Практикум

№ 1. На підставі рішення Ради національної безпеки та обо­рони України від 5 квітня 2007 р. Президент України видав указ „Про рі­шення Ради національної безпеки та оборони України від 5 квітня 2007 року „Про суспільно-політичну ситуацію та невідкладні заходи щодо за­безпечення конституційних прав громадян України" (Указ втратив чин­ність згідно з Указом Президента України від 15 серпня 2007 року № 709).

1. Дайте правову оцінку цього Указу Президента.

2. Чи відповідають правові засоби, визначені цим Указом, принци­пові правової визначеності, пропорційності (сумірності)?

3. Чи володіє глава держави достатніми правовими засобами щодо поновлення прав людини й основоположних свобод та в яких ви­падках?

4. Письмові відповіді обґрунтувати теоретично, юридично і фактично.

№ 2. На початку 2007 р. парламентська Італія переживала політичну кризу у зв’язку з втратою довіри у парламенті уряду Р. Проді. Вирішення цієї кризи залежало від Президента Італії Дж. Наполітано, який міг до­ручити сформувати тимчасовий кабінет міністрів-технократів одному з міністрів уряду. Так Італія виходила з політичної кризи в 1992 і 2000 рр. Якби уряд технократів не отримав вотуму довіри у нижній палаті парла­менту, тоді Президент повинен був би розпустити цю палату й призна­чити позачергові парламентські вибори. Однак Президент обрав інший шлях розв’язання політичної кризи: він знову доручив Р. Проді форму­вання уряду і не помилився у своєму рішенні.

У напівпрезидентській Польщі Президент Л. Валенса за свою ка­денцію (1989—1994) двічі розпускав Сейм країни.

В Україні Президенти Л. Кравчук (1991—1994) і Л. Кучма (1994—2004) не застосовували процедуру дострокового припинення пов­новажень парламенту. Президент В. Ющенко в 2007 р. прийняв рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України V скликання в зв’язку з гострою парламентською кризою.

1. Які існують конституційні процедури вирішення парламентських та урядових криз? Яка роль конституційних звичаїв у їх розв’язанні?

2. Чи повинен існувати консенсус між політичними партіями (фракціями у парламенті) щодо необхідності розпуску парламен­ту главою держави?

3. Чи відповідає демократичному ладу практика дострокового роз­пуску парламентів як засобу розв’язання політичних криз і за яких умов?

4. Письмові відповіді аргументувати теоретично, юридично і прак­тично.

№ 3. Політична криза квітня—липня 2007 р. призвела до розбалан- сування владних механізмів, масових порушень Конституції України з боку органів влади та інших негативних наслідків.

1. Чим відрізняється політична криза від надзвичайного стану?

2. Якими є конституційні шляхи подолання політичної кризи в ме­жах повноважень конституційних органів влади?

3. Яка роль Президента України у подоланні політичних криз?

4. Чи володіє Президент України достатніми конституційними за­собами для подолання політичних криз, у тому числі й парла­ментської кризи?

5. Письмові відповіді обґрунтувати теоретично, юридично і прак­тично.

№ 4. На початку березня 2007 р. Президент України листом закли­кав уряд парламентської коаліції у Верховній Раді України V скликання нарешті подати на затвердження парламенту Програму діяльності Кабі­нету Міністрів України, сформованого 4 серпня 2006 р. На думку чіль- ників Секретаріату Президента України, відсутність такої Програми викликає сумніви в легітимності рішень уряду та політичну недовіру до нього.

1. Чи правомірно поступив Президент України, звертаючись з лис­том до уряду?

2. Чи є ознакою політичної кризи відсутність затвердженої парла­ментом Програми діяльності Кабінету Міністрів України?

3. З яких критеріїв слід виходити при визначенні парламентом пи­тання про вираження вотуму довіри/недовіри уряду?

4. Якими правовими засобами володіє Президент України для того, щоб спонукати уряд розробити Програму діяльності та внести її в парламент для наступного затвердження?

5.

№ 5. Для подолання політичної кризи вищі органи державної влади та політичні сили нерідко вдаються до політичних угод (або за А. Р. Дай- сі — конституційні конвенційні норми).

Політичні угоди між Президентом України, урядом, парламент­ською більшістю та парламентською опозицією у Верховній Раді Украї­ни V скликання (Універсал національної єдності від 3 серпня 2006 р., Спільна заява Президента України, Голови Верховної Ради України і Прем’єр-міністра щодо невідкладних заходів, спрямованих на подолан­ня політичної кризи шляхом проведення позачергових виборів до Вер­ховної Ради України від 27 травня 2007 р. та багато інших) не сприяли остаточному подоланню політичної кризи 2007 р., так як їх часто не до­тримувались представники парламентсько-урядової коаліції.

1. У чому полягає юридична сила конституційних конвенційних угод?

2. Які існують конституційні засоби забезпечення чинності конвен­ційних угод?

3. Яка роль конституційної традиції у забезпеченні чинності кон­ституційних норм та належного здійснення повноважень органа­ми публічної влади?

4. У чому полягає зміст належного здійснення повноважень органа­ми публічної влади?

5. Які вимоги визначає Конституція України щодо дій конституцій­них органів влади у рамках механізму стримувань і противаг?

6. Письмові відповіді обґрунтувати юридично і фактичною.

№ 6. Здійснення повноважень Президента України в умовах полі­тичної кризи передбачає використання та застосування таких актів (норм):

— Конституція України;

— закони України;

— демократичні конституційні звичаї;

— рішення Конституційного Суду України;

— рішення судів загальної юрисдикції;

— акти виконавчої влади;

— акти прокурорського нагляду;

— Конституція Автономної Республіки Крим;

— міжнародні договори;

— рішення Європейського суду з прав людини;

— рішення органів місцевого самоврядування;

— політичні угоди (конституційні конвенційні норми);

— рішення політичних партій і громадських організацій.

1. Які з цих актів та норм послужили конституційно-правовому вре­гулюванню політичної кризи — 2007 Президентом України і чому?

2. Дати коротку характеристику ролі кожного різновиду актів та норм у конституційно-правовому врегулюванні політичної кризи — 2007 Президентом України.

3. Письмові відповіді обґрунтувати теоретично, юридично і прак­тично.

№ 7. Конституційно-правовий механізм здійснення повноважень Президента України в умовах політичної кризи залежить від таких фак­торів:

— домінуючий тип правової і політичної культури суспільства;

— партійно-політична система;

— менеджмент Секретаріату Президента України;

— ступінь розвитку громадянського суспільства;

— стан бюрократичної машини;

— матеріальне становище переважної більшості громадян;

— ставлення громадян до приватної власності;

— рівня корупції в державі;

— стан розвитку патріотичних еліт;

— морально-духовний стан суспільства;

— інше (дописати).

1. Виділити 3—4 фактори, які визначають фактичний статус Україн­ського народу в конституційній системі влади.

2. Письмову відповідь обґрунтувати теоретично, юридично і фак­тично.

№ 8. У межах антикризових заходів на початку травня 2007 року Президент України видав указ про звільнення судді Конституційного Суду України за порушення присяги. Згодом звільнений суддя подав главі держави заяву про зміну підстав його звільнення (за власним ба­жанням), на що Президент відгукнувся позитивно. Проте опоненти Президента звинуватили його в перевищенні повноважень та порушенні Закону України „Про Конституційний Суд України".

1. Чи правомірно діяв Президент України?

2. Які вимоги щодо конституційності указів Президента з питань призначення та звільнення з посади судді Конституційного Суду?

3. Чи можуть інші особи та інші органи влади оскаржити указ Пре­зидента про звільнення судді Конституційного Суду?

4. Письмові відповіді обґрунтувати теоретично та юридично.

№ 9. Відомий вчений-юрист висловив припущення, що дострокове припинення повноважень Верховної Ради України V скликання указом Президента України від 2 квітня 2007 р.

1. Які з названих позицій вчених відображають концепцію класич­ного, традиційного та радянського конституціоналізму?

2. Яка з наведених позицій науковців знайшла своє відображення на практиці під час конституційно-правового вирішення політичної кризи квітня — липня 2007 р.?

3. Письмові відповіді обґрунтувати теоретично, юридично і прак­тично.

№ 10. Проаналізувати вітчизняний та зарубіжний досвід з форму­вання механізму здійснення повноважень глави держави в умовах подо­лання політичної кризи і внести 1 — 2 письмові пропозиції (з відповід­ним обґрунтуванням) щодо вдосконалення існуючої практики конституційно-правового регулювання даного питання.

№ 11. Знайти в друкованих засобах масової інформації „День“, „Дзеркало тижня“, „Юргазета“, „Правовий тиждень“ тощо та проаналі­зувати 2 — 3 приклади реалізації повноважень Президентом України під час політичної кризи квітня — липня 2007 року.

1. Про реалізацію яких антикризових повноважень йде мова і чому?

2. Як співвідноситься юридичний і фактичний зміст антикризових повноважень Президента України в цих матеріалах?

3. Письмові відповіді аргументувати теоретично та юридично.

№ 12. Порівняти зміст Указів Президента № 264 та № 355, в яких йде мова про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. Ви­ходячи з аналізу положень цих указів глави держави, дати правову оцін­ку таких питань:

1. Чи володіє Президент України достатніми конституційними пов­новаженнями для дострокового припинення повноважень парла­менту? Якщо так (ні), то чому?

2. До якого виду повноважень слід зарахувати право Президента Ук­раїни про дострокове припинення повноважень парламенту і чо­му?

3. Письмові відповіді аргументувати теоретично, юридично і фак­тично.

4.5.