§2. Правові основи та організаційні форми взаємодії слідчого з оперативно-розшуковішч та іншими службами органів внутрішніх справ

Встановлення істини в процесі розслідування злочинів — достатньо складний процес. Без ефективної взаємодії органів слідства, оперативних, експертних та Інших підрозділів МВС неможливе повне, об'єктивне і всебічне доведення обставин здійснених сучасних аточинів, Роз'єднаність дій, слабкі і непродуктивні форми взаємодії, недостатня допомога слідчому з боку оперативних уповноважених призводить до того, іцо не виявляються очевидці, несвоєчасно і неякісно виявляються обставини вчинення злочину, не виявляються і не вилучаються речові докази, не виявляються всі злочинці, не проводяться активні пошукові і слідчі дії.

Взаємодія при розкритті злочинів - це узгоджена діяльність органів досудового слідства та органів дізнання на основі обміну інформацією та виконання дій, спрямованих на досягнення єдиної мети. Принципами взаємодії слідчих з органами дізнання є:

- дотримання чинного законодавства та інших нормативно- правових актів;

- розмежування компетенції і посадових обов'язків при пріоритетній ролі слідчого;

-узгоджене планування слідчих дій і оперативно-розшуко- вих заходів;

- самостійність органу дізнання у виборі засобів та методів оперативно-розшукової діяльності в межах чинного законодавства;

- активне використання передових методик, наукових та технічних досягнень у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів;

- необхідність оптимального і найбільш раціонального використання наявних можливостей слідчих та оперативних підрозділів у розкритті та розслідуванні злочинів;

- забезпечення конфіденційності та нерозголошення даних досудового слідства та оперативно-розшукової діяльності.

Правовою основою взаємодії слідчого з посадовими особами є закони та відомчі нормативні акти. Так, згідно із Законом України «Про міліцію», на міліцію покладається обов'язок проводити в порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних справах: обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального кодексу України (п.

1. Сприяння органу дізнання слідчому в стадії порушення кримінальної справи:

а) порушення кримінальних справ, проведення у них невідкладних слідчих дій і передача матеріалів розслідування слідчому, який вестиме подальше розслідування.

б) використання слідчим даних, отриманих органом дізнання оперативно-розшуковими методами та засобами;

2. Виконання доручень (вказівок) слідчого:

а) виконання органом дізнання слідчих і пошукових дій за дорученням слідчого (ч. З ст. 114 КПК України);

б) вживання заходів, покликаних створювати необхідні умови для успішного проведення окремих слідчих дій, охорона місця події, оточення будинку і т. п.;

в) виконання постанов слідчих про привід.

Чинне кримінально-процесуальне законодавство України конкретизує вказані форми взаємодії слідчого з органом дізнання. Наприклад, кримінально-процесуальний закон надає слідчому право доручити провадження слідчих дій органам дізнання, які зобов'язані це доручення виконати в десятиденний строк {ст. 118 КПК України); «в необхідних випадках слідчий вправі залучати до участі в проведенні обшуку працівників органів внутрішніх справ та відповідних спеціалістів» (ст. 183 КПК України); покладати на органи дізнання обов'язок виконання мотивованих постанов про привід обвинуваченого (ст. ст. 135 і 136 КПК України) і свідків (ст. ст. 70,135,136 КПК України) та покладати на органи дізнання обов'язок подавати допомогу в проведенні огляду місця події (ст. 191 КПК України).

3. Спільна узгоджена діяльність у період проведення слідчим невідкладних слідчих дій.

Організаційні форми взаємодії.

1. Інформування слідчого органом дізнання про виявлення злочину.

2. Спільна узгоджена діяльність у складі слідчо-оперативних груп.

3. Організація слідчо-оперативних груп (бригад), у які включаються слідчі і оперуповноважені для розслідування складних і трудомістких справ про злочини.

4. Узгоджене планування слідчих, оперативно-пошукових і пошукових дій.

5. Проведення спільних профілактичних заходів.

6. Міжвідомчі оперативні наради.

7. Спільне проведення занять.

Можуть мати місце й інші форми взаємодії:

- сумісний аналіз оперативної ситуації у регіоні і напрацю- рання стратегії взаємодії у боротьбі зі злочинністю даної категорії;

- регулярний обмін досвідом слідчих та оперативних уповноважених, які спеціалізуються на розкритті та розслідуванні злочинів цієї категорії;

- організація необхідної координації щодо забезпечення постійної, системної взаємодії;

- концентрація спільних зусиль на викритті корумпованих посадових осіб, які пов'язані з наркобізнесом;

- вжиття спільних заходів щодо забезпечення особистої безпеки слідчих та оперативних уповноважених, які входять до складу діючої слідчо-оперативної групи.

Правовою основою взаємодії є також відомчі нормативні акти, зокрема накази МБС України, якими затверджу юті,ся інструкції щодо взаємодії окремих підрозділів органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю.