<<
>>

§2. Непроцесуальні форми використання спеціальних знань

До непроцесуальних належать будь-які форми використання спеціальних знань, не урегульовані кримінально-процесуальним законом.

Відомчі ревізії і розслідування. При виявленні і розслідуванні злочинів використовуються результати застосування спеціальних знань, що реалізовуються як до порушення кримінальної справи, так і паралельно з розслідуванням злочину, але поза рамками кримінального процесу.

Насамперед до них належать відомчі розслідування, пов'язані із нещасними випадками, вибухами на виробництві, залізничними або авіакатастрофами тощо, що інколи називаються експертизами, актами.

До вказаної форми використання спеціальних знань відносяться документальні ревізії, що проводяться на підприємствах, в установах, організаціях за ініціативою вищестоящого органу або територіальних контрольно-ревізійних управлінь.

Нерідко у вказаних документах обізнана особа на підставі проведених досліджень, перевірок наводить конкретні дані, висловлює свою думку про сутність події, її причини, дає вичерпну технічну характеристику допущених порушень і тому подібне, що в сукупності може свідчити про наявність ознак злочину.

Яке доказове значення результатів цих несудових досліджень? Результати відомчих перевірок, обстежень розглядаються як джерела доказової інформації, а матеріали обстежень — як різновид інших (непроцесуальних) документів згідно зі ст. 83 КПК України. Самі ж матеріали досліджень, акти залучаються до справи в рамках витребування документів.

Якщо в матеріалах кримінальної справи є документи відомчих розслідувань, при проведенні яких використовувалися спеціальні знання, то питання про необхідність призначення судової експертизи для з'ясування тих же фактичних даних вирішується двояко. Призначення судової експертизи є зайвим у разі, коли виконується наступний комплекс необхідних умов:

- відомчі обстеження або перевірки проведені компетентною досвідченою особою або групою осіб;

- відсутні перешкоди процесуального характеру до використання документів як джерела доказів: досвідчені особи не заінтересовані в результаті справи, вони не перебувають в службовій залежності від обвинувачених, підозрюваних, не вийшли за рамки своєї компетенції тощо;

- у документі даються вичерпні відповіді на спеціальні питання, що виникли у слідчого при розслідуванні злочину;

- фактичні дані, що містяться в документі, підтверджуються іншими матеріалами, зібраними слідчим.

Відзначимо, що обізнані особи, які проводили відомче розслідування або перевірку, не є процесуальними фігурами, не мають жодних прав і обов'язків. Вони можуть бути допитані як свідки (обізнані свідки) у випадках встановлення в ході розслідування обставин, що не отримали відображення в складеному документі.

Якщо відомче дослідження проведене неповно, викликає обгрунтований сумнів по суті, суперечить іншим матеріалам справи, то незалежно від наявності відомчих актів призначається судова експертиза. У цій ситуації слід призначати експертизу обізнаній особі, яка не брала участі у відомчому розслідуванні.

Ревізії і перевірки, що проводяться на вимогу слідчого. При розслідуванні економічних злочинів одним із засобів збору доказів, що використовує спеціальні знання в бухгалтерському обліку і аналізі господарської діяльності, є ревізія, яка проводиться за ініціативою органів дізнання або попереднього слідства.

Документальна ревізія, а також перевірки проводяться й після порушення кримінальної справи на вимогу слідчого згідно зі ст. 66 КПК України. Юридичною підставою вимоги є відповідна постанова слідчого у порушеній кримінальній справі, яка є обов'язковою для виконання всіма юридичними особами, посадовими особами І громадянами ( п. 5. ст. 114 КПК }.

Призначення ревізії має тактичні особливості. Слідчий (діз- навач) повинен визначити, які обставини потрібно виявити з її допомогою і до діяльності якої організації, установи або окремих осіб вони належать, який період діяльності необхідно охопити перевіркою, чи належать перевірка до компетенції ревізора і чи можливе її здійснення засобами документальної ревізії. У необхідних випадках перед призначенням ревізії здійснюється підготовка, іцо включає вивчення інструкції про проведення ревізії в системі відомства, яке піддягає перевірці, консультації з фахівцями - бухгалтерами, економістами, технологами тощо, проведення допитів, виїмок, оглядів і інших слідчих дій.

У постанові про проведення ревізії слідчим мас бути конкретно сформульоване завдання ревізорові, а також визначений термін, протягом якого необхідно закінчити ревізію і надати матеріали.

За результатами проведеної на вимогу слідчого документальної ревізії ревізор складає акт, який підписується ним, керівником, головним бухгалтером, матеріально відповідальною особою підприємства, установи, організації, що перевіряється. Згідно зі ст. 65 КПК України цей акт належить до розряду «інших документів» - джерел доказів.

Акт документальної ревізії оцінюється слідчим, дізнавачем з погляду наявності в ньому конкретних фактів порушення фінансово-господарської діяльності підприємства і дій конкретних посадових осіб; обгрунтованості виявлених порушень із посиланням на первинні і зведені обліково-бухгалтерські документи. За результатами оцінювання матеріалів ревізії ініціатор перевірки може дійти висновку про необхідність проведення додаткової або повторної ревізії.

Перевірочні дослідження в стадії порушення кримінальної справи. Порушення кримінальної справи є першою, початковою стадією судочинства, яка завершується прийняттям рішення про порушення кримінальної справи або відмову в цьому. Відповідно до ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки тоді, коли с підстави, тобто «достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину». Ці дані свідчать про наявність кримінально караного діяння. Таким чином, у процесі прийняття рішення про порушення кримінальної справи вирішального значення набуває отримання достовірної інформації про факт, що має кримінально-правове значення.

Аналіз слідчої практики показує, що у деяких категоріях злочинів вказана вище інформація може бути отримана з матеріальних джерел тільки в результаті застосування спеціальних знань. Так, у ході попередньої перевірки матеріалів згідно зі ст. 97 КПК України необхідно встановити належність об'єктів до отруйних, сильнодіючих, психотропних речовин, наркотичних засобі» або прекурсорів, вогнепальної або холодної зброї, боєприпасів, вибухових речовин; визначити наявність матеріальної підробки документів, грошей; встановити ступінь тяжкості тілесного ушкодження та ін., що неможливо зробити без проведення спеціальних досліджень. Однак кримінально-процесуальним законом не врегульована така процедура у стадії порушення кримінальної справи. Вказані дослідження регламентуються відомчими нормативними актами[17].

Результати перевірочних досліджень відображаються в документах, які в експертних службах МВС називаються «Довідкою», Міністерства юстиції - «Висновком спеціаліста». Міністерства охорони здоров'я - «Актом судово-медичного обстеження», і підписуються обізнаною особою, яка проводила дослідження. Від установ інших відомств відповідь надходить у формі листа, підписаного керівником.

Таким чином, едина мета проведення перевірочних досліджень - отримання підстав для порушення кримінальної справи.

Перевірочні дослідження не передбачені чинним законодавством, їх результати не є доказами, а документи, в яких відображені дослідження, - джерелами доказів. Єдиний виняток з цього правила згідно з Постановою Верховного Суду України1 (п. 16) зроблений щодо акта судово-медичного дослідження, що виконується у справах про злочини, передбачені ст. 125 і ст. 126 КК України. Якщо акт відповідає вимогам, що ставляться до цього виду документів, І викладені в ньому дані не спростовуються учасниками процесу і не викликають сумнівів у достовірності, то він може бути використаний як письмовий доказ згідно зі ст. 83 КПК України.

У решті випадків результати перевірочних досліджень не замінюють висновок експерта. Тому після порушення кримінальної справи з метою правильної кваліфікації і визначення різних обставин злочину спеціальні знання застосовуються вже у формі судової експертизи дтя отримання доказової інформації з матеріальних джерел.

Довідково-консультативна допомога обізнаних осіб. На різних стадіях процесу розслідування використовуються довідки, консультації досвідчених осіб з питань, що входять у сферу їх компетенції. Основна відмінність консультацій та довідок від попередніх досліджень полягає в тому, що для надання порад не потрібне проведення яких-небудь досліджень.

