§3. Використання при розслідуванні злочинів інформації, одержаної оперативно-розшуковим шляхом

Успішність досудового слідства дуже часто залежить від своєчасності та повноти реалізації результатів оперети вно-розшуко- вих заходів у відповідній кримінальній справі, а також від поєднання зусиль оперативного уповноваженого і слідчого на самих ранніх стадіях оперативної роботи.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оперативно-роз- шукову діяльність» матеріали оперативно-розшукової діяльності використану ються:

1) як приводи та підстави для порушення кримінальної справи або проведення невідкладних слідчих дій;

2) для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі;

3) для попередження, припинення і розслідування злочинів розвідувально-підривних посягань проти України, розшуку злочинців та осіб, які безвісти зникли;

4) для взаємного інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та інших правоохоронних органів;

5) для Інформування державних органів відповідно до їх компетенції.

Водночас ні в Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність», ні в Кримінально-процесуальному кодексі України порядок надання матеріалів оперативно-розшукової діяльності не врегульований, а надання матеріалів здійснюється згідно з настановами, наказами МБС, СБУ та інших державних органів, уповноважених проводити оперативно-розшукову діяльність.

Співпраця оперу п ов поважено го зі слідчим має місце і починається ще при заведенні оперативно-розшукових справ^[20]. Без поєднання зусиль оперативного уповноваженого та слідчого на ранній стадії оперативної роботи, ретельно підготовлені злочини зокрема тяжкі І особливо тяжкі, ефективно не розкриваються та не розслідуються. При цьому такі відносини частково врегульовані в нормативно-правових актах МВС України.

За наявності достатніх для легалізації та відповідної якості оперативно-розшукових матеріалів оперативний уповноважений має декілька варіантів їх реалізації. Перший - відповідно до ст. ст. 103,104 КПК України на органи дізнання покладається не тільки вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів, але і за наявності ознак злочину та за згодою начальника органу дізнання - порушення кримінальної справи та проведення слідчих дій до встановлення особи, яка його вчинила, про що негайно повідомляється прокурор. Крім цього, у разі порушення за матеріалами оперативно-розшукової діяльності кримінальної справи керівник оперативного або підрозділу дізнання повинен протягом доби Інформувати про це начальника слідчого органу для забезпечення своєчасної взаємодії посадових осіб цих служб з метою оптимізацїї розслідування.

Поєднання негласних і гласних заходів в оператищю- розшуковій діяльності дає можливість, у першу чергу, леглаізувати результати негласних заходів, а у подальшому і реалізувати оперативно-розшукові дані при проведенні дізнання, у такий спосіб виконується головне завдання оперативно-розшукової діяльності - інформаційне забезпечення кримінального судочинства. Отримані в процесі оперативно-розшукової діяльності негласні дані при їх поєднанні з гласними і особливо з процесуальними дають можливість правильно оцінити оперативно-тактичні, слідчі ситуації та корегувати подальші шляхи розслідування злочину.

Найбільш поширеним с варіант, коли результати оперативно-розшукової діяльності надаються слідчому у вигляді матеріалів оперативно-розшукової діяльності: заяви громадян, повідомлення організацій, посадових осіб про підготовлювані, ті, що вчиняються, або вчинені злочини; пояснення громадян, посадових осіб; матеріали перевірок, інвентаризацій, ревізій фінансово- господарської діяльності підприємств, установ та організацій тощо. Окремо може бути складена довідка-меморандум стосовно узагальнених даних Ь різних джерел, які не під^:іягак>ть передачі слідчому у зв'язку з неможливістю розголошення інформації про них, коли відомості відносяться законом до державної таємниці.

Виходячи із завдань кримінально-процесуального провадження, а також для того щоб результати оперативно-розшукової діяльності могли бути використані при доказуванні у майбутній кримінальній справі, слідчий повинен оцінити матеріали проведених оперативно-розшукових заходів, у першу чергу з точки зору відносності, допустимості, достовірності, а також у сукупності - достатності підстав як для порушення кримінальної справи, так і перспектив розслідування.

Оперативно-розшукові матеріали мають бути ретельно вивчені слідчим під кутом зору відповіді на питання:

- який саме злочин вчинений, які носії доказової інформації є в наявності та якої якості;

- що додатково підлягає виявленню оперативно-розшуко- вим шляхом про суб'єкти злочину, їх зв'язки та становище кожного в ієрархії групи;

-чиє очевидці злочину;

- які є матеріальні об'єкту що мають відношення до скоєного злочину і можуть бути доказами;

- які є документи, що відображають незаконні дії,

- які знаряддя застосовувалися при вчиненні злочину та місця їх зберігання;

- які існують можливості забезпечення відшкодування збитків.

При цьому у зв'язку з особливостями правового режиму одержання інформації та доказів оггеративно-розшуковими заходами слід завжди пам'ятати про визначення перспектив використання результатів ОРД у майбутній кримінальний справі. Для цього необхідно моделювати, як кожний матеріал буде трансформуватися - самостійно або через процесуальні дії - у докази.