§2. Загальні правила підготовки і проведення пред'явлення для впізнання

Під час проведення пред'явлення для впізнання необхідно дотримуватися наступних загальних правил:

- особою, яка впізнає, може виступати свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений;

- особа, яка буде впізнавати, попередньо повинна бути допитана про обставини, за яких вона бачила той чи інший об'єкт, а також про його зовнішній вигляд, прикмети та особливості;

- особу, яка підлягає впізнанню, пред'являють людину, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі (не менше трьох), які не мають різких відмінностей у зовнішності і одязі, а предмет — серед інших однорідних предметів;

- перед початком пред'явлення для впізнання особі, яка пред'являється, пропонують зайняти будь-яке місце серед інших осіб;

- коли особа, що впізнає, є свідком або потерпілим, перед початком пред'явлення для впізнання вона попереджається про кримінальну відповідальність за давання неправдивих показань, а свідок, крім того, - і за відмову від давання показань;

- під час пред'явлення для впізнання не припускаються навідні запитання, а також будь-які дії, які можуть бути розцінені як підказка особі, яка впізнає;

- особа, яка впізнає, заявляє про впізнання однієї з пред'явлених осіб або предметів, їй пропонується пояснити, за якими ознаками або особливостями вона впізнала особу або предмет;

- пред'явлення для впізнання проводиться в присутності понятих;

- до участі в пред'явленні для впізнання може бути залучений спеціаліст;

- про пред'явлення для впізнання складається протокол, а як додаткові засобів фіксації можуть бути застосовані фотографування, відеозйомка або звукозапис.

Підготовка до проведення пред'явлення для впізнання складається з таких дій:

- попередній допит особи, яка впізнає;

- вибір моменту (часу) пред'явлення для впізнання;

- прийняття рішення про вид пред'явлення для впізнання (в натурі чи за копіями, за ознаками зовнішності, ходи чи за голосом);

- підбір об'єктів, серед яких необхідно провести впізнання;

- визначення місця і умов пред'явлення для впізнання;

- підготовка необхідних науково-технічних засобів;

- залучення спеціаліста для участі в підготовці і проведенні пред'явлення для впізнання або ж консультація з ним;

- забезпечення охорони підозрюваного (обвинуваченого), що перебуває під вартою;

- підбір понятих та інструктаж усіх учасників слідчої дії.

У ст. ст. 174,175 КПК встановлено, що слідчий до проведення впізнання повинен допитати свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого про зовнішній вигляд і прикмети чи ознаки об'єкта, а також про обставини, за яких вони бачили цей об'єкт. У ході допиту перед пред'явленням для впинання з'ясовуються; прикмети, особливості особи, яку впізнають, ознаки її одягу, а також ознаки речей чи інших об'єктів; уточнюються обставини, за яких особа сприймала об'єкт (особу чи предмет); уточнюється можливість особи впізнати об'єкт. При описуванні зовнішності особи необхідно користуватись даними словесного портрета, але в загальновживаних виразах. Слід детально дізнаватися про зріст, будову тіла, вік, тип, розмір, контур обличчя, колір волосся, зачіску і особливі прикмети (шрами, родимки, бородавки тощо). Під час допиту, який проводиться з метою з'ясування зовнішніх прикмет злочинця, можливе використання науково-технічних засобів і способів, що полегшують складання словесного портрета. Наприклад, доцільно використовувати альбоми «Типи та елементи зовнішності», «Портрет», а також комп'ютерні програми «Словесний портрет», «Фоторобот».

Вказані показання отримуються при першому допиті, але можуть уточнюватися і при наступному допиті. Особа, яка проводить допит, у необхідних випадках повинна звернути увагу на те, що може мати місце ремінісценція пам'яті (тобто найбільш чітке і детальне відтворення в пам'яті події через певний, інколи значний проміжок часу після спостерігання), а при травмі черепа - й ретроградна амнезія. Знання цих властивостей пам'яті дозволяє дійти висновку про необхідність повторного допиту.

Допит починається з пропозиції слідчого особі, яка буде впізнавати, розповісти все, що вона запам'ятала стосовно зовнішності особи або ознак предмета. Під час допиту слідчий може ставити контрольні питання, які дозволяють робити висновки щодо правильності показань допитуваного,

В окремих випадках після проведеного допиту осіб, які будуть впізнавати, слідчий повинен переконатися в їхніх можливостях спостерігати об'єкт у певних умовах і правильно сприймати його ознаки (шляхом перевірки зору, слуху).

За загальним правилом пред'явлення для впізнання проводиться в дешіий час при природному освітленні. Також воно повинно бути проведено якомога швидше після встановлення об'єкта, який підлягає впинанню, оскільки з часом запам'ятовані ознаки об'єкти «втрачаються» і перекручуються. Вибір моменту пред'явлення для впізнання залежить від задуму слідчого, який може використовувати впізнання як вагомий доказ у викритті підозрюваного (обвинуваченого). У такому випадку воно може бути проведено через деякий час, необхідний слідчому для підбору і використання інших доказів.

Після проведеного допиту слідчий приймає рішення про вид пред'явлення для впинання (в натурі чи за копіями, за ознаками зовнішності, ходи чи за голосом). Зазвичай об'єкти пред'являються для впізнання в натурі. Впізнання за фотографіями проводиться у випадках, коли:

- особа, яка впізнається, переховується від органів слідства, і її місцезнаходження невідомо;

- особа, яка впинається, відмовляється від участі в пред'явленні для впізнання в натуральному вигляді або у слідчого є інформація, що ця особа має умисел зірвати проведення слідчої дії;

- особа, яка впізнається, померла, перебуває у хворобливому стані, знаходиться на відстані від місця проведення розслідування, що унеможливлює її’ присутність при проведенні слідчої дії;

- зовнішність особи зазнала суттєвих змін (внаслідок пластичної операції, ушкодження тощо) після того, як її бачила особа, що впізнає;

- потерпілий відмовляється відкрито впізнавати злочинця.

Відповідно до ст. ст. 174, 175 КПК особу, яка підлягає впіз-

наїшю, пред'являють разом з іншими особами тієї ж статі у кількості не менше трьох, які не мають різких відмінностей у зовнішності і одязі, а предмети — серед інших однорідних предметів. Особа, яка упізнається, І статисти повинні матії схожість (залежно від виду впізнання) за:

- загально-фізичними ознаками зовнішності; будовлю тіла, віком, зростом тощо;

- анатомічними ознаками: формою, контуром, розмірами окремих частин тіла, кольором обличчя, волосся, зачіскою;

- динамічними ознаками: ходою, поставою, мімікою, жестикуляцією, голосом, мовленням;

- супутніми ознаками: видом, фасоном, ступенем зношеності одягу, взуття.

Крім цього, дані особи не повинні бути знайомі ні з особою, що впізнає, ні між собою.

Якщо йдеться про однорідність предметів, які пред'являються для впізнання, слід мати на увазі, що в даному випадку розуміється однорідність найменування предметів, схожість марки, моделі, форми, кольору, розміру, ступеня зношеності. Кримінально-процесуальний закон визначив лише мінімальну кількість предметів, які пред'являються для впізнання, - не менше трьох. Максимальна 'їх кількість визначається слідчим. Однак необхідно враховувати, що зі збільшенням кількості предметів, що пред'являються, зменшується концентрація уваги особи, яка впізнає.

Наступним елементом підготовки є вибір місця й обстановки проведення слідчої дії. Пред'явлення для впізнання повинно проводитись у сприятливих умовах д ля сприйняття об'єкта в даний момент (в окремому кабінеті, з гарним освітленням, за відсутності будь-яких перешкод). У більшості випадків місцем пред'явлення для впізнання є кабінет слідчого, в інших випадках слідчий вирішує це питання, виходячи з конкретних умов, але ці умови мають бути найсприятливішими для спостереження і порівняння ознак об'єктів. Впізнання в умовах, що виключають вза-

ємне візуальне спостереження, повинно проводитися в приміщенні, яке поділене однобічно прозорим склом.

При підготовці пред'явлення для впізнання слідчому може знадобитися допомога спеціаліста. Наприклад, при пред'явленні для впізнання за участю неповнолітнього доцільно скористатися допомогою спеціаліста в галузі вікової (дитячої) психології - психолога або педагога. Спеціаліст допомагає неповнолітньому підготуватися до проведення слідчої дії', можливо подолати невпевненість, страх від майбутньої зустрічі зі злочинцем. Для участі в пред'явленні для впізнання доцільно запросити спеціаліста, який був присутнім при проведенні допиту. Малолітнім допитуваним спеціаліст може надати допомогу в деталізації опису зовнішності особи, яка буде упізнаватися, оскільки вони внаслідок вікових особливостей доволі часто не в змозі описати не тільки окремі ознаки зовнішності (розміри, контури, форми окремих частин тіла), але й загальні (зріст, вік, будову тіла).

Участь спеціаліста важлива і при пред'явленні для впізнання трупа, особливо коли відбулися зміни зовнішності трупа (внаслідок пошкоджень або стану гнилісних змін). Зміни бувають настільки істотні, що утруднюють сприйняття і подальше впізнання. У цьому випадку слідчому може знадобитися допомога спеціаліс- та-судового медика, який проведе реставрацію («туалет») голови трупа для надання останньому прижиттєвого вигляду.