<<
>>

§3. Поняття криміналістичного прогнозування та його значення при розслідуванні злочинів

Прогнозування, у перекладі з грецької - передбачення, - процес наукового передбачення майбутнього стану різних явищ (природних, суспільних тощо). Прогностика як спеціальна галузь знань вивчає загальні принципи побудови методів прогнозування розвитку об'єктів будь-якої природи і закономірності процесу розроблення прогнозів.

Метою прогностики є створення робочих методів наукового передбачення.

Під науковим передбаченням розуміють обгрунтоване припущення про необхідність або імовірність настання подій, процесів, які або ще не настали, або існують, але ще не спостерігаються. Передумовою наукового передбачення є пізнання об'єктивних закономірностей виникнення і розвитку предметів, явищ, процесів. Отже, наукове передбачення стає доступним лише для такої науки, яка від вивчення явищ перейшла до вивчення сутності свого предмета, до вивчення закономірностей, що визначають явище, тобто володіє загальною теоріею, що безпосередньо належить до криміналістики. Включення до предмета криміналістики закономірностей, які управляють процесом розроблення, удосконалення засобів і прийомів розслідування і запобігання злочинам, а також встановлюють тенденції їх розвитку в майбутньому, відкриває широкі можливості для розроблення дійсно наукової теорії криміналістичного прогнозування, яка може мати важливе значення для організації роботи з протидії злочинності.

Прогнозування у сфері суспільних явищ, до яких належить кримінально-процесуальна діяльність з розслідування злочинів, мас певні особливості, які полягають у наступному.

По-перше, особливе місце посідає суб'єктивний чинник, оскільки будь-який суспільний процес відбувається внаслідок діяльності людей, які наділені свідомістю і волею. По-друге, наукове передбачення явищ суспільного життя спирається на зако- ни-тенденції, оскільки індивіди будь-якої групи діють для досягнення своєї метою і реалізації практичних інтересів.

Тому таке передбачення стосується загального напряму розвитку явища, а не його особливостей. По-третє, наукове передбачення в процесі кримінально-процесуальної діяльності завжди пов'язане з інтересами та спрямуванням окремих прошарків і груп суспільства, а тому вони або сприяють (коли інтереси збігаються), або перешкоджають реалізації прогнозу.

Криміналістичне прогнозування - окрема криміналістична теорія, яка являє собою систему наукових положень про загальні закономірності формування і перевірки криміналістичних прогнозів, у тому числі шляхів, засобів і методів боротьби зі злочинністю з урахуванням її можливих кількісних і якісних змін у майбутньому. Прогнозування є функцією криміналістики, а тому об'єктами прогнозу виступають сама наука криміналістика та об'єкти її пізнання. З одного боку, це злочинна діяльність (способи вчинення та приховання злочинів, сліди злочинної діяльності, предмети злочинного посягання, просторово-часові умови вчинення злочинів, особливості поведінки осіб, що проходять у справі), а з другого — діяльність з розкриття, розслідування та запобігання злочинам (наявні сили, техніко-криміналі стичні засоби і тактичні прийоми, слідчі ситуації, методики розслідування злочинів тощо)[9].

Криміналістичне прогнозування в процесі розслідування тісно пов'язане з версією і грунтується на єдиному фактичному матеріалі. Якщо версією намагаються пояснити, що І яким чином відбулося б минулому, то прогнозуванням намагаються зазирнути у майбутнє, уявити, яким чином буде розвиватися та чи інша подія, як буде поводитися певна особа залежно від ситуації, що формується на певному етапі розслідування.

Термін «криміналістичне прогнозування» розглядається у двох аспектах:

а) як спеціальна діяльність щодо реалізації положень криміналістичної прогностики на практиці за допомогою використання найефективніших прогностичних методик і спрямована на побудову прогнозів щодо визначення основних тенденцій, шляхів розвитку криміналістичних об'єктів, їх стану в майбутньому;

б) як галузь правового (юридичного) прогнозування, що є різновидом передбачення у сфері боротьби зі злочинністю, де спільною сферою прогностичних досліджень правознавців, процесуалістів та криміналістів є передбачеїшя тенденцій і перспектив розвитку та вдосконалення методів і засобів розслідування, розроблення додаткових засобів слідоутворення для розширення доказової бази, своєчасного введення нормативного регулювання і відповідальності[10].

