Рада національної безпеки та оборони України і допоміжні служби
Для забезпечення нормального здійснення своїх функцій Президент насамперед спирається на діяльність РНБО. Також Президент може створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи [72] і служби.
Серед таких допоміжних органів насамперед можна виділити Секретаріат Президента.1. Рада Національної безпеки та оборони. Здійснення арбітражних функцій Президента у сфері національної безпеки та у військовій забезпечується Радою національної безпеки та оборони України. Завдяки статусу РИБО покликана забезпечити функції щодо координації і контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки та оборони (ч. 2 ст. 107 Конституції) і вона не є консультативним, дорадчим органом при Президентові в сенсі п. 28 ст. 106 Конституції.
Головою РНБО є Президент України, який формує персональний склад цього органу. Таке повноваження Президента є дискреційним і він може залучати до формування РНБО відомих фахівців у галузі національної безпеки та оборони. До складу РНБО за посадою входять Прем’єр-міністр, міністри оборони, внутрішніх справ, зовнішніх справ, Голова Служби безпеки. Членами РНБО можуть бути керівники інших центральних органів виконавчої влади.
Згідно із ст. 107 Конституції Рада національної безпеки та оборони України (РНБО) є координаційним органом з питань НБ і оборони при Президентові України. Згідно із спеціальним Законом[73] на РНБО покладено такі функції (ст. 3): а) внесення пропозицій Президентові щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері НБ і оборони; б) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері НБ і оборони у мирний час; в) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері НБ і оборони в умовах воєнного і надзвичайного стану та під час виникнення кризових ситуацій, що загрожують НБ України; г) прогноз наслідків рішень державних органів з питань внутрішньої та зовнішньої політики у галузі національної безпеки.
До складу РНБО входить: голова, секретар, постійні члени та члени РНБО. Президент здійснює загальне керування, безпосередньо секретар забезпечує організацію та виконання рішень РНБО, тобто здійснює поточне керування діяльністю цього органу влади. Поточну організацію діяльності РНБО здійснює Секретар РНБО.
Формою прийняття рішень є засідання РНБО, на яких може бути присутнім Голова Верховної Ради, а також можуть бути запрошеними голови комітетів парламенту, народні депутати, керівники центральних органів виконавчої влади. Рішення РНБО приймаються не менш як двома третинами голосів її членів (ст. 10 Закону), які вводяться указами Президента України. Для опрацювання і комплексного вирішення проблем міжгалузевого характеру, забезпечення науково-аналітичного та програмного супроводження діяльності РНБО можуть утворюватися тимчасові міжвідомчі комісії, робочі та консультативні органи (ст. 14 Закону).
Парламентський контроль за діяльністю РНБО здійснює профільний комітет Верховної Ради (Комітет з питань державної безпеки та оборони). Нагляд за законністю у діяльності РНБО забезпечує Генеральний прокурор.
2. Секретаріат Президента. Як допоміжний орган Секретаріат Президента сприяє ефективній реалізації Президентом його конституційних повноважень. Діяльність Секретаріату Президента носить експертно- аналітичний та інформаційно-консультативний характер[74]. Основним призначенням Секретаріату є стратегічне планування заходів Президента та прогнозування основних тенденцій розвитку соціальної, політичної, економічної, культурної сфери суспільства. Для цього у Секретаріат залучаються відповідні фахівці, експерти, науковці. Метою діяльності цього органу є забезпечення прозорої, публічної та ефективної реалізації повноважень Президента на засадах верховенства права.
До кінця 2004р. органом, що забезпечував нормальну діяльність глави держави, була Адміністрація Президента. Становлення інституту Адміністрації Президента пов’язують з відомим політиком та її першим главою Д.
Табачником, який визначав загальну стратегію її розвитку. Уже через рік, у 1995р., Адміністрація відігравала своєрідну роль „мадридського пала- цу“ при Президентові, що виражалося у неформальному її впливові на діяльність Кабінету Міністрів. При главі Адміністрації Президента В. Медвед- чукові цей інститут вже реально мав значний вплив на механізм виконавчої влади, фактично дублюючи її діяльність. В окремих галузях державного управління (зовнішні справи, оборона, національна безпека тощо) Адміністрація Президента була центром приймання управлінських рішень.Дуже неоднозначно проявилася як інститут влади Адміністрація під час виборів Президента восени 2004р. За твердженням більшості політологів, саме Адміністрація Президента була провідником фальсифікації виборів, зокрема маніпулювання їх результатами у першому та другому турі голосування. Це опосередковано проявлялося в тому, що з незрозумілих причин ЦВКпротягом майже двох тижнів підводила підсумки голосування, хоча в зарубіжних країнах для цього достатньо кілька днів. Непомірне втручання у діяльність парламенту та уряду, критика непублічних методів діяльності зумовили реформування цього органу у вигляді Секретаріату Президента.
До складу Секретаріату Президента входять Глава Секретаріату, Перший заступник і заступник Глави Секретаріату, радники Президента України, Прес-секретар Президента, Постійні Представники Президента у Верховній Раді, Кабінеті Міністрів, Конституційному Суді, а також головні служби та служби Секретаріату. Нині у складі Секретаріату Президента функціонує 17 служб (наприклад, Головні служби зовнішньої, внутрішньої, гуманітарної, регіональної, кадрової політики тощо).
Для виконання покладених на нього функцій Секретаріат може брати за дорученням Президента України участь в опрацюванні проектів указів і розпоряджень Президента України у Кабінеті Міністрів, РНБО та інших державних органах; запитувати та одержувати в установленому порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і посадових осіб.
Секретаріат може використовувати державні, у тому числі урядові, системи зв’язку і комунікацій, мережі спеціального зв’язку та інші технічні засоби; користуватися в установленому порядку базами даних державних органів. Для підготовки виважених і компетентних актів Президента Секретаріат може залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт і завдань, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади. Секретаріат може також порушувати за дорученням Президента України перед керівниками органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій питання про усунення виявлених у їх діяльності недоліків, інформувати правоохоронні органи про порушення Конституції та законів України, указів і розпоряджень Президента України.Інші допоміжні служби в складі Секретаріату Президента. Ефективність здійснення Президентом України своїх конституційних завдань, функцій і повноважень, особливо в законотворчій і правозастосовчій сферах, залежить від рівня наукового забезпечення діяльності Глави держави.
У зв’язку з цим інститут Президента України, окрім Секретаріату Президента України та Ради національної безпеки та оборони України, включає Національну академію державного управління при Президентові України та низку науково-дослідних установ, підпорядкованих Президенту України та Раді національної безпеки та оборони України. Це — Національний інститут стратегічних досліджень, Інститут проблем національної безпеки, Національний інститут проблем міжнародної безпеки.
Національний інститут стратегічних досліджень і Національна академія державного управління при Президентові України підпорядковуються безпосередньо Президентові України і є головними установами, зобов’язаними здійснювати якісне наукове забезпечення законодавчої та іншої діяльності Глави держави.
Основною метою Національного інституту стратегічних досліджень, створеного згідно з Указом Президента України № 127 від 04.03.1992, є аналітично-прогнозний і прогнозний супровід діяльності Президента України, Секретаріату Президента України та здійснення досліджень з питань суспільно-політичної, соціально-економічної, зовнішньополітичної, воєнно-політичної, етнополітичної, гуманітарної, інформаційної та екологічної стратегій розвитку України та її регіонів.
Основними завданнями Національного інституту стратегічних досліджень, відповідно до його Статуту, затвердженого Указом Президента України № 1158 від 16.12.2002 р., є: наукове обґрунтування, аналіз та оцінка проблем і перспектив суспільно-політичного розвитку України; організаційне, методичне та наукове супроводження підготовки проектів щорічних послань Президента України до Верховної Ради України; дослідження проблемних питань економічного, демографічного, соціального, гуманітарного, етнополітичного, воєнно-політичного, зовнішньополітичного, інформаційного, екологічного розвитку України; дослідження та моніторинг регіональних аспектів суспільного розвитку; підготовка проектів програмних документів та нормативно-правових актів; наукова експертиза проектів законодавчих та інших нормативно- правових актів, державних заходів соціально-політичного спрямування; публікація результатів наукових досліджень, оперативне видання матеріалів з основних напрямів наукової діяльності Інституту.
У2007році дослідження за 9 науковими проектами в Національному інституті стратегічних досліджень здійснювали 115 співробітників інституту, серед яких 5 докторів та 40 кандидатів наук. Національний інститут стратегічних досліджень має належний авторитет у вітчизняних і зарубіжних науковців.
Національна академія державного управління при Президентові України є головним вищим навчальним закладом, який здійснює підготовку і перепідготовку державних службовців, а також готує кадри вищої наукової кваліфікації — кандидатів і докторів наук. Окрім підготовки та перепідготовки державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, Академія (НАДУ) проводить усякого роду наукові дослідження, насамперед ті, яких потребує діяльність Глави держави. Загалом в Академії працює понад 100 докторів наук, професорів та майже 350 кандидатів наук, доцентів.
Аналітично-прогнозне супроводження діяльності Ради національної безпеки та оборони України та консультативно-дорадче забезпечення діяльності Президента України з актуальних питань глобальної, національної та регіональної безпеки здійснюють Інститут проблем національної безпеки та Національний інститут проблем міжнародної безпеки.
Тематика їх досліджень та обсяг бюджетного фінансування, з огляду на специфіку діяльності, є більш закритими для широкої громадськості. Чисельність Національного інституту проблем міжнародної безпеки становить 150, Інституту проблем національної безпеки — близько 90 наукових співробітників. Окрім бюджетних коштів, інститути для розроблення наукових проектів, шо здійснюються на основі угод, залучають кошти громадських, приватних, державних організацій України та інші, не заборонені законом, джерела фінансування.Відносно новим дорадчим органом при Президентові України є Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України. Цей Національний центр та Положення про його організацію та діяльність були затверджені Указом Президента України № 157 „Про Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України" від 28 лютого 2006 р.
Згідно з Положенням Національний центр відповідно до покладених на нього завдань: 1) аналізує ефективність впровадження державної політики у відносинах з НАТО та вносить пропозиції шодо основних напрямів її реалізації; 2) опрацьовує пропозиції шодо координації заходів, здійснюваних державними органами у сфері євроатлантичної інтеграції; 3) здійснює експертизу проектів рішень державних органів у сфері євроатлантичної інтеграції; 4) забезпечує моніторинг заходів, здійснюваних державними органами шодо створення необхідних умов для входження України в НАТО, готує підсумкові та звітні матеріали шодо стану виконання шорічних цільових планів Україна — НАТО в рамках Плану дій Україна — НАТО; 5) аналізує ефективність використання бюджетних асигнувань та міжнародної фінансової допомоги, шо спрямовуються на розвиток співробітництва з євроатлантичними структурами; 6) аналізує виконання відповідних законодавчих актів та міжнародних зобов’язань у сфері євроатлантичної інтеграції; 7) систематично інформує громадськість про свою діяльність, стан та перспективи співробітництва України з НАТО; 8) бере в установленому порядку участь у тематичних експертних консультаціях Україна — НАТО високого рівня в рамках Інтенсифікованого діалогу щодо прагнень України стосовно членства і відповідних реформ, у засіданнях Політичного і Політико-військового керівного комітетів НАТО з Україною; 9) здійснює інші функції.
Національний центр очолює голова, якого призначає та звільняє від виконання обов’язків Президент України. До складу Національного центру входять посадові особи Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства економіки України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства промислової політики України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, а також за згодою народні депутати України — члени комітетів Верховної Ради України у закордонних справах, з питань національної безпеки та оборони та інші особи. Персональний склад Національного центру затверджує Президент України за поданням голови Національного центру.
Отже, аналітично-прогнозним та консультативно-дорадчим забезпеченням діяльності Глави держави опікуються в цілому більше 800 провідних науковців країни, що дозволяє здійснювати якісне наукове, науково-організаційне, аналітично-прогностичне, методологічне забезпечення діяльності Президента України.
Окрім згаданих допоміжних органів при Президентові України діють й інші органи, чия діяльність спрямована на фінансове, кадрове, матеріально- технічне, кадрове та організаційне забезпечення передбаченої Конституцією та законами України діяльності Глави держави. Найбільш відомим з таких органів є Державне управління справами, Положення про діяльність якого затверджено Указом Президента України від 17 грудня 2002року № 1180 (зі змінами, внесеними відповідними указами Президента України).
Відповідно до частини 3 Указу Президента України № 128 від 19лютого 2007року, Державне управління справами здійснює матеріально-технічне, соціально-побутове та інше забезпечення діяльності Президента України, Ради національної безпеки та оборони України, Секретаріату Президента України та інших створених Президентом України консультативних, дорадчих та допоміжних органів і служб. Існують й інші допоміжні органи і служби при Президентові України.
4.4.