§ 3. Загальні тактичні прийо.ми обшуку

З урахуванням завдань, що вирішуються в ході обшуку, розрізняють чотири послідовні стадії слідчої дії: попередні заходи на місці обшуку (попередня стадія); загальний огляд обшукуваного об'єкта (оглядова стадія); детальне обстеження і пошуки (детальна стадія); стадія фіксації результатів обшуку.

Попередня стадія включає прибуття до місця обшуку, проникнення на обшукуваний об'єкт і здійснення необхідних заходів. До місця обшуку слідчий зі слідчо-оперативною групою повинні прибути так, щоб їх поява не була помічена обшукуваним.

Відповідальним моментом е вхід до приміщення, яке обшукується. Для швидкого і безперешкодного проникнення в приміщення, яке буде обшукуватися, необхідно скористатися яким- небудь приводом, використовуючи допомогу сусідів, представників комунальних закладів та інше (залежно від особи обшукуваного і слідчої ситуації, що склалася). Проникнувши в обшукуване приміщення, слідчий {особа, яка керує обшуком), називає себе, пред'являє службове посвідчення, вручає обшукуваному копію постанови про проведення обшуку і з'ясовує особи присутніх. у той же час, виставивши охорону біля дверей приміщення, слідчий або один з членів слідчо-оперативної групи разом з понятими оглядає приміщення і прилеглу до нього територію. Це робиться для того, щоб лишити можливості зв'язатися по мобільному телефону і попередити заінтересованих осіб, заховати або знищити предмети, що інтересують слідство, або вчинити які- небудь дії для протидії слідству.

Роз'яснивши присутнім їх права і обов'язки, слідчий повідомляє обшукуваному, для виявлення якого роду предметів проводиться обшук, і пропонує добровільно видати шукане. Після цього в ознайомлювальних цілях переходить до загального огляду місця обшуку. За наявності підстав вважати, що присутні ховають при собі предмети, які інтересують слідство, проводиться особистий обшук.

Оглядова стадія.

Слідчому, який керує слідчо-оперативною групою, потрібно так організувати пошуки, щоб були перевірені всі практично можливі в даних умовах місця знаходження розшукуваних об'єктів. З цією метою слід продумати і передбачити в плані обшуку: розподіл обов'язків між членами слідчо-оперативної групи, розпорядок роботи на місці обшуку, підготовку технічних засобів і їх застосування, систему, послідовність і основні тактичні прийоми обшуку.

Детальна стадія є найбільш складною і відповідальною частиною обшуку, тому що саме на даному етапі відбуваються пошуки об'єктів, для виявлення і вилучення яких проводиться обшук, При визначенні послідовності обстеження окремих ділянок, приміщень і предметів розрізняють послідовний і вибірковий методи. Сутність послідовного методу полягає в тому, що особа, яка займається пошуком, вирушаючи з якоїсь вихідної точки, рухається лише у вибраному напрямку і обстежує суміжні ділянки і предмети, послідовно від одного до іншого. При вибірковому методі черговість обстеження обумовлюється не територіальною близькістю об'єктів один до одного, а іншими міркуваннями. Так, перш за все, належить перевірити і звільнити місце, куди складатимуть виявленні предмети, і документи і забезпечити належне спостереження за ними. Деякі предмети можуть бути виділені і об'єднані для пошуків за однорідними способами обстеження.

Залежно від кількості учасників застосовуються методи одиночного і групового пошуку. Якщо пошуки проводить одна людина, це повинен бути сам слідчий або інший керівник обшуку, який бере на себе виконання найвідповідальнішої роботи. Після розділення обов'язків між учасниками обшуку пошуки можуть вестися спільно або порізно. При спільних пошуках більш досвідчений з учасників виконує кваліфіковану роботу, а помічник - технічні, допоміжні операції.

Залежно від обраного напряму застосовується паралельне і зустрічне обстеження місця обшуку. Паралельне обстеження обирають, якщо приміщення просторе і не захаращене речами. У протилежному разі обирають зустрічне обстеження, коли один зі слідчо-оперативної групи обстежує приміщення праворуч від входу, інший - вліворуч, а зустрівшись, вони переходять до пошуку в центрі.