Обгрунтованість і точність криміналістичного прогнозу залежить від повноти і якості інформаційної бази, на основі оцінювання якої він здійснюється. Вихідні дані, на основі яких відбувається прогнозування, можуть бути зведені у декілька груп:

1. Статистичні та інші фактичні дані про негативні процеси в суспільстві, що мають криміналістичне значення. До них відносять відомості: а) про види злочинів, що вчиняються; б) про зміни в структурі злочинності; в) про кількісний її стан і ступінь ефективності засобів боротьби зі злочинністю.

2. Положення загальної теорії криміналістики та окремих криміналістичних теорій: а) про закономірності розвитку об'єктів криміналістичного вивчення; б) про особливості проявів окремих видів злочинності та відповідну діяльність з розслідування злочинів;

в) вчення про спосіб, механізм та обстановку вчинення злочинів.

3. Положення прогностики: а) матеріали криміналістичних прогнозів; б) відомості інших наук, положення яких використовуються криміналістикою для вирішення завдань розслідування та запобігання злочинам.

4. Зведені відомості судової і слідчої практики розслідування і запобігання окремим видам злочинів: а) про сучасні об'єкти злочинних посягань; б) про зміни традиційних і появу нових способів вчинення злочинів; в) про ефективність використання тих чи інших засобів, прийомів і методів криміналістики.

V процесі криміналістичного прогнозування широко використовуються такі методи наукового пізнання: експертного оцінювання, екстраполяції, моделювання, аналогії', індукції та дедукції, методи статистичних досліджень та ін.

Залежно від сфери застосування криміналістичне прогнозування розподіляється на види.

1. У сфері розвилку науки криміналістики; а) прогнозування заглтьнонаунових положень криміналістики і окремих її частин. Наукове узагальнення практики з розкриття злочинів дозволяє прогнозувати формування нових криміналістичних теорій та вчень. Внаслідок таких прогнозів у криміналістиці сформувалися вчення про криміналістичну одорологію, криміналістичну фоно- скопію, криміналістичну кібернетику, криміналістичну діагностику та ін.; б) наукове прогнозування змін у характері, способах та інших структурних елементах окремих видів злочинної діяльності, в особливостях виявлешія зовні їх ознак та відповідно можливих змін криміналістичних засобів і методів їх розслідуванім.

2. У сфері практичної діяльності з розкриття злочинів прогнозування може бути слідчим, експертно-криміналістичним, оперативно-розшуковим. Воно пов'язано з передбаченням особливостей діяльності з розслідування та запобігання злочинам. Дане прогнозування пов'язане з передбаченням: а) напряму розвилку слідчих ситуацій; б) поведінки учасників і суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності; в) розвилку тактико-методич- них прийомів і результатів їх застосування; г) появи нових способів і засобів вчинення злочинів; д) нових можливостей збирання і дослідження доказової та орієнтуючої інформації.

Прогнозування сприяє оптимізації діяльності з розкриття злочину, надає можливість детальніше оцінити слідчі ситуації,

визначити перспективи їх розвитку, побудувати реальні слідчі версії, упорядкувати процес планування розслідування у справі, збільшити результативність слідчих дій, тактичних Прийомів і методів розслідування.

Своєчасне передбачення можливого розвитку подій на об'єкті, де був вчинений злочин, дозволить слідчому визначити заходи профілактичного впливу з метою запобігання новим злочинам.

Залежно від масштабу охоплення обставин і фактів, що відображаються в прогнозі, та обсягу вирішуваних завдань у слідчій і судовій практиці Μ. П. Яблоков поділяє прогнозування на стратегічне і тактичне. Перше він пов'язує з передбаченням ходу і результатів вирішення головних завдань досудового розслідування, а також перспектив розслідування І судового розгляду у конкретній справі в цілому. Друге - з передбаченням можчивих слідчих ситуацій і результативності передбачуваних тактичних операцій, окремих слідчих дій і тактичних прийомів з метою вирішення тактичних завдань у таких ситуаціях, а також наслідків використання одержаних результатів у доказуванні, ступеня тактичного ризику і засобів його мінімізації та ін.[11] Б. А. Журавель доповнює зазначену класифікацію індивідуальним прогнозуванням і вважає, що воно спрямоване на розроблення прогнозу щодо:

- можливої поведінки професіональних і не професіональних учасників під час досудового слідства та судового розгляду (наприклад, поведінка обвинуваченого на допиті, його реакції, форми протидії та ін.);

- можливого прояву у поведінці невстановленого і незатри- маного злочинця та його спільників елементів, які можуть мати доказове значення причетності до злочину;

- можливого місця і часу вчинення злочину, що готується (наприклад, вивчення і аналіз вчинення крадіжок із квартир на певній території і за певний час дозволяє зробити прогноз щодо ймовірних місць можливих крадіжок у певному місці.

Це дозволяє локалізувати межі пошуку можливого злочинця в реальних умовах, оскільки вибір місця вчинення злочину з високим ступе- нем імовірності пов'язаний з місцем його проживання або з місцем вихідної «бази» (місцем роботи), із якої він, як правило, виходить для вчинення злочину. Відповідно до цього планується операція щодо оперативного відпрацювання певного району для затримання злочинців на гарячому;

- варіантів підготовки можливих місць переховування осіб, причетних до вчинення злочину тощо[12].

У ході розслідування злочинів важливого значення набуває саме емпіричне передбачення - короткочасний прогноз практичного характеру. Воно грунтується на особистому професійному досвіді слідчого, працівників оперативних та експертних підрозділів, характеристиці слідчої ситуації, відомостях про осіб, що залучені в процес розслідування. Метою такого передбачення є вирішення конкретних, невідкладних завдань, наприклад передбачення можливої поведінки учасників слідчої дії під час очної ставки тощо.

Емпіричне передбачення - це прогноз, що здійснюється в умовах реальної, конкретної практики для досягнення практичної мети і реалізується в умовах конкретного часу стосовно конкретних осіб, їх поведінки і вчинків, конкретних матеріальних об'єктів, явищ і процесів. Об'єктами емпіричного передбачення виступають:

а) учасники кримінально-процесуальної діяльності - потерпілі, підозрювані, обвинувачені, свідки, поняті; їх поведінка і дії; факти протидії розслідуванню з боку заінтересованих осіб; консультації і висновки осіб, що володіють спеціальними знаннями;

б) матеріальні об'єкти - речові докази, документи, інші об'єкти, зокрема живі особи і трупи, об'єкти невідомого походження: їх місцезнаходження, природа, якості - стійкість і незмінюваність, швидкість змін і результат змін - природних, ппучних;

в) результати слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, наслідки використання цих результатів у доказуванні у даній кримінальній справі; можливості нейтралізації або усунення так- точного ризику і негативних наслідків; результати застосування тактичних операцій; віддалені наслідки негативних результатів;

г) процесуальні І тактичні рішення, які приймає слідчий, керівник слідчого підрозділу, працівник оперативного підрозділу, прокурор, судця, та їх результати.

Наведений перелік має орієнтовний характер і може змінюватися залежно від конкретних умов і обставин, що визначають характер слідчої ситуації на даний момент розслідування у справі.

Умови і мета емпіричного передбачення зумовлюють особливості підстав його побудови і шляхи практичної реалізації. Підставами емпіричного передбачення можуть виступати:

- наукові криміналістичні прогнози, що містять узагальнене передбачення про типовий розвиток об'єктів, явищ, до яких належить конкретний об'єкт, явище;

- криміналістична характеристика певного роду, групи злочинів, яка містить відомості про особу вірогідного злочинця і відіграє роль базової моделі для вибору об'єкта емпіричного передбачення;

- професійний досвід — колективний, особистий, що дозволяє знаходити та використовувати за аналогією рішення, які у минулому дозволяли результативно вирішувати подібні завдання;

- базові знання в галузі криміналістики, теорії рефлексії, психології та ін.;

- інтуїція слідчого.

Емпіричне передбачення дозволяє своєчасно вносити корективи в план розслідування відповідно до нових прогностичних даних у справі. Слідчий або працівник оперативного підрозділу на підставі здійсненого прогнозу обирають такі слідчі дії і тактичні прийоми їх реалізації, які з найменшими витратами сил і засобів дозволять отримати найкращий результат.

Питання і завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. у чому полягає специфіка пізнавальної діяльності при розслідуванні злочинів, яка обумовлює використання версій?

2. Які властивості характеризують версію як різновид гіпотези?

3. Що є підставами для класифікації версій?

4. У чом)· полягає зв'язок загальної і окремих версій?

5. у чому полягає сутність типових версій?

6. Хто може бути суб'єктом побудови версій?

7. Які існують етапи побудови слідчих версій?

8. Які правила побудови версій?

9. Які правила перевірки версій?

10. У чому по лягає зв'язок перевірки версій і планування ргаслщувашія?

11. Що таке криміналістичне прогнозування?

12. Які завдання вирішуються криміналістичним прогнозуванням при розслідуванні злочинів?

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §3. Поняття криміналістичного прогнозування та його значення при розслідуванні злочинів:

  1. ЗМІСТ
  2. §3. Поняття криміналістичного прогнозування та його значення при розслідуванні злочинів
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -