Поняття та ознаки місцевого самоврядування
Місцеве самоврядування - це тест держави на демократію. В Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування (ст. 7 Конституції України). Крім того, законодавчою основою організації та функціонування місцевого самоврядування в Україні є Закони України «Про місцевого самоврядування в Україні»[208] від 21 травня 1997 р., «Про ратифікацію Європейської Хартії місцевого самоврядування»[209] від 15 липня 1997 р., «Про службу в органах місцевого самоврядування»[210] від 7 червня 2001 р.
Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцеве самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції та Законів України.
Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. Під поняттям «територіальна громада» розуміють жителів, які об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають один адміністративний центр.
Гарантоване державою право на місцеве самоврядування означає, що повноваження територіальних громад мають бути гарантовані, тобто захищені державою від їх порушення, в тому числі і заходами державного впливу аж до легального примусу. Так, згідно ст. 145 Конституції України, права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку. Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, строку проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються (п.
2 ст. 3 Закони України «Про місцевого самоврядування в Україні»).Місцеве самоврядування є не просто правом територіальної громади вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції та Законів України, а реальною здатністю, тобто спроможністю його здійснення. Місцеве самоврядування в Україні, згідно ст. 4 профільного закону, здійснюється на принципах: 1) народовладдя; 2) законності; 3) гласності;
4) колегіальності; 5) поєднання місцевих і державних інтересів; 6) виборності; 7) правової, матеріально-фінансової та організаційної самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; 8) підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; 9) державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; 10) судового за хисту прав місцевого самоврядування.
Правовий статус місцевого самоврядування у містах Києві та Севастополі, а також в Автономній Республіці Крим визначається Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ін. Так, Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ» від 15 січня 1999 р. врегулював спеціальний статус міста Києва як столиці України.
14.2.