<<
>>

Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

1. Свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, -

карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу, -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо двох чи більше осіб або неповнолітнього, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

4. Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

<< | >>
Источник: Верховна Рада України. КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст.131) (станом на 30.08.2015). 2001

Еще по теме Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби:

  1. 36. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 130)
  2. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
  3. 2. Злочини проти здоров'я
  4. 36. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби.
  5. Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
  6. Причиновий зв’язок та злочинна бездіяльність
  7. 4.1. Злочини, що посягають на здоров’я населення та систему заходів, спрямованих на недопущення виникнення і розповсюдження серед населення захворювань масового поширення
  8. 5.1. Проблема криміналізації (декриміналізації) діянь, що вчиняються у сфері охорони здоров’я населення
  9. Висновки