<<
>>

2. Методи конституційної інтерпретації

Існують різні методи конституційної інтерпретації . Інколи вона буквальна і може нагадувати методи суду при інтерпретації нормативних актів. Інколи суд може вдаватися до «функціонального» підходу, використовуючи найвищий рівень уза-гальнення і стежачи тільки за дотриманням основних норм типових положень або структурних обмежень.

Такий приклад ми наводили у розділі VI , коли суд розглядав справу про розподіл повноважень, який перешкоджав нормальній роботі адміністративних структур. Інколи судові справи є об'єктом «структурного» підходу, при якому суд виходить з структури і мети Конституції в цілому. Вибір типу інтерпретації певною мірою залежить від чіткості тексту Конституції — чим чіткіші формулювання тексту, тим більше уваги приділяється змісту. Але різні члени суду можуть мати різні точки зору на складові навіть чітко сформульованого тексту.

Гнучкість методів інтерпретації. Хоч би якими були методи конституційної інтерпретації, що їх застосовує суд, характеристики більшості інтерпретацій досить гнучкі. Це видно з загальноправових підходів до інтерпретації нормативних актів, під якими суди Сполучених Штатів розуміють лише засоби формулювання звичай-них законодавчих положень і нічого більше 21. Розгляд більшості справ з застосуванням конституційного прецедентного права не може обмежуватися традиційним способом інтерпретації тексту Конституції, як це буває щодо галузей чинного законодавства. Нестача щільного зв'язку з текстом пояснюється тим, що, як правило, курс конституційного права у юридичній школі не передбачає обов'язкового вивчення Конституції, тоді як мають бути простудійовані сотні сторінок прецедентного права. У більшості випадків нормативний акт нехтує не Конституцію, а принцип, який, на думку суду, закладено в Конституції. У процесі судового уз-годження основних принципів судді використовують свободу вибору, свідомо чи несвідомо застосовуючи політичну, економічну та соціальну теорії в процесі прийняття конституційних рішень.

Через це конституційна інтерпретація більш подібна до звичайного законотворення, ніж до інтерпретації нормативних актів.

Тенденція до гнучких і різноманітних підходів при здійсненні конституційної інтерпретації частіше асоціюється з конституційним «правовим вибухом» 1960-х pp., але в певному розумінні слова вона фактично існувала з самого початку. В 1819 р. у справі Мак-Каллох проти Меріленду (MeCulloch v. Maryland) Головний суддя Маршалл (Marshall) знайшов «імовірні можливості» стосовно перерахованих

18 Див. Planned Parenthood of Southeastern Pennsylvania v.Casey. _U.S._, 112 S.Ct. 2791, 2815 (1992). Чудовою антологією витягів з ґрунтовних праць у галузі конституційної теорії, включаючи методи інтерпретації, є праця Johh Н. Garvey & Т. Alexander Aleinikoff. Modern Constitutional Theory; A Reader, 3d ed. (West 1994). Див. також Philip Bobbit. The Modalities of Constitutional Argument 12-22 (Blackwell, Oxford 1991); Walter E. Murphy, James E. flaming & SotiriousA. Barber. American Constitutional Interpretation, 2d ed. (Foundation Press 1995).

20 Див. розділ VI.

21 Див. розділ II.

298 Розділ Ш

доказів конституційності нормативного акта федерального уряду. Пізніше, виходячи з структури Конституції, він довів необхідність звільнити федеральний уряд від жорсткого державного оподаткування. Такий підхід головний суддя виправдовував своїм славнозвісним висловом: «ніколи не слід забувати, що ми лише трактуємо Конституцію» 2. Він наголошував, що Конституція не має «багатозначності» нормативного акта і його зміст не дає готових рецептів для вирішення кожної проблеми. Натомість зміст більшості положень Конституції дуже узагальнений, щоб витримати «іспит часом». Тим самим Маршалл підкреслив, що до інтерпретації Конституції треба застосовувати більш гнучкі і широкі підходи, ніж до інтерпретації звичайного нормативного акта 23.

Нині суди залучають і, можливо, підпорядковують потребам дня окремі положення Конституції, намагаючись відігравати активну роль у проведенні політичного курсу.

По-перше, текст Конституції надзвичайно узагальнений. Такі терміни, як «свобода» і «належна правова процедура», розуміння сутності яких необхідні судді при розгляді справ, підпорядковуються свідомо чи несвідомо тій або іншій політичній ідеї чи традиції. По-друге, Конституції близько 200 років. її застарілість полягає в тому, що проблеми, які здавалися істотними для творців основного закону, нині втратили актуальність і водночас виникли нові, важливі проблеми, котрих не можна було передбачити раніше. Завдання оновлення та переформулювання положень Конституції не може бути виконане тільки шляхом змін і доповнень до неї, оскільки це надзвичайно важкий процес. У результаті внесення поправок до Конституції було покладено на суди. Тенденція до активізації переформулювання конституційних норм породжена характером роботи судді, котрий у процесі слухання справ щоденно стикається з конкретними законами і прикладами урядової діяльності, які здаються несправедливими 24.

Дебати навколо методів інтерпретації. Останнім часом точилися дебати навколо питання, наскільки законним для суддів, залучених до судової перевірки, є покладання на критерії, що не випливають безпосередньо з тексту Конституції та її історії. Прихильники «першооснови» доводять, що неправомірно виходити за межі «первісних намірів» творців Конституції, закладених у її тексті та пов'язаних з історією. Прихильники «жорсткої інтерпретації» близькі до прихильників «першооснови» . І ті і другі вважають, що посилання на текст та наміри творців цілком логічні, оскільки такий підхід використовують суди у тлумаченні законодавчих актів. Більш того, варто відкинути текст та початкові наміри і не буде обмежень у значеннях, які судді могли б вкла-дати у конституційні положення. Учасники дебатів указують на факти зловживань у практиці судової перевірки, небезпека яких була продемонстрована в добу справи Лох-нера (Lochner), яка слухалась напередодні 1937 р.~ .

Аргументом проти прибічників «першооснови» є те, що початкові наміри творців Конституції встановити досить важко.

Жодне з офіційних історичних дже-

22 17 U.S. (4 Wheat) 316. (1819). Справа McCulloch розглянута в розділі І.

Слід пояснити, що підходи Верховного суду Сполучених Штатів до інтерпретації Конституції дещо подібні до підходів судів континентальної Європи при тлумаченні цивільних кодексів. Однак жодного конкретного прикладу трактування Верховним судом Сполучених Штатів положень Конституції подібним чином в літературі не висвітлено.

24 Процес визначення конституційних критеріїв, які відповідали б потребам справи і сучасного

суспільства, є надзвичайно зручним для судді загальноправової системи (див. розділ II). Цікаво

відзначити, що користувачі кодексами деяких країн континентальної Європи також стикаються з

подібними проблемами застарілості і близькими за змістом основними положеннями, що підвищує їхню

законотворчу активність (Cappelletti, виноска 4).

25 Унікальні публічні дебати з питання правомірності текстуального трактування конституційних

критеріїв мали місце під час слухань, напередодні того, як судовий комітет Сенату не затвердив Роберта

Борка (Robert Bork) на посаді судді Верховного суду (див. розділ II, виноску 46). Детальний виклад позиції

Борка див. у книзі: Robert Bork. Neutral Principles and Some First Amendment Problems, 47 Ind. L.J. 1 (1971).

Більшою мірою на рішення Сенату вплинуло невизнання Борком жодного з методів вирішення

конституційних питань, окрім методів «першооснови» і «жорсткої інтерпретації».

26 Див. розділ І.

Конституційне право 299

рел не наводить змісту дискусії під час Конституційної конвенції 1787 p., a неофіційні джерела — це переважно записи Джеймса Медісона (James Madison) — висвітлюють близько 10 % подій, що відбувалися під час Конвенції. Проте немає гарантії, що записи Медісона точні і вивірені. Медісон мав непохитну позицію з багатьох питань, а його погляди, викладені під час дебатів, не завжди поділяли інші учасники, що робить ці записи упередженими 27.

Більш того, нотатки Медісона свідчать, що творці Конституції часто висловлювали протилежні точки зору, а потім знаходили компромісне рішення, залишаючи нас здогадуватись, якому з початкових намірів творців було надано перевагу.

Аргументом проти прибічників «першооснови» є і те, що буквальне трактування тексту Конституції нині не практикується. Це сталося внаслідок того, що вона не торкається багатьох важливих питань, існування яких у наш час творці Конституції не могли передбачити. Якщо погодитися з точкою зору прихильників «першооснови» й «інтерпретації», згідно з якою Конституція не може стати на перешкоді законодавчій ініціативі, доки не буде доведено, що така ініціатива прямо протилежна тексту і намірам її творців, тоді Конституція буде рідко використовуватися при вирішенні проблем сучасного суспільства.

Прямо протилежними поглядам прибічників «першооснови» й «жорсткої ін-терпретації» є теорії «нетрактування» і «фундаментальної істини». їх прихильники вважають, що суддям належить знаходити серед основних положень Конституції «фундаментальну істину», якої повинен дотримуватись уряд, використовуючи сучасні поняття справедливості й істини. Теорії «фундаментальної істини» і «нетрактування» спираються на той факт, що творці Конституції включили в неї кілька положень «з не-проставленими крапками над «і», одним з яких є стаття «належні правові процедури», що може бути використана для внесення поправок до цього документа в наш час. У даному випадку прихильники «нетрактування» визнають необхідність існування «першооснови» та «жорсткої інтерпретації». Вони висловлюють думку, що обидва погляди на сприйняття тексту Конституції та «оригінальне розуміння» намірів її творців указують на те, що найвищі неписані принципи сьогодення мають отримати конституційний статус 2 . Дебати між прихильниками «першооснови» та «жорсткої інтерпретації», з одного боку, і прихильниками «фундаментальної істини» та «нетрактування», з другого, часто ускладнюються через відмінність їх політичних поглядів. Це не простий збіг обставин, коли більшість прихильників «першооснови» та «жорсткої інтерпретації» є консерваторами у політиці, які вважають, що у будь-якому разі суд повинен підкорятися волі більшості, на що вказує законодавство.

Саме твердження про «першооснову» та «жорстку інтерпретацію» служать для них прикриттям при проведенні консервативної політики. Водночас вони виступають проти відкритого «нетрактування», яке практикувалося в 1960—1970 pp., звинувачуючи його у «безхребетності» та потуранні «лівим» політичним поглядам. Політичний підтекст дебатів стає більш цікавим, коли зважити на те, що в добу справи Лохнера ці позиції були фактично протилежними. Консерватори підтримували втручання Верховного суду з метою провалити в Конгресі та законодавчих органах штату «ліве» трудове законодавство, спрямоване на захист робітників, тоді як прогресивні сили засуджували консервативну діяльність «дев'яти дідуганів» — членів Верховного суду.

Як видно з окремих справ, розглянутих у цьому розділі, Верховний суд виносив свої рішення, користуючись різними методами інтерпретації та поєднуючи їх. Слід

Надзвичайно цікаво, що у своєму заповіті Медісон наказав знищити свої нотатки. З усього видно, що він так і зробив, оскільки був упевненим, що нове покоління буде зловживати цими нотатками, вишукуючи в них первісні наміри учасників Конституційної конвенції.

28 Див. Thomas С. Grey. Do We Have an Unwritten Constitution?, 27 Stan. L. Rev. 703 (1975). Відповідь на запитання про теорію «першооснови» див. у книзі Paul Brest. The Misconceived Quest for the Original Understanding, 60 Boston U.L. Rev. 204 (1980); Richard A. Kay. Adherence to the Original Intentions in Constitutional Adjudication: Three Objections and Responses, 82 Nw. U.L.Rev. 226 (1998). Ці та інші статті з конституційної теорії цитуються в праці Garvey & Aleinikoff (виноска 19).

300 Розділ IX

додати, що як суд, так і прихильники «інтерпретації» використовують і інші методи для прийняття рішень з конституційних питань, які можна визначити як суміш розглянутих вище типів.

<< | >>
Источник: В. БЕРНХЕМ. ВСТУП ДО ПРАВАТА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ США. Київ - 1999. 1999

Еще по теме 2. Методи конституційної інтерпретації:

  1. 27 Місце фінансового права в системі права.
  2. ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, СИСТЕМА, ДЖЕРЕЛА РИМСЬКОГО ПРАВД КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ
  3. 1.3.2. Поняття правової системи суспільства та її структура 1.3.2. Поняття правової системи суспільства та її структура
  4. 2.3. Правова система Ради Європи: загальнотеоретичні аспекти
  5. Є. Методи правових досліджень і форми правової аргументації1. Публікації основних матеріалів
  6. 2. Методи конституційної інтерпретації
  7. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
  8. ТЕМА 15. ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ
  9. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
  10. 2.1. Історіографія зародження національних традицій державності в княжу добу
  11. 2.2. Історіографія національного осмислення козацької державності України
  12. 2.3. Збагачення державницьких традицій у добу Української революції (1917 – 1921 рр.)
  13. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  14. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  15. 3.2. Механізм охорони трудових прав та законних інтересів працівників
  16. 3.2. Об’єктивна сторона злочинів проти здоров’я населення і системи заходів, що забезпечують його охорону
  17. Римське право як першооснова формування доктрини в якості джерела права.
  18. Правова доктрина в сім’ї релігійного права.
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -