Поняття та особливості конституційного провадження.
Юрисдикційні повноваження здійснюються Конституційним Судом України у певній, визначеній Законом України від 13.07.2017 № 2136-VIII “Про Конституційний Суд України” (зі змінами) та Регламентом Конституційного Суду, процесуальній формі.
Процесуальна форма в теоретичному плані являє модель правової діяльності, яка віддзеркалює об’єктивну потребу в найбільш ефективному способі досягнення юридично значущого результату, а в технологічному плані — як визначений предметно-функціональною характеристикою правової діяльності послідовний порядок організаційно-технічних дій її учасників, які додержуються певних принципів, а їхнє дотримання забезпечує відповідна система юридичних гарантій.
Процедурно-процесуальна форма є складним явищем, до структури якого входять такі складники:
процесуальні провадження — головний компонент процесуальної форми, що узагальнює предмет кожної юридичної справи і відповідає комплексові взаємозалежних і взаємообумовлених організаційних і організаційно-технічних дій учасників процесу (предметно-функціональна характеристика);
процесуальні стадії — характеризують динамізм процесуальної форми, що відображує комплекс взаємозалежних процесуальних обставин у процесі їхніх змін (динамічна характеристика);
процесуальний режим — атмосфера чітко налагодженого порядку розгляду юридичних справ (прийняття рішень) і ефективного досягнення результатів, запрограмованих нормативними приписами (принципи процесуальної діяльності та гарантії, що забезпечують їхнє дотримання).
Кожен із цих складників узагальнює характеристики більш конкретних параметрів правової діяльності, розкриваючи тим самим її технологічну природу. Саме в цих елементах найбільш повно розкрито закономірності та особливості тієї чи іншої процесуальної форми.
Спираючись на наведені загальні для теорії юридичного процесу положення, конституційне провадження може бути визначене як процедурно-процесуальний порядок розгляду та вирішення Конституційним Судом України (його органами) справ конституційної юрисдикції.
За такого визначення, конституційне провадження змістовно є тотожним конституційному юрисдикційному процесу у його вузькому значенні.Конституційний юрисдикційний процес є окремим видом юрисдикційного процесу, оскільки має усі його традиційні ознаки. Зокрема, здійснюється відповідно до нормативно визначених засад (повного і всебічного розгляду справ, обґрунтованості та обов’язковості ухвалених ним рішень і висновків); регламентується конституційними процесуальними нормами; являє собою владну діяльність уповноваженого суб’єкта — Конституційного Суду України; є структурованим, тобто складається з процесуальних стадій; протікає в межах визначених процесуальних строків; є формально визначеним, тобто закріплюється у документально оформлених правових актах різноманітними технічними засобами тощо.
Водночас конституційний юрисдикційний процес має низку зумовлених особливим функціональним призначенням Конституційного Суду України специфічних властивостей.