Компетенція і повноваження Президента України

Компетенція Президента України - це його юридичні права та обов’язки, форми і методи їх реалізації, а також предмети відання.

Предмет відання - це той суспільний простір, на який поширюється владно-регулюючий вплив Президента України через прийняття ним відповідних правових актів.

Повноваження Президента України - це його права та обов’язки, визначені Конституцією та законами України.

Функції Президента України - це основні напрямки і види його діяльності як глави держави.

Компетенцію Президента України доцільно класифікувати на певні види.

1. Представницькі повноваження - це права та обов’язки Президента України як глави держави здійснювати загальне представництво держави як у межах державного кордону, так і в зовнішньополітичних відносинах.

Внутрішньополітична діяльність Президента України як глави держави:

- виступає гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції України, прав і свобод громадян України (ч. 2 ст. 102 Конституції України);

- забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави (ч. 1 ст. 106 Конституції України);

- звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України (ч. 2 ст. 106 Конституції України);

- очолює Раду національної безпеки та оборони України (ч. 18 ст. 106 Конституції України);

- приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України (ч. 20 ст. 106 Конституції України);

- здійснює помилування (ч. 27 ст. 106 Конституції України);

- нагороджує державними нагородами; встановлює відзнаки Президента України та нагороджує ними (ч. 25 ст. 106 Конституції України) та ін.

Зовнішньополітична діяльність Президента України як глави держави:

- представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України (ч. 3 ст. 106 Конституції України);

- приймає рішення про визнання іноземних держав (ч. 4 ст. 106 Конституції України);

- призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав (ч. 5 ст. 106 Конституції України) та ін.

2. Законодавчі повноваження - це права та обов’язки Президента України у сфері розробки, прийняття та набуття чинності законами України:

- право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України (ч. 1 ст. 93 Конституції України);

- підписує закони, прийняті Верховною Радою України (ч. 29 ст. 106 Конституції України);

- має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України (ч. 30 ст. 106 Конституції України);

- визначає законопроекти невідкладними, що зумовлює позачерговий їх розгляд Верховною Радою України (ч. 2 ст. 93 Конституції України);

- на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України (ч. 3 ст. 106 Конституції України) та ін.

3. Установчі повноваження - це права та обов’язки Президента України у сфері утворення, реорганізації та ліквідації інших державних органів:

- вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після одержання такої пропозиції (ч. 9 ст. 106 Конституції України);

- вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України (ч.

- призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України (ч. 11 ст. 106 Конституції України);

- призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України (ч. 12 ст. 106 Конституції України);

- призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (ч. 13 ст. 106 Конституції України);

- вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України (ч. 14 ст. 106 Конституції України);

- призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України (ч. 22 ст. 106 Конституції України);

- утворює суди у визначеному законом порядку (ч. 23 ст. 106 Конституції України);

- призначає представника Президента України в Автономній Республіці Крим та ін.

4. Контрольні повноваження — це права та обов’язки Президента України у сфері нагляду за дотриманням законності у діяльності інших органів державної влади:

- достроково припиняє повноваження Верховної Ради України (ч. 2 ст. 90 Конституція України);

- зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності (ч. 15 ст. 106 Конституції України);

- скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим (ч. 16 ст. 106 Конституції України);

- Верховна Рада України за пропозицією Президента України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України (ст. 87 Конституції України);

Отже, Президент України наділений широким колом повноважень для здійснення функцій державного управління.

10.5.