<<
>>

§3. Особливості наступного етапу розслідування зґвалтувань

Настання наступного етапу розслідування згвалтувань пов'язується зі складанням слідчим постанови про притягнення особи як обвинуваченого і пред'явленням відповідного обвинувачення.

Прийняття зазначеного процесуального рішення грунтується на отриманих на початковому етапі розслідування доказах. Саме позицією обвинуваченого щодо пред'явленого обвинувачення обумовлені типові ситуації наступного етапу розслідування згвалтувань.

Ситуація 1, Обвинувачений повністю визнає свою вину у вчиненні злочину. Це найбільш сприятлива ситуація для встановлення всіх обставин справи (відсутність протидії), але потрібно мати на увазі, що обвинувачений в будь-який момент може змінити свою позицію і почне заперечувати або зменшувати свою вину. Тому основним тактичним завдання розслідування тут є підтримання установки обвинуваченого на каяття і максимальна деталізація показань щодо механізму вчинення згвалтування з наступною їх перевіркою шляхом проведення відповідних слідчих дій (допити обвинуваченого, потерпшої і свідків, пред'явлення для впізнання, призначення експертиз, відтворення обстановки та обставин події).

Ситуація 2. Обвинувачений не визнає своєї вини у вчиненні злочину:

а) визнає факт зустрічі (знайомства) та статевих зносин з потерпілою, але заперечує їх насильницький характер;

б) заперечує зустріч і, відповідно, згвалтування потерпілої та посилається на алібі.

Виходячи з того, що на момент пред'явлення обвинувачення у слідства наявні достатні докази провини певної особи у згвалтуванні, основні тактичні завдання (загальні для обох різновидів ситуації) полягають, по-перше, у ретельній критичній перевірці слідчим показань обвинуваченого, викритті неправди з його боку чи спростуванні версії обвинуваченого; по-друге - у запобіганні протидії розслідуванню з боку обвинуваченого чи близьких йому осіб; по-третє - у встановленні причин і умов, які сприяли вчиненню згвалтування.

На вирішення цього завдання спрямований комплекс наступних спщнтшвно-розшукових заходів та слідчих дій: 1) допит обвинуваченого; 2) відтворення обстановки і обставин події за участю обвинуваченого (при визнанні факту статевих зносин з потерпілою), окремо - за участю потерпілої особи і судового медика; 3) за необхідності призначення відповідних судових експертиз; 4) ОРЗ з метою встановлення додаткових свідків злочину; 5) допити встановлених свідків; 6} пред'явлення обвинуваченого для впізнання свідкам; 7) очні ставки між свідками та обвинуваченим;

8) за необхідності - відтворення обстановки і обставин події за участю свідків; 9) призначення судово-психологічної (за необхідності - психолого-психіатричної чи судово-психіатричної) експертизи відносно потерпідої та обвинуваченого.

Особливості наступного етапу розслідування згвалтувань також обумовлені можливою протидією розслідуванню з боку обвинуваченого чи близьких йому осіб. Така протидія може проявлятись у намаганні примирити обвинуваченого з потерпілою особою чи близькими їй особами, їх підкупі або справлянні протиправного впливу на них (залякування, поширення пліток тощо) з метою скомпрометувати потерпілу чи примусити відмовитись від даних раніше показань. Результатом подібних дій може стати зміна потерпілою особою показань у бік пом'якшення відповідальності обвинуваченого або відмова від давання показань. З метою запобігти таким негативним наслідкам протидії розслідуванню доцільно всі слідчі дії (особливо ті, які проводяться за участю потерпілої особи) додатково фіксувати за допомогою технічних засобів фото-, аудіо- чи(і) відеозапису. Свідків захисту, обвинуваченого та його захисника слід письмово попереджати про кримінальну відповідальність за розголошення даних досудового слідства за ст. 387 КК України.

Слідчому потрібно також докласти зусиль до встановлення причин і умов, які сприяли вчиненню згвалтування (ст. 23 КПК України) та вжиття заходів щодо їх усунення в порядку ст. 23-1 КПК України- Встановлення причин і умов, які сприяли вчинен-

ню згвалтування, та вжиття заходів щодо їх усунення є важливим завданням наступного етапу розслідування зґвалтувань.

Слід виходити з того, ідо причинами конкретного злочину є активні фактори суб'єктивного психофізіологічного характеру, що викликають у певної особи інтереси, мотиви для його вчинення. Найчастіше причинами вчинення зґвалтувань є: 1) прогресуючі психічні аномалії характеру (психопатія збудженого типу) чи психічні відхилення (різні міри олігофренії (дебільності)) злочинців;

2) завищена самооцінка, прагнення задовольнити статеву пристрасть та домінувати над оточенням за будь-яких умов;

3) схильність до агресії, жорстокості; 4) низький рівень контролю над власними емоціями, бажаннями та діями внаслідок недостатнього освітнього рівня, тривалого зловживання алкоголем, наркотиками тощо. Формування таких рис особистості гвалтівника відбувається під впливом, по-перше, біологічного фактору (успадкування темпераменту та інших психофізіологічних особливостей), по-друге - фактору соціального (існуючих соціально- економічних умов, соціальних зв'язків і ролей злочинця та його оточення).

Серед умов, що сприяють вчиненню злочинів, виділяють суб'єктивні (негативні психологічні і моральні якості людей, що оточують злочинця) І об'єктивні (соціальні суперечності, які безпосередньо не залежать від свідомості і волі населення). До суб'єктивних умов згвалтувань слід віднести: 1) байдужість людей до життєвих проблем дітей, залишених напризволяще, неблагополучна родин тощо; 2) надмірна довірливість окремих верств населення (неповнолітніх, самотніх літніх людей тощо) сумнівним пропозиціям, обіцянкам сторонніх; 3) поширення серед молоді занадто яскравого, провокуючого стилю одягатись (короткі топи і спідниці, високі підбори, агресивний макіяж); 4) відсутність належної охорони дитячих дошкільних і шкільних закладів;

5) загальне падіння рівня культури і моралі населення; 6) недоліки в роботі державного апарату, перш за все контролюючих, правоохоронних органів, органів соціального захисту, освіти, опіки і піклування, представники яких повинні виявляти та обліковувати неблагополучьи сім'ї, дітей, які в них проживають, осіб, схильних до насильства у сім'ї чи(і) зґвалтувань, проводити з ними профілактичну роботу, вчасно вживати відповідних заходів

so 430 ся

реагування (виносити захисні приписи, повідомляти правоохоронні органи) тощо.

До об'єктивних умов, що сприяють вчиненню зтвалтувть, можуть бути віднесені; 1) поширеність у вітчизняних телевізійних ЗМІ художніх, документальних фільмів і передач, які безпосередньо чи опосередковано рекламують статеву розпусту, насилля, зневажливе ставлення до жінки; 2) відсутність ефективної системи державного контролю за діяльністю структур, які реалізують фільми, газети, журнали порнографічного змісту, поширюють аналогічну інформацію у мережах мобільного зв язку, Інтернеті тощо; 3) недосконалість законодавства, що регулює сімейні взаємини; 4) загальноекономічна і фінансова криза, яка призвела до зменшення можливості людей отримувати освіту, до зростання кількості безробітних, суспільного напруження, збільшення кількості осіб, які зловживають алкоголем та наркотиками тощо.

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §3. Особливості наступного етапу розслідування зґвалтувань:

  1. ЗМІСТ
  2. §2. Особливості порушення кримінальних справ за ознаками зґвалтування і початкового етапу розслідування
  3. §3. Особливості наступного етапу розслідування зґвалтувань
  4. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій при розслідуванні зґвалтувань
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -