а. Заяви, наведені не для того, щоб довести правдивість свідчень, які вони містять
Якщо заява наводиться не для того, щоб довести правдивість свідчень, які вона містить, то ми не сумніваємось у достовірності цих свідчень. Адже людина схильна ставитись з недовірою до того, на чому наполягають, і вірити в те, що лише констатують.
Так, наприклад, свідок повідомив, що Джон Сміт зателефонував йому якогось дня і під час розмови сказав: «У Пеорії сьогодні йде дощ», то це буде свідченням з чужих слів, якщо воно подається як доказ того, що в Пеорії в цей час йшов дощ. Але якщо згадане повідомлення наводиться з якоюсь іншою метою,— наприклад, аби довести, що телефонна лінія не була зіпсованою, що Джон Сміт роз-мовляє англійською, що він того дня був ще живий або не втратив голосу чи знав номер телефону свідка,— то воно вже не є свідченням з чужих слів. А тепер розглянемо три узвичаєні випадки непрямого використання позасудових заяв, коли вони не вважаються показаннями з чужих слів.Заяви, наведені для того, щоб вплинути на слухача. Припустимо, Барні затримали в чужому будинку й заарештували за обвинуваченням у крадіжці зі зломом (проникнення до будинку з наміром вчинити злочин). Як стверджує Барні, він уліз до будинку тому, що якесь дівчисько сказало, ніби там вирує пожежа і її мама не може вибратися звідти. За звичайних обставин сказане дівчинкою вважалося б показанням з чужих слів 94. Але Барні має право послатися на повідомлення дівчинки, оскільки він не збирається доводити, що в будинку справді вирувала пожежа й необхідно було врятувати бідолашну жінку. Адвокат використає це твердження, аби переконати суд, що Барні мав слушну причину опинитися в цьому будинку.
Заяви, наведені для того, щоб підірвати достовірність свідчень. Принцип неприпустимості показань з чужих слів не порушується в тому разі, коли подані позасудові заяви суперечать свідченням, представленим під час розгляду справи. Ось один із таких випадків.
Джон Сміт, особа, яка сказала під час телефонної розмови, що в Пеорії йде дощ, згодом, на слуханнях цієї справи в суді, заявляє, що тоді в Пеорії дощу не було. Переказ телефонної заяви Джона Сміта будь-ким, хто її чув, не є показанням з чужих слів. Взагалі, таку позасудову заяву представляють не для того, аби довести, що в Пеорії справді-таки йшов дощ, а щоб похитнути довіру до Сміта як до свідка, продемонструвати, що він робить заяви, які суперечать його ж показанням під час слухання справи, тож Смітові не можна вірити. Ясна річ, журі присяжних не сприйматиме телефонні твердження Сміта як вагомий доказ того, що в Пеорії йшов дощ. Не важко здогадатися, що журі присяжних, ознайомившись з подібними розбіжностями в показаннях, використає їх для підтвердження зовсім інших, протилежних версій. Це настільки очевидно, що присяжні навіть дивуються, коли суддя наголошує, що під час розгляду заяви необхідно замислитись не над фактами, які вона містить, а над тим, чи слід довіряти свідкові.Мова, що має силу юридичного акта. Ця група включає будь-які позасудові твердження, котрі, крім змісту, мають ще й незаперечну юридичну силу. Наприклад, як можна оспорювати в суді Сполучених Штатів положення контракту, який укла-даєтья з самих позасудових заяв? Річ у тім, що контракт, пропозиція, ділова угода не є свідченнями з чужих слів, бо 'їхній мові притаманна незаперечна сила юридичного
Це було б правильно, навіть якби дівчинка могла свідчити у суді.
Змагальна судова система та інститут суду присяжних 115
акта, незалежно від того, про що йдетья в цих документах. Вирішальне значення має не зміст того чи іншого документа, а факт його існування. А й справді, інколи здається, що контракти віддзеркалюють самі обіцянки, які нічого не гарантують. Силу юридичного акта мають і наклепи з боку обвинуваченого (наклепницький процес), а також підбурювання до скоєння злочину (справа про підбурювання).
Еще по теме а. Заяви, наведені не для того, щоб довести правдивість свідчень, які вони містять:
- Про аренди, щоб не було їх у Малій Росії; про охотницькі кінні та піші полки, щоб були вони, як і раніше, для оборони від ворога; про збір грошей поборами з посполитого люду для заплати тим охотницьким полкам.
- Про зносини поляків і ординців через тлумачів, щоб помиритися, з укладенням трактату; про вчинені прикрості полякам від хана, і як вони це знесли; про заклади, які дали обидві сторони, польська й ординська; про посланих під Кам'янець комісаріву які мали учинити трактат; про виправу від короля військ під Кам’янець визволити з небезпеки своїх комісарів; про вислання їм червінціву щоб могли ублагати ханських комісаріву і про зміцнення обозових окопів; про задовольнення ханських комісарів і про змен
- Про мужиків, будників та винокурів, які свавільно називають себе в Україні козаками і які чинять поміж народом усілякі лиха й пересвари і безчестять старих козаків. Щоб зібрати для присмиренця тих свавільців кінний компанійський, охітний, тисячний, платний полк.
- Про послів, посланників та гінців царської величності, котрі мають їхати через Малу Росію, щоб вони самі кватир не займали і підвод не брали; також про гетьманських посланців у Москву, щоб їх не посилали більше як чотири рази в рік, і то в найпотрібніших військових справах, а всі інші відомості та справи неважливі посилали в Москву в листах через пошту.
- Про вибрання на гетьманство Дем’яна Ігнатова і про писання do гетьмана Дорошенка в Чигрин 385, щоб був у згоді й любові з цього- бічним гетьманом та військом і щоб карати заводіяк, які не люблять Mupyf а проти ворога господнього хреста ставати єдинодружно.
- Про постанову, що після учинення цього миру на примирні літа має бути виправлено в шість місяців з обох монархій, російської й польської:, взаємних послів із грамотами своїх монархів на потвердження цих договорів, і в своїй дорозі мають вони з’їхатися з собою та вручити один одному списки тих потвердних грамот і з ними їхати в свою дорогу для докінчення того посольства, тощо.
- § 4. Джерела кримінального процесу. КПКУ, його структура, зміст. Інші законодавчі акти, які містять норми кримінально-процесуального права.
- § 3. Джерела кримінального процесу. КПКУ, його структура, зміст. Інші законодавчі акти, які містять норми кримінально-процесуального права.
- Про київських та ніжинських міщан: які пункти постановлено і закріплено за колишніх гетьманів, то вони неодмінно закріплюються за монаршою милістю і в цих статтях.
- Про посилки з обох монархій, російської й польсько'і, до кримського хана з оголошенням про учинений поміж ними мир і з побажанням, щоб і хан лишався з тими обома монархами без війни в сусідській приязні. A коли б того не захотів, то обидві монархїі чинитимуть йому відсіч і воєнний промисел разом, уживиіи до того запорозьких і донських козаків.
- Про те, як Хмельницький прибув із Криму; про обрання його на гетьмана, про вручення йому військових клейнодів та виділення війська Запорозького; число того війська; про бажання того війська йти на війну; про урочистості, які були на честь гетьманового обрання; про число війська, яке пішло з Хмельницьким; про вшанування, яке виказав кошовий Тугай-беєві; про застережні заходи Хмельницького; про польських шпигунів, яких піймали татари, і про відомості, які від них узяли; про війська польські та реє
- Про шведські успіхи над дунчиком; про сум від того в поляків, про те, що вони не допомогли дунчикові; про Варшавську конвока- цію 813, про турецьку й татарську неприязну до росіян кореспонденцію полякам; про листовне бажання короля і про його гінця до Москви; про повторне щастя шведів над дунчиком з узяттям Фіоненської інсули, де були величезні багатства; про схилення дун- чика до трактату з прикрими йому умовами; про затяжні814 цісарські війська, які уярмлювали поляків і багато хотіли грошей; п
- Про три знаки, які були перед війною Хмельницького,— вони ознаменували швидке пришестя гніву божого обом, польському й козако-руському, народам.
- б. Винятки з принципу неприпустимості свідчень з чужих слів
- Задание 5. Продолжите предложения, используя следующие союзы причины: потому что, так как, поскольку, ибо, благодаря тому что, из-за того что, вследствие того что, в результате того что, в силу того что, ввиду того что, в связи с тем что.
- 61. Підготовка адвоката до складання позовної заяви
- Також про всіляких в'язнів, військових і невійськових, старих і молодих, хрещених і нехрещених, польських і литовських, які лишаються в Москві, і московських, які перебувають у Польщі й Литві. Також про людей польських і литовських, що вільно зайшли в Московське царство, і про людей царства Московського, що вільно зайшли в Польську й Литовську держави,— мають вони з обох згаданих монархій, російськоі й польської, взаємно бути відпущені на волю з їхніми рухомостями. A хто добровільно захоче жити
- Про зустріч Виговського з путивльським воєводою в Константи- нові; про скарання на смерть у Гадячому кількох чоловік і про посланця, гадяцького намісника, до Пушкаря із закликом до згоди; про відіслання Пушкарем того посланця Виговського в Калантаєв; про вислання Виговським сербів, щоб узяти Пушкаря; про розгром тих сербів біля Диканьки над Голтвою; про страх від того розгрому в Миргороді і про початок тодішніх козацьких чвар; тут-таки про вибрання на Київську митрополію Дионисія Балабана. [100]
- Про збір грошей з поборів Малої Росії в казну царської величності і про заплату тими грішми всій старшині та черні Запорозького війська, згідно до уложення, а щоб реєстрових козаків було поставлено тридцять тисяч. Тут-таки і про архієпископські, монастирські, попівські та панські маєтності, в якому вони мають лишатися стані під своїми державцями, і про побори з них.
- Про царських послів із нагадуваннями Виговському, щоб відкинувся від своєї зради, і про несхильність до того Виговського; про розпорядження Виговського, послане до цьогобічних полковників; про погром Дорошенка в місті Срібнім; про зруйнування того Срібного Пожарським; про здобування Конотопа, де був Гуляницький, князем Трубецьким; про прибуття туди ж з-під Лохвиці князя Ромоданов- ського; про їхнє бездіяльне гайнування під Конотопом і про прибуття туди, до них, Виговського з ордами; про нерозваж