Д. Юридична етика 1. Регулювання професійної діяльності юриста

Протягом останніх кількох десятиріч у США помітно зріс інтерес суспільства, як, зрештою, і самих правників, до етики й поведінки юристів . Почасти це пов'язано з тим, що кількість правників невпинно зростає, а почасти з Уотер-гейтським скандалом під час правління Президента Ніксона, в круговерть якого було втягнуто чимало юристів .

Роль юридичного комітету Конгресу США. Як уже зазначалося, право регулювання професійної діяльності юристів цілковито належить верховним судам штатів. Того ж прагне і юридичний комітет Конгресу. Зв'язок між юридичною практикою і комітетом полягає в тому, що юристи вважаються «службовцями суду». Одним із способів судового регулювання є «презирливе» ставлення до юристів або застосування дисциплінарних заходів. Доцільність такого контролю не раз ставилася під сумнів, бо сьогодні, як показує практика, значний відсоток юристів, особливо тих, які працюють у великих корпоративних фірмах, є скоріше «відомчими юристами», аніж «судовими». Однак ця проблема вважається надуманою, оскільки чимало повноважень комітет делегував самим юристам .

Саморегулювання. За давньою традицією саморегулювання, ABA відіграє важливу роль у визначенні норм професійної етики. 1908 р. ця організація розробила канони професійної етики. їх прийняли асоціації адвокатів у багатьох штатах. Хоч канони за своїм характером скидалися на поради, деякі суди намагалися перетворити їх на правові норми. Канони залишалися дієвими до 1970 р. Тоді ABA опублікувала примірний Кодекс професійної відповідальності («Кодекс»), а 1983 р. замінила його Правилами професійної поведінки («Правила»). Оскільки ABA — організація приватна й не може нав'язувати своїх правил, вона поставила перед назвами Кодекс і Правила слова «примірний», «примірні».

Протизаконні позови. Позови проти юристів за несумлінну практику траплялися нечасто, а тепер це взагалі рідкість. Рівень компетентності правників сьогодні не нижчий, ніж у недалекому минулому. Зростання кількості правопорушень, пов'язаних з юридичною діяльністю, очевидно, пояснюється тими змінами у ставленні до фахівців, внаслідок яких судове переслідування лікарів стало прийнятнішим — менше респекту й більше реалізму в підході до 'їхньої праці й соціального становища. Найбільших успіхів у судових справах вдавалося досягти тоді, коли поведінка

117 Офіційний текст про особисту відповідальність наводиться у Stephen Gillers. Regulation of La

wyers: Problems of Law and Ethics, 3d ed. 3 (Little, Brown 1992).

118 Див. Stephen Gillers. Regulation of Lawyers: Problems of Law and Ethics 3 (1992). Про Уотергейтський

скандал йшлося у розділі І.

119 Див. ABA Task Forse Report. : : '

Правничий фах 163

відповідача була вкрай негативною, як, скажімо, умисне нехтування інтересів клієнта або заподіяння йому збитків через особисту некомпетентність. Це ще пояснюється тим, що виграти незаконний позов дуже важко. Невдоволений клієнт повинен довести, що адвокат виявив недбальство, а справа була переконливою. Якщо незаконний позов вирішиться успішно, це може призвести до виплати значних компенсацій. Як правило, такі справи привертають увагу адвокатури. Якщо під час розслідування виявиться правопорушення, адвоката буде покарано 120.