Структура Конституційного Суду України.
Зважаючи на суттєвий перегляд юрисдикційних повноважень Конституційного Суду України та їхнє розширення відповідно до змін до Конституції України щодо правосуддя 2016 року, організаційна структура Конституційного Суду України так само зазнала змін.
Так, відповідно до Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII “Про Конституційний Суд України” (зі змінами) у його складі діють Велика палата, два сенати та шість колегій.
Велика палата, сенати, колегії Конституційного Суду України у межах визначених законом повноважень щодо конституційного провадження діють як Конституційний Суд України і мають статус його органів.
Організаційну структуру Суду становлять:
1) Голова Суду, якого обирають зі складу суддів Суду на спеціальному пленарному засіданні Суду лише на один трирічний строк таємним голосуванням більшістю від конституційного складу Суду. Для обрання Голови Суду на спеціальному пленарному засіданні Суду створюється комісія з числа суддів Суду;
2) заступник Голови Суду, який виконує окремі повноваження за дорученням Голови Суду, за його відсутності виконує його обов’язки й обирається за його пропозицією на спеціальному пленарному засіданні Суду лише на один трирічний строк таємним голосуванням;
3) органи, що діють як Суд:
а) Велика палата (у складі всіх суддів Суду), яка здійснює майже всі конституційно визначені компетенційні повноваження Суду, зокрема вирішує процедурні питання, що виникають під час конституційного провадження, розглядає питання відповідності Конституції України законів України (їх окремих положень) за конституційними скаргами у разі відмови Сенату від розгляду справи на розсуд Великої палати у випадках, визначених Законом;
б) два сенати (від шести до дев’яти суддів кожен), які, передусім, розглядають питання щодо відповідності Конституції України законів України (їх окремих положень) за конституційними скаргами.
Головою першого Сенату є Голова Суду, другого Сенату – його заступник;в) шість колегій (у складі трьох суддів Суду), які вирішують питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням, конституційною скаргою;
3) постійні комісії — допоміжні органи, що створюються з числа суддів Суду для вирішення питань організації його внутрішньої діяльності. Станом на березень 2021 року функціонує п’ять постійних комісій Суду: з питань регламенту та етики; з питань бюджету та кадрів; з питань наукового забезпечення; з питань міжнародних зв’язків; з правничої термінології;
4) Секретаріат Суду, що здійснює організаційне, аналітичне, юридичне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Суду. Керівника Секретаріату, його першого заступника, заступників за поданням Голови Суду призначає та звільняє Суд. Кандидати на вказані посади мають відповідати кваліфікаційним вимогам, передбаченим для осіб, які претендують на зайняття посади державної служби категорії «А»;
41) служба судових розпорядників та патронатна служба судді Суду, які діють у складі Секретаріату Суду;
42) інші складники: архів, бібліотека, офіційне видання «Вісник Конституційного Суду України», прес-служба, приймальня громадян тощо, що діють у складі Секретаріату Суду.
5) Науково-консультативна рада Суду, що утворена як консультативно-дорадчий орган з числа висококваліфікованих фахівців у сфері права для підготовки наукових висновків з питань діяльності Суду, що потребують наукового забезпечення. Правові засади організації та діяльності Науково-консультативної ради Конституційного Суду України затверджено постановою Конституційного Суду України від 03.12.2018 № 38-п/2018. Членом Науково-консультативної ради Конституційного Суду України може бути суддя Суду у відставці, а також фахівець, який має науковий ступінь доктора наук або доктора філософії (кандидата наук). До складу Ради входять голова (з квітня 2019 року – доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, проректор з навчальної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Ю.
Г. Барабаш), заступник голови, вчений секретар (повинен мати науковий ступінь доктора юридичних наук або доктора філософії у галузі права (кандидата юридичних наук)) та члени Ради. Її персональний склад за поданням Голови Суду затверджується постановою Суду. До повноважень Науково-консультативної ради належить: надання за зверненнями суддів Суду наукових висновків з питань, порушених у конституційних поданнях, конституційних зверненнях та конституційних скаргах; сприяння Суду в організації та проведенні наукових та науково-практичних заходів (конференцій, круглих столів, симпозіумів тощо). Формами роботи Ради є засідання (скликається у разі потреби, але не рідше одного разу на рік) та участь у конференціях, інших наукових і науково-практичних заходах. За рішенням Ради можуть утворюватися її робочі органи – постійні комісії, робочі групи тощо. За клопотанням судді Суду або голови Ради член Ради готує науковий висновок;