§3. Види і способи фотозйомки при проведенні огляду місця події та інших слідчих дій

Фотозйомка при огляді місця події. Застосування фотозйомки при огляді місця події дає можливість отримати наочне уявлення про обстановку місця події, окремі об'єкти - складові обстановки та сліди злочину, їх розміри та взаєморозташування.

Орієнтуюча фотозйомка. Грамотно складена описова частина протоколу огляду місця події структурно являє собою певну сукупність окремих взаємопов'язаних текстових фрагментів. Перший фрагмент переважно містить адресну інформацію про місце події, а також його розташування щодо об'єктів навколишньої обстановки. Інтими словами, він виконує орієнтуючу функцію. Фотознімки або їх серія, що призначені для ілюстрації цього фрагмента, також мають назву орієнтуючих. Важливу роль в орієнтуванні виконують об'єкги-орієнгири. Як такі таких обирають постійні об'єкти, що мають великі розміри: будівлі, терикони, стовпи і т.п. Слід мати на увазі, що в протоколі і на фотознімках при орієнтуванні місця події повинні бути присутніми одні і ті ж орієнтири. Тільки в такому разі фотознімки дійсно зможуть виконати свою основну функцію - служити ілюстрацією до протоколу. Оскільки для орієнтування часто виникає потреба фотографувати великі за протяжністю ділянки місцевості, орієнтуючу фотозйомку часто виконують методами панорамування або з використанням ширококутних об'єктивів.

Оглядова фотозйомка. Окремий фрагмент протоколу огляду, як правило, присвячується загальній характеристиці безпосередньо місця події. Фотознімки, що призначені його ілюструвати, називаються оглядовими. При виконанні оглядової зйомки, на відміну від орієнтуючої, необхідності в «прив'язці» місця події до орієнтирів немає, хоча такі можуть бути і на оглядових фотознімках.

to 136 т

найповніше відобразилися предмети матеріальної обстановки, що знаходяться безпосередньо в межах місця події. Кількість фотознімків може бути різною, як правило від одного до чотирьох, що залежить безпосередньо від місця події та об'єктів, що становлять його обстановку. При виконанні оглядової фотозйомки також може використовуватися метод панорамування.

Вузлова фотозйомка. Залежно від особливостей обстановки місця події воно умовно поділяється на складові частини. Зазвичай вони являють собою ділянки з розташуванням об'єктів, що свідчить про певні дії злочинців, сліди певної взаємодії, які можуть стати у пригоді в подальшому розслідуванні. Такі ділянки називають вузлами місця події. Відповідно і фотозйомка, за допомогою якої фіксується взаєморозташування об'єктів, що знаходяться в межах певної ділянки місця події (вузла), називається вузловою. Вузлові знімки можуть містити зображення всіх об'єктів, що входять до ділянки, а також її фрагментів, які слідчий вважає важливими для справи. При вузловій фотозйомці застосовується звичайна зйомка, але за необхідності показати розміри відстаней між окремими об'єктами використовують масштабну зйомку.

Детальна фотозйомка. Найменшими, неподільними об'єктами обстановки є різноманітні предмети матеріального світу, а також сліди. Указані об'єкти входять до складу вузлів і становлять деталі обстановки місця події. їх фотозйомка називається детальною, а фотознімки, які несуть інформацію про їх будову та певні властивості, —детальними. Здебільшого детальна зйомка здійснюється методом масштабної чи великомасштабної фотозйомки. За необхідності вона може бути здійснена в променях ультрафіолетового світла (фотографування підроблених грошей на місці події) з використанням портативних джерел. В окремих випадках для отримання фотознімків деталей, що мають значну довжину, або слідів (бігової доріжки шини, довгих трас та ін.) можна скористатись методом лінійного панорамування.

Фотозйомка, як І складання протоколу огляду, здійснюється в послідовності «від загального до конкретного»: спочатку проводиться орієнтування місця події щодо навколишнього оточення (орієнтуюча фотозйомка); потім фіксується загальна обстановка всього місця події (оглядова фотозйомка); потім виділяються і фік-

суються певні вузли (вузлова фотозйомка); полім отримується зображення окремих складових вузлів-деталей (детальна фотозйомка).

Фотозйомка ходу та результатів обшуку та виїмки. При проведенні обшуку і виїмки також виникає потреба в орієнтуванні місця обшуку чи виїмки щодо навколишньої дійсності (орієнтуюча зйомка), в отриманні загального уявлення про місце обшуку чи виїмки (огладова зйомка), а також взаєморозташування певних об'єктів у його межах (вузлова зйомка). Суттєве значення має зйомка окремих об'єктів: предметів, що рюзшукуються; предметів, що розшукуються в інших справах; предметів вилучених з вільного цивільного обігу (вогнепальна зброя, вибухові речовини та пристрої, наркотичні речовини та ін.). їх фіксація здійснюється, як правило, масштабною зйомкою, за необхідності використовується великомасштабна зйомка. Дані предмети фотографуються з декількох ракурсів, при цьому обов'язковій фіксації підлягають їх окремі ознаки, що можуть відіграти важливу роль у доказуванні у справі. Особливу увагу треба приділяти фіксації безпосередньо місць знаходження цих об'єктів та тайників. Тайник фіксують у зв'язку з об'єктами, що його оточують, у замаскованому і розкритому станах. Сліди рук, ніг, які виявлені на поверхнях складових тайника, як і на об'єктах, що розшукуються, фотографуються окремо за правилами детальної зйомки.

Фотозйомка при відтворенні обстановки та обставин події має багато спільного з методикою фотозйомки, що використовується при огляді місця події'. Слід мати на увазі, що при відтворенні обставин події часто перевіряються показання осіб (свідків, обвинувачених, потерпілих та ін.), пов'язаних безпосередньо з подією злочину, відповідно і місце його проведення збігається з місцем огляду (який, як правило, здійснювався значно раніше).

Для фіксації ходу та результатів відтворення обстановки та обставин події доцільно користуватись відеозаписом. Це дозволяє фіксувати дії в динаміці, одночасно фіксувати зображення і звук, що в деяких випадках має суттєве значення для вирішення питань у справі.

Сигналетична та впізнавальна фотозйомка. Сигналетична фотозйомка з'явилась у криміналістичній реєстрації. Її основна функція - створювати умови для ідентифікації особи за фотографічним зображенням її грудної фігури. На практиці для цієї мети в основному користуються ознаками обличчя. Сигнал етичні фотознімки є складовими певних облікових одиниць - карток, записів у журналах, баз даних та ін. Відповідно й представленими вони можуть бути у вигляді твердих копій чи електронних зображень. Зазвичай сигналетична зйомка включає два фотознімки грудної фігури особи з двох позицій - в анфас (спереду) та правий профіль (збоку). За необхідності може бути виконано й лівий профіль. При цьому фотокамера встановлюється таким чином, щоб оптична вісь об'єктива була горизонтальною і знаходилась на рівні очей особи, яку фотографують. Особа, яку фотографують, повинна стати або сісти таким чином, щоб не було перекосів плечей, голову тримати прямо без нахилів, зіниці горизонтально, погляд спрямувати трохи вище об'єктива. Верхній одяг та головні убори знімають. Волосся не повинно закривати лоб та вушну раковину. Сигнал етичні фотознімки виконуються у масштабі 1:7,

Поряд з основним призначенням у практичній діяльності си- гналетичні фотознімки часто використовують при проведенні впізнання та портретних експертиз. Вони, по суті, є ідеальним варіантом для ідентифікації особи за її зображенням. Сьогодні все частіше такі знімки виконують функції ідентифікаторів в автоматизованих аналітично-пошукових системах, які працюють за принципом розпізнавання образів у реальному часі у відеопотоці («АРГУС» та ін.). Сигналетичні знімки можуть бути використані при пред'явленні особи для впізнання особи за фотознімками.