<<
>>

§1. Поняття криміналістичної техніки, правові підстави використання техніко~ криміналістичних засобів при розслідуванні злочинів

Поняття «криміналістична техніка» виникло для позначення сукупності технічних приладів, пристроїв і матеріалів, що використовуються для виявлення, фіксації і дослідження джерел криміналістичної інформації.

Підставою для появи і впровадження технічних засобів у слідчу практику стали досягнення природничих І технічних наук, головним чином фізики хімії, біології, методи та засоби яких були трансформовані в практику розслідування злочинів. Дослідження речових доказів із застосуванням технічних засобів було початком зародження криміналістичної техніки. Тому сукупність застосовуваних технічних засобів називали технікою слідчого, а техніку інспектора кримінального розшуку - кримінальною технікою. Нині застосовуються поняття «криміналістична техніка» й «оперативна техніка».

Водночас криміналістична техніка - це не лише сукупність приладів, пристроїв та матеріалів, а й система теоретичних концепцій, рекомендацій щодо найефективнішого застосування засобів для збирання і дослідження доказів у кримінальному судочинстві, об'єднаних в окремий розділ криміналістики.

Таким чином, криміналістична техніка, з одного боку, являє собою сукупність технічних засобів, аз іншого - розділ науки криміналістики. Таке подвійне розуміння зберігається дотепер і вважається найдоцільнішим.

Розслідування злочинів - це специфічна пізнавальна діяльність уповноважених на те державних органів дізнання, досудо- вого слідства, прокуратури і суду зі збирання, дослідження і використання інформації, яка збереглася в ідеальних і матеріальних відображеннях вчиненого злочину. Вони вилучають інформацію Ь джерел, причинно пов'язаних із розслідуваним злочином, і оперують нею для встановлення обставин, що підтягають доказуванню.

Слідчий, дізнавач, прокурор, суд для збирання і дослідження доказової інформації використовують знаряддя, засоби і методи, які являють собою досягнення природничих і технічних наук, криміналістичної та оперативної техніки.

Збирання, дослідження і використання доказової інформації здійснюється у формі процесуального доказування, що інтерпретують як двоєдиний процес: з одного боку - пізнавальний, а з другого - посвідчувальний.

Сутність пізнавального процесу полягає у використанні криміналістичної техніки, методів і прийомів роботи з нею для дослідження джерел інформації, в дотриманні спеціальних процедур, установлених законом для розслідування злочинів. Таким чином, одержання криміналістичної інформації технічними засобами обмежено певними вимогами правового, технічного І методичного характеру. Останнє означає, що не кожен технічний засіб можна використовувати і не всіма технічними прийомами можна вилучати інформацію з її джерел.

Звідси правові основи використання технічних засобів у криміналістиці слід розуміти як загальні положення (принципи), що визначають допустимість застосування технічних засобів з правової точки зору.

Застосування технічних засобів і спеціальних знань у кримінальному судочинстві для збирання, дослідження і використання доказової інформації є складною проблемою, що включає три аспекти —■ технічний, тактичний і методичний, що утворюють у сукупності правові основи.

Технічний аспект пов'язаний із встановленням основних технічних характеристик використовуваного науково-технічного засобу. Застосовувані як спеціальний «інструментарій» слідчого

so 119 ся

прилади, пристрої, знаряддя, інструменти і матеріали повинні бути створені на основі останніх досягнень фундаментальних галузей знань, а одержувана інформація має відрізнятися достовірністю, наочністю і відтворюваністю для її перевірки. Застосування технічного засобу, як правило, не повинно пошкоджувати або знищувати об'єкт дослідження і позбавляти можливості повторного дослідження. Сукупність таких властивостей і ознак технічного засобу називається науковою спроможністю.

Тактичний аспект пов'язаний з тактикою застосування технічного засобу для отримання інформації з ідеальних і матеріальних джерел.

Оскільки ці джерела за своєю природою принципово різні, тому різними будуть і прийоми та способи отримання з них інформації технічними засобами і її наступне дослідження.

Джерелами ідеальних відображень є .люди. Конкретний суб'єкт події злочину, його права і свободи охороняються Конституцією України, державними правовими актами - Декларацією про державний суверенітет України, а також міжнародними актами - Декларацією прав людини, законами України і підза- конними актами. Тому тактичний аспект має етично-правову сутність при отриманні інформації від людини.

Правовою підставою використання технічних засобів слідчим у ході слідчих дій є ст. ст. 85, 85-1,85-2 КПК України, а для органу дізнання - ст. 104 КПК, якою органу дізнання надається право порушення кримінальної справи і провадження слідчих дій. Крім того, використання технічних засобів передбачено Законами України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про Службу безпеки», «Про адвокатуру».

Потрібно відзначити, іцо законодавець здебільшого лише допускає застосування технічних засобів, але не зобов'язує застосовувати їх. Однак це не знімає з органів дізнання, досудового слідства і суду обов'язку широко використовувати науково- технічні засоби, спеціальні знання для збирання, дослідження і оцінювання доказів.

Сукупність правил, що обмежують використання технічних засобів і тактичних прийомів одержання доказової інформації від людини, утворює поняття етичної допустимості, зміст якого не припускає, а процесуальний закон забороняє використання тех-

к> 120 сд

нічних засобів і прийомів, які спричиняють: фізичні страждання; містять насильство, погрозу, обман, вимагання показань; порушують недоторканність особи, житла, майна; порушують таємницю листування, телефонних переговорів, обмежують свободу віросповідання, пересування особи.

Отже, при використанні технічних засобів для одержання інформації від людей тактичні прийоми і способи будуються на створенні спілкування при вільному волевиявленні людини.

Однак це не означає, що спеціальні тактико-психологічні прийоми спілкування з використанням технічних засобів взагалі не можна застосовувати. Додержання принципу вільного волевиявлення при одержанні інформації від обвинуваченого, підозрюваного не завжди можливо, тому застосування таких технічних засобів і прийомів передбачено законом щодо різних суб'єктів кримінального процесу. Наприклад, рішення про застосування звукозапису, стенографії, фотографування, кінозйомки і відеозапису приймається слідчим, а прослуховування розмов і зняття інформації з каналів зв'язку - за ініціативою слідчого, але за рішенням суду.

Методичний аспект пов'язаний з технічним і тактичним, оскільки він стосується методів виявлення, фіксації, вилучення, дослідження і використання головним чином матеріальних джерел живої і неживої природи. Останні можна досліджувати будь- якими науково-технічними методами і засобами.

Таким чином, розглянуті критерії (принципи) законності, науковості й етичності в сукупності утворюють правову основу допустимості використання технічних засобів і спеціальних знань. Вони реалізуються через певні вимоги: а) доцільності, тобто придатності технічного засобу для досягнення бажаного результату; б) надійності і об'єктивної можливості одержання потрібного результату; в) продуктивності одержання найбільшої користі, г) рентабельності - сумірності витрата часу, сил і засобів з одержаними результатами, г) безпеки — застосування технічних засобів не повинно загрожувати чи наражати на небезпеку життя і здоров'я людини.

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §1. Поняття криміналістичної техніки, правові підстави використання техніко~ криміналістичних засобів при розслідуванні злочинів:

  1. ЗМІСТ
  2. §2. Поняття криміналістичної діагностики як методу пізнання та його значення при розслідуванні злочинів
  3. §3. Поняття криміналістичної ідентифікації як методу пізнання та одержання доказів при розслідуванні злочинів
  4. §1. Поняття та значення версій як методу гіпотетичного пізнання при розслідуванні злочинів
  5. §2. Порядок і правила використання версій при розслідуванні злочинів
  6. §3. Поняття криміналістичного прогнозування та його значення при розслідуванні злочинів
  7. §1. Поняття спеціальних знань і мета їх використання при розслідуванні злочинів
  8. §1. Поняття оперативно-розиіукової діяльності та значення її методів при розслідуванні злочинів
  9. Глава 6 Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів (криміналістичні обліки)
  10. §1. Поняття і правові основи інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -