§5. Поняття та значення організації розслідування злочинів

З плануванням розслідування тісно пов'язане і поняття його організації. Під організацією розслідування розуміється створення необхідних умов для успішного проведення запланованих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, забезпечення їх необхідними силами і засобами.

Організація розслідування злочинів включає в себе такі заходи:

1) технічне забезпечення запланованих слідчих дій;

2) налагодження взаємодії слідчого зі співробітниками оперативних підрозділів органів внутрішніх справ;

3) використання допомоги спеціалістів;

4) використання допомоги громадськості і засобів масової інформації.

Технічне забезпечення зашанованих слідчих дій передбачає наявність готових до використання технічних засобів. Наприклад, для виїзду на місце події і проведення його огляду потрібні транспортний засіб, криміналістична техніка та матеріали для виявлення фіксації і вилучення слідів злочину, засоби зв'язку тощо. Завдання щодо технічного забезпечення слідчих дій покладається як на чергову частину органів внутрішніх справ, експертно-криміналістичну службу, так І на слідчого, який запланував проведення слідчих дій, які потребують використання тих чи інших технічних засобів.

Налагодження взаємодії слідчого зі співробітниками оперативних підрозділів органів внутрішніх справ (служб карного розшуку, боро-

тьби з економічною злочинністю, державної автоінспекції' та іншими службами) е важливою умовою успішного розслідування злочинів. Хоча провідна роль у розслідуванні належить слідчим діям, метою яких є одержання доказів, у ряді випадків неможливо обійтися без оперативно-розшукових заходів щодо встановлення і розшуку злочинців, свідків, транспортних заходів та ін, Інформація, одержана оперативно-розшуковим шляхом, не мас доказового значення, але вона в окремих випадках с необхідною передумовою для проведення слідчих дій.

При провадженні досудового слідства взаємодія слідчого і оперативних працівників проявляється в різноманітних формах, залежно від того, на якому етапі розслідування вона виконується і чи встановлена особа, що скоїла злочин. На основі чинного кримінально-процесуального закону можуть мати місце такі форми взаємодії' слідчого з оперативними службами міліції (органами дізнання):

1) проведення органом дізнання невідкладних слідчих дій для встановлення і закріплення слідів злочину у справах, що потребують обов'язкового проведення досудового слідства (ч. 1 ст. 104 КПК України);

2) вжиття органом дізнання необхідних оперативно-розшукових заходів у порушеній ним кримінальній справі, переданій слідчому для проведення досудового слідства у випадках, коли у цій справі не встановлена особа, що вчинила злочин (ч. З ст. 104 КПК України);

3) виконання органом дізнання доручень і вказівок слідчого про проведення розшукових і слідчих дій у справі, що перебуває в провадженні слідчого (ч. З ст. 114 КПК України);

4) надання органом дізнання допомоги слідчому при проведенні ним окремих слідчих дій (ч. З ст. 114 КПК України);

5) виконання органом дізнання приводу свщка або обвинуваченого за постановою слідчого (ст. ст. 70,136 КПК України);

6) вжиття органом дізнання оперативно-розшукових заходів у справі, зупиненої провадженням у зв'язку з невідомістю місця перебування обвинуваченого або невстановленням особи, яка вчинила злочин (ст. ст, 139,207,209 КПК України).

Крім вказаних у кримінально-процесуальному законі, слідчій практиці відомі також інші організаційні форми взаємодії, що знайііпи відображення у відомчих нормативних актах:

- сумісний аналіз слідчим і оперативним працівником матеріалів, зібраних оперативним шляхом, з метою визначення достатності підстав для порушення кримінальної справи і складання узгодженого плану розслідування;

- повідомлення органом дізнання слідчого про виявлений злочин, щодо якого обов'язкове проведення досудового слідства, вжиття заходів з охорони місця події і затримання злочинця до прибуття слідчого;

- взаємне інформування і сумісне обговорення зібраних у справі слідчих і оперативно-розшукових даних, розроблення версій, визначення засобів їх перевірки;

- сумісні дії слідчих та оперативних працівників у складі слідчо-оперативних груп, сформованих для розслідування складних справ, у яких потребується систематичне проведення оперативно-розшукових заходів разом зі слідчими діями;

- сумісне вивчення стану злочинності на території, що обслуговується, виявлення причин і умов, що сприяють скоєнню злочинів, і прийняття заходів з їх усунення.

Перелічені форми взаємодії слідчого і оперативних працівників органів внутрішніх справ реалізуються на різних етапах розслідування у кримінальній справі і є предметом розгляду в методиках розслідування злочинів окремих видів.

Використання допомоги спеціалістів. Успішне розслідування злочинів неможливе без використання слідчим допомоги спеціалістів при проведенні окремих слідчих дій, а також без використання судових експертиз. Спеціаліст, використовуючи свої професійні знання, допомагає слідчому виявити, закріпити і вилучити докази, дає пояснення зі спеціальних питань, що виникають при проведенні слідчих дій (ст. 128-1 КПК України). Це дає змогу слідчому дати правильну оцінку обставинам злочину, повніше висунути версії і організувати їх перевірку, правильно визначити технічні засоби, необхідні для виявлення, фіксації і вилучення слідів злочину, направити їх на відповідну експертизу (ст. ст. 75- 77 КПК України). Підготовка до призначення певної експертизи також передбачає попереднє консультування з експертом.

Використання допомоги громадськості і засобів масової інформації в окремих випадках є однією з необхідних умов успішного проведення запланованих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. На основі узагальнення слідчої практики рекомендуються такі форми використання цієї допомоги:

1) звернення слідчого через засоби масової інформації до громадськості з проханням надання допомоги у встановленні обставин вчинення злочину (виявлеїшя свідків і потерпілих);

2) залучення представників громадськості до проведення окремих слідчих дій (огляду місця події, пред'явлення для впізнання та ін.);

3) використання громадськості при встановленні та усуненні суб'єктивних умов, що сприяли вчиненню злочину (при встановленні неправильної поведінки людей у певних ситуаціях).

Останнім часом значно зрослії можливості використання засобів масової інформації' (у тому числі недержавних) в боротьбі зі злочинністю (телебачення, радіо, преси), які успішно можуть бути використані слідчим при вирішенні окремих тактичних завдань розслідування. Форми використання можуть бути різними: - від хроніки кримінальних подій - до підготовки спеціальних передач.

Питання і завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Що являє собою планування розслідування злочинів і чим воно відрізняється від планування інших видів людської діяльності?

2. Сформулюйте принципи планування розслідування злочинів.

3. Назвіть елементи письмового плану розслідування у кримінальній справі.

4. Які Існують правила складання письмового плану розслідування злочину?

5. У чому полягають особливості планування розслідування слідчо- оперативною групою?

6. у чому полягають особливості планування розслідування у групі кримінальних справ?

7. Що являє собою організація розслідування злочинів і які її складові елементи?