§1. Поняття і значення криміналістичної фотографіїв розслідуванні злочинів

Термін «фотографія» походить від давньогрецького φοτος + γράφω - «світло» + «пишу» - техніка малювання світлом, світлопис (отримання І збереження статичного зображення на світлочутливому матеріалі; фотоплівці або матриці та пристроях пам'яті за допомогою фотокамери).

Необхідність збереження, а також передачі в просторі і часі реального уявлення про будову, розташування та зміни об'єктів, пов'язаних із подією і наслідками злочину, обумовили застосування надійних, об'єктивних методів фіксації. Одним із таких методів стала фотозйомка. На відміну від інших методів фіксації інформації (наприклад, вербальних), фотозйомка практично виключає суб'єктивне втручання особи в цей процес. Лише через керування науково-технічними засобами, що використовуються для фотозйомки, можна впливати на формування зображення та обсяг інформації, що підлягає фіксації'. Саме ця якість є необхідною для фіксації при розслідуванні злочинів - фотографування використовується як додатковий до протоколу метод фіксації доказів. Система наукових положень і практичних рекомендацій використання фотографії при розслідуванні злочинів утворює

один з елементів криміналістичної техніки - криміналістичну фотографію.

Зміст фотографії як складової частини криміналістичної техніки утворюють знання;

- про науково-технічні засоби, що використовуються для фотографічної фіксації;

- про правові засади застосування фотозйомки та відеозапи- су при проведенні слідчих дій, оперативно-розшукових заходів та експертиз, процесуальний статус результатів і використання їх в процесі розслідування;

- про методи, методики та технології фотозйомки при проведенні слідчих дій та використання отриманих результатів у розслідуванні;

- про методи, методики та технології фотозйомки при проведенні оперативно-розшукових заходів;

- про методи, методики та технології фотозйомки при проведенні експертиз і досліджень та використання отриманих результатів у розслідуванні

Таким чином, криміналістична фотографія - це складова частина криміналістичної техніки, що вивчає і розробляє методи фотографічної фіксації ходу та результатів слідчих дій, експертних досліджень, а також організаційні та правові питання, пов'язані з фіксацією, обробкою і використанням їх результатів.

Фотографічні зображення можна отримати з використанням «традиційних» та сучасних цифрових технологій. Різниця між цими способами виявляється в технологіях обробки інформації та у вигляді отриманих результатів. Проте як в першому, так і в другому випадках безпосередньо фотографування полягає у фіксації прямого, елементарного оптичного зображення об'єктів, які підлягають фіксації, сформованого оптичною системою об'єктива, на світлосприймаючу поверхню відповідного пристрою. Основними науково-технічними засобами, що використовуються для фотографічної фіксації, є фотокамери. Фотокамера (фотоапарат) - науково-технічний засіб, призначений для формування та фіксації' зорового сприйняття інформації щодо окремих об'єктів матеріального світу, їх ознак та взаємного розташування у вигляді статичних зображень - фотознімків. Фотокамери

к> 129 оа

за характером обробки зображення поділяються на плівкові (традиційні) і цифрові.

Традиційний процес отримання фотографічних зображень включає: отримання прихованого зображення на негативному матеріалі (фотоплівці) і подальшу хімічну обробку фотоматеріалів. Обробка містить негативний та позитивний процеси. Негативний процес являє собою проявлення та закріплення фотоплівки (отримання негативного зображення). Для проектування негативного зображення на позитивні фотоматеріали використовуються фотозбільшувачі та копіювальні пристрої для отримання відбитків контактним способом. Позитивним матеріалом переважно виступає фотопапір. Отримане на позитивних матеріалах приховане зображення проявляється, фіксується та висушується.

Технологія отримання цифрових зображень також базується на отриманні зображення, сформованого оптичною системою об'єктива, матрицею (яка в цифровому фотоапараті виконує функцію фотоплівки багаторазового використання), але в подальшому процес його обробки принципово відрізняється від традиційного. У ньому на зміну хімічним прийшли інформаційні технології та засоби електроніки. Сприйняте матрицею зображення передається в аналогово-цифровий перетворювач, де сигнал кожного піксели кодується і об'єднується у відповідний файл графічного формату, після чого файл направляється в пристрій пам'яті. Одразу ж після формування файлу електронне графічне зображення стає доступним для сприйняття і отримання з нього копій за допомогою спеціальної комп'ютерної техніки.

Поряд із фотокамерами загального призначення для фотографування певних об'єктів використовуються спеціальні науково-технічні засоби І пристрої. Особливе місце серед них посідають НТЗ для репродукційної фотозйомки (отримання зображень пласких об'єктів) та сканери.

Спеціальна фотографічна техніка, що використовується при проведенні оперативно-розшукових заходів, розглядається в дисципліні «Спеціальна техніка».