Практикум

№ 1. У поглядах вітчизняних вчених-конституціоналістів права неоднозначно розкриваються питання конституційно-правового статусу Українського народу. Це певним чином свідчить про рівень усві­домлення науковцями ролі народу як єдиного джерела влади в державі та суб’єкта права встановлювати і змінювати конституційний лад в Україні.

1. Назвіть основні підходи вчених-конституціоналістів щодо визна­чення правосуб’єктності Українського народу.

2. Як визначають ці погляди на зміст концепції суверенітету та де­мократії?

3. Письмові відповіді обґрунтувати теоретично, юридично і фактично.

№ 2. Конституція України закріплює статус Українського народу в низці своїх положень, які частково дотримуються, а частково не до­тримуються на практиці.

1. Які саме статті Конституції України (їх частини) закріплюють ста­тус Українського народу?

2. Які зі статей Конституції України (їх частин), що закріплюють статус Українського народу, повністю або частково дотримуються чи не дотримуються на практиці і чому?

3. Письмові відповіді аргументувати теоретично, юридично і фак­тично.

№ 3. У ряді своїх рішень Конституційний Суд України дав офіційне тлумачення положень статті 5 Конституції України, яка закріплює прин­цип народного суверенітету.

1. Яким є офіційне тлумачення Конституційним Судом України цих положень: розширеним, звуженим чи автентичним?

2. Чи є достатньою роль Конституційного Суду України в гаранту­ванні народного суверенітету в Україні? Якщо так (ні), то чому?

3. Письмові відповіді обґрунтувати теоретично, юридично і фак­тично.

№ 4. На одній з прес-конференцій у березні 2007 р. представник парламентської більшості у Верховній Раді України V скликання заявив, що український народ не бажає проведення позачергових парламен­тських виборів, а тому їх ініціювання парламентською опозицією супе­речить принципу народного суверенітету.

1. Чи дійсно позачергові парламентські вибори суперечать принци­пу народного суверенітету? Якщо так (ні), то чому?

2. Чи існує потреба з точки зору представницької демократії питати думку народу про необхідність позачергових парламентських ви­борів?

3. Чи повинно враховуватися бажання народу при призначенні Президентом України позачергових парламентських виборів? Як­що так (ні), то чому?

4. Письмові відповіді обґрунтувати теоретично, юридично і практично.

№ 5. Конституційно-правовий статус Українського народу та його правові межі визначають:

— Конституція України;

— закони України;

— демократичні конституційні звичаї;

— рішення Конституційного Суду України;

— рішення судів загальної юрисдикції;

— акти виконавчої влади;

— акти прокурорського нагляду;

— Конституція Автономної Республіки Крим;

— міжнародні договори;

— рішення Європейського суду з прав людини;

— рішення органів місцевого самоврядування;

— політичні угоди (конституційні конвенційні норми);

— рішення політичних партій і громадських організацій;

— інше (дописати).

1. Які з перелічених актів (норм) є джерелами конституційного пра­ва і чому?

2. Наведіть 2—3 конкретні приклади кожного з названих джерел конституційного права.

3. Письмові відповіді обґрунтувати теоретично, юридично і практично.

№ 6. Фактичний статус Українського народу в умовах переходу до реальної демократичної системи влади залежить від таких факторів:

— домінуючий тип правової і політичної культури громадян;

— партійно-політична система в суспільстві;

— масовий характер громадських організацій;

— роль Президента України;

— матеріальне становище переважної більшості громадян;

— ставлення громадян до приватної власності;

— парламентсько-урядова коаліція;

— рівень корупції в державі;

— стан розвитку патріотичних еліт;

— деполітизація правоохоронних органів;

— морально-духовний стан суспільства;

— демократизація судової влади;

— інше (дописати).

1. Виділити 3—4 фактори, які визначають фактичний статус Україн­ського народу в конституційній системі влади.

2. Письмові відповіді обґрунтувати теоретично, юридично і практично.

№ 7. Проаналізувати статті 5 та 156 Конституції України, рішення Конституційного Суду України у справі про здійснення влади народом від 5 жовтня 2005 року N 6-рп/2005. Дати відповіді на такі запитання:

1. Якою є правова позиція Конституційного Суду України щодо ро­зуміння положення частини другої статті 5 Конституції України („носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є на­род") і чому?

2. Якою є правова позиція Конституційного Суду України щодо ро­зуміння положення частини третьої статті 5 Конституції України і чому?

3. Що означає, на думку Конституційного Суду України, узурпація державної влади і чому?

4. Які гарантії недопущення узурпації державної влади закріплені в положеннях Конституції України і чому?

5. Яких може вживати заходів Президент України як гарант верхо­венства Конституції України з метою недопущення узурпації вла­ди і чому?

6. Письмові відповіді аргументувати теоретично, юридично і прак­тично.

№ 8. На думку деяких політиків, народ не повинен бути учасником вирішення політичних криз, як це сталося в 2007 році, оскільки вирі­шення цих криз — функція вищих органів державної влади: Президента, Прем’єр-міністра і Верховної Ради України.

1. Наскільки правильною з точки зору Конституції України є зазна­чена точка зору політиків і чому?

2. Якими є альтернативні точки зору на участь народу у вирішенні політичних криз та наскільки вони обґрунтовані конституційно?

3. Письмові відповіді аргументувати теоретично, юридично і прак­тично.

№ 9. Група народних депутатів України (60 чоловік) звернулася з конституційним поданням до Конституційного Суду України щодо кон- ституційності указу Президента України Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України V скликання на підставі того, що цей склад парламенту був обраний Українським народом.

1. Чи дійсно указ Президента України порушив конституційне пра­во народу на представницький орган — Верховну Раду України? Якщо так (ні), то чому?

2. Чи діяли народні депутати України (60 чоловік) у межах предмет­ної компетенції Верховної Ради України? Якщо так (ні), то чому?

3. Письмові відповіді обґрунтувати теоретично, юридично і практично.

№ 10. У зв’язку із зверненнями громадян та громадських організа­цій Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся з конституційним поданням до Конституційного Суду України щодо тлу­мачення статті 5 Конституції України стосовно права народу на позачер­гові парламентські вибори.

1. Чи мав право Уповноважений Верховної Ради України з прав лю­дини звертатися із зазначеного питання до Конституційного Суду України? Якщо так (ні), то чому?

2. Якою має бути правова позиція Конституційного Суду України із зазначеного питання і чому?

3. Письмові відповіді обґрунтувати теоретично, юридично і практично.

№ 11. Відомо, що згідно з частиною третьою статті 5 Конституції України право визначати і змінювати конституційний лад в Україні на­лежить виключно народові і не може бути узурповане державою, її орга­нами або посадовими особами.

На думку деяких експертів, метою створення конституційної біль­шості у Верховній Раді України V скликання силами так званої антикри- зової коаліції та депутатами-перебіжчиками з опозиційних фракцій була саме зміна конституційного ладу в державі, зокрема перехід до радян­сько-парламентської республіки, режиму керованої демократії тощо.

1. Чи відповідає демократичним засадам конституційна процедура формування фракцій у парламенті?

2. Які існують правові інструменти забезпечення фракційної дис­ципліни?

3. Чи сумісна з демократичними засадами конституційна процедура формування коаліції політичних партій у парламенті та в якому ступені?

4. Чи відповідала конституційним вимогам спроба антикризової ко­аліції розширити свій склад за рахунок депутатів із опозиційних фракцій?

5. Письмові відповіді обґрунтувати теоретично, юридично і практично.

№ 12. Проаналізувати вітчизняний та зарубіжний досвід конститу­ційно-правового та фактичного закріплення статусу народу і внести 1—2 письмові пропозиції (з відповідним обґрунтуванням) щодо вдоскона­лення існуючої конституційно-правової бази в Україні з даного питання.

№ 13. Знайти в друкованих засобах масової інформації („День“, „Дзеркало тижня“, „Юргазета“, „Правовий тиждень“ тощо) та проана­лізувати 2—3 приклади інформацій про Український народ.

1. Про які елементи конституційно-правового статусу Українського народу в них йде мова і чому?

2. Як співвідноситься юридичний і фактичний статус Українського народу в цих матеріалах?

3. Письмові відповіді аргументувати теоретично та юридично.

1.5.