<<
>>

§2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування шахрайств, що вчиняються у сфері задоволення повсякденних потреб людини

Місце, обстановка і час вчинення злочину. Характерним для цієї групи шахрайств є те, що місцем вчинення шахрайств є вулиці, магазини, ринки, вокзали, громадський транспорт, підземні переходи, метро, міста відпочинку (парки, пляжі, кінотеатри тощо).

Це місця масового скупчення людей, де злочинець може розраховувати на широкий вибір жертв і в той же час на обстановку, яка перешкоджає запам'ятати його зовнішній вигляд, прикмети і дозволяє швидко зникнути з місця події. Такі шахрайства вчиняються, як правило, в денний час доби. Найбільш активними «вуличні» шахраї влітку.

Особливості предмета посягання. Предметом злочину можуть бути ювелірні вироби, коштовна відео-, радіо-, побутова апаратура (переносна), комп'ютерна техніка, мобільні телефони тощо. Але в більшості випадків предметом шахрайства є гроші, які люди мають при собі для задоволення повсякденних потреб (придбання харчових продуктів і товарів, відпочинку і розваг тощо).

Способи вчинення шахрайств: обманне заволодіння грошима громадян шляхом їх обігравання в азартні ігри (карти, «наперстки», «лохотрони»); обманне заволодіння грошима громадян при обміні валюти «за більш високим курсом»; обманне заволодіння грошима громадян під виглядом ворожіння чи знахарства; обманне заволодіння грошовими коштами громадян у вигляді передоплати за фотографування їх на вулиці з умовою надіслання фотокарток на домашню адресу; обманне заволодіння коштовними речами шляхом підкидання гаманця перехожому з організацією його участі у розділенні «знахідки» тощо.

Сліди шахрайства. Матеріальними слідами такого шахрайства виступають предмети, використані шахраєм для введення потер піл ого в оману. Такими можуть бути мічені карти, грошова «лялька», продане потерпілому зілля, предмети біжутерії, «продані» шахраєм як вироби з дорогоцінних металів, підроблені грошові купюри, антураж при проведенні лотереї, до якого належать столи, ігровий барабан, білети, коробки від вдаваних призів тощо.

Оіідами-джерелами доказів можуть бути засоби, за допомогою

so 511 са

яких жебрак створював уяву про свої фізичні вади, інвалідність {спеціально пристосовані протези, інвалідні візки, накладні муляжі ран тощо), спеціальний одяг та інші предмети.

Особа шахрая. Більшість шахраїв цієї групи вже перебували в місцях позбавлення волі, де й набули або вдосконалили навички «шулера», «катали» або «крутячого». Як правило, вони є безробітними, не мають системної освіти, хоча іноді проявляють ерудицію в деяких галузях знань, мають широкий кругозір, начитані, позбавлені комплексів, у розмові можуть підтримувати будь- яку тему. Бони мають уявлення про закони як набір технічних правил, що позбавлені для них морального значення. Обманюючи людей, шахраї дотримуються особистої установки «про необхідність ділитися заробленим» і мають своє уявлення про справедливість. Такі шахраї добрі психологи, легко вступають у контакт, можуть з натовпу вибирати людей, схильних до отримання легкої наживи.

Особа потерпілого. Потерпілими від «вуличних» шахрайств найчастіше стають довірливі люди або такі, що схильні до азартних ігор. Бід обману жодна людина не застрахована, адже все залежить від її фізичного, емоційного, психічного стану, від конкретної ситуації та «професіоналізму» шахрая, що з'являється на її шляху. Шахраї використовують у схемах обману такі риси своїх жертв, як віра у забобони, наївність, жадібність, схильність до авантюризму.

Особливості розслідування «вуличних» шахрайств обумовлені специфікою вищеназваних елементів їх механізму. При зверненні потерпілої особи з повідомленням про вчинення щодо неї дій, що містять ознаки шахрайства, необхідно провести перевірку цієї інформації і задокументувати обставини події. Матеріал доел ід1лої перевірки інформації про даний різновид шахрайств повинен містити наступні документи:

1) заяву потерпілої особи про факт вчинення відносно неї шахрайських дій;

2) пояснения заявника, яке повинно містити детальні відомості іцодо обставин вчинення шахрайства. Фактично складається протокол пояснення працівником правоохоронного органу на основі опитування заявника, де фіксуються юридично значущі факти (ознаки злочину) від імені особи заявника, у ньому повинні бути зафіксовані: час і місце вчинення шахрайства; характер дій зловмисника, під впливом яких відбулася передача майна; ознаки переданого майна, його вартість і правовий статус (хто є його власником); відомості про особу зловмисника, у тому числі ознаки зовнішності, особливості його поведінки; дії зловмисника після одержання майна; хто був свідком спілкування І передачі майна;

3) акт вилучення та огляду предметів і документів, використаних шахраєм для обману потерпілого (грошової «ляльки», біжутерії, карт, лотерейних білетів тощо).

Цей документ складається дня фіксації факту отримання від заявника певних предметів і документів, які підтверджують подану заяву. Після порушення кримінальної справи названі об'єкти за постановою слідчого набувають статусу речових доказів;

4) пояснення свідків події (якщо вопи встановлені).

Якщо встановлені в ході дослідчої перевірки фактичні дані вказують на наявність ознак складу злочину, необхідно порушити кримінальну справу і провести наступні дії:

- допитати потерпілого щодо обставин вчинення шахрайства і можливостей впинання злочинців, а також матеріальних цінностей, якими заволоділи зловмисники;

- допитати свідків злочину;

- за описами потерпілого і свідків скласти словесний і суб'єктивний портрети злочинця (злочинців);

- організувати розшук і затримання всіх співучасників шахрайства (проводиться тактична операція «затримання на гарячому» під час вчинення встановленою особою протиправних дій);

- провести допити підозрюваних, а також обшуки за місцем проживання (роботи);

- провести пред'явлення затриманих для впізнання потерпілому, а також пред'явлення для впізнання вилучених у них речей;

- накласти арешт на майно підозрюваних з метою забезпечення відшкодування заподіяної шахрайством шкоди і можливої конфіскації майна;

~ призначити криміналістичні експертизи об'єктів, вилучених при затриманні і обшуках;

- призначити товарознавчу експертизу предмета шахрайства.

Названі слідчі дії є типовими для початкового етапу розслідування шахрайств даного різновиду, результати яких, як правило, надаютъ достатні підстави для притягнення особи як обвинуваченого. На наступному етапі розслідування необхідно вирішити такі завдання:

1) оцінити висновки експертів у призначених у кримінальній справі експертизах і прийняти рішення щодо їх використання в процесі доказування;

2) встановити, чи були інші епізоди (потерпілих) злочинної діяльності обвинуваченого (обвинувачених) шляхом вивчення матеріалів кримінальних справ, порушених за фактом вчинення аналогічних шахрайств, провадження у яких було призупинено в порядку ч. З ст. 206 КПК України, а також шляхом звернення через засоби масової інформації до населення;

3) зібрати відомості про особу обвинуваченого (обвинувачених) шляхом направлення запитів до медичних установ, інформаційних центрів та запитів характеристик з місць роботи, навчання, мешкання;

4) виявити причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, та вжити заходів щодо їх усунення шляхом направлення подання в порядку ст. 23-1 КПК України.

Вказані завдання наступного етапу слідства є типовими для розслідування шахрайств усіх класифікаційних груп.

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування шахрайств, що вчиняються у сфері задоволення повсякденних потреб людини:

  1. ЗМІСТ
  2. §1. Загальна характеристика шахрайств та їх криміналістична класифікація
  3. §2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування шахрайств, що вчиняються у сфері задоволення повсякденних потреб людини
  4. §6. Особливості криміналістичної характеристики і розслідуванняшахрайств, що вчиняються у сфері використання електронних технологій
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -