Також про всіляких в'язнів, військових і невійськових, старих і молодих, хрещених і нехрещених, польських і литовських, які лишаються в Москві, і московських, які перебувають у Польщі й Литві. Також про людей польських і литовських, що вільно зайшли в Московське царство, і про людей царства Московського, що вільно зайшли в Польську й Литовську держави,— мають вони з обох згаданих монархій, російськоі й польської, взаємно бути відпущені на волю з їхніми рухомостями. A хто добровільно захоче жити
Bci інші в’язні, забрані від початку теперішньої війни, як духовні, так і світські, шляхта й військові люди, старі й молоді, і всіляка челядь, всілякого стану, й статі, й набоженства люди, також і українські козаки, й татари, що мешкають під королівською величністю, землевласники, і світські, й інші служилі чи які і в молодших літах, забрані як у Короні Польській, так і в Литовському князівстві, в маєтностях, чи в домах, або в бою, в замках, містечках і будь-де, чи були б тепер в ув’язненні, чи лишалися б на послугах його царської величності та в панів бояр, чи там, у державі його царської величності, поженилися б, чи перехрестилися б на руську віру, чи перебували б на дворах князів або міщан на роботі, так само і тих жидів, які не хрестилися на руську віру, всіх із жінками, дітьми і їхньою рухомістю, нікого не притаюючи та не примушуючи лишатися, хай накаже його царська величність визволити доброю вірою і розпустити в бік його королівської величності та Річі Посполитої.
A коли б хто з них захотів самохітно лишитися на боці його царської величності, TO їм це вільно чинити. Які ж польського й литовського народу особи білої статі і жидівки пішли заміж за російських людей, мають лишатися при своїх чоловіках. I навзаєм, всі в’язні його царської величності всякого стану й статі люди, які лишаються забрані до Корони Польської та Великого Князівства Литовського в різних битвах і перебувають у коронних містах і Великому Князівстві Литовському, і з тих, які під час бусурманської війни виходили до Польщі, а тепер лишаються в Польському королівстві на службі його королівської величності, або в домах, або в сенаторських чи шляхетських маєтностях, чи по містах у міщан на роботі, мають бути відпущені доброю волею його королівською величністю на бік його царської величності до Московського царства; їх наказано буде визволити, жодного не притаюючи і не примушуючи лишатися. I кожному, хто хотів би лишитися на боці його королівської величності самохітно, вільно буде те чинити. A звільнення і відпуск зоба- біч учинено буде в’язням, не надчікуючи в’язнів із дальших міст Корони Польської й Великого Князівства Литовського, тобто відпустити їх із близьких міст до прикордонних міст царської величності за два тижні. A хто поодаль, то тих за місяць чи два, а ще дальших — за півроку, числячи від часу скінчення цих трактатів. A навзаєм з міст Московського господарства, зі Смоленська, Вітебська, Полоцька, з Динемборка і з інших, поближчих, так і з україн- них мають бути звільнені в два тижні, а зі столичного міста Москви — в місяць, а з московських 204 поближчих міст — за два місяці, а з дальших міст — за чотири місяці, а з Астрахані — в півроку, рахуючи від часу завершення цих трактатів, а з Сибіру і з найдальших сибірських міст мають зібрати до звільнення за рік, а як випаде, то й раніше. За кордон же відпускати через обіслання прикордонних воєвод при допомозі приданих людей 205 без затримки. Також коли б в’язні московського народу прийняли католицьку віру й поженилися б у Короні Польській та в Великому Князівстві Литовському, а хотіли б повернутися до Московської держави, то їм має бути вільно повернутися як до власної вітчизни, без жадних утруднень з дітьми їхніми і всією рухомістю.208 Пропуск. Собрание: «і не обіславшись послами».
207 Собрание: «і прикликати на посередництво, либонь, загальне».
206 Пропуск. Собрание: «тобто в 1674 році від Різдва Христового, в червні місяці, а по-старому...»
205 Собрание: «при допомозі воєвод і начальних людей».
204 Собрание: «замосковських».
12
Еще по теме Також про всіляких в'язнів, військових і невійськових, старих і молодих, хрещених і нехрещених, польських і литовських, які лишаються в Москві, і московських, які перебувають у Польщі й Литві. Також про людей польських і литовських, що вільно зайшли в Московське царство, і про людей царства Московського, що вільно зайшли в Польську й Литовську держави,— мають вони з обох згаданих монархій, російськоі й польської, взаємно бути відпущені на волю з їхніми рухомостями. A хто добровільно захоче жити :
- Про віддання з боку царськоі величності полякам усіх забраних у час війни в польських та литовських містах і містечках публічних листів, також міських та земських, трибунальських, майдебурзьких книг, а при тому справ, метрик, привілеїв, бібліотек, також костельних і церковних книжок.
- Про те, як Хмельницький прибув із Криму; про обрання його на гетьмана, про вручення йому військових клейнодів та виділення війська Запорозького; число того війська; про бажання того війська йти на війну; про урочистості, які були на честь гетьманового обрання; про число війська, яке пішло з Хмельницьким; про вшанування, яке виказав кошовий Тугай-беєві; про застережні заходи Хмельницького; про польських шпигунів, яких піймали татари, і про відомості, які від них узяли; про війська польські та реє
- Також про послів, посланців і гінців, про належну їм зустріч із харчовими припасами і про конвой; також про купецьких людейу коли при них будуть, і про їхню охорону.
- Про тривогу в Литві від Москви, а в Гданську від шведа; про повторне ущемлення шведами дунника і про допомогу дунчикові від цісарців, поляків та брандебуржців; про здобуття поляками у шведів Торуня; про схилення торунців до миру; про прибуття туди з Варшави польського короля і про накладання важких поборів для заплати польському війську.
- Про хана, чому він порушив Жванецький мир з поляками і, пустивши до Польщі загони, вчинив у ній великі спустошення; про ханську озлобу на козаків, що були при ньому; про польську відсіч татарським загонам і про загибель сапіженських хоругов; про ханське рушення з Польщі до Криму і про те, як козаки таємно його покинули; про шкоду, яку заподіяв хан Україні, і про жаль Хмельницького; про помсту Хмельницького татарам під Межигором; про віднятий й відпущений назад польський ясир; про тамтешню здобич
- Про вихід з польської облоги шведського короля і про його втечу до Пруссів; про з'єднання польських військ під Варшавою і про розіслання королівських універсаліву які оголошували амністію відступництву поляків; про нещасливий роз'їзд Чернецького під Дугласове військо; про розор шведами Куяв і про вирубання польської піхоти на чолі з Бігдошем; про повторну, щільнішу облогу Варшави; про лічбу там польського війська; про послання трубача до обложенців і про Вітембергову затятість; про штурм Варшави
- Про польські війська під Малборком, які нічого не досягли й на два місяці відступили для відпочинку на кватирі зі сподіванкою на мир, який трактувався в Оливі; про ворота на Bicjlif відчинені поляками до Гданська; про відібрання поляками у шведів дунської ФінГі; про неменшу поразку і страх цісарців під Щетіном від шведського адміраш Bpamejm; про виступ шведського короля від дун- ського Копенгага; про напрям польських вимог у трактатах і суперечки при таких трактатах; про польський гнів на дунчик
- Про зносини поляків і ординців через тлумачів, щоб помиритися, з укладенням трактату; про вчинені прикрості полякам від хана, і як вони це знесли; про заклади, які дали обидві сторони, польська й ординська; про посланих під Кам'янець комісаріву які мали учинити трактат; про виправу від короля військ під Кам’янець визволити з небезпеки своїх комісарів; про вислання їм червінціву щоб могли ублагати ханських комісаріву і про зміцнення обозових окопів; про задовольнення ханських комісарів і про змен
- Про шведського короля, який повернувся з дороги в Інфлянти, і про розсіяного Штеїмбоком Гонсевського; про вигнання через пострахангальського князя з Хойниць; про прибуття польського короля із військом від Хойниць до Гданська і про надану йому там допомогу; про шведський намір іти на Гданськ і про зміну його; про бремського коменданта, який дістався польському королеві під Гданськом; про нововведення в польському війську і про військові успіхи над шведами підляського воєводи; про тодішніх посеред
- Про королівську раду, що вчинити з Вітембергом, який здався; про прохання великополян не відпускати Вітемберга; про затримання Вітемберга і про відіслання його до Замостя; про знудження польського війська, голод та хвороби і про те, як воно роз’їжджалося по домівках; про шведського генерала Дугласа і про польського короля, який їздив під його військо; про генеральну битву обох королів і про поразку польського короля; про втрату ним гармат, обозу й частини війська; про шведський марш на Львів; пр
- Про прибуття польського короля під Торунь і про одержання там звістки за шведську поразку на морі від голендерів та дунчика. Про руіну в шведській Голсацїі від цісарців, поляків і брандебуржців; про взяття в Нітаві шведським генералом Дугласом курляндського князя і про зміну шведського щастя; про Норвегію, яка збунтувалася проти шведа; про успіхи в дунській Зелляндїі цісарців та поляків; про схилення торунців та шведів на стерпних собі умовах польському королеві; про явлену польським королем пош
- Про щасливу перемогу Хмельницького над поляками біля Батога; про рушення його звідтіля з доброю надією під Кам'янець; про теу що надія його там не збулася, і про страх у Польщі після поразки польських військ під Батогом; про лист Хмельницького в Кам'янець і про відповідь на нього, про незадоволення татар Хмельницьким і про утолення його; про збирання нових польських військ на Хмельницького; про відступ його від Кам’янця додому і про розпущення своіх військ по домівках; про лист Хмельницького до