§2. Порядок і правила використання версій при розслідуванні злочинів

Розслід у вання злочинів являє собою інформаційно-пізнавальний процес, в якому слідчий просувається від незнання до знання, від знання недостатньо повного до знання більш повного.

У психологічному аспекті версію розглядають як пізнавальну діяльність, що полягас в переробленні уявлень в нові образи предметів, дій, подій, що стоять за межами спостереження. Таким чином, версія виникає внаслідок розумової діяльності людини.

Процес такої діяльності складається з декількох етапів.

Перший етап побудови версії починається з одержання вихідної інформації про подію. Зазвичай це відбувається під час проведення першочергових слідчих дій і застосування оперативно- розшукових заходів, які можуть передували порушенню справи. На цьому етапі висування версій І їх перевірка здійснюється практично паралельно. Зібрана інформація являє оцінену слідчу ситуацію, що характеризує розслідування на конкретний момент.

На даному етапі побудови версії важлива роль належить: а) аналізу окремих вихідних фактів та зв'язків між ними; б) синтезу наявної інформації про слідчу ситуацію, що сформувалася. На цьому етапі встановлюються логічні зв'язки між відомими фактами, з'ясовується, які обставини ускладнюють або перешкоджають розслідуванню. Слідчий використовує особистий досвід розкриття аналогічних злочинів, а також узагальнені матеріали слідчої практики.

Другий етап пов'язують із розумовою діяльністю для висловлювання припущення (безпосередньо версії). Побудова версій - це розумовий процес, в якому широко використовуються логічні методи: аналіз і синтез, індукція та дедукція, аналогія, які в конкретних ситуаціях виступають як логічні прийоми мислення.

У процесі побудови версій рекомендують дотримуватися наступних правит:

- висуваються усі об'єктивно можливі в конкретних умовах версії, які пояснюють подію злочину в цілому або окремі її обставини і факти.

- висуваються лише реальні, обгрунтовані вихідною інформацією про факти, вертії, які можуть бути перевірені наявними силами та засобами;

- вертія не повинна суперечити науковим даним;

- версія може висуватися лише компетентною особою, яка відповідно до закону наділена правом на її перевірку;

- вертія мас бути відносно простим, конкретним припущенням про злочин в цілому або його окремі обставини і деталі, мати чітку, однозначну формулу;

- версія має бути логічно вірно побудованою, простою і не- суперечливою.

Третій етап полягає у виведенні із побудованих версій всіх можливих наслідків та їх деталізації питяхом постановки запитань по кожному з них. Наслідок - це припущення, судження про нові обставини, ще не встановлені, але можливі, на підставі аналізу наявних даних. Кожну висунуту версію слідчий умовно приймає за істину і робить висновки про обставини, які обов'язково або імовірно можуть мати місце, якщо припущення відповідає дійсності. Одночасно слідчий намагається уявити, де в навколишньому середовищі могли залишитися сліди, за якими можна судити про наявність або відсутність шуканих обставин. Важлива роль у такій діяльності належить дедукції та аналогії. Вертія в даному випадку виступає як загальне положення, з якого формулюються умовиводи у вигляді «якщо вертія А є вірною, то крім відомих фактів (а), (б), (в), що покладені в її основу, повинні існувати поки що не встановлені факти (г), (д), (е), які треба встановити».

Наслідки, які виводяться із вертій, можуть бути як необхідними, так і імовірними і мають відповідати наступним вимогам:

- безпосередньо випливати із версій;

- бути взаємопов'язаними єдиним причинним зв'язком;

- не суперечити змісту версії.

Важливе значення для повного виведення логічних наслідків із слідчих версій відіграє знання слідчим сучасних можливостей судових експертиз: ольфакториих (запахових речовин), фоноско- пічних, матеріалів речовин та виробів, мікрооб'єктів, медичних і біологічних тощо.

Так, у приватному будинку були виявлені трупи господарки та її доньки. За підозрою у вбивстві затримані Б і М, Підозрюваний Б зізнався у вчиненні злочину і заперечував причетність до цього М. Слідчий висунув версію про причетність обох підозрюваних до вбивства за характером тілесних ушкоджень, які, за висновком експерта, були нанесені різними знаряддями. Проведенням слідчих дій та оперативно-розшукових заходів знаряддя злочину - ножі - були знайдені у лісі, де їх викинули підозрювані. Проведеною експертизою встановлено, ЩО кров на ножах належить різним потерпілим. Мікроволокна на одному ножі збіглися за кольором, будовою, природою, товщиною, властивостями поляризації з волокнами кишені куртки Б, а на другому - М. Це підтвердило версію слідчого про участь обох підозрюваних у вбивстві.

Заключний етап - це перевірка версії. Перевірка версії включає; а) визначення методів, засобів і способів встановлення наслідків, що випливають із прийнятої версії (визначення елементів, що становлять зміст плану розслідування), прийняття тактичних рішень; б) практичну реалізацію плану розслідування шляхом провадження слідчих дій та оперативно-розшукових заходів для одержання інформації, що підтверджує або спростовує версію; в) оцінювання всіх зібраних доказів, що обгрунтовують висновок про істинність однієї із версій, яка перевірялась, і спростування всіх інших^[6].

Перевірка версії має відповідати певним вимогам.

1. Усі вера і потрібно перевіряти до кінця. Спростованою може визнаватися версія, якщо виведені із неї висновки не підтвердилися під час перевірки.

2. Усі версії мають перевірятися одночасно або паралельно. Це означає, що не слід надавати перевагу будь-якій версії, яка в конкретних умовах здається, на думку слідчого, найбільш перспективною. Зволікання з перевіркою версії через необхідність зосередити увагу на роботі з більш перспективною версією може призвести до знищення або приховання слідів злочину, зникнення особи, що вчинила злочин, або вчинення нового злочину.

Послідовність проведення слідчих дій та їх перелік визначає слідчий, виходячи з конкретних умов слідчої ситуації та завдань, які нею обумовлюються. Проте проведення окремих слідчих дій передбачено процесуальним законом. Це стосується випадків обов'язкового призначення експертизи для з'ясування причин смерті, встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень та інших обставин, що передбачено ст. 76 КПК України. Крім того, слід пам'ятати, що послідовність проведення деяких слідчих дій зумовлена об'єктивними умовами. Очна ставка може проводитися після допиту осіб, у показаннях яких будуть встановлені суперечності, пред'явленню для впинання передує допит особи, якій буде пред'являтися певний об'єкт тощо. В інших випадках рекомендується проводити невідкладні слідчі дії, результати яких мають значення для перевірки всіх або багатьох слідчих версій.

Рекомендації щодо визначення слідчих дій для перевірки версій обумовлюються характером конкретної слідчої ситуації і можуть бути викладені в загальному плані:

~ необхідно планувати усі можливі слідчі дії для перевірки наслідків, що виведені із слідчих версій, щоб виявити відповідні обставини за допомогою різних джерел доказів;

- дотримуватися вимог про межі доказування обставин справи (не слід проводити широке коло однотипних слідчих дій для з'ясування обставин, існування і характер яких не заперечується і не викликає сумніву);

- усувати суперечливі відомості ідодо однієї і тої обставини максимальним використанням усіх джерел доказів;

- планувати по можливості проведення конкретних слідчих дій, а не їх загальний напрям;

- використовувати можливості працівників криміналістичних підрозділів (отримання консультацій з питань, що потребують спеціальних знань; проведення попередніх досліджень для отримання експрес-інформації та організації розшуку злочинця за гарячими слідами тощо);

- передбачати проведення поряд з конкретними слідчими діями оперативно-розшукових заходів працівниками оперативних підрозділів, організовувати взаємодію з ними, залучати представників громадськості до розкриття злочину^[7].

Слідчі дії в процесі провадження у справі не можуть проводитися безсистемно. Вони плануються слідчим у межах кожної версії, що забезпечує цілеспрямований і об'єктивний характер усього наступного розслідування. План розслідування у справі одночасно слугує планом перевірки слідчої версії. При складанні плану рекомендується звертати увагу на першочерговість проведення слідчих дій, до яких відносяться ті, що спрямовані на:

- виявлення слідів злочину, які через зволікання можуть бути втрачені (огляди, обшуки, виїмки, допити «наявних» свідків, освідування);

- викриття, розшук та ізоляцію відомого злочинця, що переховується від органів слідства;

- з'ясування підстав для пред'явлення обвинувачення підозрюваному, якого затримано або обрано запобіжний захід;

- одержання доказів, що мають значення для перевірки усіх або декількох версій у справі;

- одержання нових доказів з використанням відомостей, що були отримані проведенням попередніх слідчих дій;

- одержання доказів без ризику розголошення відомостей, які можуть використати заінтересовані особи дія протидії розслідуванню.

Побудова версій і перевірка їх у процесі розслідування кримінальних справ розглядається як один із криміналістичних методів пізнання і називається версіюванням. у процесі побудови версій взаємодіють фактичне та логічне. Встановлені факти, події, пригоди вводяться в логічну систему, порівнюються, оціню-

ються, внаслідок чого прогнозується, будується версія. Версія є найбільш загальним шляхом (алгоритмом) вирішення певного завдання у конкретній ситуації, підказаний узагальненням практичного досвіду.

Практичне значення типових версій підтверджується практикою. У системі МВС України розроблені типові програми діяльності членів слідчо-оперативної групи, яка виїжджає на місце події. Вони розроблені стосовно окремих видів злочинів, базуються на мінімальній вихідній інформації і містять відомості про:

а) склад слідчо-оперативної групи, яку слід направити на місце події; б) засоби, які має використовувати група; в) обов'язки кожного учасника групи; г) суб'єкта і способи зв'язку з органом внутрішніх справ.

Процес побудови слідчих версій вимагає не тільки бездоганного логічного мислення, але і криміналістичних знань, особливо в галузі методики розслідування, а тому іноді називається «конструюванням» версії. Підставою для побудови версії поряд із конкретними фактичними даними можуть стати аналогія, інтуїція, довідкові відомості узагальненого характеру, у тому числі положення науки і практики, серед яких важливе місце посідає криміналістична характеристика певного віщу злочинів як його Інформаційна модель.

При висуванні і перевірці версій велике значення має інтуїція, яка розглядається як процес пізнання істини шляхом прямого її бачення без обгрунтування за допомогою доказів. Це такий шлях пізнання істини, який не передбачає розгорнутого процесу мислення, коли окремі етапи останнього відбуваються мимоволі, а суб'єкт чітко усвідомлює лише сам результат такого процесу - відображення істини, у процесі розслідування слідчий часто стає суб'єктом інтуїтивного мислення. Але така істина не є незаперечною як для самого слідчого, так і інших суб'єктів кримінально- процесуальної діяльності. Інтуїтивний умовивід не базується на будь-яких доказових фактах, що свідомо слугували основою для інтуїтивного мислення.

Інтуїція відіграє важливу роль у процесі розслідування. У кваліфікованого слідчого зі значним досвідом роботи вона може виявлятися при будь-яких процесах діяльності чи прийнятті рішень у справі. Відомі випадки, коли слідчі під впливом інтуїції

приймали рішення про спрямування слідства, проведення слідчих дій у складних ситуаціях, які здавалися алогічними, але приводили до встановлення істини. Але слід зауважити, що навіть незначне превалювання інтуїтивних положень над законами логіки чи фактичними даними неприпустимо ні з точки зору законів логіки, ні вимог закону щодо встановлення істини у справі. Лише у такому плані слід розглядати значення ролі інтуїції в роботі слідчого^[8].