Про зносини поляків і ординців через тлумачів, щоб помиритися, з укладенням трактату; про вчинені прикрості полякам від хана, і як вони це знесли; про заклади, які дали обидві сторони, польська й ординська; про посланих під Кам'янець комісаріву які мали учинити трактат; про виправу від короля військ під Кам’янець визволити з небезпеки своїх комісарів; про вислання їм червінціву щоб могли ублагати ханських комісаріву і про зміцнення обозових окопів; про задовольнення ханських комісарів і про змен

²⁸⁸ Габріель Войнилович — польський полковник. 3 ним було 80 чоловік.

²⁸⁹ Камабет-мурзу. Інші дані: Мембет- мурзу, що може бути видозміною одного й того ж прізвища.

²⁹⁰ Татарські комісари: Шефер-кази- ага, Ширин-бей, Муртузу-бей, Батирш- ага. Інші дані: Шефер-кази, Періс- ага, Ахмет-ага.

²⁹¹ Польські комісари: С. Корицін- ський, Ю. Любомирський, С. Пото- цький, С. Лянцкоронський, Вітовський, А. Потоцький та ін.

Козацькі люльки (13).

тратячи доброї фантазії) з відповіддю, що вони готові й до бою, й до миру. Після цього невзабарі знову послано від ханського канцлера до поляків тлумача з таким словом, що коли поляки бажають миру з ханом, то хай призначать місце, куди з’їдуться з обох сторін люди для розмови, і щоб вибрали вони для закладу ханові певних осіб. Це осмутило поляків, однак із тим-таки канцлеровим тлумачем вони послали були від себе до хана якогось Войнеловича , сказавши через нього, що готові й місце для з’їзду призначити, і прислати до хана заклад, коли від хана теж буде прислано заклад навзаєм. По дорозі свавільна орда розгромила того Войнеловича з ханським тлумачем і завернула назад у польський обоз. A тлумач той Шеферо- вий, прибувши до хана, сповістив, як розгромила орда його й польського посланця, і що поляки мають прислати до хана від себе заклад і виправити для учинення трактату своїх комісарів. Це почувши, хан виправив від себе одного значного мурзу в заклад до короля ²⁸⁹, і коли той прибув до поляків, зараз же було вислано від короля до хана в заклад старосту Яворовського.

Четвертого грудня, тільки розкинуло сонце своє золотоглядне проміння по всесвіту, з обох боків для встановлення трактату виїхали комісари.

Перше: мир буде твердий, якщо поляки віддадуть борги, які не віддав король ханові за чотири роки.

Друге: щоб були в Криму в заставі чотири польські сенатори для більшої вірогідності, що постановлений мир і трактат поляки не порушать.

Третє: щоб за ханський труд і покладені на цю війну кошти хан та орда були винагороджені польським ясиром.

Четверте: щоб навічно було закріплено і щоб не було відновлено і знайдено жодної причини змінювати і зменшувати або скасовувати для козаків Зборовські пакти.

Ці ханські пропозиції й побажання польські комісари вислухали і дуже були ними ображені й уражені, і таємно, нутрощами своїми, від того терзалися. Однак, погамувавши той смуток і лагідно обійшовшись із ханськими комісарами, вони послали до короля виклад ханських бажань і попросили вирятувати їх, бо коли трактат не постановиться, то вони не можуть сподіватися на свій порятунок, оскільки ординські війська обійшли їх навколо і заступили їм шлях до польського обозу. Король одержав це звідомлення від своїх комісарів і, засумнівавшись у тому, що буде встановлений мир, побачивши, що помилився, коли виправляв на ту комісію своїх знаменитих осіб, зараз після наради свого рицарського кола виправив на визволення своїх комісарів із небезпеки певну частину свого війська, а при цьому через певного свого чоловіка послав до рук своїх комісарів п’ять тисяч червонних золотих, щоб ними могли вблагати ханських комісарів. У своєму обозі він наказав зміцнювати вали, а всьому війську залишатися готовими до битви.

Тії-бо польські комісари, діставши послані королем червінці й наповнивши ними руки ханських комісарів і до того обплівши їх удатними й лагідними своїми словами, домоглися применшення ханських запитів.

Коли польські комісари донесли це королеві, король відповів, щоб згоджувалися і як тільки можна встановлювали мир, але не

дописуючи ніяких нових пунктів. Він згодився не порушувати Збо- ровські пакти, тільки звелів не присягати на це. Відіславши таке розпорядження до комісарів, король відразу ж виправив у заклад своїх людей: Лянцкоронського, воєводича руського й Олесько- го ²⁹². Комісари ж польські уклали з ханськими комісарами названий Жванецький мир ²⁹³ і підтвердили, що Зборовські пакти збережуть повністю і без найменшого ущербку для козаків. Вони прибули в обоз до короля, і тоді поміж польського війська пронісся повний великого жалю поговір від багатьох шляхтичів, що той Жванецький трактат поставлений на шкоду їм, оскільки Хмельницькому ледве не дозволено тягти українські кордони аж по саму Віслу. Але цей мир поляки вчинили через крайню потребу, захищаючи цілість короля й усього, що там було, війська. Отож мусили були приховати свій тяжкий жаль і замовкнути.

²⁹² Є. Лянцкоронського і підкоморія сендомирського Олесницького.

²⁹³ Укладено угоду 15 грудня, притому усно.

Жванець розташований за дві милі від Кам’янця-Подільського, на цьому боці Дністра, проти Хотина, а Хотин стоїть за Дністром, якраз навпроти Жванця.

Козацькі люльки (13).