§1. Поняття оперативно-розиіукової діяльності та значення її методів при розслідуванні злочинів
На органи дізнання згідно зі ст. 103 КПК України покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили. Правову основу оперативно-розпіукової діяльності становлять Конституція України, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, Закони України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», Закони України про прокуратуру, міліцію, Службу національної безпеки, Прикордонні війська, управління охорони вищих посадових осіб, Інші законодавчі, підзаконні нормативно-правові акти (інструкції, настанови, накази, рішення, розпорядження, вказівки) та міжнародно-правові угоди і договори, учасником яких є Україна.
Оперативно-розшукова діяльність передбачена кримінально-процесуальним законом, але не регламентована ним.Відповідно до сг. 2 Закону України «Про оперативно- розшукову діяльність» від 18.02.92 р. опертпивно-розшукова діяѣ- ність — це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних і контррозвідувальних заходів, здійснюваних із застосуванням оперативних і оперативно-технічних засобів. Завданням опе- ративно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про {протиправну діяльність окремих осіб та груп, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинешш правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки суспільства і держави.
За своїм змістом оперативно-розшукова діяльність як система складається із гласних І негласних заходів. Вони, у свою чергу, можуть носити пошуковий, розвідувальний та котррозвщуваль- ніга характер. При проведенні цих заходів можуть застосовуватися як оперативні, так і оперативно-технічні засоби. Гласні й негласні заходи доповнюють один одного й у цілому становлять систему оперативно-розшукової діяльності.
Гласні опертпивно-розшукові заходи є основними, найпоширенішими способами виявлення фактичних даних в інтересах кримінального судочинства. Необхідною передумовою їх проведення є наявність відомостей, які свідчать про факт підготовлю- ваного або вчиненого діяння, передбаченого кримінальним законом. При цьому працівник оперативного підрозділу має право приймати, розглядати, перевіряти заяви й повідомлення про злочини, вживати заходів для запобігання і припинення злочинів до порушення кримінальної справи.
Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності гласні заходи проводяться головним чином шляхом:
- відбирання пояснень від окремих громадян чи службових осіб;
- участі оперативних працівників у перевірці фінансово- господарської діяльності підприємств, організацій та окремих осіб;
- витребування, збирання і вивчення документів та даних, що стосуються діяльності підприємств, установ та організацій;
- відвідування житлових та інших приміщень за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину;
- застосування технічних засобів на підставах і в порядку, встановленому діючим законодавством України.
Водночас слід зазначити, що в оперативно-розшуковій практиці гласні заходи можуть носити й зашифрований характер. Наприклад, відкрита участь оперативного працівника у перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства чи організації може мати на меті вивчення документів і предметів, які у майбутньому можуть бути речовими доказами. У випадках, коли розголошення участі оперативного працівника в цих заходах може насторожити осіб, які готують або вчинили злочини, чи негативно вплинути на процес оперативного документування, працівник оперативного підрозділу може використати документи, які шифрують його особу чи відомчу належність. У такому випадку відкрита участь у зазначеній дії має подвійні ознаки гласного та негласного заходу.
Негласні оперативно-розшукові заходи - це ті, які проводяться приховано, зашифровано для злочинців і їх зв'язків.
Вони здійснюються, як правило, з метою попередження і розкриття тяжких або так званих «неочевидних» злочинів, тобто коли дії підозрюваних не можуть бути спостережувані чи безпосередньо сприйняті потерпілими та іншими особами, а також при протидії організованій злочинності. Необхідність здійснення негласних заходів зумовлена й тим, що більшість таких злочинів готуються і здійснюються замасковано, а особи, які їх: вчиняють, переховуються від органів розслідування.Негласні оперативно-розшукові заходи спрямовані, передусім, на документування діяльності осіб, які готують або вчиняють злочини, виявлення носіїв доказової інформації, причин та умов, які сприяли вчиненню злочину, а також на виконання інших завдань оперативно-розшукової діяльності. Так, згідно з п. 7 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», оперативним підрозділам надано право негласно виявляти й фіксувати сліди тяжкого злочину та інші предмети, що можуть бути доказами підготування або вчинення такого злочину, робити негласний огляд житлових приміщень, транспортних засобів, земельних ділянок. З метою документування протиправної діяльності підозрюваних осіб може здійснюватися проникнення негласного працівника або особи, яка співробітничає з оперативним підрозділом, у злочинне угруповання (п. 8 сг. 8), застосовуватися негласні оперативно-технічні засоби (п. 9 ст. 8) та ін. При цьому негласні оперативно-розшукові заходи можуть здійснюватися паралельно з гласними, останні можуть проводитися з метою за шифрування джерел конфіденційно отриманої Інформації.
До змісту поняття оперативно-розшукової діяльності як системи гласних і негласних заходів входить їх поділ на пошукові, розвідувальні й контррозв іду вальні.
Пошукові заходи - це дії оперативних працівників, спрямовані переважно па встановлення ще не відомих правоохоронним органам подій злочину і винних осіб, злочинів, що готуються або вчинені невстановченими особами. Вони також направлені на розшук осіб, які являють оперативний та процесуальний інтерес.
Розшуковою роботою вправі займатися і слідчий. Кримінально-процесуальний кодекс України передбачає такі розшукові дії, як розшук обвинуваченого {ст. 139) та містить вказівку на те, що слідчий за розслідуваними справами вправі давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукових дій (ст. ст. 104,114}. Типовим завданням у справах даної категорії може бути і розшук документів, матеріальних цінностей, банківських рахунків, грошових коштів, здобутих злочинним шляхом тощо.
Розвідувальні заходи - це дії працівників оперативних підрозділів {або осіб, які співробітничають з ними), котрі проникли в злочинне угруповання з метою збирання інформації про структуру злочинної організації, викриття головних учасників злочинів, своєчасного попередження особливо небезпечних злочинів.
Кошнррозвідувіиьні заходи - це дії оперативних підрозділів, до компетенції яких входить виявлення, попередження, припинення І розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України, а також забезпечення безпеки дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, безпеки громадян України, які перебувають за кордоном.
Згідно з чинним законодавством такі функції покладено на оперативні підрозділи Служби безпеки та прикордонних військ України. Контр розвідувальні функції виконують і окремі оперативні підрозділи кримінальної міліції. Так, в Україні створена служба внутрішньої безпеки органів внутрішніх справ. Одним із
ю S3 се
основних завдань цієї служби є захист органів внутрішніх справ і її працівників від розвідницьких та злочинних дій з боку злочинних угруповань.
У поняття оперативно-розшукової діяльності як системи гласних і негласних заходів входить застосування оперативних та оперативно-технічних засобів. До оперативних засобів відносять оперативні обліки, а до оперативно-технічних засобів належить оперативна техніка, яка дозволяє знімати інформацію з каналів зв'язку, вести візуальне спостереження в громадських місцях.
Окрім того, до оперативної техніки віднесені: засоби захисту працівників правоохоронних органів; засоби фізичного впливу на правопорушників; технічні пристрої та речовини, які використовуються для документування злочинної діяльності, захисту об'єктів та майна від злочинних посягань.Оперативно-розшукову діяльність здійснюють не всі органи дізнання, а лише ті з них, які мають у своєму складі відповідні оперативні підрозділи. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про опера- тивіго-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами:
- органів внутрішніх справ - кримінальною та спеціальною міліцією;
- оперативно-режимними підрозділами місць позбавлення волі;
- органів служби безпеки - розвідкою, контррозвідкою, військовою контррозвідкою;
- підрозділами захисту національної державності, боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю, оперативно-технічним, оперативного, документування;
- прикордонних військ - підрозділами з оперативно-роз- іиукової роботи;
- управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони;
- органів Державної податкової служби -
- розвідувальних органів Міністерства оборони України.
Оперативні підрозділи за наявності підстав мають право:
1) опитувати осіб, за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;
2) проводити контрольні закупки або постачання товарів з метою виявлення фактів протиправної діяльності;
3) брати участь у перевірці фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та окремих осіб;
4) витребувати, збирати і вивчати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів;
5) проводити операції із захоплення озброєних злочинців, припинення тяжких злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;
6) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину, а також збирати відомості про протиправну діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких провадиться перевірка;
7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;
8) здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з ним, із збереженням в таємниці достовірних даних щодо їх особистості.
Зазначені особи не несуть відповідальності, якщо вони діяли в стані необхідної оборони або крайньої необхідності;9) знімати інформацію з каналів зв'язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації;
10) контролювати шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштові відправлення;
11) здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів;
12) мати гласних і негласних штатних працівників;
13) встановлювати конфіденційне співробітництво з особами на засадах добровільності;
14) отримувати від юридичних та фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, які готуються або вчинені, та загрозу суспільству і державі;
15) використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб —житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;
16) створювати з метою конспірації підприємства, організації, використовувати документи, які зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів;
17) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;
18) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених Законами про міліцію, Службу національної безпеки, Прикордонні війська, Управління охорони вищих посадових осіб України.
Еще по теме §1. Поняття оперативно-розиіукової діяльності та значення її методів при розслідуванні злочинів:
- §1. Поняття габітології та її значення при розслідуванні злочинів
- §3. Поняття криміналістичного прогнозування та його значення при розслідуванні злочинів
- §1. Поняття обшуку, його види та значення при розслідуванні злочинів
- §1. Поняття та значення версій як методу гіпотетичного пізнання при розслідуванні злочинів
- §2. Поняття криміналістичної діагностики як методу пізнання та його значення при розслідуванні злочинів
- § 5. Поняття письма та його складових елементів - почерку і писемної мови, їх значення при розслідуванні злочинів
- §1. Поняття пред’явлення для впізнання як різновид ідентифікації об’єктів та його значення при розслідуванні злочинів
- §3. Використання при розслідуванні злочинів інформації, одержаної оперативно-розшуковим шляхом
- §1. Поняття і значення криміналістичної фотографіїв розслідуванні злочинів
- §2. Поняття трасології і значення слідів- відображеньпри розслідуванні злочинів
- §1. Поняття спеціальних знань і мета їх використання при розслідуванні злочинів