Судово-психіатрична оцінка хронічних маячних розладів.
Хворі, які вчинили суспільно небезпечні дії з хворобливих мотивів, не можуть усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Згідно зі ст. 19 КК України вони не підлягають кримінальній відповідальності й до них слід застосувати примусові заходи медичного характеру. Суспільна небезпека хворих на хронічні маячні розлади зумовлена особливостями їхніх маячних ідей, спрямованих на реальних осіб з найближчого оточення. Ці особливості необхідно враховувати при виборі рекомендованих примусових заходів медичного характеру згідно зі ст. 93, 94 КК України.У судово-психіатричній практиці зафіксовано спостереження, коли хронічний маячний розлад виявляється вже після здійснення правопорушення, коли хворий вперше потрапляє до судово-психіатричних експертів.
Основне завдання експертизи в цих випадках полягає у встановленні часу початку захворювання — до чи після здійснення небезпечного діяння.
3 метою вирішення експертних питань потрібний клінічний аналіз стану хворого в період його перебування на експертизі порівняно з об'єктивними даними, що характеризують його поведінку до здійснення небезпечного діяння. В одних випадках у такий спосіб встановлюється початок захворювання до здійснення кримінальних дій, і тоді хворий визнається нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. В інших спостереженнях хронічний маячний розлад розвивається вже після здійснення кримінальних дій в умовах судово-слідчої ситуації, після винесення вироку або під час відбування покарання. У цьому разі хворий звільняється від відбування покарання у зв'язку з психічною хворобою і щодо нього можуть бути застосовані різні види примусових заходів медичного характеру.