<<
>>

Практикум

№ 1. У науковій літературі з конституційного права існують різні підходи до визначення та класифікації актів Президента України.

1. Як регулює питання про акти Президента України Конституція України і чому?

2.

Чим обумовлена відмінність у підходах до визначення та класифі­кації актів Президента України в науковій літературі?

3. Письмові відповіді аргументувати теоретично, юридично і фак­тично.

№ 2. Ревізуючи спадок свого попередника, Президент України ви­дав на підставі статті 102 Конституції України указ від 3 березня 2007 р., яким визнано скасованим через невідповідність Конституції і законам України указ Президента України від 25 грудня 2003 р. № 1486 „Про за­ходи щодо забезпечення конституційних прав громадян та нормалізацію життєдіяльності м. Мукачевого Закарпатської області". Останній указ був визнаний таким, що втратив чинність на підставі указу Президента від 19 квітня 2004 р. № 439.

1. До якого виду актів слід віднести указ від 25 грудня 2003 р. № 1486 і чому?

2. Чи правильно зробив Президент України, змінивши підстави ска­сування указу від 25 грудня 2003 р. № 1486? Якщо так (ні), то чо­му?

3. Відповіді обґрунтувати теоретично та юридично.

№ 3. Які акти (норми) є правовою основою для ухвалення Прези­дентом України своїх указів та розпоряджень:

— Конституція України,

— закони України;

— демократичні конституційні звичаї;

— рішення Конституційного Суду України;

— рішення судів загальної юрисдикції;

— акти виконавчої влади;

— акти прокурорського нагляду;

— Конституція Автономної Республіки Крим;

— міжнародні договори;

— рішення Європейського суду з прав людини;

— рішення органів місцевого самоврядування;

— політичні угоди (конституційні конвенційні норми);

— рішення політичних партій і громадських організацій.

Письмову відповідь обґрунтувати теоретично, юридично і практично.

№ 4. Ефективність актів Президента України в демократичній сис­темі влади залежить від таких факторів:

— домінуючий тип правової і політичної культури громадян;

— партійно-політична система в суспільстві;

— масовий характер громадських організацій;

— роль Президента України;

— матеріальне становище переважної більшості громадян;

— ставлення громадян до приватної власності;

— парламентсько-урядова коаліція;

— рівень корупції в державі;

— стан розвитку патріотичних еліт;

— деполітизація правоохоронних органів;

— морально-духовний стан суспільства;

— демократизація судової влади;

— інше (дописати).

1. Виділити 3—4 фактори, які визначають ефективність актів Прези­дента України.

2. Письмову відповідь обґрунтувати теоретично, юридично і фак­тично.

№ 5. Міністр освіти відмовився завізувати указ Президента України щодо присвоєння відповідних звань групі вчителів шкіл та професорів ВНЗ. Прем’єр-міністр запропонував міністрові освіти піти у відставку.

1. Чи несе політичну відповідальність міністр України за відмову від візування акта Президента України? Якщо так (ні), то чому?

2. Чи правомірно поступив Прем’єр-міністр? Якщо так (ні), то чому?

3. Письмову відповідь обґрунтувати теоретично і юридично.

№ 6. За одним „круглим столом“ під час дискусії виявилося декіль­ка підходів до питання про скріплення підписом Прем’єр-міністра і від­повідального міністра актів Президента України у випадках, передбаче­них Конституцією України. Зокрема одні автори вважали це скріплення формальним моментом, другі — інформативним засобом, треті — пов’язували з ним набуття чинності указів глави держави.

1. Які юридичні наслідки має скріплення підписом Прем’єр-мініс­тра і відповідального міністра актів Президента України?

2. Яким чином поділяється відповідальність посадових осіб, які скріпили своїм підписом акти Президента?

3. Які правові наслідки має процедура скріплення підписом Прем’єр-міністра і відповідального міністра актів Президента Ук­раїни для здійснення повноважень главою держави?

4.

Письмові відповіді обґрунтувати теоретично і юридично.

№ 7. Проаналізувати вітчизняний та зарубіжний досвід з ухвалення актів глави держави в умовах політичної кризи і внести 1—2 письмові пропозиції (з відповідним обґрунтуванням) щодо вдосконалення існую­чої практики конституційно-правового регулювання в Україні даного питання.

№ 8. Знайти в друкованих засобах масової інформації („День“, „Дзеркало тижня“, „Юргазета“, „Правовий тиждень“ тощо) та проана­лізувати 2—3 приклади стосовно актів Президента України.

1. Про які саме акти глави держави в них йде мова і чому?

2. Як співвідноситься юридичний і фактичний зміст актів Прези­дента України в цих матеріалах?

3. Письмові відповіді аргументувати теоретично та юридично.

№ 9. Згідно з Конституцією України судові органи в межах своєї предметної компетенції можуть проводити оцінку конституційності та законності актів Президента України. Судовому контролю в Україні під­лягають і політичні акти вищих органів державної влади.

Якщо в умовах президентсько-парламентської форми правління (до 2006) судова влада фактично самообмежувала свій контроль над актами глави держави, то з переходом до парламентсько-президентської форми правління цей контроль став ширшим, ніж у країнах класичної демокра­тії, зокрема у Франції, де певний період діяла судова доктрина так зва­них „урядових актів“, згідно з якою політичні акти парламенту, глави держави та уряду не підлягали судовому контролю.

1. Які акти Президента України можуть оскаржувати громадяни Ук­раїни, зокрема державні службовці і в порядку якого судочинства розглядаються ці спори?

2. З яких питань громадяни України є суб’єктами права на консти­туційне звернення до Конституційного Суду України?

3. Хто з наведених суб’єктів не має права звертатися з конституцій­ним поданням з питань невідповідності актів Президента України Конституції України:

а) Уповноважений Верховної Ради з прав людини;

б) Голова Верховної Ради України;

в) окремий народний депутат України;

г) Кабінет Міністрів України

4.

Письмові відповіді обґрунтувати з посиланням на норми права.

№ 10. У Конституції і законах України містяться норми, які перед­бачають право фізичних та юридичних осіб оскаржувати в суді рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самовря­дування, посадових і службових осіб.

1. Назвати норми Конституції України, які визнають право фізич­них та юридичних осіб на оскарження актів Президента.

2. Назвати 3—4 положень чинного законодавства України, які регла­ментують порядок оскарження актів Президента України. Чи від­повідають ці норми положенням Конституції України?

3. Письмові відповіді обґрунтувати.

№ 11. У випадку, коли правовий акт Президента України визнано Конституційним Судом України неконституційним, цей акт:

а) повертається на доробку у той орган, що його видав;

б) підлягає відміні органом, що прийняв цей акт;

в) підлягає відміні Президентом України як гарантом дотримання Конституції України;

г) втрачає чинність від дня ухвалення рішення про його неконститу­ційність.

Письмові відповіді обґрунтувати.

№ 12. Рішенням Конституційного Суду України від 6 липня 1998 року у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Пре­зидента України від 24 квітня 1997 року № 371 „Про Національне бюро розслідувань України" було визнано такими, що не відповідають Кон­ституції України окремі положення зазначеного Указу стосовно визна­чення організаційної структури Національного бюро розслідувань Укра­їни (статті 4, 5, 6, 9, абзац третій статті 10); стосовно визначення порядку затвердження структури, граничної чисельності працівників і штатного розпису Національного бюро розслідувань України (стаття 5); стосовно затвердження Положення про Національне бюро розслідувань України (стаття 8); стосовно визначення підпорядкованості Директора Націо­нального бюро розслідувань України (положення „який безпосередньо підпорядковується Президентові України" в частині першій статті 3); стосовно порядку призначення на посади та звільнення з посад першого заступника і заступників Директора Національного бюро розслідувань України (положення „яких за його поданням призначає на посади та звільняє з посад Президент України" в частині третій статті 3) та стосов­но призначення на посади та звільнення з посад начальників регіональ­них бюро розслідувань (частина друга статті 4).

1.

Чи може бути оскаржене таке рішення Конституційного Суду Ук­раїни до Верховного Суду України?

2. Чи може бути оскаржене таке рішення Конституційного Суду Ук­раїни до Міжнародного Суду?

3. Чи є вказане Рішення Конституційного Суду України остаточним і таким, що не підлягає оскарженню?

4. Чи повинні бути звільнені зі своїх посад у зв’язку з таким рішен­ням Конституційного Суду України Директор Національного бю­ро розслідувань України, його перший заступник і заступники та начальники регіональних бюро розслідувань?

№ 13. Частина друга статті 95 Закону України „Про Конституційний Суд України" передбачає, що у разі, якщо при тлумаченні закону Украї­ни (його окремих положень) була встановлена наявність ознак його не­відповідності Конституції України, Конституційний Суд України у цьому ж провадженні вирішує питання щодо неконституційності цього Закону.

1. Чи може Конституційний Суд України при розгляді справи про тлумачення або про неконституційність окремої норми закону України вийти за межі справи і розглядати стосовно конституцій­ності іншу правову норму цього Закону, яка не є предметом кон­ституційного подання (звернення)?

2. Чи може Конституційний Суд України, вирішуючи питання тлу­мачення окремих положень будь-якого акта Президента України, за наявності ознак їх неконституційності або невідповідності Конституції України, цього акта глави держави в цілому, визнати неконституційними ці правові положення чи весь акт в цілому та­кими (таким), що не відповідають Конституції України?

Письмові відповіді обґрунтувати.

№ 14. З мотивів невідповідності Конституції України 13 серпня 2007 року Президент України своїм Указом № 706 зупинив дію постанов Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2006 року № 1854 „Про вдос­коналення управління атомно-промисловим комплексом", якою перед­бачено утворення державного концерну „Укратомпром“, та від 14 берез­ня 2007 року № 456 „Деякі питання державного концерну „Укратомпром“, якою затверджено Статут цього Концерну.

1. Чи втрачає концерн „Укратомпром“ у зв’язку із зупиненням дії вказаних постанов уряду статус юридичної особи?

2. Чи обмежуються у зв’язку із зупиненням дії вказаних постанов уряду права та обов’язки цього Концерну, у тому числі і відпові­дальність за зобов’язаннями?

3. Чи продовжує здійснювати свою господарську діяльність концерн „Укратомпром“ після зупинення дії вказаних постанов уряду?

Відповіді обґрунтувати з посиланням на норми права.

№ 15. У період з 2 квітня по 31 липня 2007 року Президент України видав низку указів, якими він достроково припиняв повноваження Вер­ховної Ради України V скликання та призначав позачергові вибори до Верховної Ради України. Це такі укази:

Указ Президента України від 2 квітня 2007 року № 264 „Про достро­кове припинення повноважень Верховної Ради України“;

Указ Президента України від 26 квітня 2007 року № 355 „Про до­строкове припинення повноважень Верховної Ради України“;

Указ Президента України від 29 травня 2007 року № 476 „Про зупи­нення дії статті 2 Указу Президента України від 26 квітня 2007 року № 355“;

Указ Президента України від 31 травня 2007 року № 480 „Про вне­сення змін до статті 1 Указу Президента України від 29 травня 2007 року № 476“;

Указ Президента України від 1 червня 2007 року № 482 „Про вне­сення змін до статті 1 Указу Президента України від 29 травня 2007 року № 476“;

Указ Президента України від 5 червня 2007 року № 496 „Про виз­нання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента Украї- ни““;

Указ Президента України від 5 червня 2007 року № 497 „Про приз­начення позачергових виборів до Верховної Ради України у зв’язку з не- повноважністю Верховної Ради України та достроковим припиненням її повноважень11;

Указ Президента України від 31 липня 2007 року № 675 „Про вне­сення змін до Указу Президента України від 5 червня 2007 року № 497“.

1. З якого моменту вважаються достроково припиненими повнова­ження Верховної Ради України?

2. Чи поновлювалися повноваження Верховної Ради України після указу Президента України про призначення позачергових парла­ментських виборів від 2 квітня 2007 року? Якщо так, то скільки разів відбувалося таке поновлення?

3. Який день вважається датою останнього дострокового припинен­ня повноважень Верховної Ради України?

4. Чи зберегла Верховна Рада України після дострокового припи­нення її повноважень свою правосуб’єктність, зокрема при роз­гляді справ у Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції?

Письмові відповіді обґрунтувати.

№ 16. Виберіть з наведеного переліку форми (джерела) права, на підставі яких можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особа­ми акти Президента України:

— Конституція України;

— закони України;

— демократичні конституційні звичаї;

— рішення Конституційного Суду України;

— рішення судів загальної юрисдикції;

— акти прокурорського нагляду;

— акти виконавчої влади;

— Конституція Автономної Республіки Крим;

— міжнародні договори;

— рішення Європейського суду з прав людини;

— рішення органів місцевого самоврядування;

— політичні угоди (конституційні конвенційні норми);

— рішення політичних партій і громадських організацій.

Письмову відповідь обґрунтувати.

№ 17. У Рішенні Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів Украї­ни щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84, 91, 104 Кон­ституції України було зокрема встановлено, що Верховна Рада України є повноважною, тобто правомочною приймати закони і реалізовувати ін­ші конституційно визначені повноваження, за умов обрання не менш як двох третин від її конституційного складу і складення новообраними на­родними депутатами України присяги. Ця конституційна вимога є умо­вою повноважності Верховної Ради України протягом усього періоду скликання і не може розглядатися лише як підстава для відкриття її пер­шого засідання першої сесії.

1. Чи створив Президент України своїм указом про позачергові пар­ламентські вибори від 5 червня 2007 р. новий прецедент щодо зас­тосування статті 82 Конституції України? Якщо так (ні), то чому?

№ 18. Питання про підвідомчість Конституційному Суду України справ про конституційність указів Президента про дострокове припи­нення повноважень парламенту від 2 та 26 квітня 2007 р. за конституцій­ними поданнями народних депутатів України активно дискутувалось у ЗМІ, на конференціях і за круглими столами.

Одні автори вважали, що Суд обов’язково повинен розглядати ці справи, оскільки стаття 150 Конституції України надає народним депу­татам України право оскаржувати будь-які укази глави держави. Інші ав­тори виходили з того, що конституційні подання депутатів перебувають за межами предметної компетенції парламенту (стаття 85 Конституції України та інші статті), а тому непідсудні єдиному органу конституцій­ної юрисдикції. Треті автори вважали, що оскарженню в Конституцій­ному Суду України з боку народних депутатів підлягають тільки норма­тивні положення указів Президента України про дострокове припинення повноважень парламенту.

1. Назвіть юридичні підстави для розгляду зазначених справ Кон­ституційним Судом?

2. Назвіть можливі підстави для відмови суб’єктам конституційного подання у відкритті конституційного провадження по даних спра­вах?

3. Чи може Конституційний Суд України при розгляді питання що­до конституційності указів Президента України від 2 і 26 квітня 2007 року застосовувати казуальне тлумачення?

4. Письмові відповіді аргументувати.

5.6.

<< | >>
Источник: Конституційна конфліктологія (конституційні механізми подолання політичних криз): посібник / Г. М. Волянська, М. В. Оніщук, М. В. Савчин, та ін.: За ред. М. В. Савчина, В. Л. Федоренка — К.: Ін-т громадян. сусп-ва,2008. — 188 с.. 2008

Еще по теме Практикум: