3. Характеристика сучасних присяжних

Резервний фонд присяжних. Традиційним джерелом резерву присяжних або «venire присяжних» — групи кандидатів у присяжні засідателі — були реєстраційні списки виборців 25. Оскільки на виборах голосує менше половини населення Сполучених Штатів, то багато судових округів використовують списки прав водіїв.

Фахівці, яких традиція високо цінує, та інші особи, що відіграють важливу роль ужитті суспільства, зокрема лікарі, не обираються присяжними. Федеральний закон звільняє від федеральної присяжної служби поліцейських і пожежників, а також державних службовців . У присяжній службі не беруть участі юристи, правові знання яких теоретично можуть справляти руйнівний вплив на засідання присяжних. Щоправда, в останні роки з'явилася тенденція скасувати всі звільнення

22 У справі United States v. Krzyske, 836 F. 2d. 1013, 1021 (6th Cir. 1988) присяжні спеціально просили

суддю пояснити їм суть нуліфікації. Ухильне рішення судді на запитання присяжних підтвердилося апе

ляцією. В деяких штатах розгорнувся рух за вимогу нагадувати присяжним, що вони мають право на

нуліфікацію. Див. Todd Barnet. New York Considers Jury Nullification: Informing the Jury of its Common-Law

Right to Decide Both Facts and Law, 65 N.Y.S. Bar J. 40 (1993).

23 Російський суд у період з 1864 по 1917 р. часто використовував свої повноваження, щоб

нуліфікувати рішення про виправдання революціонерів. Див. Samuel Kucherov. Law and Lawyers Under the

Last Three Tsars (Frederick A. Praeger, N.Y. 1953). Право на нуліфікацію збереглося і в сучасному

російському суді присяжних. У законодавчому акті є три окремих питання, на які присяжні повинні

відповісти: (1) чи мала місце дія, в якій звинувачують?, (2) чи вчинив цю дію обвинувачений?, (3) чи винен

обвинувачений у скоєнні злочину? Див.

24 Див. Hoffman v. Jones, додаток А.

25 Слово «venire» походить від назви розпорядження, яким шериф скликав присяжних. «Venire fa

cias» буквально означає «ви повинні з'явитися».

2S 28 U.S.C.A. § 1863 (b)(5). \

Змагальна судова система та інститут суду присяжних 93

від виконання присяжних функцій, це стосується навіть адвокатів і суддів. Сьогодні у 27 штатах не існує професійних обмежень в обранні присяжних засідателів, а ще у 7 штатах залишаються лише окремі обмеження 27. Набула поширення думка, що право фомадянина належати до суду присяжних і виносити рішення у справі стоїть понад усіма іншими суспільними інтересами. Побоювання того, що участь юристів у суді присяжних створюватиме проблеми, є явним перебільшенням, бо основна робота присяжних — приймати рішення із спірних питань факту. Для цього спеціальна підготовка, як правило, не потрібна. Запис кримінального злочину, попередня участь чи інформація про справу, що розглядатиметься, відразу ж зроблять присяжного засідателя неспроможним виконувати свою функцію, незалежно від того, яка в нього професія.

Ухилення від присяжної служби. Ті, кого обрали присяжними, зобов'язані сумлінно виконувати свої функції. Протягом життя пересічна людина може обиратися кілька разів. Це залежить від місцевості. В середньому по штатах зареєстрований виборець обирається присяжним один раз за десять років, але більшість громадян взагалі не обиралися. Ті, хто не раз уже був присяжним, визнають, що виконувати цей обов'язок громадянина цікаво. Однак чимало людей з різних причин намагаються ухилитися від присяжної діяльності. Неявка присяжного на виклик до суду є неповагою до нього й карається штрафом або ув'язненням. Якщо присяжний засідатель заявляє, що йому бракує об'єктивності, не вказуючи конкретних причин відмови від обов'язків, то суддя поставиться до такої заяви з недовірою. Однак при явному небажанні присяжного співробітничати в суді адвокати мають право усунути його від справ.

Освітній рівень присяжних. Щоб бути присяжним, не обов'язково мати вищу освіту, достатньо вміти читати й писати англійською. Тож не дивина, що поряд із людиною з середньою освітою сидить професор, доктор філософії. Голос кожного із них має однакову вагу в суді присяжних, хоч слова професора, може, й переконливіші в дискусіях.

Викликає занепокоєння те, що присяжні внаслідок занижених вимог до їхньої від присяжних функцій — «привілей» високоосвічених фахівців і тих, хто відіграє важливу роль у житті суспільства й може переконливіше за інших обстоювати цей «привілей». Як то кажуть, деякі справи здатні зрозуміти не всі присяжні, й федеральні апеляційні суди розійшлися в питанні, чи існує «застереження про складність» у конституційному праві цивільного суду присяжних у федеральному суді . Для розгляду окремих справ створювалися суди присяжних «з відзнакою», тобто суди з випускників коледжів, наприклад, для слухання і винесення рішень у дуже складних цивільних справах. Спеціальні суди присяжних використовувалися головним чином у першій половині XX ст. В наш час була спроба відновити їх. Але ці суди викликають сумніви, зокрема в тому, чи вони конституційні30.

27 Джерело: Center for Jury Studies, National Center for State Courts (1993). В одному з відомих ав

торові випадків суддя окружного суду штату Мічиган виконував обов'язки присяжного у кримінальній

справі. З цим не було жодних проблем.

28 28 U.S.C.A. §1863 (b)(5) (застосовується для присяжних федеральної служби).

29 Порівняйте United States Financial Securities Litigation, 609 F.2d 411 (9th Cir. 1979), cert, denied,

446 U.S. 929 (1980) (немає застережень про складність щодо права суду присяжних брати участь у складній

справі з цінними паперами) з In Re Japanese Electronic Products Antitrust Litigation, 631 F. 2d 1069, 1073—74

(3d Cir. 1980) (прохання суду присяжних було відхилено в складній антитрестівській справі з мільйонами

документів.

період, а також зробити порівняння цін багатьох електронних товарів). Ці справи й загальна проблема

спроможності присяжних зрозуміти складні справи обговорюються у Saul М. Kassin and Lawrence S. Wrig-

htsman. The American Jury on Trial: Psychological Perspectives (Hemisphere Publishing, N.Y. 1988).

30 Огляд пропозицій і аналіз деяких з потенційних структурних та інших заперечень можна знайти

у Rita Sutton. A More Rationale Approach to Complex Civil Litigation in the Federal Courts: The Special Jury,

1990 U.Chi. Legal Forum 575.

94 Розділ III

Оплата присяжних. Присяжні отримують платню за службу в суді, але вона не є ключем до багатства. Сьогодні у федеральній судовій системі присяжні отримують 40 доларів за день; приблизно стільки ж або й менше платять штати. Питання платні регулюється угодою між присяжними й роботодавцями. Якщо службовці є членами профспілки, то колективна угода, як правило, містить вимогу про надання платні протягом усього терміну виконання обов'язків присяжних. Однак оплатний період обмежений. Без цього захисту робота в суді упродовж тижнів, а в разі необхід-ності — й місяців, може негативно позначитися на матеріальному становищі службовців. Дехто пропонує досить просте розв'язання проблеми некваліфікова-них присяжних — підвищити платню присяжним (за рахунок сторін у цивільному процесі), щоб залучити до служби більше освічених людей 31.

Уникнення шкідливого впливу. При розгляді справи присяжні здебільшого не ізолюються (не відділяються від публіки), окрім випадків їх присутності в суді. Наприкінці дня вони можуть іти додому, але пообіцявши ні з ким не вести розмов про справу. За тих обставин, коли особливо важлива справа потребує захисту від втручання сторонніх, присяжні перебувають у готелі, доки не завершиться розгляд справи й вони винесуть свій вердикт. Там-таки, в готелі, їм не дозволяється дивитися телеогляд цієї справи; до суду й назад до готелю їх возять в автомобілі із затуленими вікнами, щоб не було видно газет у кіосках чи жестів тих, хто протестує. Однак досудова гласність не дає змоги повністю уникнути інформації, тож у присяжного може сформуватися своя точка зору на справу. Не біда, якщо він щось чув або читав про неї. Гірше, коли в нього сформується упереджене ставлення до справи, що унеможливлює дотримання об'єктивності.