Про шведського короля, який повернувся з дороги в Інфлянти, і про розсіяного Штеїмбоком Гонсевського; про вигнання через пострахангальського князя з Хойниць; про прибуття польського короля із військом від Хойниць до Гданська і про надану йому там допомогу; про шведський намір іти на Гданськ і про зміну його; про бремського коменданта, який дістався польському королеві під Гданськом; про нововведення в польському війську і про військові успіхи над шведами підляського воєводи; про тодішніх посеред

Шведський король не міг уже через московські й козацькі війська ввійти до Інфлянтів, через це вчинив над річкою Двіною на оборону Риги міцний шанець і, осадивши його військом, повернувся до Пруссів.

⁷⁴ Поляки з росіянами остаточно погодилися вступити в переговори B жовтні 1656 p.

⁷⁵ Ян-Казимир був бездітний.

⁵⁷³ Мир хотіли постановити поляки через посередництво французького посла Лямбре.

⁵'^[84] Кьонігсмарк. Особа це була справді поважна, якийсь свояк Карла-Густава.

^D'² Ha п’яти кораблях.

⁶⁷ Очевидно, мається на увазі бій під Филиповом. Після цього Гонсевський (Госевський) відступив з Польщі у Жмудь, у Великому Князівстві Литовському.

⁶⁸ Князь Ангальт мав 600 шведів.

⁶⁹ Назад, тобто в Померанію (Помор’я).

⁵⁷⁰ Тріумфальний в’їзд короля до Гданська був 15 листопада 1656 p.

У польському війську тоді ж було вчинене нововведення — замість посполитого рушення зазвано було до війська охітних слуг. Підляський воєвода виправився з ними, маючи вісімнадцять хоругов, на військовий чин, а діставши звістку, що до Познані простує п’ятсот курфюрстових рейтарів з новим провіантом, напав на них під селом Сільною і розгромив дощенту, взявши в неволю їхнього оберштера, від чого в маркграфстві посіялася велика тривога, а до підляського воєводи були послані комісари із запитом, чому так чиниться. Він відповів, що через шведські гарнізони, які лишаються у великопольських містах. Ha те комісари сказали, що вони без відома свого прусського князя не можуть постановляти миру, однак із Косцян та і з інших, менших, міст зведуть прусські гарнізони під польським конвоєм.

Шведський король, лишаючись у Пруссах і побачивши супротивні до його намірів дії, почав через олендерське та французьке посередництво перемовлятися з поляками про мир з тією, проте, умовою, щоб Прусське князівство належало відтоді не до Польщі, а до Швеції ⁵⁷³. Але поляки на ту умову не зважили, принаймні виявляли бажання воювати та вмирати й за те Прусське князівство. Роздумували вони однак, із ким першим — зі шведом чи з Москвою — постановити пакта, уже частково у Вільні й визначеного, бо коли цього не вчинити, то Литва напевне відгорнулася б назавжди від Корони Польської. Отож було ухвалено спершу постановити мир з московським государем і назвати його електом своєї Корони з корисними для себе умовами ⁵⁷⁴ — цього не захоче заборонити Річі Посполитій при своєму нещасливому наслідництві ⁵⁷⁰ й сам польський король.

⁵⁸⁰ Шведський король збирав військо під Малбургом, стеріг проходи до Гданська Штеєнбок.

⁵⁸¹ Посли московські — князь M. Одо- євський, князь I. Лобанов-Ростовський, окольничий В. Чохтов, дяк Ю. Юр’єв і Г. Дохторович. Посли польські — Я. Красінський, воєвода полоцький, X. Завіша, маршалок Великого Князівства Литовського, Я. Завіша, біскуп віленський, та ін. Наради відбувалися до 24 жовтня 1656 p.

⁵⁸² Текст договору звіряємо за кн. Rudawski J. Historia Poiski od smierci Wtadyslawa IV do pokoju Oliwskiego.— Могилів, 1855.— СПБ.— T. II.— C. 163—165. Постановлено договір 1 листопада 1656 p.

⁵⁸³ Неточно: «Ухвалили обрання великого князя московського на трон польський і Великого Князівства Литовського ще за життя щасливо пануючого Яна- Казимира», але з умовою, що це має вирішити сейм, а доти має бути мир та союз.

⁵⁷⁸ Королева вела переговори з військом через Чернецького. Крім того, це було восени 1656 p., і тоді ще рано було остерігатися Ракочія, та ще в союзі з козаками.

⁵⁷⁹ Виплачено 30 тисяч гульденів і виділено 6 тисяч чоловік.

⁵⁷⁷ Штеєнбок мав намір перехопити польську королеву.

⁵⁷⁶ Міста у Великій Польщі.