Практикум

№ 1. Згідно з частиною другою статті 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади й органи місцевого самоврядування.

1. Чи є рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 р. засобом забезпечення демократії та конституційного ладу України?

2. Проаналізуйте окремі судові рішення Конституційного Суду Ук­раїни і визначте, чи існує прецеденте право Суду щодо визначен­ня поняття конституційного ладу та його структурних елементів?

3. Письмові відповіді аргументувати теоретично, юридично та прак­тично.

№ 2. Напередодні проведення позачергових парламентських вибо­рів — 2007 однією з головних тем дискусій було питання про скасування депутатської недоторканності. У 2000 р. тодішній Президент України виніс на всеукраїнський референдум за народною ініціативою питання про її скасування і виборці його підтримали. Але Верховна Рада України III скликання відмовилася імплементувати результати цього референду­му в текст Конституції України 1996 року. Конституційний Суд України в Рішенні від 5 жовтня 2005 року визнав право народу на вирішальний референдум.

1. Яка роль конституційних референдумів до і після зазначеного Рі­шення Конституційного Суду України і чому?

2. Чи може бути проведений конституційний референдум на базі чинного закону про референдуми? Якщо так (ні), то чому?

3. Яка процедура внесення змін до Конституції України визначена в чинному Основному Законі?

4. Чи мають результати всеукраїнського референдуму за народною ініціативою зобов’язальну силу для органів публічної влади, зок­рема для Верховної Ради? Чи має право Верховна Рада відхилити такий законопроект?

5. Письмові відповіді аргументувати теоретично, юридично і фак­тично.

№ 3. Народний депутат України від парламентської опозиції у Вер­ховній Раді України в своїй публікації в газеті „Голос України" спробу­вав обґрунтувати право народу на позачергові парламентські вибори. Його політичні опоненти вважали, що такого права народу не існує, ос­кільки тоді народ буде весь час вимагати від влади проведення позачер­гових парламентських виборів.

1. Чи правомірною є позиція народного депутата України? Якщо так (ні), то чому?

2. Наскільки обґрунтованою є правова позиція політичних опонен­тів народного депутата? Якщо так (ні), то чому?

3. Чи правомірною є процедура розпуску парламенту, спрямована на врегулювання політичної кризи з метою запобігання порушен­ню конституційного ладу, зокрема загрози узурпації влади?

4. Відповіді обґрунтувати юридично і фактично.

№ 4. Український народ може брати активну участь у подоланні по­літичної кризи в державі на підставі таких актів:

— Конституція України;

— закони України;

— демократичні конституційні звичаї;

— рішення Конституційного Суду України;

— рішення судів загальної юрисдикції;

— акти виконавчої влади;

— акти прокурорського нагляду;

— Конституція Автономної Республіки Крим;

— міжнародні договори;

— рішення Європейського суду з прав людини;

— рішення органів місцевого самоврядування;

— рішення політичних партій і громадських організацій.

1. Письмову відповідь обґрунтувати теоретично, юридично і прак­тично.

№ 5. Участь Українського народу в подоланні політичної кризи в державі та суспільстві залежить від таких факторів:

— домінуючий тип правової і політичної культури суспільства;

— партійно-політична система;

— менеджмент Секретаріату Президента України;

— ступінь розвитку громадянського суспільства;

— стан бюрократичної машини;

— матеріальне становище переважної більшості громадян;

— ставлення громадян до приватної власності;

— рівень корупції в державі;

— стан розвитку патріотичних еліт;

— морально-духовний стан суспільства;

— інше (дописати).

1. Виділити 3—4 фактори, які визначають участь Українського наро­ду в подоланні політичної кризи в державі та суспільстві.

2. Письмову відповідь обґрунтувати теоретично, юридично і фак­тично.

№ 6. Багато українських політиків і політологів вважали, що поза­чергові парламентські вибори 30 вересня 2007 р. не внесуть суттєвих змін до складу парламентських партій і блоків Верховної Ради України V скликання, до якого входили Партія регіонів, соцпартія, компартія та блоки БЮТ і „Наша Україна". Проте частина політиків і політологів вважали, що головним для майбутньої парламентської практики є не зміни у складі парламентських партій і блоків, а нові правила політичної гри, які виключатимуть грубі порушення Конституції України парла­ментаріями, що й привело до цих виборів.

1. У чому проявляється природа та механізм представницької де­мократії?

2. Чи суміщається з ідеєю представницької демократії імперативна вимога щодо необхідності вимагати від депутатів виконувати на­кази виборців?

3. Яка роль внутрішьофракційної дисципліни у забезпеченні прий­няття рішень у парламенті?

4. Чи зв’язані учасники політичного процесу попередніми політич­ними домовленостями щодо формування майбутнього складу уряду? Чи породжують вони певні юридичні наслідки?

5. Письмові відповіді обґрунтувати юридично і фактично.

№ 7. Ідея проведення одночасно з позачерговими парламентськими виборами 30 вересня 2007 р. конституційного референдуму з метою опи­тування громадян щодо основних питань конституційної реформи була підтримана наприкінці серпня 2007 року певними політичними силами. Але Центральна виборча комісія вважала, що вже немає часу для підго­товки і проведення такого референдуму. Зацікавлені політичні сили звернулися до Київського міського адміністративного суду з метою ос­карження бездіяльності цієї комісії.

1. Чи відповідає принципові верховенства права ідея одночасного проведення парламентських виборів та референдуму?

2. Чи може бути проведений всеукраїнський референдум за народ­ною ініціативою з питань конституційної реформи?

3.

4. Чи підвідомча ця справа адміністративним судам і який порядок її вирішення?

5. Чи правомірне рішення Київського міського адміністративного суду?

6. Письмові відповіді обґрунтувати юридично і фактично.

№ 8. Проаналізувати вітчизняний та зарубіжний досвід з питань проведення конституційних референдумів як спосіб долання політичних криз і внести 1—2 письмові пропозиції (з відповідним обґрунтуванням) щодо вдосконалення існуючого конституційно-правового регулювання даного питання в Україні.

№ 9. Проаналізувати норми Конституції України щодо регулюван­ня позачергових парламентських виборів.

1. Чи становлять вони самостійний конституційний інститут? Якщо так (ні), то чому?

2. Що спільного та відмінного між конституційним регулюванням чергових і позачергових парламентських виборів?

3. Письмові відповіді аргументувати теоретично та юридично.

№ 10. Проаналізувати норми Конституції України та правові пози­ції Конституційного Суду України щодо регулювання всеукраїнських референдумів.

1. Як еволюціонувала практика Конституційного Суду України що­до конституційних референдумів?

2. Яким демократичним стандартам повинна відповідати референ- дарна процедура прийняття Конституції України?

3. Чим відрізняється конституційна процедура організації та прове­дення конституційних референдумів?

4. Письмові відповіді аргументувати теоретично і юридично.

№ 11. Знайти в друкованих засобах масової інформації („День“, „Дзеркало тижня“, „Юргазета“, „Правовий тиждень“ тощо) за сер­пень — вересень 2007 року та проаналізувати 2—3 приклади інформацій про ставлення Президента України до всеукраїнського референдуму з питань конституційної реформи.

1. Про які правові аспекти конституційного референдуму в них йде мова і чому?

2. Як ставиться до конституційного референдуму Президент Украї­ни в цих матеріалах?

3. Письмові відповіді аргументувати теоретично та юридично.

2.4.