За зверненням слідчого фахівці надають консультації з питань відносно з'ясування обставин, безпосередньо пов'язаних з подією, що розслідується. Наприклад, це може стосуватися вибору експертизи та формулювання питань відносно об'єктів, що виявлені при огляді місця події, підготовки їх до дослідження. Довідкова-консультативна допомога здійснюється в усній або письмовій формі. Письмові довідки та консультації можуть надаватися як фізичними, так І юридичними особами за листом слідчого, в якому викладена суть запиту,

Довідково-консультативна діяльність здійснюється як поза проведенням, так і в процесі проведення слідчих дій, в яких беруть участь обізнані особи. У ході провадження слідчої дії {огляду, відбору зразків та ін.) усні консультації, що даються слідчому, є невід'ємною частиною практичної діяльності спеціаліста. При взаємодії зі слідчим пропозиції обізнаної особи з приводу вибору засобів і напряму пошуку, способу виявлення і вилучення сліду, його упакування і транспортування, коли існує декілька варіантів цих дій, носять характер консультацій. Остаточне рішення за пропозиціями спеціаліста приймає слідчий з урахуванням слідчої ситуації, що склалася: дефіциту часу, організаційно-технічних можливостей та ін.

Дослідження, що проводяться при перевірці за обліками кримінальної реєстрації, При розкритті і розслідуванні злочинів нерідко виникає необхідність в перевірці різних об'єктів і осіб, що потрапили у сферу кримінального судочинства, за інформаційно-довідковими і криміналістичними обліками. Обліки кримінальної реєстрації — це заснована на спеціальних знаннях система реєстрації і систематизації об'єктів або відомостей про них з метою використання облікових даних для попередження, розкриття та розслідування злочинів.

Обліки кримінальної реєстрації ведуться в спеціалізованих підрозділах органів внутрішніх справ. У науково-дослідних експертно-криміналістичних центрах формуються слідотеки, тобто колекції слідів і предметів з місць подій нерозкритих злочинів. До них належать стріляні кулі й гільзи, підроблені грошові купюри, сліди рук, ніг, інструментів злому, транспортних засобів і Ін. Відомості про об'єкти реєстрації зосереджуються і в управлінні інформаційних технологій на дактилоскопічних картах, фотографіях.

Метою досліджень, що проводяться обізнаними особами при перевірці за інформаційними і криміналістичними обліками, є отримання довідкової інформації про об'єкт, що перевіряється, який раніше міг потрапити в орбіту кримінального судочинства і підлягав кримінальній реєстрації. Використання обліків дозволяє виявити причетність конкретної особи або предмета до злочину, що розслідується; вчинення однією і тією ж особою декількох злочинів або використання при скоєні злочинів одного знаряддя; встановити особу живих осіб або невпізнаних трупів.

Запит направляється слідчим (дізнавачем) керівникові Управління оперативної інформації або Центру письмово. В Управління відправляються відповідно дактилокарти і фотозо- браження (у розшуковій таблиці) невпізнаних трупів, що перевіряються, або живих осіб, які не мають документів, що посвідчують особу, відносно яких є обґрунтовані сумніви в достовірності повідомлених про себе відомостей, а також осіб, які не можуть повідомити про себе відомості через вік або хворобливий стан. Також надаються сліди-відображення пальців рук, взуття, транспортних засобів, знарядь злому або об'єкти в натурі: стріляні кулі, гільзи, знаряддя, фальшиві грошові купюри тощо, вилучені з місця події.

<< | >>
Источник: В. Д. Берназ И ДР.. Криміналістка : підручник / [В. Д. Берназ В. В. Бірюкои, К 82 А, Ф. Волобуєві ; за заг. рщ. А. Ф. Волобуева ; МВС України, Харк. над. ун-т внутр. справ, - X, ; ХНУВС,2011. - 666 с.; іл. С. 657-664.. 2011

Еще по теме §2. Непроцесуальні форми використання спеціальних знань:

  1. Складання процесуальних документів при провадженні досудового слідства
  2. Призначення експертизи
  3. §2. Непроцесуальні форми використання спеціальних знань
  4. §5. Система державних експертних установ в Україні
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -