Виборчий процес в Україні

Виборчий процес - це врегульована Конституцією та законами України специфічна діяльність органів і громадян (суб’єктів виборчого процесу), спрямована на підготовку і проведення виборів з метою формування представницьких органів влади.

Суб’єкти виборчого процесу - це законодавчо уповноважені учасники виборчого процесу. Такими суб’єктами є:

- виборець;

- зареєстрований кандидат у депутати, на пост Президента України, на посаду сільського, селищного, міського голови;

- партія (блок), що висунула кандидата в депутати, на пост Президента України;

- офіційний спостерігач від партії (блоку) - суб’єкта виборчого процесу;

- уповноважені представники, довірені особи - суб’єктів виборчого процесу;

- виборчі комісії, утворені відповідно до чинного законодавства України.

Засади виборчого процесу - це загальні нормативно-регулятивні правила взаємодії безпосередніх учасників виборчого процесу, що застосовуються на відповідних виборах.

Виборчий процес, згідно ст. 11 Закону України «Про вибори народних депутатів України», здійснюється на засадах:

1) загального виборчого права - право голосу на виборах Депутатів мають дієздатні громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років.

Документом, який підтверджує особу та громадянство України виборця на виборах депутатів, є:

а) паспорт громадянина України;

б) тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України);

в) військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);

г) картка (довідка) установи кримінально-виконавчої системи, що повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць,

рік народження, громадянство, фотокартку особи, підпис керівника та печатку установи (для осіб, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи);

ґ) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

д) дипломатичний паспорт;

е) службовий паспорт;

є) посвідчення особи моряка.

2) рівного виборчого права - кожний виборець має один голос. Усі суб’єкти виборчого процесу мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі, що забезпечується забороною привілеїв чи обмежень кандидатів у депутати за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, а також забороною незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у виборчий процес, рівним та неупередженим ставленням ЗМІ до суб’єктів виборчого процесу.

3) прямого виборчого права - виборці шляхом голосування формують органи публічної влади;

4) добровільного виборчого права - ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у виборах;

5) вільного виборчого права - застосування насильства, погроз,

обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється. З метою забезпечення умов для вільного волевиявлення

військовослужбовцям, згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про вибори народних депутатів України», строкової служби в день виборів надається відпустка для участі в голосуванні не менш як на чотири години;

6) таємного виборчого права - контроль за волевиявленням виборців забороняється. Членам виборчих комісій, іншим особам забороняється вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця. Виборчі бюлетені для голосування, згідно ч. 4 ст. 72 Закону України «Про вибори Президента України», друкуються на однаковому папері за формою та текстом, затвердженими Центральною виборчою комісією, і повинні бути однаковими за розміром, кольором та змістом;

7) особистого голосування - кожний виборець голосує на виборах особисто, голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняється;

8) пропорційної системи з обранням депутатів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі (далі -загальнодержавний округ) за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій (далі - партії (блоки),

9) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес;

10) політичного плюралізму та багатопартійності;

11) публічності і відкритості;

12) свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх суб’єктів виборчого процесу до ЗМІ незалежно від їх форми власності, крім ЗМІ, засновниками (власниками) яких є політичні партії;

13) неупередженості органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, судів, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до суб’єктів виборчого процесу.

***

Виборчий процес - досить складний і багатогранний, тому має здійснюватися в законодавчо визначеному порядку.

Виборчий процес, згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про вибори народних депутатів України» включає такі етапи:

1) складання та уточнення списків виборців;

2) утворення виборчих округів;

3) утворення виборчих дільниць;

4) утворення виборчих комісій;

5) висування та реєстрація кандидатів;

6) проведення передвиборної агітації;

7) голосування;

8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;

9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;

10) припинення діяльності виборчих комісій.

Виборчий процес завершується через 15 днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів.

Список виборців - це документ офіційної реєстрації громадян, які мають право голосу. Наука конституційного права розрізняє два види списків виборців:

1) особистий список складається із тих громадян, які добровільно зареєструвалися у відповідному органі влади з метою участі у виборах. Така система діє в США, Франції тощо;

2) публічний список, тобто обов’язковий, який складається за ініціативи держави:

а) шляхом обходу членів територіальних громад відповідних населених пунктів уповноваженими представниками державної влади (Канада, Великобританія та ін.);

б) шляхом автоматичної реєстрації членів територіальних громад офіційними представниками публічної влади на місцях (Німеччина, Швейцарія, Російська Федерація, Україна).

Схемаї. Складання списків виборців.

Складання списків виборців - досить складний, проте законодавчо визначений, процес. Так, згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про вибори народних депутатів України», для підготовки проведення голосування виборців до 1 жовтня року, який передує року проведення чергових виборів народних депутатів України, складаються загальні списки виборців за формою, затвердженою ЦВК.

містах Києві та Севастополі, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад утворюються робочі групи обліку виборців на період з 1 серпня року, що передує року проведення чергових виборів, до дня проведення чергових виборів включно.

Виборець, згідно ч. 4 ст. 40 вищезгаданого Закону, може бути включений до загального списку виборців лише один раз.

Після утворення виборчих дільниць робочі групи обліку виборців на основі відповідного уточненого загального списку виборців складають списки виборців по кожній звичайній виборчій дільниці. Виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці. У списку виборців на виборчій дільниці зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження (число, місяць, рік), місце проживання та адреса житла виборця, а для військовослужбовців строкової служби та осіб, що перебувають в установах кримінально-виконавчої системи, - адреса місця перебування.

Для забезпечення контролю за достовірністю списків виборців існує Державний реєстр виборців (далі - Реєстр).

Реєстр - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (банк даних), призначена для зберігання, обробки даних та користування ними, створена для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України. Основними завданнями Реєстру є:

1) ведення персоніфікованого обліку виборців;

2) складання списків виборців для всіх без винятку виборів, які проводяться в Україні^[171].

До ідентифікаційних персональних даних, які однозначно визначають особу виборця, належать:

1) прізвище, власне ім’я (усі власні імена), по батькові виборця;

2) дата і місце народження виборця.

До службових персональних даних Реєстру, згідно ст. 9 Закону

України «Про Державний реєстр виборців», належать:

1) дата набуття виборцем громадянства України;

2) дата припинення громадянства України (для осіб, включених до Реєстру, громадянство України яких припинено);

3) дата визнання особи недієздатною (для осіб, включених до Реєстру та визнаних судом недієздатними);

4) дата поновлення дієздатності особи (для осіб, включених до Реєстру, чия дієздатність поновлена);

5) дата смерті виборця або дата оголошення його померлим (для померлих осіб, включених до Реєстру);

6) дата скасування рішення суду про оголошення особи, включеної до Реєстру, померлою;

7) службова відмітка, зазначена у частині другій статті 5 цього Закону;

8) службова відмітка про вибуття виборця із зареєстрованого місця проживання (без внесення змін до його виборчої адреси);

9) посилання на документи (із зазначенням їх реквізитів), які

є у розпорядженні органу ведення Реєстру та стали підставою для внесення запису або персональних даних до бази даних Реєстру, зміни (уточнення) цих персональних даних або знищення запису.

10) відомості, передбачені частиною другою цієї статті.

До персональних даних, які визначають місце та умови голосування виборця, належать:

1) виборча адреса виборця;

2) номер територіального або зазначення закордонного виборчого округу, до якого віднесений виборець;

3) номер постійної виборчої дільниці, до якої віднесений виборець;

4) відомості про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно (за наявності підстав).

Органом ведення Реєстру є:

1) у районі, районі в місті Києві, місті Севастополі - певний структурний підрозділ відповідної державної адміністрації;

2) у місті обласного значення без районного поділу - відповідний виконавчий орган міської ради;

3) у районі в місті обласного значення з районним поділом - виконавчий орган районної у місті ради або відповідний структурний підрозділ створеного у районі виконавчого органу міської ради.

Розпорядник Реєстру, органи ведення Реєстру у взаємодії з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України при створенні та веденні Реєстру забезпечують захист Реєстру: захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист Реєстру від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних виборців.

Виборчий округ - це територіальна або інша виборча одиниця, яка створюється з метою об’єднання виборців для їх участі в голосуванні на виборах. Створення виборчих округів - неодмінна умова виборчого процесу.

Світова практика знає такі критерії утворення виборчих округів:

- виробничий, тобто за місцем роботи (Китай);

- етнічний, тобто за національним походженням (Сінгапур);

- представницький, тобто на основі представницьких місцевих органів влади або колегії виборців (Італія);

- територіальний, який прив’язаний до територіального поділу держави (Україна).

Виборчі округи в Україні мають назву територіальні виборчі округи, оскільки утворюються тільки за територіальною ознакою.

Схема. Виборчі округи

Територіальні виборчі округи

Одномандатний виборчий округ - обирається лише один кандидат за мажоритарною виборчою системою

Загальнодержавний одномандатний виборчий

Багатомандатний виборчий округ - обираються два і більше кандидатів переважно за пропорційною виборчою

системою

Загальнодержавний багатомандатний виборчий

округ

- вибори Президента України

Територіальні одномандатні виборчі округи

- вибори депутатів сільських, селищних рад;

- вибори сільського, міського, селищного голів

округ

- вибори народних депутатів України

Територіальні багатомандатні виборчі округи

- вибори міських, районних у містах, районних, обласних рад, Верховної ради АРК

Порядок утворення виборчих округів встановлений чинним законодавством. Так, згідно ст. 18 Закону України «Про вибори народних депутатів України», вибори депутатів проводяться в єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, який включає в себе всю територію України та закордонний виборчий округ. Для проведення виборів депутатів територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Кількість таких округів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі встановлюється Центральною виборчою комісією з урахуванням їх адміністративно-територіального устрою. Територіальні виборчі округи утворюються з приблизно рівною кількістю виборчих дільниць, виходячи з кількості виборчих дільниць, які були утворені під час попередніх чергових виборів Президента України або народних депутатів України. Територіальний виборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст. На території великих міст може бути утворено більше ніж один територіальний виборчий округ. Закордонний виборчий округ складають усі закордонні виборчі дільниці.

Рішення про утворення територіальних виборчих округів приймається ЦВК не пізніш як за 110 днів до дня виборів. Рішення про утворення територіальних виборчих округів із зазначенням їх номерів, меж та центрів округів публікується ЦВК у триденний строк від дня прийняття нею відповідного рішення в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації.

За подібною схемою утворюються виборчі округи і на виборах Президента України (ст.19 Закону України «Про вибори Президента України).

Виборчі округи, згідно ст. 12 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», для виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів утворюються відповідними територіальними виборчими комісіями не пізніш як за 70 днів до дня виборів. Списки виборчих округів із зазначенням їх номерів, меж і центрів доводяться до відома громадян відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як на п’ятий день після їх утворення.

Особливою умовою формування виборчих округів є дотримання принципу рівності усіх виборчих округів за кількістю виборців

Виборча дільниця - це територіальна виборча одиниця для проведення голосування і підрахунку голосів виборців, об’єднаних між собою спільним місцем проживання.

Виборчі дільниці, згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про вибори Президента України», поділяються на звичайні, спеціальні та закордонні.

Звичайні виборчі дільниці утворюються для організації голосування виборців за місцем їх проживання. Такі дільниці утворюються територіальними виборчими комісіями за поданням виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у містах рад, а у разі відсутності таких органів - за пропозицією відповідно сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах рад або посадових осіб, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження. Територіальна виборча комісія своїм рішенням визначає межі кожної звичайної виборчої дільниці та перелік будинків, що входять до неї, а також місцезнаходження дільничної виборчої

Спеціальні виборчі дільниці утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, в установах кримінально-виконавчої системи та інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування. Як виняток, такі виборчі дільниці можуть утворюватися ЦВК за поданням відповідної територіальної виборчої комісії на території військових частин, дислокованих на значній відстані від населених пунктів. Спеціальні виборчі дільниці утворюються територіальними виборчими комісіями за місцем розташування відповідних закладів чи установ або за місцем приписки судна чи полярної станції.

Закордонні виборчі дільниці утворюються при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах, дислокованих за межами України. Закордонні виборчі дільниці утворюються ЦВК за поданням Міністерства закордонних справ України. Закордонні виборчі дільниці складають окремий закордонний виборчий округ.

Для проведення голосування і підрахунку голосів під час місцевих виборів територія сіл, селищ, міст, районів у містах поділяється на виборчі дільниці. Виборчі дільниці утворюються сільською, селищною, міською, районною у місті радою або її виконавчим комітетом.

Виборчі дільниці утворюються з кількістю виборців від п’ятдесяти до трьох тисяч осіб. Якщо на відповідній території, у відповідному закладі чи установі налічується менше або більше від зазначеної чисельності виборців і їх (або їх надлишок) неможливо віднести до іншої виборчої дільниці або неможливо утворити додаткову виборчу дільницю на цій території, у відповідному закладі чи установі, виборча дільниця може бути утворена з меншою або більшою чисельністю виборців.

Виборчі дільниці за розміром поділяються:

1) малі - з орієнтованою кількістю виборців від 50 до 500 осіб;

2) середні - з орієнтованою кількістю виборців від 500 до 1500 осіб;

3) великі - з орієнтованою кількістю виборців від 1500 до 3000 осіб.

Виборчі комісії - це передбачені Конституцією і законами України спеціальні органи, які створюються для організації та проведення виборів до представницьких органів в Україні.

Виборчими комісіями, які забезпечують організацію і проведення, наприклад, виборів Президента України є:

1) Центральна виборча комісія;

2) окружні виборчі комісії;

3) дільничні виборчі комісії.

Центральна виборча комісія (далі - ЦВК) є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції та законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів як на загальнодержавному, так і місцевому рівнях. Законодавчою основою організації і діяльності ЦВК є Конституція України (п. 21 ст. 85), Закон України «Про Центральну виборчу комісію» від 30 червня 2004 р. та інші законодавчі акти.

Верховна Рада України призначає на посаду та припиняє повноваження членів ЦВК за поданням Президента України. Строк повноважень ЦВК 7 років. Члени ЦВК працюють на постійній основі, мають статус державних службовців.

Голова Комісії, його заступники, секретар, згідно ст. 9 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», обираються на її засіданні таємним голосуванням із числа членів ЦВК. Голова ЦВК, його заступники, секретар, а також не менше п’яти інших членів Комісії повинні мати вищу юридичну освіту.

Членом ЦВКможе бути:

1) громадянин України;

2) на день призначення досяг 25 років;

3) має право голосу;

4) проживає в Україні не менше п’яти останніх років;

5) володіє державною мовою.

Членом ЦВК не може бути особа, яка:

1) має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в законодавчому порядку,

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) є народним депутатом України або має інший представницький мандат;

4) входить до складу інших виборчих комісій та комісій з референдумів, є членом ініціативної групи референдуму, займається підприємницькою діяльністю, входить до складу правління чи інших виконавчих органів організацій, що мають на

меті отримання прибутку.

Крім того, член ЦВК не може:

1) входити до складу органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування;

2) бути кандидатом у Президенти України, кандидатом у народні депутати України, депутати місцевих рад. При набутті членом ЦВК зазначеного статусу Комісія приймає рішення про зупинення його повноважень на період перебування у відповідному статусі.

Член Комісії, який до свого призначення на посаду був членом будь- якої політичної партії, на час здійснення своїх повноважень зупиняє членство у цій партії і не може брати участі в її роботі.

Члену ЦВК після складення ним присяги видається посвідчення за підписом Президента України.

ЦВК є повноважною з моменту призначення на посаду та складення присяги не менш як двома третинами її складу. Основною формою роботи ЦВК є засідання, які вважаються повноважними, якщо на них присутні не менш як дві третини її персонального складу.

Правовими актами ЦВК є рішення, які ухвалюються у формі постанови. З питань поточної внутрішньої діяльності ЦВК може ухвалювати протокольне рішення. Рішення ЦВК приймається на засіданні відкритим голосуванням більшістю голосів від її складу. Рішення, прийняті ЦВК, можуть бути змінені лише за власної ініціативи або на підставі рішення суду. Голова ЦВК у межах своїх повноважень видає розпорядження.

Загальні повноваження Центральної виборчої комісії визначені ст. 17 Закону України «Про Центральну виборчу комісію»:

1) забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України та права на участь у референдумах;

2) забезпечує дотримання передбачених Конституцією та законами України принципів і засад виборчого процесу та процесу референдуму;

3) здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України про вибори і референдуми;

4) забезпечує однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України;

5) здійснює консультативно-методичне забезпечення діяльності виборчих комісій та комісій з референдумів, приймає обов’язкові

для використання в роботі виборчих комісій та комісій з референдумів роз’яснення і рекомендації з питань застосування законодавства України про вибори і референдуми;

6) готує пропозиції щодо вдосконалення законів з питань проведення виборів та референдумів;

7) звертається в разі необхідності до Конституційного Суду

України щодо офіційного тлумачення Конституції України, законів України або окремих їх положень з питань, що стосуються організації підготовки та проведення виборів і референдумів;

8) є розпорядником Державного реєстру виборців, забезпечує його ведення та функціонування відповідно до закону;

9) здійснює контроль за дотриманням політичними партіями

(виборчими блоками політичних партій), іншими суб’єктами виборчого процесу та процесу референдуму вимог законодавства про вибори і референдуми;

10) забезпечує на виборах і референдумах акредитацію офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій відповідно до закону, видає їм посвідчення;

11) здійснює заходи щодо підвищення правової культури учасників виборчого процесу та референдумів;

12) публікує інформацію про підготовку та проведення виборів

і референдумів в Україні, матеріали про свою діяльність та ін.

ЦВК наділена значним обсягом повноважень щодо організації підготовки і проведення виборів, скажімо, Президента України:

1) організовує підготовку і проведення виборів Президента України;

2) оголошує початок процесу виборів Президента України;

3) очолює систему виборчих комісій, які утворюються для проведення виборів Президента України, спрямовує та контролює їх діяльність;

4) утворює територіальні виборчі округи з виборів Президента України;

5) формує територіальні виборчі комісії з виборів Президента України; здійснює повноваження територіальної виборчої комісії для закордонного виборчого округу;

6) публікує постанови Комісії та іншу інформацію стосовно виборів Президента України у випадках, передбачених законом;

7) здійснює контроль за цільовим використанням коштів, виділених з Державного бюджету України на підготовку і проведення виборів Президента України;

8) контролює порядок надходження, обліку та використання коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України в порядку та в межах, встановлених законом;

9) встановлює форми виборчих документів, затверджує зразки виборчих скриньок для голосування, печаток виборчих комісій, визначає порядок зберігання та передачі виборчих документів до відповідних державних архівних установ;

10) заслуховує повідомлення виборчих комісій, керівників міністерств, інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань, пов’язаних з підготовкою і проведенням виборів Президента України;

11) реєструє кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, уповноважених представників у ЦВК;

12) встановлює форму та затверджує текст виборчого бюлетеня з виборів Президента України, забезпечує їх виготовлення;

13) звертається до Вищого адміністративного суду України щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України з підстав, встановлених законом;

14) встановлює та офіційно оприлюднює результати виборів Президента України;

15) вносить до Верховної Ради України подання про призначення повторних виборів Президента України у випадках, передбачених законом;

16) після складення присяги вручає новообраному Президенту України посвідчення Президента України та ін.

Окружна виборча комісія, згідно ч. 2 ст. 23 Закону України «Про вибори президента України», утворюється ЦВК не пізніше як за 50 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше 12 осіб.

Подання стосовно кандидатур до складу окружних виборчих комісій (по дві особи до однієї комісії від одного кандидата) вноситься кандидатами на пост Президента України, які зареєстровані у ЦВК. Подання вищезазначених кандидатур до складу окружних комісій вноситься до ЦВК не пізніше як за 54 дні до дня виборів за підписом кандидата на пост Президента України або його представником. У разі якщо у встановлений строк не надійшли відповідні подання щодо складу окружної виборчої комісії, або їх кількість становить менше 10 осіб, то окружна виборча комісія утворюється ЦВК за поданням її голови у кількості 9 осіб з обов’язковим урахуванням раніше поданих кандидатур.

Окружна виборча комісія виконує такі повноваження:

1) здійснює контроль за додержанням законодавства про вибори Президента України;

2) утворює дільничні виборчі комісії та спрямовує їхню діяльність;

3) надає правову, організаційно-методичну, технічну допомогу дільничним виборчим комісіям, організовує навчання їх членів з питань організації виборчого процесу;

4) у порядку, встановленому ЦВК, вирішує питання розподілу та використання коштів дільничними виборчими комісіями, контролює забезпечення дільничних виборчих комісій приміщеннями, транспортом, засобами зв’язку;

5) контролює складання списків виборців і подання їх для загального ознайомлення; передає списки виборців дільничним

виборчим комісіям;

6) сприяє разом з відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування організації зустрічей кандидатів з виборцями;

7) забезпечує передачу дільничним виборчим комісіям виборчих бюлетенів та іншої документації;

8) встановлює підсумки голосування по територіальному виборчому округу, складає протокол про підсумки голосування та надсилає його до ЦВК;

9) визнає голосування на виборчій дільниці недійсним у випадках, передбачених законодавством;

10) забезпечує проведення повторного голосування відповідно до рішення ЦВК про призначення повторного голосування по виборах Президента України, а також проведення повторних виборів відповідно до чинного законодавства;

11) реєструє офіційних спостерігачів від кандидатів у Президенти України та партій (блоків) у відповідному територіальному окрузі;

12) забезпечує виготовлення печаток, штампів і передає їх дільничним виборчим комісіям;

13) розглядає в межах своїх повноважень звернення, заяви і скарги щодо організації та проведення виборів у межах територіального виборчого округу, а також звернення, заяви і скарги на рішення та дії чи бездіяльність дільничних виборчих комісій і приймає щодо них рішення;

14) заслуховує інформацію дільничних виборчих комісій, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань підготовки і проведення виборів Президента України;

15) забезпечує передачу на зберігання до відповідної державної архівної установи виборчої та іншої документації в порядку, встановленому ЦВК;

16) здійснює інші повноваження відповідно до чинного законодавства України.

Повноваження окружних виборчих комісій починаються з дня, наступного після прийняття рішення про їх утворення, і закінчуються через 15 днів після офіційного оголошення ЦВК результатів виборів Президента України.

Дільничні виборчі комісії утворюються по виборчих дільницях:

1) дільнична виборча комісія звичайних виборчих дільниць;

2) дільнична виборча комісія спеціальних виборчих дільниць;

3) дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці.

Перші два види дільничних виборчих комісій (звичайних і спеціальних виборчих дільниць) утворюються відповідними окружними виборчими комісіями не пізніш як за 26 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше 12 осіб. Право подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій (по дві особи до однієї комісії від одного кандидата) як звичайних, так і спеціальних виборчих дільниць мають кандидати на пост Президента України. Такі подання вносяться до окружної виборчої комісії не пізніше як за 34 дні до дня виборів за підписом кандидата на пост Президента України або його представником.

Третя, тобто дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці утворюється ЦВК за поданням вищезазначених суб’єктів.

Дільнична виборча комісія здійснює такі повноваження:

1) здійснює контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про вибори Президента України;

2) складає список виборці, уточнює список виборців, подає його для загального ознайомлення, вносить до нього зміни;

3) завчасно вручає або надсилає виборцям іменні запрошення із зазначенням дати проведення виборів, адреси приміщення для голосування, часу початку і закінчення голосування, номера виборця у списку виборців на дільниці;

5) забезпечує підготовку приміщення для голосування та виборчих скриньок;

6) організовує голосування на виборчій дільниці;

7) проводить підрахунок голосів, поданих на виборчій дільниці, складає протокол про підсумки голосування та надсилає його до відповідної територіальної виборчої комісії;

9) визнає недійсним голосування на виборчій дільниці у випадках: а) незаконного голосування у кількості, що перевищує 10% кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на цій дільниці; б) знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує 10% кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на цій дільниці.

10) розглядає звернення, заяви і скарги з питань внесення змін до списку виборців, організації та проведення голосування, підрахунку голосів на виборчій дільниці та приймає щодо них рішення та ін.

Повноваження дільничних виборчих комісій починаються з дня, наступного після прийняття рішення про їх утворення, і закінчуються через 15 днів після офіційного оголошення ЦВК результатів виборів Президента України.

Висування та реєстрація кандидатів - важливий етап виборчого процесу. Суб’єктами права висування кандидатів є громадяни України або об’єднання, утворені ними.

Суб'єктами висування кандидатів на пост Президента України, згідно ст. 44 Закону України «Про вибори Президента України», є:

1) самовисунення;

2) партія, яка зареєстрована в установленому законом порядку не пізніш як за рік до дня виборів, або виборчий блок партій за умови, що до його складу входять партії, зареєстровані не пізніш як за рік до дня виборів. Партія (блок) може висунути одного кандидата на пост Президента України.

Висування кандидатів на пост Президента України розпочинається за 89 днів і закінчується за 71 день до дня виборів (раніше 119 і 95 відповідно).

Суб'єктами висування кандидатів у депутати, згідно ст. 57 Закону України «Про вибори народних депутатів України», є:

1) партія (блок), яка уповноважена висунути кандидатом у депутати особу, котра є членом цієї партії (членом партії, яка входить до блоку), або позапартійну особу, яка має право бути обраною депутатом. Кількість кандидатів у депутати, що висуваються партією (блоком), не може перевищувати кількості депутатів, яка становить конституційний склад (450) Верховної Ради України, визначений Конституцією України, та не може бути меншою від 18 осіб. Партія, яка входить до виборчого блоку, не може самостійно висувати кандидатів у депутати чи входити до складу іншого виборчого блоку. Висування кандидатів у депутати партією здійснюється на її з’їзді (зборах, конференції), а блоком - на міжпартійному з’їзді партій, що входять до блоку. У з’їзді, на якому здійснюється висування кандидатів у депутати, повинно брати участь не менше 200 делегатів.

Висування кандидатів у депутати здійснюється у вигляді виборчого списку кандидатів у депутати від партії (блоку) за формою, затвердженою ЦВК. Усі кандидати у депутати, висунуті партією (блоком), включаються до єдиного виборчого списку партії (блоку). Черговість кандидатів у списку визначається на з’їзді (зборах, конференції). Особа може бути включена до виборчого списку лише однієї партії (одного блоку).

Розпочинається висування кандидатів у депутати за 119 днів і закінчується за 90 днів до дня виборів.

Суб'єктами висування кандидатів на місцевих виборах, згідно ст. 33 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів », є:

1) на посаду сільського, селищного, міського голови:

- самовисунення;

- політичні партії (блоки), виборцями через місцеві організації партій (блоки). Місцева організація партії (блок) може висунути кандидатом особу, яка є членом цієї партії або безпартійного громадянина;

2) у депутати сільської, селищної ради:

- самовисунення;

- політичні партії (блоки), місцеві організації партій (блоки);

3) у депутати Верховної Ради АРК, міських, районних у містах, районних і обласних рад:

- політичні партії (блоки), місцеві організації партій (блоки).

Місцева організація партії або виборчий блок організацій партій, може висувати кандидатів на місцевих виборах за умови, що вони зареєстровані у встановленому законом порядку, а відповідні партії зареєстровані не пізніш як за 365 днів до дня виборів.

Висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за 70 днів і закінчується за 40 днів до дня місцевих виборів.

Суб'єктами, які уповноважені реєструвати кандидатів, є:

1) Центральна виборча комісія - на виборах Президента України, на виборах народних депутатів України;

2) відповідні територіальні виборчі комісії - на місцевих виборах.

Необхідною умовою реєстрації кандидата на виборах є наявність відповідних документів: заява особи із зобов’язанням припинити в разі обрання депутатом діяльність, яка є несумісною з мандатом депутата; копії угоди про утворення виборчого блоку політичних партій; витяг з протоколу з’їзду партії; автобіографія кандидата обсягом до 2000 друкованих знаків, що обов’язково повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, партійність, склад сім’ї, адресу місця проживання, відомості про наявність чи відсутність судимості; передвиборна програма кандидата; декларація про майно і доходи кандидата за останній рік, фотографії тощо.

Грошова застава є необхідною умовою реєстрації кандидатів на пост Президента України і до Верховної Ради України, яка вноситься у безготівковому порядку на спеціальний рахунок ЦВК:

1) на виборах Президента України грошова застава вноситься партією, яка висунула кандидата на цей пост або самим кандидатом у розмірі 2 500 000 грн. Грошова застава повертається, якщо кандидат включений до виборчого бюлетеня для повторного голосування (раніше кошти поверталися, якщо кандидат набрав не менш як 7 % голосів виборців, які взяли участь у голосуванні);

2) на виборах народних депутатів грошова застава вноситься партією (блоком) і становить 2000 мінімальних розмірів заробітної плати. Грошова застава повертається тим партіям, які подолала 3% бар’єр.

Передвиборна агітація - це законодавчо регламентована діяльність відповідних суб’єктів виборчого процесу, спрямована на формування громадської думки в інтересах тих чи інших кандидатів, політичних партій. Кандидат може розпочинати проведення передвиборної агітації наступного дня після його реєстрації. Передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п’ятниці перед днем виборів. Передвиборна агітація, згідно ч. 1 ст. 58 Закону «Про вибори Президента України», може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України (участь у публічних дебатах, в тому числі через ЗМІ, організацію і проведення масових заходів, розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів та ін.).

Інформаційні плакати кандидатів повинні бути однаковими за формою, розміром, поліграфічним виконанням, визначеними ЦВК.

Участь у передвиборній агітації забороняється:

1) особам, які не є громадянами України;

2) органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам;

3) членам виборчих комісій під час виконання обов’язків членів виборчих комісій.

Обмежується передвиборча агітація, у військових частинах (формуваннях) та в установах кримінально-виконавчої системи Відвідання таких установ окремими кандидатами забороняється. Зустрічі цих осіб з виборцями організовуються відповідними територіальними виборчими комісіями разом з командирами військових частин (формувань) або керівниками установ кримінально-виконавчої системи з обов’язковим повідомленням не пізніш як за 3 дні до дня зустрічі усіх довірених осіб кандидатів на пост Президента України у певному територіальному окрузі.

Забороняється поширення інформації, що:

1) містить заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права людини, здоров’я населення;

2) містить неправдиві відомості про кандидата;

3) надрукована в зарубіжних засобах масової інформації, які діють на території України;

4) містить дані про результати опитувань громадської думки щодо кандидатів, якщо до виборів залишається менше, ніж 15 днів;

5) виготовлена у вигляді агітаційних матеріалів, які не містять відомостей про установу, яка здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск та ін.

Водночас забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей. Така передвиборна агітація, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати чи не голосувати за певного кандидата чи згадуванням його імені, вважається підкупом виборців. Крім того, забороняється оприлюднення в день виборів результатів опитування виборців щодо їх волевиявлення під час голосування до його закінчення.

За порушення передвиборчої агітації, у передбачених законодавством випадках, наступає юридична відповідальність.

Голосування в Україні проводиться у день виборів із 8 до 20 години, на закордонних виборчих дільницях - за місцевим часом відповідних країн. Голосування на виборах здійснюється за допомогою виборчого бюлетеня, форма і текст якого затверджуються ЦВК.

Виборчий бюлетень - це документ встановленої законом форми, за яким проводиться голосування і здійснюється підрахунок голосів на виборчих дільницях. Розрізняють офіційний і неофіційний виборчий бюлетень. Так, у Франції неофіційний бюлетень друкується кандидатами, в Норвегії - партіями, що балотуються^[172]. Проте в Україні, як і більшості країн світу, використовуються тільки офіційні бюлетені. Виборчий бюлетень є документом суворої звітності. Центральна виборча комісія, окружні та дільничні виборчі комісії забезпечують суворий облік отриманих та виданих виборчих бюлетенів.

Голосування проводиться в спеціально відведених та облаштованих приміщеннях, в яких обладнуються кабіни для таємного голосування та визначаються місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок. На одній виборчій дільниці облаштовується одне приміщення для голосування. Контроль за облаштуванням приміщення для голосування покладається на дільничну виборчу комісію.

Порядок голосування виборців передбачений чинним законодавством:

1) виборець голосує особисто. Виборчі бюлетені заповнюються виборцем в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення виборчих бюлетенів в кабіні для таємного голосування забороняється присутність у кабіні для таємного голосування інших осіб. Виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця, крім члена виборчої комісії, кандидата у депутати, уповноваженої особи партії (блоку), офіційного спостерігача.

2) виборець може перебувати у приміщенні для голосування лише протягом часу, необхідного для голосування;

3) виборець не має права передавати свій виборчий бюлетень

іншим особам. Отримання виборчого бюлетеня від інших осіб (крім уповноваженого члена виборчої комісії, який видає бюлетені), заохочення або змушування виборців до передачі виборчого бюлетеня іншим особам шляхом підкупу, погроз або іншим способом

забороняється;

4) у бюлетені виборець робить одну позначку «плюс» («+») або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти назви кандидата, партії (блоку), за якого (яку) він голосує. У разі непідтримання кандидатів у депутати виборець робить позначку «плюс» («+») або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти слів «Не підтримую жодного кандидата»;

5) виборець особисто опускає заповнений виборчий бюлетень до виборчої скриньки тощо.

Підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування - це законодавчо встановлена процедура, спрямована на визначення кількості голосів, поданих за певних кандидатів.

Підрахунок голосів виборців здійснюється на виборчій дільниці одразу ж після закінчення часу голосування у приміщенні, де воно відбувалося. Такий підрахунок здійснюють члени дільничної виборчої комісії на своєму засіданні, яке припиняє свою роботу після складення та підписання протоколу про підрахунок голосів.

Протокол про підрахунок голосів виборців на звичайній або спеціальній виборчій дільниці (крім спеціальних виборчих дільниць, утворених на суднах, що перебувають у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України) та інші виборчі документи дільничної виборчої комісії передаються відповідній окружній виборчій комісії на її засіданні..

Зміст протоколу про підрахунок голосів виборців на закордонній виборчій дільниці, а також на спеціальній виборчій дільниці, утвореній на судні, що перебуває у день виборів у плаванні під Державним Прапором України, чи на полярній станції України, після його підписання членами дільничної виборчої комісії невідкладно передається дільничною виборчою комісією за допомогою технічних засобів зв’язку до ЦВК з обов’язковою наступною передачею до неї відповідних примірників протоколу.

Окружна виборча комісія встановлює підсумки голосування в межах територіального виборчого округу незалежно від кількості виборчих дільниць, на яких голосування було визнано недійсним. До речі, визнання голосування недійсним в межах закордонного виборчого округу не допускається.

Центральна виборча комісія на своєму засіданні розглядає та приймає протоколи окружних виборчих комісій про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу. Установлює результати голосування Центральна виборча комісія, на основі вищезгаданих протоколів, не пізніш як на 15-й день з дня виборів.

Встановлення результатів виборів депутатів. Найпростіша схема підрахунку голосів діє за мажоритарної виборчої системи, оскільки перемагає той кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів виборців, які взяли участь у голосування. Пропорційна виборча система за порядком підрахунку голосів є значно складнішою, ніж мажоритарна. Зміст її полягає в тому, що кількість мандатів, які одержить певна політична партія, пропорційно залежить від кількості голосів виборців, поданих за кандидатів.

В Україні для встановлення результатів виборів застосовується метод виборчої квоти, яка вираховується на певною формулою. Виборча квота - це найменша кількість голосів, необхідних для обрання одного кандидата. Квота (Р) визначається за допомогою ділення загального числа поданих голосів виборців (Х) на кількість мандатів (М), що підлягають розподілу.

0 = Х:М

Q - виборча квота, тобто найменша кількість голосів, необхідних для обрання одного кандидата;

Х - кількість голосів виборців, поданих за кандидатів (партію);

М - кількість мандатів.

Розподіл мандатів між партіями здійснюється так - скільки разів квота укладеться в кількості отриманих партією голосів виборців, стільки мандатів вона одержить. Проаналізуємо це на прикладі проведення виборів народних депутатів 2006 р.

Всього на виборах за партії, які подолали 3% бар’єр, проголосувало 19714576 виборців, тому Q = 19714576 : 450 = 43811 (саме стільки голосів потрібно набрати для одного кандидата). Так, за Партію регіонів проголосувало 8 148 745 виборців, тому

М= 8 148 745 : 43811 = 186.

Таким чином, Партія регіонів на виборах отримала 186 мандатів.

Офіційне оприлюднення результатів виборів здійснюється ЦВК, яка не пізніш як на 5-й день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр». Список обраних депутатів публікується із зазначенням в алфавітному порядку їх прізвища, імені, по батькові, року народження, освіти, посади, місця роботи, місця проживання, партійності, суб'єкта висування.

Офіційне оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів є підставою для звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та прийняття рішення про припинення дії іншого представницького мандата особи, обраної депутатом.

6.6.