§5, Міждержавні обліки та можливості їх використання при розслідуванні злочинів

Необхідною умовою для боротьби з транснаціональною злочинністю е налагоджена взаємодія правоохоронних органів різних держав. Для координації їх діяльності було створено міжнародну поліцейську організацію «Інтерпол» (європейське відділення - «Європол»).

У Міждержавний інформаційний банк (МІБ) держав СНД вміщується наступна інформація.

1. Про засуджених, які підлягають обліку в міждержавному інформаційному банку; осіб, затриманих за бродяжництво; осіб, що переховуються від слідства і суду, ухиляються від відбування покарання, сплати аліментів або що розшукуються за позовами підприємств, організацій і громадян; зниклих безвісти, непізнаних трупів, невідомих хворих і дітей; особливо небезпечних рецидивістів; кримінальних авторитетів, організаторів злочинних груп; алочинців-гастролерів; осіб, що притягувалися до відповідальності за здійснення статевих злочинів з особливою жорстокістю; осіб, що притягувалися до кримінальної відповідальності за викрадення культурних, історичних цінностей, антикваріату, а також за виготовлення, транспортування, збут і викрадення наркотиків у великих розмірах; осіб, що судимі за тяжкі злочини і мають характерні відмітні ознаки.

2. Про предмети злочинного посягання, втрачені, вилучені і безхозні речі: нарізну вогнепальну зброю; автомобілі і бронетехнику; антикварні речі; рад іо-, відео-, фото- і комп'ютерну техніку, що мають індивідуальні номери; номерні цінні папери і документи, що є дійсними в державному обігу.

3. Про нерозкриті злочини: вбивства і тяжкі тілесні ушкодження із смертельним результатом; статеві злочини, здійснені з особливою жорстокістю; розбої, здійснені із застосуванням вогнепальної зброї; шахрайства у великих розмірах, підробки грошей і цінних паперів; крадіжки зброї, наркотичних та отруйливих речовин, радіоактивних матеріалів з металевих сховищ, антикваріату, людей; вимагання, пов'язані з насильством.

Інформаційні системи Європолу. Метою створення і функціонування Європолу є підвищення ефективності співпраці компетентних органів в державах-членах Євросоюзу у сфері запобігання і боротьби з тероризмом, незаконною торгівлею наркотиками та іншими видами тяжких міжнародних злочинів.

Кожна держава створює свій національний підрозділ щодо підтримання зв'язку з Європолом. Національний підрозділ е тільки сполучною ланкою між Європолом і національними правоохоронними органами. Відносини між національним підрозділом і правоохоронними органами регулюються національним законодавством. Відповідно до Конвенції Європолу криміналістичному обліку підлягають особи, різні предмети, у тому числі і документи, факти, події кримінального змісту. Поставленню па облік підлягають: підозрювані в скоєнні злочинів, що підпадають під юрисдикцію Європолу; засуджені; підозрювані в причетності до членства в злочинній організації; будь-які особи, які можуть бути допитані при розслідуванні злочинів; потерпілі від злочинів; потенційні потерпілі, якщо є конкретні факти, які свідчать про те, що вони можуть стати такими; близьке оточення потерпілих, у тому числі і товариші по службі будь-які інші особи, які потенційно можуть надати яку-небудь інформацію про злочини що підпадають під юрисдикцію Європолу. Крім відомостей про осіб, обліку підлягають злочини, як здійснені, так і ті що готуються: проти життя, здоров'я або особистої свободи (вбивства і заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю; незаконна торгівля органами і тканинами людини; викрадання людей; незаконне обмеження свободи; захоплення як заручника; расизм і ксенофобія); злочини проти власності або суспільних благ; незаконна торгівля культурними цінностями, у тому числі і антикваріатом, а також витворами мистецтва; шахрайство і обман; рекет і здирство; фальши- вомонетництво і незаконне використання підроблених грошових знаків; підробка адміністративних документів і торгівля ними; підробка грошей І платіжних засобів; комп'ютерні почини; корупція; незаконна торгівля і заподіяння шкоди навколишньому середовищу (незаконна торгівля зброєю, боєприпасами і вибуховими речовинами; екологічні злочини; незаконна торгівля вимираючими видами рослин і їх різновидами; а також гормональними речовинами та іншими активаторами зростання).

Інформаційні системи Інтерполу. Україну було прийнято до Інтерполу у 1992 р. З того часу взаємодія правоохоронних органів України з компетентними органами зарубіжних держав щодо вирішення питань боротьби із транснаціональною злочинністю здійснюється через Національне центральне бюро Інтерполу України, яке визначається центром координації такої взаємодії.

Однією з ключових функцій Генерального секретаріату Інтерполу с створення та забезпечення функціонування міжнародних банків даних інформації криміналістичного та розшукового характеру. Характерними особливостями цих банків даних є те, що інформація, яка в них міститься: вноситься до банків даних всіма країнами-членами Інтерполу (наразі в Інтерполі 187 кращчленів) та є доступною для правоохоронних органів усіх країн- членів Організації.

Формування банків даних Інтерполу здійснюється за рахунок інформації, яку надають правоохоронні органи держав-членів Інтерполу на добровільних засадах. Право власності на цю інформацію належить виключно тим державам, які її надали. Для забезпечення цільового використання правоохоронними органами держав-членів банків даних Інтерполу їх функціонування організовано таким чином, що країна-шіасник інформації щодо об'єкта, розміщеного в банку даних Інтерполу, автоматично отримує повідомлення про факт його перевірки іншою державою. Отримання такого повідомлення для країни-власника інформації є підставою звернутись до країни, що перевіряла об'єкт в банку даних, для з'ясування питань, пов'язаних з відповідною перевіркою.

Отримання та надання інформації або перевірка тих чи інших відомостей за банками даних Інтерполу здійснюється: а) безпосередньо, в режимі on-line - через телекомунікаційну систему Інтерполу 1-24/7 (Інтерпол 24 год. на добу - 7 днів на тиждень);

б) шляхом надсилання запиту до Генерального секретаріату Інтерполу.

На сьогодні в Генеральному секретаріаті Інтерполу створені та функціонують наступні банки даних:

а) банк даних «Особи», - який містить інформацію про осіб, які розшукуються за вчинення злочинів, безвісно відсутніх, осіб, які підлягають ідентифікації, у т.ч.

б) банк даних викрадених транспортних засобів, що містить інформацію про транспортні засоби, викрадені на території держав-членів Інтерполу;

в) банк даних викрадених/втрачених документів, що містить інформацію про викрадені/втрачені ідентифікаційні документи, а також викрадені/втрачені бланки адміністративних документів;

г) банк даних викрадених творів мистецтва, що містить інформацію про твори мистецтва, предмети антикваріату, інші культурні цінності, викрадені на території держав-членів Інтерполу;

д) банк даних ДНК-профілів, що містить інформацію про ДНК, вилучені з місць вчинення злочинів на території держав- членів Інтерполу та від злочинців;

е) банк даних відбитків пальців рук, що містить відбитки пальців рук, вилучені з місць вчинення злочинів на території дер- жав-чченів Інтерполу та дактилокарти злочинців;

ж) банк даних порнографічних зображень, створених із залученням неповнолітніх, дозволяє ідентифікувати зображення порнографічного характеру за «авторством» та місцем розміщення в мережі Інтернет;

з) банк даних підроблених платіжних карток, що містить зображення підроблених платіжних карток та їх елементів {лицьової та зворотної сторін, емблем, голограм, підписів власників тощо) та іншу інформацію стосовно підроблення платіжних карток.

Невід'ємною частиною банків даних Інтерполу є система міжнародних повідомлень Інтерполу з кольоровим кутом. Картки {циркулярні повідомлення) поділяються на такі категорії: «розшук» {«червоне повідомлення») - виставляються на злочинців, які підлягають арешту з подальшою видачею країні-ініціатору розшуку. Ці повідомлення містять повний текст ордеру (санкції) на арешт і детальний опис вчиненого злочину; «встановлення місцезнаходження» («блакитне повідомлення») — виставляється на особу, яка перебуває поза межами країни-ініціатора для встановлення місця перебування та ін.; «попередження» («зелене повідомлення») - містить інформацію про «професіональних» злочинців, які діють на території декількох країн, та завдання щодо спостереження за ними; «невпізнаний труп» («чорне повідомлення») - містить детальний опис знайденого трупа, стосовно якого є підстави вважати, що загиблий за житія походив з іншої держави, з метою ідентифікації вміщуються відбитки пальців; «зниклий безвісти» («жовте повідомлення») - містить інформацію про осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку та ідентифікації; «терористична загроза» («оранжеве повідомлення») - інформація щодо осіб, які причетні або підозрюються у скоєнні терористичних актів.