<<
>>

§4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій у справах про злочини проти довкілля

Огляд місця події. Особливість огляду місця події екологічних злочинів полягає в тому, що слідчий, залежно від виду вказаних злочинів, може проводити не один, а кілька оглядів місця події.

Так, при розслідуванні забруднень водоймищ слідчий оглядає місце події', місце поширення забруднення, місце виявлення наслідків. У зв'язку з цим основними об'єктами слідчого огляду є: ділянки, що зазнали забруднення (водойми, ріки, їхні береги, прилегла територія); об'єкти, що були приведені в непридатність внаслідок забруднення поверхневих або підземних вод, водоносних горизонтів; очисні споруди, відстійники, водостоки; промислова територія (разом із приміщеннями); технічна документація, Інші документи; місця поховання шкідливих речовин; транспортні засоби, призначені для вивозу промислових відходів тощо. Зазначимо, що така класифікація об'єктів отідчого огляду характерна для злочинного забруднення об'єктів природи.

Основним завданням підготовчого етапу е інформаційно- тактичне і матеріально-технічне забезпечення виїзну на місце події. Особливість слідчого огляду місця події екологічних злочинів полягає у тому, що він вимагає використання спеціальних знань. При розслідуванні забруднення атмосферного повітря слідчий до огляду місця події залучає спеціалістів, котрі допоможуть йому визначити місце газопилових викидів, межі території, на якій осіли забруднюючі речовини. Як фахівців слідчий, залежно від виду екологічного злочину та слідчої ситуації, залучає єгерів, лісників, маркшейдерів (фахівців у галузі геології), працівників Державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів, працівників санітарно-епідеміологічної служби (при забруднені атмосферного повітря), технологів (якщо огляду підлягають технологічні установки), ветеринарів (якщо огляду підлягають тварини) тощо.

Доцільним є використання науково-технічних засобів за участю відповідних спеціалістів — приладів для відібрання проб води, повітря, грунту, дозиметрів тощо.

Також учасникам огляду доцільно використовувати засоби індивідуального захисту (спецодяг, взуття тощо).

Робочий етап огляду місця події складається із загального і детального огляду. Загальний огляд починається з визначення Його меж, вирішення питання про спосіб огляду. Слідчому необхідно встановити, які об'єкти знаходяться на місці події, визначити їх взаємне розташування та взаємозв'язок з іншими елементами обстановки. Він повинен ретельно вивчити сліди екологічних злочинів та їх наслідки, а потім перейти від загального огляду до детального. Наприклад, при розслідуванні незаконного видобування корисних копалин слідчому доцільно розпочати огляд місця події з ділянки, на якій проводиться незаконне видобування корисних копалин, техніки та інших знарядь, за допомогою яких здійснювалося видобування. Варто застосовувати фронтальний метод огляну, оскільки, як правило, місце події характеризується великою кількістю та розосередженістю слідів і речових доказів.

Для огляду місця події можуть бути обрані також інші методи огляду {концентричний, ексцентричний або комбіновані - залежно від ситуації огляду). Наприклад, у ситуації, коли при незаконному видобуванні корисних копалин використовувалася спеціальна техніка та механізми, призначені для їх видобування, слідчому доцільно використовувати концентричний метод огляду місця події, оскільки це уможливить виявлення та фіксацію слідів використання вказаної техніки.

При огляді місця події злочинних забруднень об'єктів природи виділяються центральний та периферійний вузли місця забруднення. Центральний вузол - це ділянка території (акваторії'), де відбулася основна подія (наприклад, залповий викид) і де можна виявити її характерні наслідки. Тому слідчий залучає фахівців (екологів, іхтіологів тощо) і за їх участю ретельно оглядає джерела забруднення, а потім - прилеглу територію. Периферійний вузол може включати певні ділянки забрудненої землі чи водної поверхні. Його огляд дозволить слідчому за допомогою фахівців зробити висновок про розмір шкоди, яка заподіяна здоров'ю людей, рибним запасам тощо.

Центральний вузол підлягає суцільному огляду, а периферійний - вибірковому. Якщо джерело забруднення виявити не вдасться, огляд доцільно почати з дослідження периферійних ділянок.

При огляді місця події необхідно встановити і зафіксувати наслідки забруднення, тобто: наявність загиблої риби, тварин, птиці, знищення або пошкодження лісових насаджень, посівів тощо. Бони можуть бути виявлені відразу або через деякий проміжок часу. У ситуації, коли наслідки забруднення не були виявлені при огляді місця події, слідчому доцільно провести повторний огляд. При цьому треба враховувати, що територія події при повторному огляді може бути значно розширеною у зв'язку з новими ділянками забруднення. При повторному огляді слідчий за участю спеціаліста встановлює ознаки, характерні для забруднення: наліт сторонніх речовин на стеблах, листках, грунті, інтенсивність забруднення (суцільне забруднення, густі або рідкі, великі або малі плями), консистенція (рідка, густа, тверда монолітна, порошкоподібна маса), ступінь прозорості води, температура, наявність забруднюючих речовин тощо.

При огляді території підприємств необхідно звертати увагу на наявність або відсутність очисних споруд, установок, ємностей зберігання речовин; водночас з'ясовувати їх вид, методи очистки, стан, справність, відповідність проекту, технологічному регламенту (дотримання часу перебування води у відстійнику, проектне навантаження, дозування і рівномірність подачі хлору тощо), наявність слідів ремонту, режим експлуатації (звичайний, аварійний), відповідність фактичних показників роботи регламентним (температура газоповітряної суміші, вологість, швидкість руху).

Результати огляду місця події фіксуються у протоколі огляду місця події, в якому визначається наступне: загальну характеристика місця події; його межі; стан; найменування та вид оглянутих об'єктів; спосіб незаконного видобування; забруднення природних об'єктів тощо, виявлені сліди на місці незаконного видобування корисних копалин, злочинного забруднення об'єктів природи тощо.

До протоколу додаються фототаблиці та схеми, креслення з позначенням ділянок незаконного видобування корисних копалин, забруднених ділянок, джерел забруднення, очисних споруд напрямок розповсюдження забруднюючих речовин, місцезнаходження кожного пункту вилучення проб дія проведення аналізів, час, глибина (якщо відбираються проби води, грунту), метеорологічні умови, за яких відбираються проби.

Допити свідків. На початковому етапі розслідування екологічних злочинів однією з першочергових слідчих дій є допит свідків. Одержання інформації в ході допиту свідків дозволяє вега- новити способи вчинення злочинів, викрити винних, виявити інші обставини, що мають значення для справи. З урахуванням обізнаності свідків про подію екологічного злочину, особу, що його вчинила, та інші обставини, що мають значення для розслідування, можна виділити чотири групи свідків.

Перша група свідків - це працівники природоохоронних органів (інспектори державної екояогічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України, працівники санітарно- епідеміологічної служби тощо). Шляхом їх допиту можна одержати криміналістично значущу Інформацію про: виявлені ними порушення екологічного законодавства, причини та умови, що сприяли вчинешпо екологічного злочину; те, від кого отримали інформацію про злочин; обставини вчинення екологічного злочину; осіб, винних або причетних до його вчинення; наслідки екологічного злочину тощо.

Друга група свідків - це очевидці злочинного забруднення об'єктів природи, незаконного корисливого вилучення природних ресурсів тощо. До цієї групи належать і свідки продажу чи переробки продуктів браконьєрства. У ході допиту вказаних осіб слідчий з'ясовує: коли і за яких умов вони були залучені до незаконного вилучення природних ресурсів; чи знайомі вони з особою, що їх найняла; що входило до їх обов'язків; режим роботи; кількість найманих робітників та їх обов'язки; наявність та вид технічних засобів, що використовувалися при незаконному добуванні природних ресурсів; шляхи збуту незаконно добутого; причини та умови, що сприяли вчиненню злочину; коли, скільки і де вони купували незаконно добуті природні ресурси; їх вид та якісні показники; вид розрахунку; чи знали вони про незаконність їх добування; як розпорядилися придбаним товаром; чи знайомі з особою, що реалізовувала незаконно добуті природні ресурси, та як можуть охарактеризувати її тощо.

Третю групу свідків становлять свідки-службові особи, інженерно-технічні працівники.

Вони володіють криміналістично значущою інформацією про причини виходу з ладу очисних споруд чи їх неправильну експлуатацію, організацію звалищ у невстано- влених місцях тощо. При їх допиті слідчий встановлює ступінь оснащеності виробництва очисними спорудами, режим їх експлуатації, його відповідність він встановленим нормам, чи мали місце тимчасові відключення; стан контролю за роботою очисних споруд тощо.

Четверту групу свідків становлять особи, які можуть характеризувати підозрюваного (обвинуваченого), спосіб його житія, зв'язки, поведінку на роботі, у побуті. У ході допиту цих свідків слідчий з'ясовує: чи знайомий свщок з обвинуваченим, якщо так - за яких обставин вони познайомилися; як може охарактеризувати підозрюваного (обвинуваченого).

При підготовці допиту слідчий на основі вивчення матеріалів складає план допиту, формулює відповідні запитання, прогнозує тактичні прийоми допиту. Однією із важливих тактичних рекомендацій стосовно підготовки слідчого до допиту свідків є ознайомлення його із законодавчими та відомчими актами, іншими документами, що регулюють відносини у сфері довкілля. Це сприятиме досягненню спрямованості, конкретності допиту, правильному оцінюванню одержаних показань.

Допит підозрюваного (обвинуваченого). У ході підготовки до допиту підозрюваного (обвинуваченого), що вчинив екологічний злочин у групі, важливо визначити черговість допиту підозрюваних (обвинувачених) і враховувати при цьому їх функції, особис- тісні якості особи злочинця.

У ході допиту слідчому потрібно з'ясувати обставини, пов'язані з вчиненням екологічного злочину. Так, на початку допиту підозрюваний допитується про обставини, що стали підставою для його затримання або обрання щодо нього запобіжного заходу. Під час допиту підозрюваного у вчиненні екологічного злочину з'ясовуються різні обставини: інформація про інших осіб, що брали участь у вчиненні злочину, про роль кожного із них; які оформлялися документи; причини й умови, що сприяли вчиненню злочину тощо.

При допиті підозрюваного - члена злочинної групи необхідно з'ясувати наступні обставини: склад злочинної групи, функції її учасників; хто є організатором, виконавцями; протягом якого часу функціонувала злочинна група, коли кожен із учасників ввійшов у склад кримінального колективу і скільки часу перебував у ньому, чи існували зв'язки з корумпованими працівниками органів влади та управління і в чому вони виявлялися; хто вибирав об'єкт злочинного посягання та розробляв план вчинення злочинів, здійснював підготовчі дії, в тому числі розподіляв ролі;

в чому конкретно полягав план підготовки до вчинення злочину; ким і як вивчалася обстановка вчинення злочин}' тощо.

Тактика допиту підозрюваного залежить від ситуації, що склалася (конфліктна чи безконфліктна). Безконфліктна ситуація мас місце, коли обвинувачений визнає пред'явлене обвинувачення, конфліктна - коли обвинувачений не визнає себе винним або визнає вину частково. У ситуації, коли обвинувачений визнає себе винним, слідчому належить встановити: місце вчинення злочину; час, протягом якого тривала злочинна діяльність; спосіб незаконного корисливого вилучення природних ресурсів (злочинного забруднення об'єктів природи, злочинного знищення чи пошкодження природних об'єктів, порушення встановлених правил екологічної безпеки); чи були співучасники злочину та розподіл поміж ними ролей; яких заходів було вжито з метою приховання слідів злочинної діяльності тощо.

У ситуаціях, коли обвинувачений не визнає себе вгатим, слідчому в ході допиту з метою викриття його вини доцільно використовувати такі тактичні прийоми: пред'явлення речових доказів; оголошення показань свідків; оголошення результатів окремих слідчих дій, деталізація показань підозрюваного (продумати всі свої показання підозрюваний не може), проведення повторних допитів з тих самих обставин. При розслідуванні злочинів про забруднення навколишнього природного середовища з метою викриття винних слід використовувати під час допиту вилучені та оглянуті документи (посадові інструкції, накази тощо), показання свідків.

