина населення знайшла вихід у браконьєрській діяльності);

- низький рівень взаємодії правоохоронних та природоохоронних органів щодо спільного запобігання злочинам, їх припинення та розслідування;

- недооцінка суспільної небезпеки екологічних правопорушень;

- недосконалість системи державних органів спеціального управління в галузі охорони навколишнього природного середовища;

- недоліки у застосуванні кримінального законодавства (призначення м'яких мір покарання злісним порушникам, не в усіх необхідних випадках конфіскація знаряддя злочину та відшкодування заподіяних збитків);

- недосконалість сучасних технологій виробництва (відсутність безвідходного виробництва тощо).

Наведені суб'єктивні і об'єктивні фактори взаємодіють, І впливаючи один на одного, створюють сприятливі умови для екологічної злочинності. їх усунення може провадитися в різних формах: внесення подання в органи місцевого самоврядування (підприємства, установи) у порядку ст. 26-1 КПК України; виступ з Інформацією про результати розслідування кримінальної справи на зборах трудового колективу організації, підприємства; виступ по радіо, телебаченню; опублікування статті у пресі тощо.