<<
>>

§1. Поняття оперативно-розиіукової діяльності та значення її методів при розслідуванні злочинів

На органи дізнання згідно зі ст. 103 КПК України покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили. Правову основу оперативно-розпіукової діяльності становлять Конституція України, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, Закони України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», Закони України про прокуратуру, міліцію, Службу національної безпеки, Прикордонні війська, управління охорони вищих посадових осіб, Інші законодавчі, підзаконні нормативно-правові акти (інструкції, настанови, накази, рішення, розпорядження, вказівки) та міжнародно-правові угоди і договори, учасником яких є Україна.

Оперативно-розшукова діяльність передбачена кримінально-процесуальним законом, але не регламентована ним.

Відповідно до сг. 2 Закону України «Про оперативно- розшукову діяльність» від 18.02.92 р. опертпивно-розшукова діяѣ- ність — це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних і контррозвідувальних заходів, здійснюваних із застосуванням оперативних і оперативно-технічних засобів. Завданням опе- ративно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про {протиправну діяльність окремих осіб та груп, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинешш правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки суспільства і держави.

За своїм змістом оперативно-розшукова діяльність як система складається із гласних І негласних заходів. Вони, у свою чергу, можуть носити пошуковий, розвідувальний та котррозвщуваль- ніга характер. При проведенні цих заходів можуть застосовуватися як оперативні, так і оперативно-технічні засоби. Гласні й негласні заходи доповнюють один одного й у цілому становлять систему оперативно-розшукової діяльності.

Гласні опертпивно-розшукові заходи є основними, найпоширенішими способами виявлення фактичних даних в інтересах кримінального судочинства. Необхідною передумовою їх проведення є наявність відомостей, які свідчать про факт підготовлю- ваного або вчиненого діяння, передбаченого кримінальним законом. При цьому працівник оперативного підрозділу має право приймати, розглядати, перевіряти заяви й повідомлення про злочини, вживати заходів для запобігання і припинення злочинів до порушення кримінальної справи.

Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності гласні заходи проводяться головним чином шляхом:

- відбирання пояснень від окремих громадян чи службових осіб;

- участі оперативних працівників у перевірці фінансово- господарської діяльності підприємств, організацій та окремих осіб;

- витребування, збирання і вивчення документів та даних, що стосуються діяльності підприємств, установ та організацій;

- відвідування житлових та інших приміщень за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину;

- застосування технічних засобів на підставах і в порядку, встановленому діючим законодавством України.

Водночас слід зазначити, що в оперативно-розшуковій практиці гласні заходи можуть носити й зашифрований характер. Наприклад, відкрита участь оперативного працівника у перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства чи організації може мати на меті вивчення документів і предметів, які у майбутньому можуть бути речовими доказами. У випадках, коли розголошення участі оперативного працівника в цих заходах може насторожити осіб, які готують або вчинили злочини, чи негативно вплинути на процес оперативного документування, працівник оперативного підрозділу може використати документи, які шифрують його особу чи відомчу належність. У такому випадку відкрита участь у зазначеній дії має подвійні ознаки гласного та негласного заходу.

Негласні оперативно-розшукові заходи - це ті, які проводяться приховано, зашифровано для злочинців і їх зв'язків.

Вони здійснюються, як правило, з метою попередження і розкриття тяжких або так званих «неочевидних» злочинів, тобто коли дії підозрюваних не можуть бути спостережувані чи безпосередньо сприйняті потерпілими та іншими особами, а також при протидії організованій злочинності. Необхідність здійснення негласних заходів зумовлена й тим, що більшість таких злочинів готуються і здійснюються замасковано, а особи, які їх: вчиняють, переховуються від органів розслідування.

Негласні оперативно-розшукові заходи спрямовані, передусім, на документування діяльності осіб, які готують або вчиняють злочини, виявлення носіїв доказової інформації, причин та умов, які сприяли вчиненню злочину, а також на виконання інших завдань оперативно-розшукової діяльності. Так, згідно з п. 7 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», оперативним підрозділам надано право негласно виявляти й фіксувати сліди тяжкого злочину та інші предмети, що можуть бути доказами підготування або вчинення такого злочину, робити негласний огляд житлових приміщень, транспортних засобів, земельних ділянок. З метою документування протиправної діяльності підозрюваних осіб може здійснюватися проникнення негласного працівника або особи, яка співробітничає з оперативним підрозділом, у злочинне угруповання (п. 8 сг. 8), застосовуватися негласні оперативно-технічні засоби (п. 9 ст. 8) та ін. При цьому негласні оперативно-розшукові заходи можуть здійснюватися паралельно з гласними, останні можуть проводитися з метою за шифрування джерел конфіденційно отриманої Інформації.

До змісту поняття оперативно-розшукової діяльності як системи гласних і негласних заходів входить їх поділ на пошукові, розвідувальні й контррозв іду вальні.

Пошукові заходи - це дії оперативних працівників, спрямовані переважно па встановлення ще не відомих правоохоронним органам подій злочину і винних осіб, злочинів, що готуються або вчинені невстановченими особами. Вони також направлені на розшук осіб, які являють оперативний та процесуальний інтерес.

Розшуковою роботою вправі займатися і слідчий. Кримінально-процесуальний кодекс України передбачає такі розшукові дії, як розшук обвинуваченого {ст. 139) та містить вказівку на те, що слідчий за розслідуваними справами вправі давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукових дій (ст. ст. 104,114}. Типовим завданням у справах даної категорії може бути і розшук документів, матеріальних цінностей, банківських рахунків, грошових коштів, здобутих злочинним шляхом тощо.

Розвідувальні заходи - це дії працівників оперативних підрозділів {або осіб, які співробітничають з ними), котрі проникли в злочинне угруповання з метою збирання інформації про структуру злочинної організації, викриття головних учасників злочинів, своєчасного попередження особливо небезпечних злочинів.

Кошнррозвідувіиьні заходи - це дії оперативних підрозділів, до компетенції яких входить виявлення, попередження, припинення І розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України, а також забезпечення безпеки дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, безпеки громадян України, які перебувають за кордоном.

Згідно з чинним законодавством такі функції покладено на оперативні підрозділи Служби безпеки та прикордонних військ України. Контр розвідувальні функції виконують і окремі оперативні підрозділи кримінальної міліції. Так, в Україні створена служба внутрішньої безпеки органів внутрішніх справ. Одним із

ю S3 се

основних завдань цієї служби є захист органів внутрішніх справ і її працівників від розвідницьких та злочинних дій з боку злочинних угруповань.

У поняття оперативно-розшукової діяльності як системи гласних і негласних заходів входить застосування оперативних та оперативно-технічних засобів. До оперативних засобів відносять оперативні обліки, а до оперативно-технічних засобів належить оперативна техніка, яка дозволяє знімати інформацію з каналів зв'язку, вести візуальне спостереження в громадських місцях.

Окрім того, до оперативної техніки віднесені: засоби захисту працівників правоохоронних органів; засоби фізичного впливу на правопорушників; технічні пристрої та речовини, які використовуються для документування злочинної діяльності, захисту об'єктів та майна від злочинних посягань.

Оперативно-розшукову діяльність здійснюють не всі органи дізнання, а лише ті з них, які мають у своєму складі відповідні оперативні підрозділи. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про опера- тивіго-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами:

- органів внутрішніх справ - кримінальною та спеціальною міліцією;

- оперативно-режимними підрозділами місць позбавлення волі;

- органів служби безпеки - розвідкою, контррозвідкою, військовою контррозвідкою;

- підрозділами захисту національної державності, боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю, оперативно-технічним, оперативного, документування;

- прикордонних військ - підрозділами з оперативно-роз- іиукової роботи;

- управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони;

- органів Державної податкової служби -

- розвідувальних органів Міністерства оборони України.

Оперативні підрозділи за наявності підстав мають право:

1) опитувати осіб, за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;

2) проводити контрольні закупки або постачання товарів з метою виявлення фактів протиправної діяльності;

3) брати участь у перевірці фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та окремих осіб;

4) витребувати, збирати і вивчати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів;

5) проводити операції із захоплення озброєних злочинців, припинення тяжких злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;

6) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину, а також збирати відомості про протиправну діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких провадиться перевірка;

7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;

8) здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з ним, із збереженням в таємниці достовірних даних щодо їх особистості.

Зазначені особи не несуть відповідальності, якщо вони діяли в стані необхідної оборони або крайньої необхідності;

9) знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації;

10) контролювати шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштові відправлення;

11) здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів;

12) мати гласних і негласних штатних працівників;

13) встановлювати конфіденційне співробітництво з особами на засадах добровільності;

14) отримувати від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, які готуються або вчинені, та загрозу суспільству і державі;

15) використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб —житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;

16) створювати з метою конспірації підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів;

17) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;

18) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених Законами про міліцію, Службу національної безпеки, Прикордонні війська, Управління охорони вищих посадових осіб України.

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §1. Поняття оперативно-розиіукової діяльності та значення її методів при розслідуванні злочинів:

  1. §1. Поняття габітології та її значення при розслідуванні злочинів
  2. §3. Поняття криміналістичного прогнозування та його значення при розслідуванні злочинів
  3. §1. Поняття обшуку, його види та значення при розслідуванні злочинів
  4. §1. Поняття та значення версій як методу гіпотетичного пізнання при розслідуванні злочинів
  5. §2. Поняття криміналістичної діагностики як методу пізнання та його значення при розслідуванні злочинів
  6. § 5. Поняття письма та його складових елементів - почерку і писемної мови, їх значення при розслідуванні злочинів
  7. §1. Поняття пред’явлення для впізнання як різновид ідентифікації об’єктів та його значення при розслідуванні злочинів
  8. §3. Використання при розслідуванні злочинів інформації, одержаної оперативно-розшуковим шляхом
  9. §1. Поняття і значення криміналістичної фотографіїв розслідуванні злочинів
  10. §2. Поняття трасології і значення слідів- відображеньпри розслідуванні злочинів
  11. §1. Поняття спеціальних знань і мета їх використання при розслідуванні злочинів
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -