Поняття, види та характеристика стадій конституційного провадження.

Юридичний процес — це завжди сукупність організаційно-технічних дій та актів процесуального характеру. Тому кожний юридичний процес містить вимоги, що забезпечують ритмічність, плановість і суворий правовий порядок реалізації організаційно-технічних дій або видання певних процесуальних актів.

Закон України від 13.07.2017 № 2136-VIII “Про Конституційний Суд України” (зі змінами) не містить визначеного переліку стадій конституційного провадження. Водночас у спеціальній літературі виділяють такі основні стадії: 1) внесення та попередній розгляд звернень у Конституційному Суді України; 2) підготовка справи до розгляду; 3) розгляд звернень, щодо яких відкрито конституційне провадження; 4) прийняття рішень і висновків Конституційного Суду України та їхнє офіційне оприлюднення; 5) виконання рішень та висновків Конституційного Суду України.

Усі звернення до Конституційного Суду України надсилаються поштою або подаються безпосередньо до Секретаріату Конституційного Суду України. Попередню перевірку звернень до Конституційного Суду України здійснює Секретаріат. Якщо конституційна скарга за формою не відповідає вимогам Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII “Про Конституційний Суд України” (зі змінами), керівник Секретаріату повертає її суб’єкту права на конституційну скаргу. Повернення конституційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до Конституційного Суду України з дотриманням вимог Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII “Про Конституційний Суд України” (зі змінами).

Розгляд звернення до Конституційного Суду України здійснюється у колегії Конституційного Суду України, до складу якої входить відповідний суддя-доповідач. Суддя-доповідач у справі визначається шляхом розподілу звернень до Конституційного Суду України між суддями почергово, в алфавітному порядку з урахуванням прізвища, імені та по батькові, за датою надходження та номером реєстрації безвідносно до форми звернення у порядку, встановленому Регламентом. Якщо суддя-доповідач не може з поважних причин (через хворобу, відрядження, відпустку тощо) упродовж трьох місяців здійснювати підготовку матеріалів справи до розгляду або його заяву про самовідвід чи заяву про відвід задоволено, секретар колегії Конституційного Суду України, до складу якої він входить, вносить на розгляд цієї колегії пропозицію про заміну судді-доповідача. Якщо неможливо замінити суддю-доповідача іншим суддею цієї колегії Конституційного Суду України, секретар колегії Конституційного Суду України вносить Голові чи заступникові Голови Конституційного Суду України пропозицію передати справу до іншої колегії Конституційного Суду України. Якщо декілька конституційних проваджень об’єднано в одне, може бути призначений один суддя-доповідач.

Суддя-доповідач: 1) вивчає порушені у зверненні питання і готує матеріали на розгляд Колегії, Сенату, Великої палати Конституційного Суду України; 2) витребовує документи, матеріали, інші відомості, що стосуються справи, від суб’єкта звернення, Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Генерального прокурора, судів, інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій, громадських об’єднань; 3) дає доручення відповідним підрозділам Секретаріату та встановлює строки їх виконання; 4) залучає спеціалістів для консультацій, дослідження документів; 5) вносить на розгляд Сенату, Великої палати Конституційного Суду України пропозиції щодо призначення експертизи у справі, залучення до участі в конституційному провадженні спеціалістів, виклику посадових осіб, експертів, спеціалістів, свідків, уповноважених осіб, які діють від імені суб’єкта права на звернення, а також громадян, участь яких може сприяти об’єктивному та повному розгляду справи; 6) здійснює інші повноваження, визначені Регламентом Конституційного Суду України.

Якщо Суддя-доповідач вважає, що у відкритому конституційному провадженні за конституційною скаргою існують підстави для передачі справи на розгляд Великої палати Конституційного Суду України, він вносить на розгляд Сенату проєкт ухвали про відмову Сенату від розгляду справи на розсуд Великої палати Конституційного Суду України.

Питання щодо відкриття конституційного провадження у справі вирішуються на засіданнях колегій, сенатів, Великої палати Конституційного Суду України.

Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням постановляє: 1) колегія Конституційного Суду України; 2) Велика палата Конституційного Суду України – у разі незгоди з ухвалою колегії Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі.

Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою постановляє: 1) колегія Конституційного Суду України; 2) Сенат – у разі незгоди з ухвалою колегії Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі, постановленою неодностайно.

Ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі колегія Конституційного Суду України постановляє не пізніше одного місяця з дня визначення судді-доповідача. Зазначений строк може бути подовжено на засіданні Великої палати Конституційного Суду України за клопотанням судді-доповідача чи головуючого в Сенаті.

Справу, за якою відкрито конституційне провадження, розглядає відповідно Сенат або Велика палата Конституційного Суду України на пленарних засіданнях в порядку та строк, встановлені Законом України від 13.07.2017 № 2136-VIII “Про Конституційний Суд України” (зі змінами).

Дату розгляду справи Сенатом, Великою палатою Конституційного Суду України визначає відповідно Голова, заступник Голови Суду Конституційного Суду України.

Суб’єкт звернення має бути повідомлений про відкриття конституційного провадження у справі в десятиденний строк з дня постановлення ухвали про відкриття конституційного провадження у справі.

Підставами для відмови у відкритті конституційного провадження у справі є: 1) звернення до Конституційного Суду України неналежним суб’єктом; 2) неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційному поданні, конституційному зверненні, конституційній скарзі; 3) невідповідність конституційного подання чи конституційного звернення вимогам, передбаченим Законом України від 13.07.2017 № 2136-VIII “Про Конституційний Суд України” (зі змінами); 4) неприйнятність конституційної скарги; 5) втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого порушено питання відповідності Конституції України, крім випадків, передбачених частиною другою статті 8 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII “Про Конституційний Суд України” (зі змінами); 6) наявність рішення, висновку Конституційного Суду України щодо того самого предмета конституційного подання, конституційного звернення, конституційної скарги, а також ухвал Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі або про закриття конституційного провадження у справі.

Звернення до Конституційного Суду України безвідносно до його форми може бути відкликане за письмовою заявою суб’єкта звернення, який його подав до Конституційного Суду України, в будь-який час після відкриття конституційного провадження, але до переходу Конституційного Суду України в закриту частину пленарного засідання для ухвалення рішення чи надання висновку.

Ухвалу про закриття конституційного провадження у справі за зверненням, стосовно якого подано заяву про відкликання, постановляє: або Велика палата Конституційного Суду України на пленарному засіданні – у справах за конституційним поданням, конституційним зверненням, а також за конституційною скаргою (у разі відмови Сенату від розгляду справи на розсуд Великої палати); або Сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні – у справах за конституційною скаргою.

Якщо Сенат чи Велика палата Конституційного Суду України вважає, що порушені у конституційній скарзі питання мають особливе суспільне значення для захисту прав людини, Конституційний Суд України може відмовити у припиненні розгляду такої скарги навіть у разі подання суб’єктом права на конституційну скаргу заяви про її відкликання.

Сенат чи Велика палата Конституційного Суду України закриває конституційне провадження у справі, якщо під час пленарного засідання будуть виявлені підстави для відмови у відкритті конституційного провадження. Відставка за власним бажанням Президента України, якому пред’явлено звинувачення, є підставою для закриття конституційного провадження у справі щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Вимоги щодо розгляду справ у Конституційному Суді Україні детально визначені положеннями Глави 10 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII “Про Конституційний Суд України” (зі змінами) та Глави 6 Регламенту Конституційного Суду України.

Конституційний Суд України у справах конституційної юрисдикції ухвалює рішення, надає висновки, постановляє ухвали, видає забезпечувальні накази. Конституційний Суд України ухвалює рішення, надає висновок на закритій частині пленарного засідання Сенату, Великої палати поіменним голосуванням суддів Конституційного Суду України, які розглядали справу. Пропозиції суддів Конституційного Суду України до проєкту рішення чи висновку ставляться на голосування у порядку надходження.

Під час ухвалення рішення, надання висновку суддя Конституційного Суду України не має права утримуватися від голосування.

Рішення і висновки Конституційного Суду України підписують окремо судді, які голосували на їхню підтримку, і судді Конституційного Суду України, які голосували проти. Рішення чи висновок Конституційного Суду України є остаточним і не може бути оскарженим.

Суддя Конституційного Суду України обов’язково підписує рішення чи висновок Конституційного Суду України.

Конституційний Суд України надсилає рішення, висновок учаснику конституційного провадження не пізніше наступного робочого дня після ухвалення рішення чи надання висновку.