Призначення експертиз. Вид експертизи визначається характером завдань, які слідчому належить вирішити, та видом екологічного злочину. Характерними е наступні групи експертиз, які призначаються при розслідуванні екологічних злочинів: 1) екологічна експертиза; 2) експертизи екологічної спрямованості; 3) технічні експертизи; 3) криміналістичні експертизи.

Екологічна експертиза призначається для встановлення обставин злочину, для чого необхідні спеціальні знання. Так, задачами такого експертного дослідження є встановлення: фактів забруднення навколишнього природного середовища; безпосередніх причин забруднення; характеру та розміру завданої шкоди; доцільності профілактичних заходів. Слід зазначити, що судово- екологічна експертиза, як правило, має комплексний характер

і проводиться екологами, хіміками, біологами, судовими медиками та іншими фахівцями.

Експертизи екологічної спрямованості: дендрологічна (визначає породи дерев тощо); орнітологічна (об'єктом дослідження є птахи); зоологічна (досліджуються об'єкти тваринного походження); Іхтіологічна (досліджуються риби різних видів); ентомологічна (об'єктом дослідження є комахи); судово-геологічна (встановлює вид корисних копалин); водогосподарська (встановлює розмір шкоди при забрудненні водних об'єктів); судово-ветеринарна (встановлює причини загибелі чи захворювання тварин); санітарно-гігієнічна (встановлює причини забруднення атмосферного повітря); гідрометеорологічна; рибогосподарська.

Технічні експертизи. До них належать: агротехнічні (призначаються у випадках забруднення водойм стоками сільськогосподарського виробництва (отрутохімікатами, добривами); зоотехнічні (встановлюють причини та ступінь псування кормів для тварин, які зоотехнічні правила були порушені при виконанні певних робіт щодо догляду за тваринами); лісотехнічні; будівельно- технічні (встановлюють причини аварій у будівництві очисних споруд тощо); пожежо-технічні; судово-технологічні (встановлюють порушення технології виробництва) ін.

Криміналістичні експертизи: дактилоскопічна; трасологічна (за слідами взуття, використання знарядь вилучення природних ресурсів (інструментів, технологічних установок обробки, переробки); почеркознавча; техніко-кримінал істинне дослідження документів (за слідами інтелектуальної чи матеріальної підробки в документах) та ін.

При розслідуванні екологічних злочинів можуть призначатися також інші експертизи, зокрема: судово-медична експертиза для встановлення причини захворювання або загибелі людей; експертизи, що призначаються для дослідження фізичних чи хімічних властивостей предметів, речовин промислового виробництва (хімічні, радіологічні тощо).

Проведення експертиз може доручатися як державним експертним установам, так і фахівцям науково-дослідних інститутів, державної санітарно-епідеміологічної служби, органів рибоохорони тощо.

Питання і завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Сутність екологічних злочинів та їх криміналістична класифікація.

2. Визначте особливості криміналістичної характеристики екологічних злочинів.

3. Які типові сліди екологічних злочинів є джерелами доказів?

4. На підставі яких первинних матеріалів про екологічний злочин порушується кримінальна справа?

5. Назвіть ситуації, типові для початкового етапу розслідування екологічних злочинів.

6. Якими обставинами визначаються особливості розслідування екологічних злочинів на наступному етапі?

7. у чому полягають особливості огляду місця події у справах про екологічні злочини?

8. Які різновиди експертиз призначаються при розслідуванні екологічних злочинів?

9. Які особливості мас допит підозрюваних і обвинувачених у справах про екологічні злочини?

10. У чому полягає профілактична діяльність слідчого при розслідуванні екологічних злочинів?

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій у справах про злочини проти довкілля:

  1. ЗМІСТ
  2. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій у справах про злочини проти довкілля
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -