<<
>>

Види понять

В основі поділу понять на види (класифікації понять) лежать ос­новні його логічні характеристики - зміст та обсяг.

За обсягом розрізняють поняття пусті (нульові) та непусті.

Пусті - це поняття, обсяг яких є порожньою множиною.

Пустота понять обумовлена їх змістом, невідповідністю дійсності. Вони

відображають предмети, які в дійсності не існують, наприклад," вічний двигун ", "баба Яга ", "Дід Мороз ".

Непусті поняття мають в обсягу один і більше елементів. Серед них виділяють одиничні та загальні.

Обсяг одиничних понять складається із одного елемента, наприк­лад, "Великий Кобзар", "столиця України", "планета Земля".

Обсяг загальних понять містить два і більше елементів, наприклад, "студент", "підручник", "місто".

Загальні поняття бувають в свою чергу реєструючими та не- реєструючими.

У реєструючих понять можна точно встановити кількість еле­ментів обсягу, наприклад, "планета Сонячної системи", "школам. Тер­нополя ".

Нереєструючі поняття мають обсяг, у якому неможливо перераху­вати кількість елементів, наприклад, "рослина", "автомобіль", "си­ла".

Класифікацію понять за обсягом можна зобразити такою схемою:

За змістом виділяють наступні пари понять: конкретні - абстрактні

20

відносні - безвідносні

позитивні - негативні

збірні - незбірні

Конкретними є поняття, в яких відображені окремі предмети чи класи предметів (як матеріальні, так і ідеальні) у сукупності їх ознак : "будинок", "зошит", "вірш".

Абстрактними є поняття, в яких відображено окрему ознаку предмета, яка мисленно відділена від свого носія і виступає як са­мостійний предмет мислення, наприклад, "чесність", "рівність", "кра­са ".

Відносні поняття передбачають наявність іншого поняття, в парі з яким вони набирають свого змісту.

Наприклад, "керівник" - "підлеглий", "діти" - "батьки", "вчитель" - "учень".

Безвідносні поняття відображають предмети, які існують са­мостійно, поза залежністю з іншими предметами, наприклад, "людина", "ручка", "дерево".

Позитивні поняття характеризують наявність відношення або оз­наки у предмета - "активний учасник", "старанність", "вдалий вибір", "жорстокість ".

Негативне поняття виражає відсутність у предмета вказаної озна­ки чи відношення - "неграмотна людина", "безхмарне небо", "недис- циплінований учень ".

Поняття, які виражаються словами, що не вживаються без частки "не"та префікса "без " є позитивними - "незгода", "ненависть", "бездо­ганно ".

Збірними називаються поняття, в яких сукупність однорідних елементів мислиться як одне ціле - "ліс", "сузір’я", "група".

Незбірні поняття характеризують окремі предмети - "портфель ", "книжка", "річка".

4.

<< | >>
Источник: Поперечна Г.А.. Основи логіки /Навчальний посібник. Терно­піль: видавничий відділ ТДПУ ім. В.Гнатюка/2002. с.128. 2002

Еще по теме Види понять:

  1. ЛЕСНОЙ РУЧЕЙ
  2. Поиски бытия в философии
  3. Упражнение 465
  4. Как оттенить тишину
  5. Фонематическая дифференциация.
  6. 4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ
  7. Категория одушевлённости/неодушевлённости
  8. Образы
  9. Упражнение 469
  10. Заключение