<<
>>

§5, Міждержавні обліки та можливості їх використання при розслідуванні злочинів

Необхідною умовою для боротьби з транснаціональною злочинністю е налагоджена взаємодія правоохоронних органів різних держав. Для координації їх діяльності було створено міжнародну поліцейську організацію «Інтерпол» (європейське відділення - «Європол»).

Після розпаду Радянського Союзу відповідно до угоди про взаємодію Міністерств внутрішніх справ країн СНД по боротьбі зі злочинністю, підписану 3 серпня 1992 р, в м. Чол- пон-Ате (Киргизстан) на базі МВС Російської федерації було створено Міждержавний Інформаційний банк.

У Міждержавний інформаційний банк (МІБ) держав СНД вміщується наступна інформація.

1. Про засуджених, які підлягають обліку в міждержавному інформаційному банку; осіб, затриманих за бродяжництво; осіб, що переховуються від слідства і суду, ухиляються від відбування покарання, сплати аліментів або що розшукуються за позовами підприємств, організацій і громадян; зниклих безвісти, непізнаних трупів, невідомих хворих і дітей; особливо небезпечних рецидивістів; кримінальних авторитетів, організаторів злочинних груп; алочинців-гастролерів; осіб, що притягувалися до відповідальності за здійснення статевих злочинів з особливою жорстокістю; осіб, що притягувалися до кримінальної відповідальності за викрадення культурних, історичних цінностей, антикваріату, а також за виготовлення, транспортування, збут і викрадення наркотиків у великих розмірах; осіб, що судимі за тяжкі злочини і мають характерні відмітні ознаки.

2. Про предмети злочинного посягання, втрачені, вилучені і безхозні речі: нарізну вогнепальну зброю; автомобілі і бронетехнику; антикварні речі; рад іо-, відео-, фото- і комп'ютерну техніку, що мають індивідуальні номери; номерні цінні папери і документи, що є дійсними в державному обігу.

3. Про нерозкриті злочини: вбивства і тяжкі тілесні ушкодження із смертельним результатом; статеві злочини, здійснені з особливою жорстокістю; розбої, здійснені із застосуванням вогнепальної зброї; шахрайства у великих розмірах, підробки грошей і цінних паперів; крадіжки зброї, наркотичних та отруйливих речовин, радіоактивних матеріалів з металевих сховищ, антикваріату, людей; вимагання, пов'язані з насильством.

Інформаційні системи Європолу. Метою створення і функціонування Європолу є підвищення ефективності співпраці компетентних органів в державах-членах Євросоюзу у сфері запобігання і боротьби з тероризмом, незаконною торгівлею наркотиками та іншими видами тяжких міжнародних злочинів.

Кожна держава створює свій національний підрозділ щодо підтримання зв'язку з Європолом. Національний підрозділ е тільки сполучною ланкою між Європолом і національними правоохоронними органами. Відносини між національним підрозділом і правоохоронними органами регулюються національним законодавством. Відповідно до Конвенції Європолу криміналістичному обліку підлягають особи, різні предмети, у тому числі і документи, факти, події кримінального змісту. Поставленню па облік підлягають: підозрювані в скоєнні злочинів, що підпадають під юрисдикцію Європолу; засуджені; підозрювані в причетності до членства в злочинній організації; будь-які особи, які можуть бути допитані при розслідуванні злочинів; потерпілі від злочинів; потенційні потерпілі, якщо є конкретні факти, які свідчать про те, що вони можуть стати такими; близьке оточення потерпілих, у тому числі і товариші по службі будь-які інші особи, які потенційно можуть надати яку-небудь інформацію про злочини що підпадають під юрисдикцію Європолу. Крім відомостей про осіб, обліку підлягають злочини, як здійснені, так і ті що готуються: проти життя, здоров'я або особистої свободи (вбивства і заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю; незаконна торгівля органами і тканинами людини; викрадання людей; незаконне обмеження свободи; захоплення як заручника; расизм і ксенофобія); злочини проти власності або суспільних благ; незаконна торгівля культурними цінностями, у тому числі і антикваріатом, а також витворами мистецтва; шахрайство і обман; рекет і здирство; фальши- вомонетництво і незаконне використання підроблених грошових знаків; підробка адміністративних документів і торгівля ними; підробка грошей І платіжних засобів; комп'ютерні почини; корупція; незаконна торгівля і заподіяння шкоди навколишньому середовищу (незаконна торгівля зброєю, боєприпасами і вибуховими речовинами; екологічні злочини; незаконна торгівля вимираючими видами рослин і їх різновидами; а також гормональними речовинами та іншими активаторами зростання).

Інформаційні системи Інтерполу. Україну було прийнято до Інтерполу у 1992 р. З того часу взаємодія правоохоронних органів України з компетентними органами зарубіжних держав щодо вирішення питань боротьби із транснаціональною злочинністю здійснюється через Національне центральне бюро Інтерполу України, яке визначається центром координації такої взаємодії.

Однією з ключових функцій Генерального секретаріату Інтерполу с створення та забезпечення функціонування міжнародних банків даних інформації криміналістичного та розшукового характеру. Характерними особливостями цих банків даних є те, що інформація, яка в них міститься: вноситься до банків даних всіма країнами-членами Інтерполу (наразі в Інтерполі 187 кращчленів) та є доступною для правоохоронних органів усіх країн- членів Організації.

Формування банків даних Інтерполу здійснюється за рахунок інформації, яку надають правоохоронні органи держав-членів Інтерполу на добровільних засадах. Право власності на цю інформацію належить виключно тим державам, які її надали. Для забезпечення цільового використання правоохоронними органами держав-членів банків даних Інтерполу їх функціонування організовано таким чином, що країна-шіасник інформації щодо об'єкта, розміщеного в банку даних Інтерполу, автоматично отримує повідомлення про факт його перевірки іншою державою. Отримання такого повідомлення для країни-власника інформації є підставою звернутись до країни, що перевіряла об'єкт в банку даних, для з'ясування питань, пов'язаних з відповідною перевіркою.

Отримання та надання інформації або перевірка тих чи інших відомостей за банками даних Інтерполу здійснюється: а) безпосередньо, в режимі on-line - через телекомунікаційну систему Інтерполу 1-24/7 (Інтерпол 24 год. на добу - 7 днів на тиждень);

б) шляхом надсилання запиту до Генерального секретаріату Інтерполу.

На сьогодні в Генеральному секретаріаті Інтерполу створені та функціонують наступні банки даних:

а) банк даних «Особи», - який містить інформацію про осіб, які розшукуються за вчинення злочинів, безвісно відсутніх, осіб, які підлягають ідентифікації, у т.ч.

невпізнані трупи та ін.;

б) банк даних викрадених транспортних засобів, що містить інформацію про транспортні засоби, викрадені на території держав-членів Інтерполу;

в) банк даних викрадених/втрачених документів, що містить інформацію про викрадені/втрачені ідентифікаційні документи, а також викрадені/втрачені бланки адміністративних документів;

г) банк даних викрадених творів мистецтва, що містить інформацію про твори мистецтва, предмети антикваріату, інші культурні цінності, викрадені на території держав-членів Інтерполу;

д) банк даних ДНК-профілів, що містить інформацію про ДНК, вилучені з місць вчинення злочинів на території держав- членів Інтерполу та від злочинців;

е) банк даних відбитків пальців рук, що містить відбитки пальців рук, вилучені з місць вчинення злочинів на території дер- жав-чченів Інтерполу та дактилокарти злочинців;

ж) банк даних порнографічних зображень, створених із залученням неповнолітніх, дозволяє ідентифікувати зображення порнографічного характеру за «авторством» та місцем розміщення в мережі Інтернет;

з) банк даних підроблених платіжних карток, що містить зображення підроблених платіжних карток та їх елементів {лицьової та зворотної сторін, емблем, голограм, підписів власників тощо) та іншу інформацію стосовно підроблення платіжних карток.

Невід'ємною частиною банків даних Інтерполу є система міжнародних повідомлень Інтерполу з кольоровим кутом. Картки {циркулярні повідомлення) поділяються на такі категорії: «розшук» {«червоне повідомлення») - виставляються на злочинців, які підлягають арешту з подальшою видачею країні-ініціатору розшуку. Ці повідомлення містять повний текст ордеру (санкції) на арешт і детальний опис вчиненого злочину; «встановлення місцезнаходження» («блакитне повідомлення») — виставляється на особу, яка перебуває поза межами країни-ініціатора для встановлення місця перебування та ін.; «попередження» («зелене повідомлення») - містить інформацію про «професіональних» злочинців, які діють на території декількох країн, та завдання щодо спостереження за ними; «невпізнаний труп» («чорне повідомлення») - містить детальний опис знайденого трупа, стосовно якого є підстави вважати, що загиблий за житія походив з іншої держави, з метою ідентифікації вміщуються відбитки пальців; «зниклий безвісти» («жовте повідомлення») - містить інформацію про осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку та ідентифікації; «терористична загроза» («оранжеве повідомлення») - інформація щодо осіб, які причетні або підозрюються у скоєнні терористичних актів.

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §5, Міждержавні обліки та можливості їх використання при розслідуванні злочинів:

  1. §6. Використання інформації, отриманої з інформаційних систем, при розслідуванні злочинів
  2. §2. Порядок і правила використання версій при розслідуванні злочинів
  3. §3. Принципи слідчої тактики як критерії допустимості та ефективності використання тактичних прийомів при розслідуванні злочинів
  4. §1. Поняття спеціальних знань і мета їх використання при розслідуванні злочинів
  5. §3. Використання при розслідуванні злочинів інформації, одержаної оперативно-розшуковим шляхом
  6. §4, Використання допомоги громадськості та засобів масової інформації при розслідуванні і попередженні злочинів
  7. Глава4 Загальні положення використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів
  8. §1. Поняття криміналістичної техніки, правові підстави використання техніко~ криміналістичних засобів при розслідуванні злочинів
  9. §3. Профілактична діяльність слідчого при розслідуванні злочинів
  10. §1. Поняття габітології та її значення при розслідуванні злочинів
  11. §4. Встановлення групової належності об'єкта при розслідуванні злочинів
  12. §1. Поняття та значення версій як методу гіпотетичного пізнання при розслідуванні злочинів
  13. §4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій при розслідуванні злочинів, пов'язаних із пожежами
  14. §2. Поняття криміналістичної діагностики як методу пізнання та його значення при розслідуванні злочинів
  15. §3. Поняття криміналістичного прогнозування та його значення при розслідуванні злочинів
  16. §1. Поняття обшуку, його види та значення при розслідуванні злочинів
  17. §3. Поняття криміналістичної ідентифікації як методу пізнання та одержання доказів при розслідуванні злочинів
  18. §5. Застосування звуко- і відеозапису при розслідуванні злочинів та процесуальне оформлення його результатів
  19. §1. Поняття оперативно-розиіукової діяльності та значення її методів при розслідуванні злочинів
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -