Конституційні основи організації і діяльності прокуратури
Прокуратура України - це самостійний централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави та забезпечує захист від неправомірних посягань на суспільний лад і державний устрій, права й свободи людини, а також основи демократичного устрою засобами та способами, передбаченими законом.
Правовою основою організації та діяльності прокуратури України є Конституція України, Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р., який було введено у дію 1 грудня 1991р. та інші законодавчі акти. День працівників прокуратури відзначається 1 грудня.Прокуратура України становить єдину систему органів, на які покладаються: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян; 5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратура АРК, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури. До спеціальних прокуратур належать транспортні, природоохоронні, прокуратури з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства.
Генеральний прокурор України очолює прокуратуру України (ст. 122 Конституції України). Він призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України.
Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральномупрокуророві України, що має наслідком його відставку. Строк повноважень Генерального прокурора України - 5 років. Генеральний прокурор звільняється з посади у разі: 1) закінчення строку його повноважень; 2) неможливості виконувати повноваження за станом здоров’я; 3) порушення вимог щодо несумісності; 4) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 5) припинення його громадянства; 6) за власною заявою про його звільнення; 7)
порушення вимог щодо несумісності.
Генеральний прокурор України спрямовує роботу органів прокуратури й здійснює контроль за їх діяльністю, затверджує структуру та штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, призначає за погодження з Верховною Радою АРК прокурора АРК, призначає його заступників, прокурорів областей, міст Києва та Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів. На посади районних і міських прокурорів призначаються дієздатні громадяни України, яким виповнилося 25 років, мають стаж роботи на судових посадах чи у прокуратурі не менше 3 років. На посади прокурорів АРК, областей, міст Києва та Севастополя призначаються дієздатні громадяни України, не молодші 30 років і мають стаж роботи у судових органах чи органах прокуратури не менше 7 років.
Актами прокурорського реагування на виявлені факти порушення закону є: протест прокурора, припис, подання, постанова.
Загалом варто зауважити, що інститут прокуратури в Україні як за своїм призначенням у суспільно-державному житті, так і за змістом повноважень не відповідає принципам Ради Європи, оскільки осьовим центром його діяльності не є утвердження та забезпечення прав і свобод людини, тому профільний Закон України «Про прокуратуру» потребує оновленої редакції.
Завдання для самоперевірки
1. Схарактеризуйте судову систему У країни.
2. Назвіть форми звернення до Конституційного Суду України.
3. Поясніть у чому полягає відмінність між конституційним поданням
і конституційним зверненням.
4. Визначте функціональне призначення Вищої ради юстиції
5. Назвіть акти прокурорського реагування.