§3. Підготовка допиту

Вибір слідчим тактики допиту обумов люється рядом факторів:

а) процесуальним статусом допитуваної особи та її соціаль- но-психоло гічним и особл ивостями;

б) позицією допитуваної особи (ситуацією допиту);

в) наявністю доказів у кримінальній справі та Іншої інформації;

г) кількістю учасників кримінального процесу, які володіють інформацією, що має значення для справи (свідків, потерпілих, обвинувачених);

д) місцем проведення допиту та його умовами.

Тому для устшного проведення допиту необхідною умовою є врахування цих факторів, що потребує певних підготовчих дій в їх логічній послідовності.

Вивчення матеріалів кримінальної справи необхідно здійснювати з трьох причин. По-перше, необхідно чітко визначити предмет допиту, тобто перелік обставин, які необхідно встановити. По- друге, визначиш особу (осіб), яка щось знає або може знати про ці обставини. По-третє, визначити, які докази та інша інформація містяться в кримінальній справі, а також порядок їх можливого використання на допитах. У зв'язку з цим рекомендується робити в кримінальній справі спеціальні закладки.

Визначення черговості допиту. Необхідність вирішення цього тактичного завдання виникає тоді, коли в кримінальній справі фігурують кілька обвинувачених (співучасників злочину), свідків або потерпілих. Тут діє таке правило: першим слід допитувати того, хто найімовірніше всього дасть правдиві й найбільш повні показання, з тим, щоб використати їх при допитах інших осіб. Тому бажано знати якомога більше про особливості таких людей.

Одержання інформації про допитувану особу. До проведення допиту важливо мати відомості про особу, яку планується викликати на допит. Тут діє правило: чим більше, тим краще. Знати вік, професію, інші біографічні дані необхідно не тільки для визначення черговості допиту, але й для того, щоб у ході допиту мата більш широкі можливості впливу на особу і правильно оцінювати її показання.

Потрібно зазначити, що при підготовці допиту свідків чи потерпілих не завжди с достатньо часу для одержання такої інформації. Але стосовно обвинуваченого (підозрюваного) це е жорстким правилом. Нерідко одне лише усвідомлення обвинуваченим того, що слідчому відомі навіть несуттєві подробиці його життя, схиляє його дати правдиві показання.

Ознайомлення з деякими спеціальними питаннями. Іноді необхідним елементом розслідування І встановлення обставин, які потребують від слідчого орієнтування у спеціальних питаннях, є розуміння відповідної термінології. Наприклад, якщо розслідується злочин у сфері банківської діяльності, слідчий повинен володіти термінами «акція», «вексель» та іншими, для чого слід відновити (або отримати) відповідні знання. Це досягається шляхом вивчення нормативних актів, спеціальної літератури, одержання консультацій у фахівців.

Запрошення осіб, учесть яких у допиті е обов'язковою. Як правило, учасниками допиту є двоє: слідчий і допитувана особа. Це є важливою умовою встановлення і підтримання психологічного контакту між ними. Але в окремих випадках кримінально- процесуальний закон вимагає участі в допиті також інших осіб: захисника (ст. 107 КПК України); перекладача (ст. 128 КПК України); (ст. 168 КПК України).

Планування допиту. Цей захід має велике організуюче значення, яке важко переоцінити. У ньому можна виділити два аспекти:

1) складання письмового плану допиту (переліку питань); 2) прогнозування можливих ситуацій допиту і підготовки відповідних заходів (тактичних прийомів).

Визначення часу і місця допиту Час допиту мас суттєвий вплив на його результати. Кожен допит повинен бути своєчасним. Тому в кожному конкретному випадку необхідно виважено підходити до визначення часу допиту, керуючись при цьому такими правилами:

- допит необхідно проводити негайно, коли є побоювання, що потерпілий, знаходячись у лікарні, може втратити можливість давати показання, або він може стати об'єктом впливу з боку заінтересованих осіб;

- допитувати вночі (з 22 до 6 години) можна лише в невідкладних випадках (ст.

- не слід допитувати осіб, які перебувають у стані сп'яніння;

- не слід поспішати з допитом осіб, які перебувають у збудженому стані.

Не менше значення мас вибір місця допиту, яким може бути службове або інше приміщення, де ніщо не заважає вести допит і фіксувати його результати. Як правило, допити проводяться в службовому кабінеті слідчого (дізнавача). Але з цього правила можуть бути й виключення. Так, свідок або потерпілий можуть бути допитані і за місцем знаходження (проживання, роботи, лікарні).

Підготовка робочого місця для проведення допиту. Цей захід передбачає створення належних умов для допиту. По-перше, потрібно завчасно підготувати засоби фіксації; бланки протоколу допиту, диктофон тощо. По-друге, на робочому столі, за яким передбачається вести допит, не повинно бути зайвих документів і предметів (вони розсіюють увагу). При допитах обвинувачених (підозрюваних), схильних до агресивної поведінки, не слід тримати на столі масивні предмети.