Відповідальність за порушення законодавства про референдуми
Юридична відповідальність є дієвою реакцією держави на факти порушення законодавства про референдуми, оскільки спрямована на забезпечення законності референдного процесу, на покарання тих, хто порушує чинне законодавство.
Юридична відповідальність за порушення права громадян на участь у всеукраїнському референдумі поділяється на такі види: конституційно-правова, адміністративно-правова, кримінально- правова, цивільно-правова. Зауважу, що Конституція України не містить переліку правових санкцій за порушення конституційних приписів, що закріплюють право громадянина України на участь у референдумі.
Проте конституційно-правова відповідальність за порушення права громадян на волевиявлення у референдумі передбачена іншим профільним законодавством. Так, згідно ч.3 ст. 19 Закону України «Про всеукраїнський та місцевий референдуми», якщо порушення допущено під час збирання підписів для проведення місцевого референдуму, рішення про припинення діяльності членів ініціативної групи, визнання недійсними посвідчень, підписних листів та підписів окремих громадян приймається у 10-денний строк головою тієї місцевої ради, де зареєстрована.
Крім того, особи, які перешкоджають шляхом насильства, обману, погроз або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином України права брати участь у референдумі, вести до голосування агітацію, а також члени комісій з референдуму, посадові особи, які вчинили підлог документів референдуму, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування або допустили інші порушення закону, несуть юридичну відповідальність (ст. 10 Закону України «Про всеукраїнський та місцевий референдуми»).
Дана стаття відсилає до чинного адміністративного та кримінального законодавства, норми якого деталізують міру покарання за ці правопорушення. Такі санкції визначає адміністративне та кримінальне законодавство.
Адміністративно-правова відповідальність за порушення права громадян на участь у референдумі передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП).
КпАП (ст. 186) встановлює адміністративну відповідальність шляхом накладення штрафу за публічні заклики або агітацію до бойкотування референдуму, перешкоджання членам ініціативної групи у збиранні підписів громадян під вимогою про проведення голосування, будь-яку агітацію в день проведення референдуму, видачу членами дільничної комісії з референдуму бюлетенів для голосування за інших осіб, втручання у роботу комісій з референдуму, що перешкоджає виконанню ними обов’язків, пов’язаних з підрахунком голосів або визнанням результатів референдуму.
Кримінально-правова відповідальність за порушення права громадян на участь у референдумі передбачена Кримінальним кодексом України (далі - ККУ). Згідно ч. 1 ст. 157 ККУ перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб’єкта, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень, поєднані з підкупом, обманом або примушуванням, - караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
Водночас, згідно ч. 4 ст. 157 ККУ, втручання службової особи з використанням службового становища у здійсненні комісією з референдуму її повноважень, установлених законом, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення комісії з референдуму, - карається штрафом від п’ятисот до тисячі
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років
Згідно ч. 1 ст. 160 ККУ, перешкоджання насильництвом, обманом, погрозою, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права брати або не брати участі у референдумі, вести агітацію до дня проведення референдуму - карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Ті ж самі дії, згідно ч. 2 ст. 160 ККУ, але вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 5-ти років.У ч. 3 ст. 160 ККУ встановлено, що підроблення документів референдуму, приписування, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушення таємниці голосування, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, - караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до п’яти років. Отже, існують досить впливові гарантії щодо забезпечення волевиявлення громадян на референдумах.
Цивільно-правова відповідальність передбачена за порушення за порушення права громадянина на участь у референдумі. Така відповідальність передбачена главою ЗО Цивільного процесуального кодексу України, яка регламентує порядок подання скарги у разі виявлення помилок в списках громадян України, які мають право брати участь у референдумі.
Таким чином, юридична відповідальність за порушення прав громадян на участь у всеукраїнському і місцевих референдумах має комплексний характер, що забезпечує можливість встановлення реального волевиявлення суб’єктів референдного процесу.
Завдання для самоперевірки
1. Розкрийте зміст поняття «референдум».
2. Скажіть, за якими критеріями характеризуються референдуми.
3. Назвіть суб’єкти ініціювання всеукраїнського референдуму в Україні.
4. Вихначте, які види юридичної відповідальності передбачені за пушення профільного законодавства України про референдуми.