Про повернення від царської величності полякам церковних і костельних речей, а саме: образів, святостей, реліквій, штуки дерева животворящого хреста та інших оздоб.
A що стосується всіляких дорогоцінностей і речей церковних та костельних, посвячених господові Богу на хвалу, а саме: всілякого начиння, святостей та реліквій, особливо штуки дерева святого xpe- 203 Собрание: «святостей і мощів, осо- ста 203, взяті в Любліні, всіляких образів і оздоб костельних та бливо частини дерева хреста господ- церковних, то все, що тільки зможе зібратись у державі його царської величності якнайдалі за один рік, має бути повернене через обіслання великих наших господарів.
A на першій комісії має бути постановлений зобабіч через великих повноважних послів задовільний договір щодо дзвонів, що їх забрано з держави його королівської величності і Річі Посполитої до держави його царської величності Московської.Монастир в половині XVII ст. (33).

10
Про полонян з держави Польської й Литовської, забраних під час війни на царської величності московський бік.
A що поміж ними, великими послами його королівської величності та його царської величності, зайшло на велику трудність щодо звільнення в’язнів, то їх ми постановили звільнити в такий спосіб. Надалі весь полон, що зветься рільничий та робочий, за визначенням його ролі, люди обох статей, забрані в Короні Польській і у Великому Князівстві Литовському, має лишатися в боці царської величності всі ті примирні літа або й менше, коли дасть господь Бог швидше постановити на тих нижчезгаданих комісіях вічний мир. A що стосується інших в’язнів, тобто всіляких міщан, яких не можна лічити за служилих людей, забраних у ту війну від її початку з різних міст та містечок держави його королівської величності в Московську державу, також і жидів, які перехрестились у руську віру, ми домовилися так: оскільки великі посли його царської величності не могли зараз учинити з нами договір про визволення тих людей, нам, послам та комісарам його королівської величності, теж важко було б дозволити, щоб те діло, згідно вимог великих послів його царської величності, заглухло тепер. Отож те діло досконало обмовлять великі повноважні посли його королівської величності, заслані, згідно нашої умови, для потвердження теперішніх трактатів про постановлені нами примирні літа, до його царської величності в столицю. I дасть господь Бог, вони постановлять при його царській величності все так, як і має бути.
11
Еще по теме Про повернення від царської величності полякам церковних і костельних речей, а саме: образів, святостей, реліквій, штуки дерева животворящого хреста та інших оздоб.:
- Про віддання з боку царськоі величності полякам усіх забраних у час війни в польських та литовських містах і містечках публічних листів, також міських та земських, трибунальських, майдебурзьких книг, а при тому справ, метрик, привілеїв, бібліотек, також костельних і церковних книжок.
- Про грошову суму, яку треба визначити з боку царської величності в польський бік, щоб задовольнити польську й литовську шляхту (і з частини України), яку вигнано з тих воєводств та повітів, що лишилися відступлені від Польської держави в бік царської величності.
- Про прохання Хмельницького через своїх послів протекції у всеросійського монарха; про присланих від його величності повноважних послів і про виконання Хмельницьким зі старшиною й товариством у Переяславлі присяги на постановлених пактах; про убезпечення з боку царської величності Україні та всьому війську Запорозькому і про подарунки Хмельницькому та іншим; про відібрання присяги в усіх малоросійських містах і про визначення Хмельницьким малоросійського кордону від Корони Польської.
- Про відправлення від хана посла Хмельницького; про ханове посередництво з поставленими умовами; про посміховисько, з яким Хмельницький відіслав у Крим ханського посланця; про підкріплений присягою ханів союз із поляками; про рушення польських військ на Україну і про страх від того в Україні; про Богуна, який уступився перед польськими військами з Браславля до Уманіу і про розорення поляками Забузької України; про Opdut що прибули в допомогу полякам, і про їхні загони, шкідливі й полякам, і Украї
- Про Суховієве звільнення зі своїм військом від татар, бо прибули до нього з Запорожжя Сірко й Улановський; про відхід татар від Суховія до Криму, а Суховія із Сірком до Січі, його ж козаків по своїх домівках; про Дорошенкову підозру на запорожців, що врятували Суховія, і про його гнів за те; про цьогобічні події, отримання прощення царської величності за зраду Брюховецького; про вибран- ня у Глухові гетьмано
- Про королівське рушення з Остра до Глухова; про марнотне здобування Глухова; про королівське нещастя і втечу від Брюховецького з-під Глухова і про щастя Брюховецького над поляками; про Тетерине повернення з військами до Чигрина; про прибуття Ромода- новського з військами в Лохвицю і про лохвицьку біду; про добування Брюховецьким у Чигрині гетьмана Тетері і про безуспішне його повернення звідтіля з розоренням Черкас; про добуття Чернецьким Ставищ і про біду тамтешнім людям; про Тетерин сумнів утр
- Про те, що Виговський на певний час утримався від своєї зради; про зносини його з іншими державами проти поляків, а особливо про пораду його великому московському государеві щодо Польської Корони; про гінця, посланого через те з Москви до короля; про скарби Хмельницького, які забрав із землі Виговський; про скромну королівську відповідь через гінця російському государеві; про приємну полякам звістку — поразку шведів від дунчика на морі; про успішні дії Чернецького в Померанії і про повернення йо
- Про відступлення Києва з Печерським монастирем та іншими його околицями, з амуніцією і провіантом від царської величності до поляків.
- Про королівський жаль на втрату козаків з Україною і про його промову в сенаті з тієї ж нагоди; про королівське прохання до царської величності не брати Україну під протекцію і про Tef що його прохання не було задовольнене; про царську виправу на війну проти поляків; про хитрість Богуна щодо поляків і про шкоду через те Україні від поляків.
- Про тривогу в Литві від Москви, а в Гданську від шведа; про повторне ущемлення шведами дунника і про допомогу дунчикові від цісарців, поляків та брандебуржців; про здобуття поляками у шведів Торуня; про схилення торунців до миру; про прибуття туди з Варшави польського короля і про накладання важких поборів для заплати польському війську.
- Про журу ніжинських міщан від київського воєводи Петра Васильовича Шереметова над їхні давні королівські і нашої царської величності права.
- Про перемогу Чернецького над шведами під Стремешним; про прибуття шведського короля в Прусси, про ствердження міцного союзу з пруссаками; про подарунок їм великопольських провінцій; про знесення з них шведських гарнізонів і встановлення прусських та про розіслання на те облудних універсалів; про щасливе воєнне змагання підляського й калішського воєвод зі шведським генералом Врешовцем; про шкоду від нього полякам і про забиття поляками того Врешовця; про генерала Дерфілінга зі шведами і польськог
- Про польські війська під Малборком, які нічого не досягли й на два місяці відступили для відпочинку на кватирі зі сподіванкою на мир, який трактувався в Оливі; про ворота на Bicjlif відчинені поляками до Гданська; про відібрання поляками у шведів дунської ФінГі; про неменшу поразку і страх цісарців під Щетіном від шведського адміраш Bpamejm; про виступ шведського короля від дун- ського Копенгага; про напрям польських вимог у трактатах і суперечки при таких трактатах; про польський гнів на дунчик
- Про віддання забраних через князя Ромодановського церковних речей.