<<
>>

§1. Поняття пред’явлення для впізнання як різновид ідентифікації об’єктів та його значення при розслідуванні злочинів

Пред'явлення для впізнання - це слідча дія, що полягає в пред'явленні особі (свідку, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому) об'єктів, які вони спостерігали раніше, з метою встановлення їх тотожності.

Об'єктами пред'явлення для впізнання можуть бути живі особи, трупи, предмети, тварини, приміщення, ділянки місцевості. Процесуальний порядок і основні тактичні прийоми проведення цієї слідчої дії, а також правила фіксації його перебігу і результатів детально регламентовані в ст. 174-176 КПК України.

Для досягнення мети пред'явлення для впізнання слідчий, враховуючи вимоги кримінально-процесуального закону і рекомендації криміналістичної тактики, надає можливість особі, яка впізнає (свідку, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому) сприймати пред'явлений для впізнання об'єкт для встановлення, чи є даний об'єкт тим самим, який він спостерігав раніше у зв'язку з розслідуваною справою.

Різноманітність ідентифікаційних завдань, що виникають під час розслідування, обумовлює існування двох форм впізнання: процесуальної і непроцесуальної. До процесуальної форми належить пред'явлення об'єкта для впізнання за процедурою, встановленою нормами КПК України. До непроцесуальної - оперативно- розшукове впізнання (наприклад, під час розшуку громадянам пред'являються фотографії і словесний портрет злочинця або особи, що зникла безвісти). Однак таке пред'явлення мас на меті тільки оперативне одержання інформації. Така інформація не є доказом у справі і виконує роль орієнтуючих відомостей.

Пред'явлення для впізнання - складна слідча дія, яка мас психологічну основу. Нерідко у процесі досудового слідства виявляється, що різні особи, спостерігаючи одну й ту ж саму подію чи об'єкт з однакової відстані, перебуваючи в ідентичних умовах, по-різному розповідають про побачене. Тобто вони по-різному відтворюють одні і ті самі явища. Зрозуміти причини цього можливо за допомогою даних психології, котрі вказують на індивідуальні відмінності між людьми і дозволяють з'ясовувати ряд психологічних процесів, які виникають під час сприйняття окремих об'єктів, явищ.

У психології здавна виділяються три основні психологічні процеси, що є основою пізнавальної діяльності людини: сприйняття, запам'ятовування і відтворення. Саме ці процеси обумовлюють специфічність формування показань тієї чи іншої особи.

Сприйняття - перша стадія формування показань. Її особливості залежать від низки об'єктивних та суб'єктивних чинників. До об'єктивних чинників належать умови сприйняття: видимість, чутність, тривалість сприйняття, погодці явища (туман, дощ. снігопад), особливі температурні умови (спека, сильний мороз), які обмежують фізичні можливості органів чуттів і об'єктивність сприйняття, та інші - відстань до предмета спостереження. Наприклад, в умовах нормальної видимості людина з хоропгим зором розрізняє контур особи з відстані 1 км, вбрання - з 400 м, з 300 м - голову, плечі, овал обличчя і колір одягу, з 200 м - деякі риси обличчя, з 60 м - очі тощо. Надзвичайно велике значення у формуванні показань мас суб'єктивність сприйняття, оскільки інформація, яка міститься в показаннях допитуваних осіб, пройшла через фільтр їх свідомості. Різні особи відмічають в одних і тих же об'єктах якісь ознаки частіше, ніж інші. До найхарактерніших суб'єктивних чинників належать: стан органів чуттів; емоційний стан особи, яка сприймає той чи інший об'єкт; особистий інтерес до фактів, явищ, які сприймаються; спрямованість уваги; рівень інтелекту тощо.

Запам'ятовування - друга стадія формування показань. Вирізняють цічеспрямоване (навмисне) і мимовічьне запам'ятовування. Довільне завжди стимулюється вольовими зусиллями, відбувається в процесі свідомого осмисленого заучування. Мимовільне запам'ятовування мас місце, коли інформація залишається в пам'яті без свідомо поставленої мети, що особливо властиве дітям.

Відтворення - третя стадія формування показань, яка відбувається за допомогою, перш за все, мовних засобів. Відтворення - це відображення минулого у вигляді опису образу об'єкта, який зберігся у пам'яті. Стадія відтворення, як і дві попередні, залежить від ряду суб'єктивних та об'єктивних чинників, а також вщ процесів сприйняття і запам'ятовування, які відіграють вирішальну роль при відтворенні.

Передусім на відтворення справляють вплив ті дефекти, які мали місце при сприйнятті і запам'ятовуванні. Також на процес відтворення впливають темперамент особи, яка дає показання, і її емоційний стан. У зв'язку з допитом, який має відбутися, нерідко негативні емоції впливають на її пам'ять і заважають згадати об'єкти, факти, котрі за інших обставин відтворюються без зусиль. Також на емоційний стан допитуваного впливає наявність або відсутність психологічного контакту зі слідчим. Важливу роль при відтворенні відіграють методи оживлення пам'яті, використання асоціацій за схожістю, суміжністю і контрастністю.

У юридичній психологи виділяються аналітичне і синтетичне впізнання. Аналітичне (сукцесивне) впізнання має місце тоді, коли особа, яка впізнає, може виділити (назвати) окремі ознаки зовнішності, які вона запам'ятала і за якими може впізнати об'єкт (колір очей, волосся, особливі прикмети). Синтетичне (симультанне) впізнання має місце тоді, коли особа, яка впізнає, сприйняла і запам'ятала об'єкт у цілому, без виділення окремих його ознак (цілісний образ).

У криміналістиці виділяються такі вади пред'явлення для впізнання:

- за формою пред'явлення:

- у натуральному вигляді (безпосереднє сприйняття об'єкта);

— за копіями (фотографії, відео-, аудіозапис);

- за ідентифікуючими ознаками особи:

— за ознаками зовнішності;

- за динамічними ознаками (міміка, жестикуляція, постава, хода);

- за ознаками голосу, особливостями мовлення;

- 3d умовами спостереження:

— взаємне візуальне спостереження;

— одностороннє візуальне спостереження людиною, яка впізнає, особи, яка упізнається.

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §1. Поняття пред’явлення для впізнання як різновид ідентифікації об’єктів та його значення при розслідуванні злочинів:

  1. § 58. Пред’явлення для впізнання осіб і предметів.
  2. § 48. Пред’явлення для впізнання осіб і предметів.
  3. Пред'явлення для впізнання
  4. ЗМІСТ
  5. §2. Поняття криміналістичної діагностики як методу пізнання та його значення при розслідуванні злочинів
  6. §3. Поняття криміналістичної ідентифікації як методу пізнання та одержання доказів при розслідуванні злочинів
  7. §1. Поняття та значення версій як методу гіпотетичного пізнання при розслідуванні злочинів
  8. §3. Поняття криміналістичного прогнозування та його значення при розслідуванні злочинів
  9. Глава4 Загальні положення використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів
  10. §1. Поняття спеціальних знань і мета їх використання при розслідуванні злочинів
  11. §1. Поняття криміналістичної техніки, правові підстави використання техніко~ криміналістичних засобів при розслідуванні злочинів
  12. § 5. Поняття письма та його складових елементів - почерку і писемної мови, їх значення при розслідуванні злочинів
  13. §1. Поняття габітології та її значення при розслідуванні злочинів
  14. ГЛАВА 16 Тактика пред'явлення для впізнання
  15. §1. Поняття пред’явлення для впізнання як різновид ідентифікації об’єктів та його значення при розслідуванні злочинів
  16. §2. Загальні правила підготовки і проведення пред'явлення для впізнання
  17. §3. Особливості підготовки і проведення окремих видів пред'явлення для впізнання
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -