<<
>>

§1. Загальна характеристика шахрайств та їх криміналістична класифікація

Шахрайством відповідно до чинного кримінального законодавства визнається завододіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою {ст. 190 КК України).

Особливість шахрайства полягає у тому, що потерпіла особа під впливом дій злочинця сама добровільно передає йому майно.

Шахрайство проявляється у двох можливих формах поведінки злочинця: 1) заволодіння чужим майном шляхом обману або зловживання довірою; 2) придбання права на чуже майно шляхом обману або зловживання довірою. Обидві форми вчинення злочину мають спільні ознаки: вони вчиняються відносно чужого майна, з корисливою метою, е протиправними, безоплатними і завдають власнику шкоди. Але дані форми шахрайства також мають певні відмінності.

При шахрайстві у формі заволодіння чужіш майном дії злочинця спрямовані на спонукання потерпілого до передачі всього комплексу прав на майно: володіння, користування, розпорядження. Прикладом таких дій шахраїв можуть бути за володіння грошима громадян шляхом їх обману в азартних іграх; заволо- діння грошима громадян під виглядом ворожіння, знахарства; збирання пожертвувань на благодійні цілі з наступним їх присвоєнням; заволодіння майном громадян під виглядом збору обов'язкових платежів та ін.

Шахрайство у формі придбання права на чуже майно має місце тоді, коли зловмисник обманно набуває окремих повноважень щодо чужого майна і, користуючись ними, обертає майно на свою користь, у цьому випадку потерпілий передає злочинцю не весь комплекс прав на своє майно, а тільки право користуватися своїм майном або тільки право володіти ним чи розпоряджатися. Прикладом такого шахрайства можуть бути придбання права користування квартирою на умовах оренди з наступною передачею її як власної іншим зйомникам (часто декільком одночасно); зловживання дорученням власника на укладення угоди з нерухомістю і обернення її (або виручених грошових коштів) на свою користь; заволодіння верхнім одягом жінки з використанням переданого нею номерка гардероба в театрі та ін.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 КК України шахрайство вчиняється шляхом обману або зловживання довірою. Найбільш поширеним способом шахрайства є обман.

Обманом при шахрайстві слід вважати поведінку, яка свідомо спрямована на те, щоб будь-якими засобами викликати у іншої .людини уявлення, яке не відповідає дійсності, і спонукати її до передачі майна або права на нього.

Обман може виражатися як у формі дії (повідомленні неправдивих відомостей, використанні спеціального одягу, форми і відповідних атрибутів, пред'явленні підроблених документів, демонстрації певних навичок та вмінь, жестів), так і у формі бездіяльності (приховуванні певних фактів, використанні помилки потерпілого). Наведене поняття обману охоплює також і такі прийоми при вчиненні шахрайств, як гіпноз, навіювання, введення в транс. Ці прийоми являють собою комплекс дій, які спрямовані на блокування каналів сприйняття та самоконтролю жертви. Засобами такого впливу можуть бути жести, торкання рук або обличчя потерпілого при розмові, використання сильного, упевненого, цупкого погляду, інтонації, тембру та швидкості мовлення. Весь цей комплекс дій зловмисника може розглядатися як приховане управління людиною, її поведінкою.

Зловживанням довірою вважається використання особою для заволодіння чужим майном довірливих відносин, які склалися при відсутності ознак обману. Класичним прикладом шахрайства шляхом зловживання довірою є заволодіння майном, переданим на тимчасове зберігання іншою особою через родинні чи дружні стосунки (з ініціативи саме цієї особи).

Шахрайства є надзвичайно динамічними злочинами, які трансформуються під впливом змін в економіці, політиці, суспільному житті. З розвитком ринкових відносин в Україні шахрайство набуває все більшого поширення і різноманітних форм, пронизуючи багато сфер людської діяльності. Саме сфери людської діяльності обумовлюють особливий механізм вчинення ша- храйств і, відповідно, особливості їх розслідування. Саме ця обставина робить необхідною класифікацію шахрайств на окремі групи залежно від сфери людської діяльності.

Усі прояви цих злочинів можна класифікувати на п'ять груп залежно від соціальної сфери, в якій вони вчиняються,

1. Шахрайства, що вчиняються у сфері задоволення повсякденних потреб людини («вуличні шахрайства»).

2. Шахрайства, що вчиняються у побутовій сфері.

3. Шахрайства, що вчиняються у сфері функціонування державних та інших суспільних інститутів. Серед цієї групи шахрайств можуть бути виділені дві підгрупи залежно від того, які саме інституції використовуються злочинцем. До них належать:

- шахрайства з використанням атрибутів управлінських, контролюючих, правоохоронних структур, а також громадських та релігійних організацій;

- шахрайства, спрямовані на отримання майна з певних державних чи громадських фондів.

4. Шахрайства, що вчиняються у сфері підприємницької діяльності.

5. Шахрайства, що вчиняються у сферах використання електронних технологій (з використанням стільникового зв'язку, пла- стикових кредитних карток, мережі Інтернет).

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §1. Загальна характеристика шахрайств та їх криміналістична класифікація:

  1. ЗМІСТ
  2. §1. Загальна характеристика шахрайств та їх криміналістична класифікація
  3. §4. Особливості криміналістичноїхарактеристики і розслідування ишхрайств, що вчиняються у сфері функціонування державних та інших суспільних інститутів
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -