<<
>>

§2. Методи криміналістичної фотографії

Метод у криміналістичній фотографії - це сукупність правил і рекомендацій з фотозйомки об'єктів, їх властивостей та взаємо- розташування, які створюють умови для фіксації інформації в обсязі, достатньому дія вирішення певних завдань.

Усі методи криміналістичної фотографії залежно від доступності сприйняття прийнято поділяти на дві групи: 1) методи фіксуючої фотозйомки; 2) методи дослідної фотозйомки.

Методи фіксуючої фотозйомки застосовуються для фіксації об'єктів чи їх властивостей, які знаходяться в спектрі світла, сприйманого неозброєним людським оком. Застосовуються вони для фіксації ходу та результатів слідчих дій.

Панорамна фотозйомка, У діяльності з розслідування злочинів часто виникає необхідність у фіксації великих ділянок місцевості, приміщень, високих споруд та об'єктів, що мають значні довжину чи висоту. Отримати зображення таких об'єктів можливо шляхом використання короткофокусних (ширококутних) об'єктивів, але це не забезпечує достатньої якості фотознімків (перспективні викривлення). Тому в слідчий практиці користуються методом панорамування.

Панорамування являє собою послідовну фіксацію певних частин об'єкта чи об'єктів зйомки з наступним монтажем отриманих фотознімків в єдине зображення (панорамний фотознімок). Для отримання з послідовно знятих фотознімків цілісного зображення фотозйомку необхідно виконувати з дотримуванням таких вимог: 1) вісь об'єктива при зйомці кожного фрагмента панорами повинна знаходитись в одній площині; 2) кожен фотознімок, що с складовим, елементом панорамного фотознімка, повинен частково містити дублюючі фрагменти зображень певних об'єктів (на 10-15 % перекривати попередній). Монтування панорамного фотознімка здійснюють шляхом суміщення зображень об'єктів на різних знімках.

Панорамна фотозйомка виконується шляхом кругового або лінійного панорамування. Кругове панорамування виконується, як правило, коли перспективні викривлення не мають суттєвого значення для сприйняття зафіксованої інформації.

Зазвичай ним користуються при виконанні орієнтуючих фотознімків. Фотозйомка виконується з однієї позиції - оператор обертає фотоапарат навколо вісі. Лінійна панорама використовується для фіксації зображень протяжних слідів або об'єктів, які доцільно подати без перспективних викривлень (сліди транспортних засобів, обстановка чи якийсь об'єкт на місці події тощо). При цьому оператор пересувається паралельно площині об'єкта, що фотографується.

У багатьох моделях сучасних цифрових фотокамер реалізовано функцію «панорамування». Користуючись нею, нескладно отримати серію послідовних фотознімків, що знаходяться в одній площині. З них, також за допомогою відповідного програмного забезпечення, в автоматичному чи напівавтоматичному режимі монтується панорамне зображення.

Репродукційна фотозйомка. При розслідуванні злочинів іноді виникає потреба в отриманні копій документів, фіксації зорово сприйманих ознак будови поверхонь різноманітних пласких та інших невеликих об'єктів. Для отримання їх зображення використовується репродукційна фотозйомка. При її виконанні застосовується спеціальне фотографічне обладнання з джерелами світла та фотоматеріали для отримання фоторепродукцій. Для отримання репродукцій контактним способом застосовують лабораторні (КП-1) або портативні фотокопіювальні пристрої (ФКП-2). Копіювання здійснюється безпосередньо на репродукційний фотопапір. Для отримання фоторепродукцій безконтактним шляхом застосовують спеціальні прилади («С-64 - ялинка»), а також універсальні лабораторні установки («УЛАРУС», «Білорусь» та ін.). Для отримання фоторепродукцій використовуються фотоплівки типу «Мікрат» та контрастні позитивні фотоматеріали.

Поряд із названими приладами використовуються новітні технології фіксації - сканери або світлокопіювальні пристрої типу «Ксерокс», цифрові фотокамери. Наприклад, в автоматизованих інформаційних системах обробки балістичної інформації (АБІС «ТАІС», АБІС «Папілон» та ін.) використовується спеціальний сканер, який дає можливість отримати цілісне зображення поверхні кулі в автоматичному режимі та подати її у вигляді плаского фотознімка - розгортки.