Залежно від того, обстежується під час обшуку весь об'єкт, або лише його частина, тобто по обхвату місця обшуку, обстеження може бути суцѵѣшш або частковим. Здебільшого при обшуках застосовується суцільна перевірка, вивчається кожна ділянка і предмет. Це обумовлено тим, що характер розшукуваних об'єктів різноманітний, а тому складно передбачити, де можуть знаходитися предмети, які інтересують слідство.

У тому випадку, коли обшук проводиться з метою відшукання абсолютно певних предметів, що володіють якимись особливими властивостями (наприклад, великими розмірами), обстеження тієї або іншої ділянки може бути зайвим і увагу зосереджують лише на місцях можливого приховання.

За характером дій, які можуть проводитися над предметами, розрізняється обстеження без порушення їх цілісності і обстеження, пов'язане з руйнуванням окремих частин об'єктів, що пе- ревіряюлься. Обстеження без порушення цілісності виконуються без всяких обмежень відносно будь-якого предмета за наявності можливості заховання в ньому об'єктів, які мають значення для слідства. Що стосується руйнування окремих об'єктів для їх внутрішнього дослідження, то для подібних дій потрібні підстави, тобто певні дані, які прямо або побічно вказують на підозріле місце, а саме: безпосередньо матеріали кримінальної справи; результати оперативних заходів; поведінка при обшуку заінтересованих осіб; проміжні результати обшуку; демаскуючі ознаки.

Ефективним методом виявлення ознак приховання є порівняння однорідних предметів або ділянок.

Детальна стадія включає рішення питання про те, як результати обшуку стосуються справи. При пошуку певних речей з відомими прикметами досить переконатися, що знайдена річ має індивідуальні ознаки. Коли відомі лише родові ознаки шуканої речі, вилученню підлягають всі предмети з такими ознаками. Якщо відшуканню піддягають предмети, які володіють якимись певними властивостями або групою ознак, наприклад зброя, гроші, цінності, то виявлення будь-яких предметів з такими ж ознаками може мати значення для кримінальної справи і тому всі вони підлягають вилученню. Доцільність вилучення деяких предметів може бути обумовлена і ходом обшуку {підозріла поведінка обшукуваного відносно певного предмета, непереконливе пояснення з приводу якого-небудь предмета, підозріле поєднання предметів на місці обшуку, невідповідність характеру знайдених предметів особі обшукуваного, незвичайний спосіб зберігання предметів тощо).

Важливу роль при обшуку відіграє уміння слідчого та інших членів слідчо-оперативної групи помічати дрібні деталі, факти і явища, тобто їх спостережливість, здатність до тривалого цілеспрямованого пошуку. Спостереження, як метод вивчення місця обшуку, має бути направлене не лише на окремі предмети, але і на поведінку тварин і птахів, які нерідко можуть орієнтувати на присутність людини, що ховається, або на місцезнаходження речей, які інтересують слідство. Складність цієї слідчої дії обумоβлена ще й тим, що слідчому важливо спостерігати за поведінкою її учасників: по-перше, дія забезпечення певного порядку під час обшуку, безпеки учасників слідчо-оперативної групи і успішного виконання ними своїх обов'язків; по-друге, для контролю дій осіб, які ведуть пошуки, повноти і ретельності обшуку; по-третє, дія того, щоб відмітити в поведінці заінтересованих осіб ознаки, що вказують на місце схову шуканих предметів.

Зазвичай особа, що обшукується, не може ставитися до цього байдуже. Вона тяжко переживає факт обшуку і емоційно реагує на його окремі етапи. Слідчий повинен уміти в поведінці заінтересованих осіб уловити ознаки, які вказують на близькість до шуканого об'єкта, і відповідно направляти пошуки. Разом з мимовільними реакціями на окремі моменти слідчої дії потрібно враховувати і те, що заінтересовані особи нерідко використовують спеціальні прийоми з метою:

- відвернути увагу працівників правоохоронних органів від певних ділянок приміщення або предметів;

- вселити уявлення про відсутність цих об'єктів або неможливість їх використання як сховища;

- замаскувати або закрити до них доступ вже в ході обшуку.

Проводячи пошуки, необхідно враховувати властивості особи обшукуваного, які могли вплинути на вибір місця і способу приховання (професійні навички і уміння, характер, смаки, звички тощо).

При обладнанні тайника особа найчастіше використовує прийоми, якими краще всього володіє. Це неминуче відбивається на виборі місця, конструкції сховища і способі його маскування. Уміння, знання, навички, які використовують з цією метою, можуть бути отримані в результаті деяких любительських занять. Проте при підготовці обшуку і в процесі його проведення належить з'ясувати, які технічні засоби має в своєму розпорядженні підозрюваний і чим міг він скористатися для приховання шуканих предметів.

На всіх стадіях обшуку необхідно враховувати слідчу ситуацію, що склалася на даному етапі розслідування. Метою слідчого с зміна слідчої ситуації на сприятливішу для розслідування. Для цього використовуються різні тактичні при ft оми, які класифікують за такими підставами:

]) за функціональною спрямованістю: тактичні прийоми, що виконують пошукову функцію (аналіз окремих ділянок приміщення; зіставлення предмета пошуку з різноманітними об'єктами місця обшуку; орієнтація на професійні навички обшукуваного та ін,); тактичні прийоми, що виконують комунікативну функцію з обшукуваним (роз'яснення неправильно зайнятої позиції обшукуваним; постановка обшукуваному контрольних запитань; використання навіювашія у формі наказу тощо);

2) за об'єктом спрямованості: тактичні прийоми, спрямовані на здійснення впливу на обшукуваного (бесіда на сторонню тему; словесна розвідка; роз'яснення мети обшуку та ін.); тактичні прийоми, спрямовані на дослідження матеріальної обстановки (аналіз виявлених слідів і їх ознак; аналіз ознак предмета пошуку; використання можливостей типових аналогів та ін.);

3) за широтою використання: тактичні прийоми, використовувані тільки при провадженні обшуку (словесна розвідка; орієнтація на професійні навички обшукуваного); тактичні прийоми, використовувані при провадженні різних слідчих дій (постановка тих або інших запитань; бесіда на сторонню тему; роз'яснення необхідності надання допомоги органам розслідування та ін.);

4) за особливостями реалізації': тактичний прийом реалізується безпосередньо та одноособово слідчим; тактичний прийом реалізується з розподілом ролей слідчо-оперативною групою;

5) за характером інформації: тактичні прийоми, засновані на словесній інформації (бесіда на сторонню тему, постановка нейт- ратьних запитань тощо); тактичні прийоми, засновані на матеріалізованій інформації (показ обшукуваному аналога предмета пошуку); тактичні прийоми, засновані на логіко-розумовій інформації (аналіз ознак предмета пошуку, моделювання події, що відбулась, та ін.).

Для впливу на слідчу ситуацію використовуються тактичні комбінації, спрямовані на спілкування з обшукуваним. Тактичні комбінації, які допомагають усунути протидію обшукуваного, використовуються в тих випадках, коли обшукуваний спробує перешкоджати провадженню слідчої дії. Крайньою формою протидії провадженню обшуку може виступати збройний опір.

Крім неприхованої та активної протидії провадженню обшуку, іноді мають місце і заздалегідь продумані обшукуваним інсценування; симуляція якогось захворювання, непритомностей, припадків чи істеричних реакцій у обшукуваної особи або членів його сім'ї тощо; спроби відвернути увагу слідчого від тих або інших об'єктів, активізувати бридливість до певних предметів або ділянок приміщення.

Тактична комбінація, що допомагає усунути протидію обшукуваного, включає наступні тактичні прийоми:

- пропозицію обшукуваному змінити свою поведінку. Такий прийом починається з пропозиції обшукуваному змінити поведінку, він має силу легкого мовного впливу, що за своєю сутністю є переконанням.

- якщо такий вилив не спрацьовує, використовують вилив у формі наказу. Вплив у формі наказу реалізується у вигляді конкретного різкого наказу, розрахованого на негайну реакцію дією (або припиненням дії) з боку обшукуваної особи. Такий прийом виступає як раптово діючий різкий подразник, що дас змогу в багатьох випадках змінити поведінку обшукуваного. Якщо вилив у формі наказу не даст бажаного результату, то обшукуваного можна видалити з місця обшуку.

- роз'яснення неправильно зайнятої обшукуваним позиції, що засновано на методі переконання. Слідчий повинен пояснити обшукуваному, що його поведінка не зможе вплинути на процес обшуку.

- повідомлення особі, яка обпіукується, про мету обшуку та його необхідність, що іноді може мати позитивний ефект. Такий тактичний прийом сприяє усуненню конфронтації між особою, що здійснює обшук, та обшукуваним.

- роз'яснення доцільності добровільної видачі шуканого, що є тактичним прийомом, порядок проведення якого передбачений ч. 1 ст. 183 КПК України. Водночас цей тактичний прийом дещо ширший формальної, процесуальної вимоги. Його суть полягає в роз'ясненні доцільності добровітьної видачі предметів, які можуть мати значення для розслідування кримінальної справи.

-тактичний прийом, пов'язаний із роз'ясненням необхідності надання допомоги органам розслідування, що може виявитися ефективним, якщо слідчий зможе переконати обшукуваного в тому, іцо його присутність при обшуку виконує не обвинувальну функцію, а допомагає встановленню об'єктивної істини у справі

Тактична комбінація, що стимулює обшукуваного до спілкування зі слідчим, є доцільною в тих випадках, коли обшукуваний не чинить активного опору обшуку і обирає пасивну форму поведінки. Ця тактична комбінація використовується для встановлення психологічного контакту з обшукуваним, залучення його до спілкування і включає наступні прийоми: словесну розвідку (спостереження за реакціями обшукуваного для визначення напрямків пошуку та збудження інтересу до спілкування зі слідчим); залучення обшукуваного до співпраці; постановку запитань, не пов'язаних з кримінальною справою; уточнення деяких питань щодо окремих об'єктів пошуку.

Тактична комбінація, що сприяє встановленню психологічного контакту з обшукуваним й одержанню від нього орієнтуючої інформації, передбачає використання таких прийомів: бесіда з обшукуваним на сторонню тему; використання позитивних якостей особи обшукуваного; зіставлення відповідей обшукуваного з реальною обстановкою місця обшуку.

Тактична комбінація, спрямована на пошук об'єктів, що зберігаються без спеціального маскування, включає наступні прийоми: визначення місць зберігання предмета пошуку залежно від обстановки місця обшуку; аналіз виявлених об'єктів у місцях їх природного зберігання; зіставлення виявленого об'єкта з ознаками шуканого. Така комбінація може бути реалізована тільки при достатньо простій слідчий ситуації, коли предмет пошуку зберігається в легкодоступних місцях і не має спеціального маскування.

Злочинці нерідко застосовують витончені способи приховування, прагнучи старанно замаскувати та утруднити доступ до шуканих предметів. Тактична комбінація, спрямована на пошук об'єктів, прихованих у спеціально створених або пристосованих сховищах чи в суб'єктивно недоступних (важкодоступних) місцях включає такі прийоми: аналіз ознак предмета пошуку; зіставлення предмета пошуку з різними об'єктами місця обшуку; врахування професійних або інших навичок обшукуваного при пошуку місця приховування; використання можливостей типових аналогів; обстеження окремих ділянок приміщення, меблів та інших об'єктів із метою встановлення демаскуючих ознак; зіставлення між собою аналогічних предметів.

Тактична комбінація, спрямована на пошук видозмінених або знищених об'єктів, включає такі прийоми: аналіз можливостей видозміни (знищення) предмета обшуку; зіставлення об'єктів та ділянок обшуку; аналіз виявлених слідів, предметів та їх ознак.

Використання тактичних прийомів і їх систем - тактичних комбінацій - дозволяє слідчому підвищити результативність обшуку і є ефективним засобом досягнення мети слідчої дії'.