<<
>>

§4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій при розслідуванні злочинів, пов'язаних із пожежами

Огляд місця пожежі. Дослідження обстановки місця події у справах про пожежі належать до числа найскладніших. Тому огляд місця пожежі доцільно проводити слідчо-оперативною групою, до складу якої повинні входити: слідчий, інспектор Державного пожежного нагляду, оперуповноважении карного розшуку, оперуповноважений ДСБЕЗ, експерт-криміналіст.

На це націлює спільний наказ МВС України та МНС України від 26.08.2003 р. Ns 943/302 «Про взаємодію органів внутрішніх справ України та підрозділів Державного пожежного нагляду МНС України в попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, пов'язаних із пожежами».

Крім того, до огляду місця події у справах про пожежі необхідно залучати судово-медичного експерта при наявності людських жертв; ветеринарного лікаря при загибелі тварин; інженера- електрика, будівельника, хіміка та інших спеціалістів залежно від особливостей об'єкта, на якому сталася пожежа.

Під час попереднього вивчення особливостей об'єкта пожежі насамперед необхідно встановити: місце розташування, найменування і призначення об'єкта, на якому відбулася пожежа; пожежно-технічну характеристику, конструктивно-планувальні рішення та інші особливості об'єкта (ступінь вогнестійкості, поверховість, наявність систем опалення, вентиляції, енергопостачання і т.п.); особливості технологічного процесу (розміщення технологічного устаткування, характер і умови зберігання речовин і матеріалів); протипожежний стан об'єкта; наявність охорони, систем виявлення і гасіння пожежі, їх працездатність. Уся ця інформація повинна бути відбита в протоколі огляду місця події.

Одним з основних завдань розслідування пожеж є встановлення причини виникнення пожежі, а це в більшості випадків можливо тільки тоді, коли правильно встановлено осередок пожежі. Відомо, що вогонь найінтенсивніше поширюється вгору, вбік отворів (приблизно у 8-10 разів швидше, ніж по горизонталі), повільно по горизонталі і дуже повільно вниз (приблизно в два рази повільніше, ніж по горизонталі).

Цьому сприяють висхідні

І

потоки продуктів горіння, що, конденсуючись на конструкціях, викликають закопчування.

За слідами, які характеризують направленість поширення вопию, можна виявити осередок пожежі. Як правило, він знаходиться в місцях найбільшого вигоряння горючих конструкцій і в місцях найбільшої деформації негорючих конструкцій. При цьому необхідно пам'ятати, що поширення вогню можливе по пустотах перекриттів, перегородок та інших конструкцій, тобто прихованими шляхами в цьому випадку ознаки осередку пожежі можуть з'явитися не в місці початкового виникнення горіння, а в інших місцях, це є однією з причин утворення вторинних осередків пожежі.

Найбільші пошкодження виявляються ближче до осередку чи в самому осередку пожежі. У міру віддалення від осередку пожежі ступінь термічних ушкоджень на горючих і негорючих 5у- дібєльїгих конструкціях, устаткуванні і предметах оточення буде змешпуватися. Розходження в ступені термічних ушкоджень указують на напрямок поширення горіння. Необхідно зазначити особливу складність установлення осередку пожежі у випадках, коли відбувається значне пошкодження об'єкта пожежі, тобто обвалення конструкцій, вигоряння горючих матеріалів і т.п. У таких випадках особливо важливо за допомогою обізнаних осіб скласти план-схему згорілого об'єкта з позначенням на ньому предметів обстановки їх місць розташування.

Після фіксації обстановки на місці події проводиться розкриття і розбирання конструкцій, розкопування пожежного сміття. На цьому етапі ретельному огляду підлягають електроустановки. Під час огляду електроустановок слід керуватися принциповими і виконавчими схемами, а за їх відсутності огляд проводиться уздовж трас проводів і кабелів, причому насамперед оглядаються розподільні пристрої, групові щитки освітлення І силові зборки, плавкі запобіжники й автоматичні вимикачі як найбільш інформативні елементи електромережі. Далі оглядаються елект- роприймачі (нагрівальні пристрої, освітлювальні припади, електродвигуни й ін.) і кабальні вироби, а також пристосування захисного заземлення корпусів електротехнічних пристроїв, ідо розташовані в зоні осередку пожежі.

При огляді електромережі та її елементів необхідно звернути увагу на тип і пристрій засобів едектрозахисіу, їх справність і стан («ввімкнено» чи «вимкнено»), стан контактів; загальний стан електропроводки, наявність розривів, оплавлень проводів І ізоляції; стан окремих пристроїв, що споживають електроенергію; оглянути і перевірити надійність пристроїв захисного заземлення і «занулення». За виглядом і станом контактних частин пристроїв з'єднання споживача електроенергії з електричною мережею можна судити про їхній стан до і під час пожежі.

При вилученні й упакуванні електропроводів зі слідами оплавлень слід пам'ятати, що вони вилучаються разом з неушко- дженими ділянками довжиною не менше 50 см, якщо електропроводка виконана в трубах, металорукавах тощо, вони також вилучаються. Електропроводи не можна згинати, скручувати, піддавати різким ударам, тому що з поверхні проводу може бути втрачена плівкоутворювальна окалина, що утворилася в процесі пожежі і несе доказову інформацію. Рубильники, пускачі та інші комутаційні апарати демонтують разом із проводами, що підводять струм, фіксують стан («ввімкнено», вимкнено»), у якому вони перебували. Електронагрівальні прилади витупаються разом зі з'єднувальними шнурами.

Особливе значення мас виявлення, фіксація і вилучення слідів легкозаймистих речовин (ЛЗР) І горючих рідин (ГР), що можуть зберегтися на різних предметах, у попелі, вугіллі, на підлозі і стінах приміщень. Однією з характерних ознак горінні горючих рідин с ділянки з чітко вираженими межами зони горіння, утворення глибоких прогарів у тріщинах і щілинах. Сліди ЛЗР і ГР можна знайти в місцях, що зазнавали незначного впливу полум'я і температури на внутрішніх поверхнях дерев'яних підлог, під плінтусами, у щілинах, на грунті, на гігроскопічних матеріалах (дерево, тканина і т. ін.). Залишки ЛЗР та ГР добре зберігаються на внутрішніх конструкціях дерев'яних підлог (шпунт, поверхня чорної підлоги), а також у тріщинах, пазах та інші заглибленнях на меблях та дерев'яних конструкціях.

Під час розкопування пожежного сміття слід піддавати ретельному дослідженню різні ємності, осколки скляної тари, де могли знаходитися ЛЗР і ГР. Сліди ЛЗР і ГР можна виявити за допомогою ультрафіолетового освітлювача.

У разі виявлення ємностей зі слідами легкозаймистих і горючих рідин їх необхідно ретельно оглянути на предмет виявлення на них слідів пальців рук. У разі виявлення таких слідів треба їх зафіксувати і вилучити, використовуючи загальні правила фіксації і вилучення таких слідів.

У випадку виявлення на місці пожежі трупа особливу увагу необхідно звернути на місце його розташування і позу. Хоча встановлення істинної причини смерті і диференціація прижиттєвого чи посмертного впливу небезпечних факторів пожежі можлива тільки за умови повного судово-медичного дослідження трупа, інформація про місцезнаходження і позу може послужити підставою для висування версій про те, чи жива людина зазнавала впливу небезпечних факторів пожежі. Якщо труп лежить обличчям униз, ніби прикриваючись руками, або ж на шляхах евакуації, біля евакуаційних виходів і віконних отворів, то це характерно для тих випадків, коли впливу полум'я зазнавала жива людина. Трупи дітей, а іноді й дорослих, можуть бути виявлені в затишних місцях під ліжком, у шафі, що також може свідчити про те, що впливу небезпечних факторів пожежі зазнавала жива .людина.

Під час впливу на труп високої температури відбувається випаровування вологи та настає так зване «теплове задубіння» - тіло стає меншим по висоті й об'єму, здобуває форму, що нагадує позу «боксера». Така поза характерна для будь-якого трупа, що тривалий час піддавався дії небезпечних факторів пожежі незалежно від причини смерті.

У результаті зовнішнього огляду трупа в протоколі повинно бути відображено місце його розташування, поза, наявні зовнішні ушкодження, наявність і стан одягу, вміст кишень, особа загиблого в, тому випадку, якщо вона достовірно встановлена,

Допити свідків. Важливим засобом одержання доказової інформації мають допити свідків, які можуть бути розподілені на кілька категорій: свідки-очевидці виникнення пожежі; свідки- учасники гасіння пожежі; інші свідки.

Допит свідків-очевидців проводиться з метою встановлення пожежної обстановки, яка включає в себе відомості про обставини виникнення і розвитку пожежі та порядок гасіння пожежі і використовувані при цьому засоби.

При допиті свідків-очевидців виникнення пожежі необхідно з'ясувати питання, спрямовані на встановлення: часу виявлення або відчуття перших ознак горіння; місця початкового виникнення горіння; причини його виникнення; напрямки і шляхи поширення вогню; специфічні ознаки горіння; кольору полум'я і диму; хто першим помітив пожежу; кого з підозрілих осіб бачили на об'єкті до виникнення пожежі.

Допит свідків-учасників гасіння пожежі являє собою допит працівників пожежної охорони, які брали участь у гасінні пожежі, та інших осіб. Під час розслідування даної категорії злочинів працівники пожежної охорони, які брали участь у гасінні пожежі, можуть надати значну допомогу, оскільки завдяки своїм професійних знань і навичок вони можуть набагато краще і повніше, ніж інші, оцінити і пояснити явища, що спостерігалися ними під час гасіння пожежі. У них слід з'ясувати: коли і хто повідомив про пожежу; час прибуття на місце пожежі і початок гасіння; у якому напрямку почалося гасіння; які вогнегасні засоби застосовувалися; які зміни зроблено в обстановці; у якому стані перебували запори дверей і вікон у момент прибуття на місце пожежі; чи не знайшли вони якихось предметів, пристроїв і їхніх частин, що могли бути засобами підпалу чи причиною виникнення пожежі; що їм відомо про ознаки і місця найбільш інтенсивного горіння; чи не було створено додаткових умов, які б забезпечували найсприятливіший розвиток пожежі; місця виявлення потерпілих і трупів загиблих, а також поведінку певних осіб у момент прибуття до місця пожежі.

Допит свідків, які володіють іншою інформацією, що має значення для справи. Осіб, які не були очевидцями виникнення і розвитку пожежі й учасниками гасіння, але перебувають у певних стосунках з потерпілим чи мають відношення до об'єкта, на якому відбулася пожежа, необхідно також допитати з метою встаноалення допожежної обстановки на об'єкті.

До цієї категорії свідків слід віднести працівників підприємства, інспектора ДПН, який обслуговує даний об'єкт, сусідів, родичів потерпілого та інших осіб, добре знайомих з об'єктом, на якому відбулася пожежа. Вони можуть повідомити інформацію про специфіку місцевих умов, порядків та інші дані, що мають значення для справи. Це може бути інформація про: факти порушення протипожежного режиму на об'єкті; використання для обігріву різних небезпечних у пожежному відношенні пристроїв; факти, що стосуються порушення експлуатації різного технологічного устаткування; факти вилучення з об'єкта матеріальних цінностей; факти висловлення попередньої погрози підпалом на адресу потерпілого тощо.

Допит потерпілого має бути спрямований на встановлення такої інформації: про наявність, влаштування і порядок експлуатації систем опалення, електропостачання, нагрівальних епект- роприладів, їх справність і час останнього користування ними; чи були на об'єкті пожежо небезпечні речовини і матеріали, якщо були — місце й умови їх зберігання і використання; яке майно постраждало під час пожежі і чи було воно застраховане, якщо так - коли і на яку суму укладений договір страхування; яка, на його думку, причина виникнення пожежі; чи не було раніше випадків загоряння на об'єкті; хто перебував на об'єкті безпосередньо перед виникненням пожежі і чим займався; кого й у зв'язку з якими обставинами потерпілий підозрює в учиненні підпалу; хто міг затаїти образу чи з ким він перебуває у неприязних стосунках і у зв'язку з чим.

Доиши підозрюваного. Тактика допиту підозрюваного визначається відповідно до позиції, яку він зайняв. У випадку, коли підозрюваний визнає свою провину і дає правдиві показання, вибір тактики допиту не є складним. При цьому слідчий повинен з'ясувати, як і в зв'язку з якими обставинами підозрюваний опинився на місці події, в яких стосунках перебуває з потерпілим, мотиви злочину, коли виник умисел на вчинення злочину, які обставини передували злочину, які засоби використовувалися для скоєння злочину, джерело походження засобів підпалу та інші факти.

При допиті підозрюваного в конфліктній ситуації слід ретельно вивчити особистість підозрюваного, з'ясувати його взаємини з потерпілим, ознайомитися з відповідною технічною літературою, різного роду інструкціями, правилами, настановами, проконсультуватися з фахівцями, вивчити дані, що містяться у висновках експертів. Необхідно вивчити, проаналізувати і систематизувати наявну інформацію, її доказове значення з метою використання цих даних при допиті.

У результаті допиту повинна бути отримана докладна інформацію про час і місце початкового виникнення горіння, засоби, використані для вчинення злочину, мотиви і мету його скоєння. При цьому необхідно враховувати, що поведінка підозрюваного і його показання про фактичні обставини виникнення пожежі, пояснення по факту пред'явленого обвинувачення і зібраних доказів іноді спрямовані на свою реабілітації або пом'якшення провини.

Показання підозрюваного необхідно піддати ретельній перевірці шляхом зіставлення з даними, що е в розпорядженні слідчого, а також шляхом проведення додаткових слідчих дій і застосу- вання оперативно-розшукових заходів. Нерідко в результаті невідповідності тих чи інших даних з'являються нові докази, які можуть бути використані під час повторних допитів чи послужити підставою для проведення інших слідчих дій. Для викриття в попередній змові декількох підозрюваних велике значення мас детальний допит кожного із них з приводу однакових моментів виникнення пожежі і проведення очної ставки.

Обшук і виїмка. Під час розслідування пожеж мета обшуку полягає в відшуканні засобів запалювання і інших предметів, схожих з виявленими на місці пожежі. Якщо з приміщення, де виникла пожежа, викрадені матеріальні цінності, речі, службові документи, прилади та інші подібні предмети, завданням обшуку поряд з відшуканням засобів і знарядь підпалу є виявлення викраденого і виявлення на цих предметах слідів пальців рук палія. Під час обшуку потрібно також звертати увагу на листи, щоденники та інші документи, що можуть містити відомості про винуватця підпалу, про мету і мотиви вчинення злочину.

До початкових невідкладних слідчих дій у справі про порушення вимог пожежної безпеки належить також виїмка документів. Важливе доказове значення у справі можуть мати такі документи: акти перевірки стану протипожежної безпеки на об'єкті; документи, що характеризують стан зберігання і транспортування вибухових, горючих і самозаймистих речовин, що є на об'єкті; акт про пожежу, що складається представниками пожежної охорони, які брали участь в його гасінні; місцеві інструкції по техніці безпеки і пожежній безпеці; інвентаризаційні списки майна згорілого об'єкта; матеріали відомчого розслідування попередніх випадків загоряння на об'єкті; інші документи, то мають значення для встановлення причини і винуватця пожежі-

У необхідних випадках слід витребувати довідку місцевої метеорологічної станції про стан погоди, температуру повітря, напрямок і силу вітру під час пожежі.

Освідування. Під час підготовки і вчинення злочину палій може забруднити горючою речовиною свої руки, одяг, взуття, обпалити волосся, отримати опіки, у його кишенях можуть бути залишки запалювальних засобів, а одяг зберегти запах пального і мати сліди обпалення, плями кіптяви, прогари- Тому ретельний огляд підозрюваного, його одягу і взуття можуть дати важливі речові докази. Оглядаючи одяг, взуття і тіло підозрюваного, необхідна 505 о* но точно зафіксувати, де і які плями виявлені, виміряти їх розмір, зафіксувати форму, колір, інтенсивність відкладення і запах.

Приховуючи сліди злочину, палій прагне знищити ознаки обпалення, очищає обпалену частину волосся І навіть вистригає їх. При виявленні опіків на тілі підозрюваного необхідно указати в протоколі огляду їх місцезнаходження, кількість і ступінь тяжкості за прийнятою медичною класифікацією і направити підозрюваного на судово-медичну експертизу.

Призначення експертиз. До основних видів експертиз у цій категорії справ належать судово-медична експертиза, експертиза речовин матеріалів та виробів, електротехнічна, пожежно-технічна та інші експертизи.

Експертиза речовин матеріалів та виробів призначається для вирішення таких питань: що являє собою речовина того або іншого згорілого предмета, а також уміст осередку пожежі, чи не містять виявлені на місці пожежі предмети, що обвуглилися, а також попіл, зола слідів пального.

Судово-медична експертиза може відповісти на наступні най- бітьш типові питання: чи наступила смерть внаслідок опіків, задушення або Інших причин; жива людина або труп зазнав дії вогню; чим викликані опіки (дією полум'я, горючої рідини або розжарених газів); чи немає на трупі інших ушкоджень, який характер цих ушкоджень; якими знаряддями вони нанесені, чи є виявлені на трупі ушкодження (наприклад, тріщини кісток черепа тощо) результатом дії високої температури або вони зумовлені механічними причинами; якого ступеня опіки отримані потерпшим.

Пожежно-технічна експертиза призначається з метою встановлення місця і часу виникнення пожежі І напрямків поширення вогню; технічної причини пожежі; способу і засобів підпалу, якщо він мав місце; причин, що сприяли виникненню і поширенню вогню; визначення стану споруджень і устаткування; оцінювання протипожежного стану і пожежної охорони об'єкта на основі виявлених фактів порушення правил пожежної безпеки; розроблення рекомендацій з усунення причин і умов, що сприяли виникненню і поширенню пожежі.

Під час призначення пожежно-технічної експертизи доцільно ставити питання в певній послідовності. Насамперед необхідно ставити питання, спрямовані на встановлення осередку і часу виникнення пожежі: де і коли виникла пожежа; які предмети по

чали горіти раніше, чим пояснюється найбільше вигоряння в тому або іншому місці і т.п. Далі ставляться питання, спрямовані на встановлення особливостей поширення вогню та інших технічних даних, пов'язані з обставинами пожежі: як розповсюджувався вогонь; за який час згоряє певна кількість матеріалу; який час необхідний для запалення Конкретного предмета від певного джерела запалювання; чи могло статися запалення конкретного матеріалу в певних умовах; чи можливе горіння в даному апараті; залишками якого матеріалу є продукти згоряння (зола, попіл); яка тривалість пожежі і т,д. Після цього — питання, пов'язані з встановленням фактів порушення правил пожежної безпеки: які правила пожежної безпеки регламентують протипожежний режим на даному об'єкті; чи не були допущені порушення вимог технічних норм при влаштуванні або експлуатації певного обладнання; чи всіх заходів пожежної безпеки було вжито під час проведення певних робіт; хто з посадових осіб відповідальний за дотримання вимог пожежної безпеки; чи відповідати дії' певних осіб в даній обстановці вимогам відповідних нормативних актів. Потім ставляться питання, спрямовані на з'ясування безпосередньої причини виникнення пожежі: яка безпосередня причина виникнення пожежі; чи не могла пожежа виникнути внаслідок самозапалення матеріалів, які знаходяться в осередку пожежі; чи не є причиною виникнення пожежі конкретні обставини; чи не сталася пожежа від вибуху або вибух став наслідком пожежі тоїцо; в якому стані перебували первинні засоби пожежогасіння; з якої причини не спрацювали пристрої автоматичного виявлення і гасіння пожежі тощо.

Заключними можуть бути питання, спрямовані на встановлення причинного зв'язку між діями тих або інших осіб і наслідками, що настали: чи є причинний зв'язок між порушенням правил пожежної безпеки, причиною пожежі, і її наслідками; які обставини ускладнювали гасіння пожежі

Під час розслідування пожеж виникає велика кількість різноманітних питань, які можна вирішити тільки лише за допомогою використання комплексу спеціальних знань з різних галузей науки і техніки, пожежної справи, будівельної справи, хімії, фізики, електротехніки, піротехніки, криміналістики. У таких випадках призначається комплексна пожежно-технічна експертиза.

Питання і завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Які злочини пов'язані з виникненням пожеж?

2. Назвіть особливості криміналістичної характеристики підпалів.

3. Визначте типові ознаки підпалу.

4. У чому полягають особливості криміналістичної характеристики порушення правил протипожежної безпеки?

5. Які типові ознаки порушення правил протипожежної безпеки?

6. На підставі яких первинних матеріалів про злочин порушується кримінальна справа про пожежу?

7. Які типові версії висуваються і перевіряються на початковому етапі розслідування пожеж?

8. Які ситуації типові для початкового етапу розслідування пожеж?

9. Якими обставинами визначаються особливості розслідування пожеж на наступному етапі?

10. У чому полягають особливості огляду місця події у справах про пожежі?

11. Які експертизи призначаються у справах про пожежі?

12. Які особливості має допит підозрюваних І обвинувачених у справах про пожежі?

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій при розслідуванні злочинів, пов'язаних із пожежами:

  1. ЗМІСТ
  2. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій при розслідуванні злочинів, пов'язаних із пожежами
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -