Рада національної безпеки та оборони України і допоміжні служби

Для забезпечення нормального здійснення своїх функцій Президент насамперед спирається на діяльність РНБО. Також Прези­дент може створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи ^[72] і служби.

1. Рада Національної безпеки та оборони. Здійснення арбітражних функцій Президента у сфері національної безпеки та у військовій забезпе­чується Радою національної безпеки та оборони України. Завдяки статусу РИБО покликана забезпечити функції щодо координації і контролю за ді­яльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки та оборо­ни (ч. 2 ст. 107 Конституції) і вона не є консультативним, дорадчим орга­ном при Президентові в сенсі п. 28 ст. 106 Конституції.

Головою РНБО є Президент України, який формує персональний склад цього органу. Таке повноваження Президента є дискреційним і він може залучати до формування РНБО відомих фахівців у галузі націо­нальної безпеки та оборони. До складу РНБО за посадою входять Прем’єр-міністр, міністри оборони, внутрішніх справ, зовнішніх справ, Голова Служби безпеки. Членами РНБО можуть бути керівники інших центральних органів виконавчої влади.

Згідно із ст. 107 Конституції Рада національної безпеки та оборони України (РНБО) є координаційним органом з питань НБ і оборони при Президентові України. Згідно із спеціальним Законом^[73] на РНБО пок­ладено такі функції (ст. 3): а) внесення пропозицій Президентові щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері НБ і оборони; б) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконав­чої влади у сфері НБ і оборони у мирний час; в) координація та здій­снення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері НБ і оборони в умовах воєнного і надзвичайного стану та під час виникнення кризових ситуацій, що загрожують НБ України; г) прогноз наслідків рі­шень державних органів з питань внутрішньої та зовнішньої політики у галузі національної безпеки.

До складу РНБО входить: голова, секретар, постійні члени та члени РНБО. Президент здійснює загальне керування, безпосередньо секретар забезпечує організацію та виконання рішень РНБО, тобто здійснює по­точне керування діяльністю цього органу влади. Поточну організацію ді­яльності РНБО здійснює Секретар РНБО.

Формою прийняття рішень є засідання РНБО, на яких може бути присутнім Голова Верховної Ради, а також можуть бути запрошеними го­лови комітетів парламенту, народні депутати, керівники центральних ор­ганів виконавчої влади. Рішення РНБО приймаються не менш як двома третинами голосів її членів (ст. 10 Закону), які вводяться указами Прези­дента України. Для опрацювання і комплексного вирішення проблем міжгалузевого характеру, забезпечення науково-аналітичного та прог­рамного супроводження діяльності РНБО можуть утворюватися тимча­сові міжвідомчі комісії, робочі та консультативні органи (ст. 14 Закону).

Парламентський контроль за діяльністю РНБО здійснює профільний комітет Верховної Ради (Комітет з питань державної безпеки та оборони). Нагляд за законністю у діяльності РНБО забезпечує Генеральний прокурор.

2. Секретаріат Президента. Як допоміжний орган Секретаріат Пре­зидента сприяє ефективній реалізації Президентом його конституційних повноважень. Діяльність Секретаріату Президента носить експертно- аналітичний та інформаційно-консультативний характер^[74]. Основним призначенням Секретаріату є стратегічне планування заходів Президен­та та прогнозування основних тенденцій розвитку соціальної, політич­ної, економічної, культурної сфери суспільства. Для цього у Секретаріат залучаються відповідні фахівці, експерти, науковці. Метою діяльності цього органу є забезпечення прозорої, публічної та ефективної реалізації повноважень Президента на засадах верховенства права.

До кінця 2004р. органом, що забезпечував нормальну діяльність глави держави, була Адміністрація Президента. Становлення інституту Адмі­ністрації Президента пов’язують з відомим політиком та її першим главою Д.

Дуже неоднозначно проявилася як інститут влади Адміністрація під час виборів Президента восени 2004р. За твердженням більшості політо­логів, саме Адміністрація Президента була провідником фальсифікації ви­борів, зокрема маніпулювання їх результатами у першому та другому турі голосування. Це опосередковано проявлялося в тому, що з незрозумілих при­чин ЦВКпротягом майже двох тижнів підводила підсумки голосування, хо­ча в зарубіжних країнах для цього достатньо кілька днів. Непомірне втру­чання у діяльність парламенту та уряду, критика непублічних методів ді­яльності зумовили реформування цього органу у вигляді Секретаріату Пре­зидента.

До складу Секретаріату Президента входять Глава Секретаріату, Перший заступник і заступник Глави Секретаріату, радники Президента України, Прес-секретар Президента, Постійні Представники Президен­та у Верховній Раді, Кабінеті Міністрів, Конституційному Суді, а також головні служби та служби Секретаріату. Нині у складі Секретаріату Пре­зидента функціонує 17 служб (наприклад, Головні служби зовнішньої, внутрішньої, гуманітарної, регіональної, кадрової політики тощо).

Для виконання покладених на нього функцій Секретаріат може бра­ти за дорученням Президента України участь в опрацюванні проектів указів і розпоряджень Президента України у Кабінеті Міністрів, РНБО та інших державних органах; запитувати та одержувати в установленому по­рядку інформацію, документи і матеріали від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і посадо­вих осіб.

Інші допоміжні служби в складі Секретаріату Президента. Ефектив­ність здійснення Президентом України своїх конституційних завдань, функцій і повноважень, особливо в законотворчій і правозастосовчій сфе­рах, залежить від рівня наукового забезпечення діяльності Глави держави.

У зв’язку з цим інститут Президента України, окрім Секретаріату Пре­зидента України та Ради національної безпеки та оборони України, вклю­чає Національну академію державного управління при Президентові Украї­ни та низку науково-дослідних установ, підпорядкованих Президенту України та Раді національної безпеки та оборони України. Це — Національ­ний інститут стратегічних досліджень, Інститут проблем національної без­пеки, Національний інститут проблем міжнародної безпеки.

Національний інститут стратегічних досліджень і Національна ака­демія державного управління при Президентові України підпорядкову­ються безпосередньо Президентові України і є головними установами, зобов’язаними здійснювати якісне наукове забезпечення законодавчої та іншої діяльності Глави держави.

Основною метою Національного інституту стратегічних дослід­жень, створеного згідно з Указом Президента України № 127 від 04.03.1992, є аналітично-прогнозний і прогнозний супровід діяльності Президента України, Секретаріату Президента України та здійснення досліджень з питань суспільно-політичної, соціально-економічної, зов­нішньополітичної, воєнно-політичної, етнополітичної, гуманітарної, ін­формаційної та екологічної стратегій розвитку України та її регіонів.

Основними завданнями Національного інституту стратегічних дос­ліджень, відповідно до його Статуту, затвердженого Указом Президента України № 1158 від 16.12.2002 р., є: наукове обґрунтування, аналіз та оцінка проблем і перспектив суспільно-політичного розвитку України; організаційне, методичне та наукове супроводження підготовки проек­тів щорічних послань Президента України до Верховної Ради України; дослідження проблемних питань економічного, демографічного, соці­ального, гуманітарного, етнополітичного, воєнно-політичного, зовніш­ньополітичного, інформаційного, екологічного розвитку України; дос­лідження та моніторинг регіональних аспектів суспільного розвитку; підготовка проектів програмних документів та нормативно-правових ак­тів; наукова експертиза проектів законодавчих та інших нормативно- правових актів, державних заходів соціально-політичного спрямування; публікація результатів наукових досліджень, оперативне видання мате­ріалів з основних напрямів наукової діяльності Інституту.

У2007році дослідження за 9 науковими проектами в Національному інституті стратегічних досліджень здійснювали 115 співробітників інсти­туту, серед яких 5 докторів та 40 кандидатів наук. Національний інсти­тут стратегічних досліджень має належний авторитет у вітчизняних і зарубіжних науковців.

Національна академія державного управління при Президентові України є головним вищим навчальним закладом, який здійснює підго­товку і перепідготовку державних службовців, а також готує кадри вищої наукової кваліфікації — кандидатів і докторів наук. Окрім підготовки та перепідготовки державних службовців і посадових осіб місцевого самов­рядування, Академія (НАДУ) проводить усякого роду наукові дослід­ження, насамперед ті, яких потребує діяльність Глави держави. Загалом в Академії працює понад 100 докторів наук, професорів та майже 350 кандидатів наук, доцентів.

Аналітично-прогнозне супроводження діяльності Ради національ­ної безпеки та оборони України та консультативно-дорадче забезпечен­ня діяльності Президента України з актуальних питань глобальної, наці­ональної та регіональної безпеки здійснюють Інститут проблем національної безпеки та Національний інститут проблем міжнародної безпеки.

Відносно новим дорадчим органом при Президентові України є На­ціональний центр з питань євроатлантичної інтеграції України. Цей На­ціональний центр та Положення про його організацію та діяльність були затверджені Указом Президента України № 157 „Про Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України" від 28 лютого 2006 р.

Згідно з Положенням Національний центр відповідно до покладе­них на нього завдань: 1) аналізує ефективність впровадження державної політики у відносинах з НАТО та вносить пропозиції шодо основних напрямів її реалізації; 2) опрацьовує пропозиції шодо координації захо­дів, здійснюваних державними органами у сфері євроатлантичної інтег­рації; 3) здійснює експертизу проектів рішень державних органів у сфері євроатлантичної інтеграції; 4) забезпечує моніторинг заходів, здійснюва­них державними органами шодо створення необхідних умов для вход­ження України в НАТО, готує підсумкові та звітні матеріали шодо стану виконання шорічних цільових планів Україна — НАТО в рамках Плану дій Україна — НАТО; 5) аналізує ефективність використання бюджетних асигнувань та міжнародної фінансової допомоги, шо спрямовуються на розвиток співробітництва з євроатлантичними структурами; 6) аналізує виконання відповідних законодавчих актів та міжнародних зобов’язань у сфері євроатлантичної інтеграції; 7) систематично інформує громад­ськість про свою діяльність, стан та перспективи співробітництва Украї­ни з НАТО; 8) бере в установленому порядку участь у тематичних ек­спертних консультаціях Україна — НАТО високого рівня в рамках Інтен­сифікованого діалогу щодо прагнень України стосовно членства і відпо­відних реформ, у засіданнях Політичного і Політико-військового керів­ного комітетів НАТО з Україною; 9) здійснює інші функції.

Національний центр очолює голова, якого призначає та звільняє від виконання обов’язків Президент України. До складу Національного центру входять посадові особи Апарату Ради національної безпеки і обо­рони України, Міністерства економіки України, Міністерства закордон­них справ України, Міністерства оборони України, Міністерства внут­рішніх справ України, Міністерства промислової політики України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах за­хисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Служби безпеки України, Служ­би зовнішньої розвідки України, а також за згодою народні депутати Ук­раїни — члени комітетів Верховної Ради України у закордонних справах, з питань національної безпеки та оборони та інші особи. Персональний склад Національного центру затверджує Президент України за подан­ням голови Національного центру.

Отже, аналітично-прогнозним та консультативно-дорадчим забезпе­ченням діяльності Глави держави опікуються в цілому більше 800 провідних науковців країни, що дозволяє здійснювати якісне наукове, науково-органі­заційне, аналітично-прогностичне, методологічне забезпечення діяльності Президента України.

Окрім згаданих допоміжних органів при Президентові України діють й інші органи, чия діяльність спрямована на фінансове, кадрове, матеріально- технічне, кадрове та організаційне забезпечення передбаченої Конститу­цією та законами України діяльності Глави держави. Найбільш відомим з таких органів є Державне управління справами, Положення про діяльність якого затверджено Указом Президента України від 17 грудня 2002року № 1180 (зі змінами, внесеними відповідними указами Президента України).

Відповідно до частини 3 Указу Президента України № 128 від 19лю­того 2007року, Державне управління справами здійснює матеріально-тех­нічне, соціально-побутове та інше забезпечення діяльності Президента Ук­раїни, Ради національної безпеки та оборони України, Секретаріату Президента України та інших створених Президентом України консульта­тивних, дорадчих та допоміжних органів і служб. Існують й інші допоміжні органи і служби при Президентові України.

4.4.