Макрозйомка. Для фотографування об'єктів та їх ознак, що мають відносно невеликі розміри (гільзи, кулі, волокна одягу, мікрочастинки речовин тощо), використовується спеціальний метод фотографування, який називається махрозйомкою. Макро- зйомка полягає в одержанні детального зображення маленького об'єкта з використанням об'єктива з великою фокусною відстанню або звичайного об'єктива з подовжувальними кільцями (для збільшення фокусної відстані).

Для макрозйомки використовують фотокамери із дзеркальним візуванням. Наведення на різкість при цьому відбувається в ручному режимі шляхом наближення камери до об'єкта. Ідеальним варіантом для макрозйомки є сучасні професійні та напівпрофе- сійні цифрові фотокамери типу «Nikon D-80», «Nikon D-200», «Nikon D-700» зі спеціальними об'єктивами та ін. Здебільшого у сучасних цифрових фотокамерах реалізовано функцію «макро- зйомка», яка дозволяє фіксувати об'єкти з невеликих фіксованих відстаней, наведення на різкість відбувається за відображенням на контролюючому дисплеї фотокамери.

Стереоскопічна фотозйомки здійснюється за допомогою спеціальних фотокамер з двома об'єктивами і надає можливість отримати уявлення про об'ємну структуру об'єкта та спостерігати його у тривимірному вигляді. Стереофотозйомку рекомендується застосовувати у випадках, коли має значення просторове розташування об'єктів, фіксація їх фюрми, розмірів, встановлення точної відстані між ними. Бона може бути корисною при фіксації місць дорожньо-транспортних пригод, великих техногенних катастроф та ін. Стереофотографії дозволяють наочно уявити місце події і можуть бути використані також при проведенні експертиз. Сучасні комп'ютерні технології дають можливість отримати об'ємні зображення із серії фотознімків і моделювати певні об'єкти і ділянки місцевості.

Вимірювальна фотозйомка. З метою отримання реального уявлення про розміри об'єктів, відстаней між ними, а також створення умов для здійснення таких вимірів за фотозображеннями здійснюється вимірювальна фотозйомка.

Її прийнято поділяти на метричну Й масштабну.

Масштабна фотозйомка здійснюється з використанням масштабних лінійок (рулеток, предметів з відомими розмірами), які кладуться порад з об'єктом в одній площині. Вісь об'єктива направляється до центра об'єкта перпендикулярно. У такий спосіб створюються умови для визначення розмірів об'єкта за фотознімком.

Метрична фотозйомка здійснюється з використанням глибинного масштабу - вимірювальної стрічки з поділками (або спеціального квадрата для метричної фотозйомки) для визначення розмірів декількох об'єктів, зафіксованих на знімку, та відстаней між ними.

Методи дослідної фотозйомки застосовуються при провадженні експертиз дтя фіксації об'єктів чи їх властивостей, які знаходяться за порогом сприйняття органами зору людини, що обумовлює використання спеціальних науково-технічних засобів.

Мщюфотозйомт застосовується для отримання зображень до- отщжуваних об'єктів зі значним збільшенням. Бона здійснюється через різні мікроскопи, у тому числі й електронні. Низка сучасних мікроскопів комплектується пристроями дія виконання мікро- фстозйомки звичайними плівковими фотокамерами (МБС - 19) або на фото пластини (МГЖ-2 та ін.). Сучасні мікроскопи обладнано системами відеоконтролю або цифровими фотокамерами. Зазвичай для мікрофстозйомки використовують дзеркальні фотокамерами (звичайні або цифрові), які через спеціальний перехїдник- тубус поєднуються з оптичною системою мікроскопа. Фотозйомка здійснюється в променях відбитого або наскрізного світла, а також в ультрафіолетових, інфрачервоних та інших променях.

Кольороноді-іьна фотозйомка - метод який дозволяє підсилити колірні контрасти об'єктів, що досліджуються, які непомітні при візуальному спостереженні. Сутність кольороподілу полягає в тому, що різні речовини, які входять до складу об'єктів, при огляді неозброєним оком мають однакові кольори (наприклад, записи, виконані різними за хімічним складом чорнилами однакового кольору), різну здатність у відображенні променів світла.

Для кольороподільної фотозйомки користуються світлофільтрами, які регулюють спектральний склад світлового потоку, що надходить до фотоплівки чи матриці. Ділянки певних об'єктів або штрихи записів, в яких переважають промені, відповідають певному кольору світлофільтра, набувають максимальної світлової сили, а ті, в яких переважають промені, що відповідають іншому кольору, ослаблюються.

Фотозйомка в променях невидимого спектра здійснюється в ультрафіолетових, інфрачервоних, рентгенівських, гамма- і бета- променях.

Фотографування в ультрафіолетових променях використовується при встановленні фактів дописок, виправлень, виявленні біологічних слідів людини і тварин, при дослідженні грошей та документів, для виявлення люмінофорів та Ін. Для фотозйомки в ультрафіолетових променях користуються джерелами, що генерують світловий потік відповідного спектра. Залежно від мети та умов зйомки це можуть бути портативні засоби типу «Спектр» тощо або лабораторні установки, призначені для дослідження та фотозйомки об'єктів у променях різного спектра. Для фіксації користуються звичайною фотоапаратурою, при використанні відбитого світла перед об'єктивом розташовується світлофільтр серії УФС.

Фотозйомка в інфрачервоних променях застосовується для виявлення слідів пострілу і зберігання зброї, біологічних спілів людини і тварин, для відновлення змісту витравлених, змитих, залитих, згаслих, спалених текстів. Для освітлення об'єктів використовуються освітлювальні прилади, у спектрі яких багато інфрачервоних променів: лампи розжарювання з потужністю 500-1000 Вт, ртутні лампи надвисокого тиску, лазерні джерела (для зйомки віч- люмінесценцй). Для фіксації використовуються фотоплівки або фотопласгини типу «Інфахром» або цифрові фотокамери з матрицями, оптимізованими для фіксації в інфрачервоних променях. Перед об'єктивом розміщують світлофільтри типу ІКС.

Фотозйомка в рентгенівських променях дозволяє отримати тіньове зображення об'єктів чи їх властивостей, які знаходяться за певного перешкодою (наприклад, кулі в тілі людини, внутрішні порожнини в деталях та ін.). Зазвичай для цього користуються спеціальними рентгенівськими установками.

Фотографування в бета- і гамма-променях застосовується тоді, коли не вдається дослідити об'єкти за допомогою рентгенівських променів. Зйомка може проводитися як контактним, так і дистанційним методом із використанням спеціального обладнання. Отримують тіньове зображення об'єктів за допомогою спеціальних гамма-апаратів.

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §2. Методи криміналістичної фотографії:

  1. §2. Поняття криміналістичної діагностики як методу пізнання та його значення при розслідуванні злочинів
  2. §3. Поняття криміналістичної ідентифікації як методу пізнання та одержання доказів при розслідуванні злочинів
  3. §4. Процесуальне оформлення застосування фотографії при проведенні слідчих дій та експертних досліджень
  4. §2. Основні поняття криміналістичної тактики
  5. Загальні положення криміналістичної методики
  6. §1. Поняття і значення криміналістичної фотографіїв розслідуванні злочинів
  7. Глава 7 Загальні положення криміналістичної техніки
  8. Глава 13 Загальні положення криміналістичної тактики
  9. §1. Поняття криміналістичної техніки, правові підстави використання техніко~ криміналістичних засобів при розслідуванні злочинів
  10. §4. Інформаційні системи підрозділів експертно-криміналістичної служби МВС України
  11. §3. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування шахрайств, що вчиняються у побутовій сфері
  12. §. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування шахрайств, що вчиняються у сфері підприємницької діяльності
  13. §6. Особливості криміналістичної характеристики і розслідуванняшахрайств, що вчиняються у сфері використання електронних технологій
  14. §2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування шахрайств, що вчиняються у сфері задоволення повсякденних потреб людини
  15. 1.4. Метод теории государства и права. Принципы научного познания. Общенаучные методы. Частнонаучные методы
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -