§1. Поняття обшуку, його види та значення при розслідуванні злочинів

Обшук - це сліпця дія, змістом якої є примусове обстеження приміщень і споруд, ділянок місцевості або окремих громадян з метою відшукання і вилучення предметів та документів, що мають значення для справи, а також виявлення розшукуваних осіб.

Зазвичай проведення обшуку пов'язане з вторгненням у сферу таких прав, як недоторканність особи і житла, на збереження банківської таємниці. Тому проведення цієї слідчої дії повинно спиратися на суворе дотримання встановлених законом умов. У ст. ЗО Конституції України встановлюється, щ5 проникнення в житло або в інше володіння особи для проведення обшуку чи огляду можливо тільки за вмотивованим рішенням суду. Згідно зі ст. 177 КПК України обшук проводиться за мотивованою постановою слідчого з санкції прокурора, за виключенням обшуку житла чи іншого володіння особи, який проводиться лише за вмотивованою постановою судці за поданням слідчого за згодою прокурора.

Зважаючи на специфіку обшуку, який нерідко є невідкладною слідчою дією, закон дозволяє слідчому у випадках, що не припускають зволікання, проводити його без постанови суду, але з обов'язковим повідомленням прокурора про проведений обшук протягом доби. У невідкладних випадках, пов'язаних зі рятуванням життя та майна чи з переслідуванням осіб, підозрюваних у скоєнні злочину, обшук у житлі чи в іншому володінні особи може бути проведений без постанови судді. У цьому випадку у протоколі вказують причини, які обумовили проведення обшуку без постанови судді з направленням прокурору протягом доби копії протоколу.

Згідно зі ст. 183 КПК України обстеження приміщень або інших об'єктів можливе в примусовому порядку без присутності осіб, які займають приміщення. Слідчий має право розкривати замкнені приміщення та сховища, якщо власник відмовляється їх вичинити.

У разі проведення обшуку чи виїмки в банківських установах правоохоронні органи повинні керуватися ще й Законом України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність». Згідно з п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 62 цього Закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмову вимогу суду або за рішенням суду; а органам прокуратури, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної або фізичної особи - за конкретний проміжок часу.

Відповідно до кримінально-процесуального закону, метою обшуку є виявлення знарядь злочину, речей та цінностей, що здобуті злочинним шляхом, а також інших предметів і документів, які мають значення для встановлення істини у справі або забезпечення цивільного позову. Крім того, метою обшуку може бути виявлення осіб, які розшукуються, трупів і тварин. Обшук може бути проведений не тільки для розшуку злочинця (в разі ухилення обвинуваченого від слідства і суду, втечі арештованого з-під варти), але й з метою виявлення особи в разі незаконного позбавлення ц волі. Вельми ефективним для відшукання обвинуваченого або підозрюваного є обшук, направлений на виявлення матеріалів, що характеризують його особу, розкривають його минуле, зв'язки, плани і наміри, тобто дані, що можуть підказати, де знаходиться особа, які розшукується, як і де її слід шукати. Одночасно ці дані допомагають з'ясувати причини і умови, що сприяли вчиненню злочину {ст. 23 КПК України).

Додатковою метою обшуку є виявлення і вилучення речей і предметів, вилучених з цивільного обігу І заборонених для використання (переважно це предмети, які служать об'єктами державної монополії або можуть бути використані для вчинення суспільно небезпечних дій), а також забезпечення можливої конфіскації майна і забезпечення цивільного позову згідно зі ст. 126 КПК України. При обшуку з метою подальшого відшкодування збитків і накладення арешті/ на майно відшуканню підлягають: матеріальні цінності; матеріали, що вказують на осіб, які приховують майно, що підлягає арешту, і місця його заховання; матеріали про наявність шуканого майна в місцях легального зберігання (ломбарди, банки, камери схову); матеріали, які вказують на те, що особа, яка інтересує слідство, володіє таким майном.

При проведенні обшуку слідчим вирішуються наступні тактичні завдання: а) відшукання і вилучення предметів, що мають доказове значення; б) виявлення розшукуваної особи, а також матеріалів, що її характеризують І можуть полегшити розшук;

в) виявлення майна, що забезпечує відшкодування збитків і можливу конфіскацію, а також вилучення предметів і документів, заборонених до обігу. Проведенням обшуку слідчий може вирішувати всі вказані завдання одночасно або лише деякі з них.

Фактичні дані, на основі яких приймається рішення про проведення обшуку і виїмки, слідчий отримує, перш за все, з процесуальних джерел. Проте при цьому не можна ігнорувати й орієнтуючу інформацію, одержану в результаті проведення оператив- но-розшукових заходів. Такі відомості слід зіставити з матеріалами справи, і якщо вони підтверджуються іншими даними, то у вказаному місці може бути проведений обшук або виїмка.

Обшук як слідчу дію необхідно відрізняти від оперативно- розшукових дій, що регламентуються Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» і мають на меті отримання розвідувальної інформації шляхом негласного проникнення оперативного працівника в житлове або інше приміщення. Така інформація конфіденційна, вона не має доказового значення у справі, але є орієнтуючою.

Обшук має спільні ознаки з деякими адміністративно-процесуальними діями. Зокрема існують труднощі в розмежуванні об- щуку і митного огляду. Обшук і митний огляд - це дії, які близькі за своїм змістом, проте розрізняються за суб'єктом здійснення, процесуальним характером і значущістю результатів.

Залежно від характеру обшукуваних об'єктів розрізняють наступні види обшуку: обшук у приміщеннях, обшук ділянок місцевості, особистий обшук. Залежно від того, чи обшукувався раніше даний об'єкт, обшук може бути первинним, повторним і додатковим. За способом організації обшуки поділяють на одиничні і групові.

Обшук у приміщеннях. Обшуки в житлових, службових і підсобних приміщеннях складаються з обстеження окремих частин і вузлів будівлі і обстеження внутрішньої обстановки: меблів і інших рухомих предметів. Членам слідчо-оперативної групи необхідно мати уявлення про основні властивості об'єктів, які обстежуються, для того щоб забезпечити перевірку різних конструктивних порожнеч і ділянок, де можуть бути створені сховища.

Обшук ділянок місцевості здійснюється у тих випадках, коли одержані відомості про переховування певних об'єктів, що мають значення у справі, на ділянці місцевості, яка знаходиться у власності (володінні) певної особи. Відшукувані об'єкти можуть бути закопані у землю, приховані у дуплах дерев, під камінням тощо. Виявлення викинутих або втрачених предметів і інших об'єктів, що інтересують слідство, досягається в результаті планомірного і уважного обстеження обшукуваної території. Для обстеження водоймища використовуються спеціальні засоби, залучаються водолази.

Особистий обшук, як правило, є складовою частиною обшуку в приміщеннях чи ділянок місцевості і тому не потребує складання окремої постанови. Особистий обшук може проводитися у зв'язку із затриманням за підозрою у вчиненні злочину

(ст.

Повторний обшук проводиться у випадках, коли: а) первинний обшук проводився в несприятливих умовах; б) без необхідного спорядження і науково-технічних засобів або у зв'язку з терміновістю без залучення потрібних фахівців і достатньої кількості учасників; в) є підстави вважати, що при первинному обшуку залишилися необстеженими або недостатньо ретельно обстежені окремі об'єкти; г) виникла необхідність відшукання тих предметів, якими не цікавилися при первинному обшуку; д) е підстави вважати, що розшукувані предмети, завчасно видалені заінтересованими особами, повернені на колишнє місце; е) можливо, на вже обшуканому місці з'явилися раніше відсутні предмети, пов'язані зі злочином. Додатковий обшук проводиться у разі, коли у зв'язку з новими обставинами є необхідність обшукати частину об'єкта, яка раніше не обстежувалася.

Груповий обшук являс собою декілька одночасних обшуків, які проводяться в одній кримінальній справі, але у різних осіб і в різних місцях. Він проводиться при необхідності обшукати: а) декілька різних місць, що є у віданні однієї особи (наприклад, службовий кабінет, квартира і дача обвинуваченого); б) декілька звинувачених або підозрюваних в одній кримінальній справі;

в) звинуваченого або підозрюваного і що проживають окремо від нього, родичів або знайомих, коли є підстави вважати, що в їх житлі приховані предмети, які мають значення для розслідування. При проведенні групового обшуку особливо важливі одночасність і узгодженість дій усіх учасників слідчої дії'. Тактично правильно проведений обшук позбавляє заінтересованих осіб можливості встановити зв'язок і попередити один одного, сховатися або заховати предмети, що викривають злочинця.